Фейки, провокації та насадження «русского міру» в Україні від Ольги Саган

Провокації, поширення фейків про Україну у російських ЗМІ та поливання брудом Західної України під маскою «історичних досліджень» та «захисту російськомовного населення»: таку діяльність на Волині та за її межами протягом років веде засновниця Російського культурного центру у Луцьку Ольга Саган, щодо якої відкрила два кримінальні провадження СБУ.

«Мы строим свою работу на исторических фактах, которые имеют отношение и к России, и к той земле, на которой мы живем, поскольку Волынь – это исконно русская земля», –  з таким та подібними висловами вона впродовж понад десятиліття виступала у російських ЗМІ. Серед тем, якими традиційно маніпулює – «переписування історії владою», «обмеження прав російськомовних», заборону російської мови, «ув’язнення за носіння георгіївської стрічки» та звичні кліше путінської пропаганди про страхітливих неонацистів та повернення фашизму в Україну.

До Революції Гідності: «русский мир» на Волині під виглядом відродження «спільної історії братніх народів»

Ще у 2008 році у коментарі для російського видання vesti.ru Ольга Саган нарікала на те, як російськомовні жителі Волині начебто страждають через відключення російських телеканалів.

«Последний удар по правам русскоязычных – требование Национального совета по телевидению и радиовещанию об отключении в кабельных сетях российских каналов, в том числе и РТР– Планета. Обрывается еще одна нить, связывающая людей с родной культурой», –  писали автори відверто маніпулятивного матеріалу.

«Это возможность услышать родную речь, поскольку на улицах она в малом количестве, в школах не преподают, в вузах – точно так же… и получения информации на родном языке», –  говорила виданню Ольга Саган.

Цікаво, що на той час нардеп Вадим Колесніченко для цього ж ЗМІ тоді стверджував: «Когда говоришь о русском языке, объяснение одно: ты поддерживашь Россию. Опять двойные стандарты, а мы говорим о праве человека, коренного русскоговорящего населения Украины, которое имеет равные права с остальными украинцами». Зауважимо, що політик, який так запекло відстоював начебто права російськомовного населення, вже у 2014 році активно підтримав російську агресію проти України.

Російський культурний центр, який очолила Ольга Саган, відкрили у Луцьку у березні 2009 року. На церемонію відкриття тоді прибули, зокрема, представник посольства РФ в Україні Віктор Богач та митрополит Луцький і Волинський УПЦ МП Ніфонт.

Ольга Саган розповідала, що Російський культурний центр у Луцьку функціонуватиме як центр і як бібліотека. Основна робота закладу полягає у культурно-просвітницькій сфері, а саме в популяризації російської культури в області та поширення відомостей про Волинський край у Російській Федерації.

Вже восени 2009 року вона брала участь у відкритті семінару у Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки у Луцьку, присвяченому проблемам вивчення та викладання російської мови у вишах Західної України.

«Серьезным недостатком в организации учебного процесса является отсутствие возможности прохождения языковой практики в русскоязычной среде для студентов региона, обмена студентами и повышения квалификации преподавателей в вузах РФ»,–  писали про семінар у виданні «Русский век». Цього ж року вона організовувала у Києві фотовиставку, присвячену «65- річчю визволення Луцька від німецько-фашистських загарбників».

Поряд з нібито нейтральними виставками та науковими заходами, вона не припиняла розповсюджувати фейкову інформацію про становище російськомовних на Волині. Ольга Саган розповідала російським ЗМІ, буцімто у Луцьку 30 % населення спілкується в родинах російською мовою. Насправді, за даними аналітичного огляду «Становище української мови в Україні в 2014– 2015 роках» Луцьк очолив рейтинг міст, де найбільший відсоток населення спілкується українською. Відповідно до цього дослідження, українською вдома спілкуються 97 % лучан.

У 2010 році видання «Русский мир. Украина» писало про заходи, які організовувала Ольга Саган на Волині, зокрема, дня партизанської слави, річниці Брусиловського прориву тощо.

Цього ж року вона стала заступником одіозного нардепа Вадима Колесніченка, який тоді посідав посаду координатора російських співвітчизників в Україні. Цікаво, що з колишнім нардепом- регіоналом, відомим сепаратистськими поглядами та діяльністю, спрямованою на руйнацію територіальної цілісності України, зокрема, анексію Криму Росією, Ольга Саган досі підтримує контакт. Зокрема, на її сторінці у «Фейсбуку» можна зауважити вітання Колесніченка «з днем перемоги» у травні 2018 року. Нагадаємо, що наразі Колесніченко отримав російське громадянство та на території анексованого Криму представляє російську партію «Родина».

