Співпраця з релокованими закладами, дуальна освіта та волонтерство – чим живе волинський виш під час війни

У Волинському національному університеті імені Лесі Українки під час війни попри нові виклики шукають можливості вдосконалюватися. Співпраця з релокованими навчальними закладами, волонтерство та якісна освіта, у тому числі і навчання з елементами дуальної освіти, – це основні напрямки, на яких зосередилися у навчальному закладі. 

Про те, як війна вплинула на життя найбільшого вишу на Волині, розповів для інтернет-видання «Волинь Online» ректор Анатолій Цьось.

Співпраця з релокованими навчальними закладами

Університет Лесі Українки найбільше співпрацює з херсонським вишем, який змушений був релокуватися.

«Якщо ми говоримо взагалі про співпрацю із університетами, які вимушені були змінити місце постійної дислокації, то ми найбільше співпрацюємо із Херсонським державним університетом. У нас дуже тісна хороша співпраця. І нещодавно Іван Глухов, декан факультету фізичного виховання, захистив у нас дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора наук. Крім того, ми підготували спільний проєкт по реалізації подвійного диплому в Університеті Яна Длугоша у Ченстохові. Йдеться про напрям фізична культура. Студенти наших університетів здобуватимуть там спеціальність «Фізичне виховання в силових структурах». Надіюся, що це буде ще один ефективний напрямок спільної діяльності. Тобто маємо дієву наукову співпрацю, навчальну співпрацю, продуктивну адміністративну співпрацю між нашими ректоратами»,  – розповідає Анатолій Цьось.

Окрім того, на території Волинського національного університету імені Лесі Українки розміщений Костянтинівський індустріальний фаховий коледж Державного вищого навчального закладу «Донецький національний технічний університет»:

«Ми виділили три кімнати, створили всі необхідні нормальні умови для роботи, і вони вже рік функціонують на базі нашого університету. У них навчання онлайн. Як такої тісної співпраці тут немає, бо все-таки це коледж, вони мають свій навчальний план. Але я вже розмовляв з директором про те, щоб вони у нас організували урочисте вручення дипломів своїм випускникам, бо вони навчаються онлайн, відповідно один одного практично не бачать. Ми готові надати їм гарний зал, забезпечити музичний супровід заходу, все необхідне, щоб створити святкову атмосферу урочистості, яка б запам’яталася їхнім випускникам на все життя. Будемо пропонувати, щоб випускники їхнього коледжу продовжили навчання в нашому університеті. Як правило, зможуть вступати на другий курс, бо там є певні вимоги державних стандартів на різних освітніх програмах, і за три роки, по суті, вони отримають змогу здобути вищу освіту», – пояснює ректор.

Окрім того, в університеті створили робочі місця для викладачів-переселенців.

«У нас є два викладачі, які працюють в нашому університеті із Миколаєва. Одна викладачка, професор, —на факультеті культури і мистецтв, і один викладач — на факультеті фізичної культури, спорту і здоров’я. Надали їм робоче місце, забезпечили гуртожитком. У нас вони зможуть повністю реалізувати свій науковий потенціал», – каже ректор.

Крім співпраці з навчальними закладами, Волинський національний університет імені Лесі Українки співпрацює також і з громадами, зокрема 30 листопада підписали договір про співпрацю в галузі освіти з Мангушською селищною територіальною громадою Маріупольського району, територія якої зараз окупована.

«Дуже багато жителів цієї громади виїхали звідти, змінили місце постійного проживання. У громаді організували онлайн-навчання цих дітей, які перебувають у різних регіонах нашої України і за кордоном. І наші викладачі будуть доєднуватися до уроків, читати їм лекції з різних актуальних тем. Думаю, що організуємо класи з різних напрямків в нашому університеті, щоб максимально долучити цих дітей до нашого університету», – пояснює ректор.

Дуальна освіта та майбутній кадровий голод на Волині

В університеті також розвивають навчання з елементами дуальної освіти.