Варто зазначити, що у сьомому скликанні Верховної Ради Ольга Саган була однією з 27 помічників нардепа з Волині Юрія Савчука. Також певний час пропрацювала радницею голови облради Анатолія Грицюка.

У 2011 році вона долучилася до відкриття Музей історії Першої світової війни у селі Переспа на  Волині та пам’ятного знаку учаснику цієї війни у складі армії Російської імперії, волинянину Корнію Назарчуку, спільно з російськими дипломатами. Тоді вона прихильно згадувала посла Росії в Україні Віктора Черномирдіна, ім’я якого на той час носив Російський культурний центр.

«Я украинка, но я всегда говорю, что наши земли более века были в составе Российской империи, и это было отнюдь не худшее время в истории Волыни», –  говорила тоді Ольга Саган для російських ЗМІ.

Вона стверджувала, буцімто більшість волинян сприймають Першу світову війну як спільну історію та спільні перемоги з Росією.

У 2012 році вона їздила в Москву з метою «налагодження мостів» між державами.

«Ольга Саган поблагодарила Россотрудничество за организацию поездки и подчеркнула, что подобные визиты помогают укрепить взаимопонимание между народами. Она отметила, что целое поколение украинской молодежи выросло с уверенностью в том, что Россия является врагом Украины. Но те, кто посещают Россию, резко меняют свою позицию, так как видят доброжелательное и искреннее отношение», –  повідомляли про цю зустріч російські ЗМІ.

2014 рік: провокації з георгіївською стрічкою

Невдовзі після Революції Гідності, у квітні 2014 року у Луцьку вона висловлювала революційним організаціям свої претензії щодо пікетування в Луцьку російських банків, яке відбулося 9 квітня. На її думку, такі акції формують ненависть до росіян і до всього російського. Представники «Правого сектора» у відповідь пояснювали, що за допомогою цих банків Росія фінансує сепаратистів, ведучи таким чином ще й економічну війну проти України. Ольга Саган поскаржилася також на те, що в луцьких школах другу іноземну замінили з російської на німецьку, яку начебто примусово нав’язують, а в школі № 5 не набирають російського класу. Втім, заступниця начальника управління освіти Волинської ОДА Валентина Загрева тоді пояснювала, що російську факультативно і як другу іноземну на Волині вивчають відповідно до поданих заяв десятки тисяч школярів. Те, що в області лишилася лише одна школа з російською мовою викладання, відображує поточний стан справ: протягом 15 випусків кількість охочих навчатися російською зменшується.

У травні 2014 року під час засідання круглого столу за участю представників національно- культурних товариств Волині на тему «Наш спільний дім – Україна» у Луцьку Ольга Саган нагадувала, що колись була ініціатором використання георгіївської стрічки під час парадів Перемоги у Луцьку. З її слів, не важливо, що під час нещодавніх подій зробили із цією стрічкою.

«Те, що сьогодні зробили із нею на Сході України, це їх проблема. Для мене це –  та стрічка, за яку полягли наші солдати, та стрічка, заради якої звільняли волинські землі. Саме тому, щоб забезпечити мир і спокій на волинській землі 9-го Травня, не дати можливості радикальним силам використати цю ситуацію, я пропоную всім, кому небайдужа ситуація в державі, хто хоче миру і злагоди, зробити те, що роблю я і об’єднати Схід і Захід разом», –  зазначила вона та демонстративно одягнула георгіївську стрічку у поєднанні із синьо-жовтою стрічкою.

Тогочасний голова Волинської ОДА Григорій Пустовіт зауважував, що приносити георгіївську стрічку на могили полеглих солдат Червоної армії – блюзнірство, адже нею нагороджували лише вояків 1 та 2– ї дивізій СС «Росія», це була відзнака саме цих підрозділів. Таким чином, солдати Червоної армії гинули від рук кавалерів георгіївських стрічок.  Також він нагадав, що стрічки стала символом сепаратизму в Україні, а ті, хто чіпляє її на себе, застосовують зброю проти українців.

У 2014 році Ольга Саган брала участь у міжнародній практичній конференції «Русский язык – язык межнационального общения» у Мінську. Цікаво, що у заході брали участь представники анексованого Росією Криму: «член Совета Федерации РФ от Севастополя Андрей Соболев признался: «Присоединение Крыма позволило нам оставаться русскими, говорить на русском языке»»,–  повідомляли у російських ЗМІ. Ольга Саган тоді відзначала роль громадських організацій «у міжкультурних комунікаціях».

Саме у 2014 році невідомі у Луцьку облили синьою та жовтою фарбою автомобіль Ольги Саган.

«Характер данного преступления указывает на спланированную акцию, направленную против моей общественно– политической деятельности, связанной с защитой прав русскоязычного населения Украины. Я расцениваю это, как прямую угрозу жизни и здоровью мне и моей семне. Даже в самом страшном сне не могла себе представить, что я, украинка –  вынуждена буду искать политического убежища за пределами своей Родины», –  заявляла тоді Ольга Саган.

Повідомлення про цей інцидент наводили у зверненні до ОБСЄ представники Російської общини Волині брати Кононовичі, відомі неодноразовим поширення фейків та маніпулятивної інформації про ситуацію в Україні.

2017 рік: провокація у Львові під виглядом презентації

Гучний резонанс спричинила подія у Львові, де Ольга Саган під виглядом чи то зборів матерів учасників АТО, чи то презентації книги організувала провокативний захід.

Прес-центр СБУ повідомляв про попередження проведення зрежисованої в Росії фейкової акції, спрямованої на розхитування ситуації в країні. Тоді, 6 вересня, у Львові планувалося провести так звані «Збори матерів учасників АТО».

«Під час «зборів» планувалося піддати критиці державну політику, у першу чергу на Сході України, та закликати до припинення антитерористичної операції на будь-яких умовах. СБУ встановила, що організатор заходу, мешканка Волині та одна з провідних функціонерів «Російського культурного центру», за російські кошти, найняла як учасників пересічних громадян. Для «масовки» організатори найняли за 400 гривень майже сто пенсіонерів та студентів, які повинні були прикидатися родичами учасників АТО», –  повідомляли в СБУ.

Наголошували, що жодного члена родини учасників АТО серед протестувальників не було.

У конференц-залі готелю «Жорж» розпочалася презентація книги «Волинський пантеон. Схід– 2015», яку організувала Ольга Саган. За кілька хвилин після початку презентацію зірвали львівські активісти з громадських організацій учасників АТО. Вони заявили, що ця акція є провокацією, яка має показати – Львів виступає за одностороннє відведення військ.

На презентації були присутні близько 100 жінок із Луцька, більшість із яких старшого віку. Організаторка події Ольга Саган пояснила, що вона хотіла організувати у Львові презентацію книжки, яку видала ветеранська організація. Для цього, за її словами, до Львова привезли матерів учасників АТО. А 7 вересня презентація мала відбутися у Луцьку. Коли презентацію зірвали, у конференц-залі почалася словесна перепалка. Ольга Саган зібрала постери з фотографіями бійців АТО та книжки. Після цього у зал увійшли близько десятка працівників Національної поліції, які заявили, що учасники акції мають надати правоохоронцям письмові пояснення про презентацію та організаторів події. Кілька учасників акції розповіли, що приїхали до Львова для участі у загальноукраїнському форумі за мир.

«Нам сказали, що проведуть форум за мир. Ми проти війни, люди гинуть, тому й приїхали. Нам сказали, що тут мають бути учасники з усієї України. Про презентацію книжки нічого не говорили. Мали ще провести екскурсію містом», – пояснювала одна з учасниць  акції.

Активісти також поцікавились, чи відомі організаторці імена загиблих воїнів, що були зображені на плакатах, втім жодного прізвища Ольга Саган не змогла назвати. Вона почала знімати плакати.

Згодом російські ЗМІ писали про те, що Ольга Саган начебто потрапила під удар націоналістів.

У 2017 році в Києві Гоголівську премію вчителям російської мови вручала новостворена громадська організація «За родной язык». В журі премії працювала Ольга Саган у компанії відомого політолога Михайла Погребинського, керівника ініціативної групи Віктора Медведчука Іванни Іваночко та нардепа від «Опозиційного блоку» Вадима Новинського.

2018 рік: скандальні «Брянські гастролі» та конгрес у Москві

Скандал та відкриття наступного кримінального провадження  за 111 статтею Кримінального кодексу України (державна зрада) щодо Ольги Саган спричинив її візит на «Международный форум Победителей «Великая Победа, добытая единством: подвиг партизан и подпольщиков в Великой Отечественной войне» та провокативні висловлювання для російських ЗМІ. Так, на форумі, що відбувся в російському Брянську, вона розповідала про «фашиствующих молодчиків», «бандерівську пропаганду» тощо. До слова, серед офіційних учасників форуму були делегації з невизнаних республік Абхазії та Південної Осетії, де сепаратистські рухи традиційно підтримує Росія. Ольга Саган очолила делегацію волинян на форумі, учасникам якого надсилав привітання Володимир Путін.

Цікаво, що риторика цієї громадської діячки в Україні та в Росії відчутно відрізняється: якщо тут вона наголошує на боротьбі за мир в Україні та рівноправ’я російськомовного та україномовного населення, допомогу дітям спільно з представниками УПЦ МП, то в Російській Федерації з її уст традиційно лунають слова про «фашистів в Україні», «бандерівську пропаганду» та переслідування тих, хто святкує День перемоги чи розмовляє російською.

«В Брянске Ольга Саган, выступая на одной из секций форума, сказала, что на Украине, где фашиствующие молодчики на площадях — уже не редкость, особенно значима работа, связанная с воспитанием юных в духе единения и дружбы с россиянами, сохранением ценностей Победы», –  писала «Брянская учительская газета».

«Она также рассказала, что проводить работу по сохранению исторических связей очень трудно, так как «в 2014 году к власти пришли нынешние правители Украины». Саган, как и ее единомышленники, продолжают напоминать молодым, еще не одурманенным бандеровской пропагандой, что Россию и Украину скрепляют узы боевой дружбы», –  писали брянські видання.

«Я — украинка, но не представляю будущего страны без братской дружбы с Россией. Поддерживайте нас, и мы победим», –  говорила Ольга Саган на форумі в Росії.

Російські та сепаратистські ЗМІ писали про те, що СБУ відкрила справу проти волинських антифашистів.

«За антифашистские высказывания Ольге и ее коллегам грозит преследование со стороны украинских властей», –  писали російські ЗМІ.

Наприкінці травня 2018 року Ольга Саган в інтерв’ю для видання «Украина.ру», де про неї писали, як про людину, яка «протягом 19 років займається врегулюванням питань, що заважають взаємодії двох близьких народів – українців та росіян», говорила, що їй довелося виїхати з території України через нібито провокації, які проти неї готуються, наприклад, напади праворадикалів. Тоді вона отримала запрошення на конференцію у Мінську, присвячену сторіччю від дати закінчення Першої світової війни.

«Противодействие властей усилилось с прошлого года, когда я и мои единомышленники начали более активно работать и по урегулированию церковных противостояний, и оказывали гуманитарную помощь детским домам. Все это было объявлено антиукраинской деятельностью.

Когда мы начали выступать за то, чтобы мы прекратили войну, провозглашать лозунги за мир, нас начали обвинять в том, что мы ведем антиукраинскую деятельность. И в сентябре прошлого года меня впервые задержали сотрудники украинских спецслужб. Это было во Львове. Было несколько допросов, возбудили уголовное дело, которое на сегодняшний день ничем не закончилось», –  розповідала тоді Ольга Саган.

Також вона стверджувала, начебто нині в Україні можна записати наче у 1937 році за будь– яким доносом людину у вороги нарду за інакомислення. Вона запевнювала, буцімто в Україні немає ніякої свободи, а особливо свободи слова, попри те, що впродовж років мала можливість відкрито та публічно декларувати свої проросійські погляди, проживаючи у Луцьку.

Ольга Саган поширювала фейки про те, що українці назавжди виїжджають закордон, а влада буцімто «поставила завдання звільнити територію». З її слів, люди в Україні агресивні, на межі зриву, а ЗМІ, мовляв, підкидають винних – Росію, сепаратистів тощо.

Інтерв’ю з цією недостовірною інформацією згодом поширювали веб-сайти сепаратистської  «ДНР» під заголовком «Ольга Саган: Запад Украины на грани взрыва».

«В стране хаос и беззаконие. Это очень страшно, когда ветераны не могут одеть георгиевскую ленту, потому что за это им грозит тюремный срок. Это страшно, когда мы не можем петь песни о Победе», –  цю та подібні маніпулятивні цитати з інтерв’ю для «Радио Вести.Брянск» також залюбки поширювали ЗМІ «ДНР». Зауважимо, що на Волині наразі невідомо про випадки, коли термін ув’язнення хтось отримав би за носіння георгіївської стрічки, не кажучи вже про заборону її носіння ветеранам (до прикладу, окремі з них вдягали цю стрічку під час святкувань у 2016 році у Луцьку і проблем з правоохоронцями у людей поважного віку не виникало).

В інтерв’ю вона стверджувала, начебто в Україну знову приходить фашизм, тут не можна святкувати 9 травня та співати російських військових пісень. З її слів, якщо пропагувати багато національність та багатоконфесійність в Україні, тебе вважатимуть чужим, обливатимуть брудом та звинувачуватимуть у державній зраді. Також вона нарікала на перейменування у Луцьку вулиці партизана та агента НКВС Бринського (перейменування відбулося у 2013 році, вулицю назвали на честь архітектора Метельницького) та на те, що закон забороняє використання георгіївської стрічки.  Ольга Саган розповідала, начебто займається збереженням історії усіх національних меншин Волині. Говорила і відверті нісенітниці про те, що  невдовзі, буцімто, буде «Україна для українців» і в школах «вимірюватимуть черепи для того, щоб визначити, хто до якої нації належить».

Звертаючись до російської молоді під час одного з тематичних майданчиків форуму переможців, вона говорила, що історію України щороку переписували впродовж 26 років незалежності, а події, які відбулися в Україні, трапилися тому, що «українські діти не вчили історію»,  українцям «нав’язували штучні символи, замінили справжніх героїв на фальшивих».

Зовсім нещодавно увагу громадськості до постаті Ольги Саган привернуло повідомлення про її участь у конгресі, що відбудеться у Москві. 31 жовтня–1 листопада у Москві відбудеться  «VI всемирный конгресс российских соотечественников, проживающих за рубежом». Серед його учасників вказана Ольга Саган, як «председатель общественной организации «Русский культурный центр Волынской области»».

«В Москве 31 октября – 1 ноября 2018 года состоится VI Всемирный конгресс российских соотечественников, проживающих за рубежом. Он пройдет под лозунгом «Россия и соотечественники: новые вызовы и новые рубежи». В мероприятии примут участие свыше 400 делегатов от организаций соотечественников из 98 стран мира. Среди приоритетных вопросов Конгресса – защита прав соотечественников, сохранение русской идентичности, русского языка и образования, усиление роли молодежи.

В рамках форума пройдут пленарные заседания и пять тематических секций: «Защита прав и законных интересов соотечественников», «Сохранение русской идентичности: поддержка русскоязычного образования», «Роль молодежи в консолидации общины», «СМИ Русского зарубежья в современном мире», «Экономическое сотрудничество России с зарубежными странами и соотечественниками»», –  йдеться на веб-сайті Всесвітньої координаційної ради російських співвітчизників, які проживають закордоном.

Прес-служба МЗС Російської Федерації повідомляє, що серед пріоритетів форуму – «боротьба з русофобією та антиросійськими настроями у країнах, де проживають співвітчизники».

Веб-сайти так званої «ДНР» таким чином пишуть про учасників форуму з України: «є ще люди, які не бояться визнати, що вони росіяни, не бояться підтримати незалежність ДНР І ЛНР і повернення Криму в рідну країну. Свідченням цього є участь майже 20 представників з різних регіонів України, у тому числі з Західної та Центральної України».

Після того, як інформація про майбутню участь Ольги Саган у конгресі набула розголосу у волинських ЗМІ, російські мас-медіа писали, начебто це викликало «різку реакцію в українських неонацистів».

У коментарі інтернет-виданню «Волинь Online» Ольга Саган підтвердила, що щодо неї відкриті два кримінальні провадження, щодо подій у Львові та Брянську. На питання про те, чи обмежене російськомовне населення Волині у своїх правах, вона відповіла, що «більшість громадян в країні обмежені в правах, незалежно від національності». Щодо участі в конгресі у Москві, вона зазначає, що туди їдуть 19 осіб з України, а волинські ЗМІ чомусь цькують лише її. За її словами, вона їде в Росію у приватних справах. Також вона заперечувала те, що раніше говорила про фашизм на Волині, хоча подібні твердження можна чітко почути в аудіозаписі її інтерв’ю для радіо у Брянську. Жодних подробиць поїздки на конгрес вона не надала.

Отже, Ольга Саган впродовж років, прикриваючись голослівними висловами про «дружбу народів» та «братів українців і росіян», або боротьбою з збереження історії, поширювала і продовжує поширювати фейкові повідомлення, маніпулювати історичними фактами та підтримувати кремлівську пропаганду у створенні образу «фашистської» чи «бандерівської» України.

Мар’яна МЕТЕЛЬСЬКА 

Використання цього матеріалу без дозволу редакції інтернет-видання «Волинь Online» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних мереж). Щодо використання матеріалу пишіть на редакційну електронну пошту:  volynonline.news@gmail.com