«Ми називаємо цю форму підготовки навчанням з елементами дуальної освіти, бо це не зовсім та дуальна освіта, як, наприклад, у США, де підприємство платить за навчання студента. У нас лайт-варіант. Ми підписуємо тристоронню угоду –  студент, підприємство, установа чи організація (тут немає ніяких обмежень) і університет – про те, що той чи інший студент вивчає визначений освітній компонент на виробництві. І він там навчається, відповідно працює. Частина підприємств платить заробітну плату студенту. І така форма є досить ефективною, тому що вона допомагає наблизити роботодавців до університету, вивчити їхні потреби, вимоги до освіти. І ми надзвичайно активно розвиваємо цей напрям підготовки», – розповідає ректор.

Він наголошує, що найбільш ефективною формою продовження цієї співпраці є створення спільних лабораторій:

«У нас в університеті є три лабораторії, які утворені університетом і працедавцями. Перша – це ІT-лабораторія – результат ефективної співпраці університету і компанії «InternetDevels» Віктора Левандовського. Ще одна – лабораторія кібербезпеки та захисту інформації спільно з компанією «SOC Prime». До речі, директор з кібербезпеки «SOC Prime» Володимир Гаращенко став нашим викладачем кафедри комп’ютерних наук та кібербезпеки. Окрім того, нещодавно ми відкрили «STEAM-лабораторію», де ініціатори – наш університет і МАН – Волинська обласна Мала академія наук. Дуже перспективна лабораторія, де наші студенти, в першу чергу, та й викладачі проводять розвивальні заняття зі слухачами Малої академії наук».

Зі слів ректора, багато студентів навчаються, одночасно працюючи на виробництві, у школах тощо:

«Сотні студентів так навчаються. Вони працюють на виробництві, наприклад, у «ПриватБанку», у школах. Студент сам вирішує, куди йти.

Зараз ми працюємо з працедавцями, щоб реалізувати програму персональних стипендій для наших студентів. Зокрема, підписуючи угоду із «ПриватБанком», я обговорював можливість стипендіальних програм, коли певні установи, організації, підприємства встановлюють стипендії для студентів, обирають чіткі критерії, за якими вони присуджуватимуться і проводять конкурс. Це підвищить мотивацію добре вчитися, а для роботодавців – це можливість набрати або визначити майбутніх працівників для своєї компанії. Навчання на виробництві – для ініціативних студентів, адже якщо студент прийшов просто отримати диплом, то він не зацікавлений у навчанні з елементами дуальної освіти, тож не піде, наприклад, на той самий телеканал, бо це ж треба додатково працювати, потрібно часу більше приділити.

А тут іде якраз відбір талановитих і активних студентів уже в певній компанії, фірмі, і не виникає проблем із працевлаштуванням. Зараз кількість людей, які офіційно мають статус безробітних невисока. Ще трошки і буде серйозний кадровий голод, тому що велика частина наших людей на фронті, і це зрозуміло, значна частина освітян за кордоном. Якщо брати вчителів, то я зараз маю дуже велике прохання, особливо з Камінь-Каширського, Ковельського районів про те, щоб скерувати тих чи інших фахівців для забезпечення освітнього процесу. Але, дай Боже, здобудемо перемогу, повернеться частина наших громадян. Попит на висококваліфікованих фахівців, зокрема і робітничих професій, лише зростатиме».

Як зауважує Анатолій Цьось, на кафедрах нині не вистачає лаборантів:

«Викладачів вистачає, а от лаборантів бракує, у нас є незаповнені на цей час вакансії. Там скрізь мінімальна заробітна плата. Частково залучаємо на ці посади студентів, аспірантів на 0,5 ставки, бо на більше ми не маємо права».

Університет в умовах повномасштабної війни: студенти з числа ВПО та викладачі у складі ЗСУ

Анатолій Цьось розповідає, що у цьому навчальному році до вишу вступили понад 30 студентів із статусом ВПО:

«Загалом в університеті навчається понад 100 студентів із територій, які тимчасово окуповані, та з територій, де ведуться активні бойові дії. Досить хороші є студенти, навчаються на різних факультетах. Серед них – відомі спортсмени, митці. Ми нещодавно давали концерт для військових Луганського прикордонного загону і там брала участь наша студентка, яка раніше навчалася у Луганську. Вона вступила до нас у магістратуру».

Зі слів ректора, наразі більше сотні студентів вишу захищають Україну на фронті, низка викладачів перебувають у складі ЗСУ:

«На стаціонарі таких студенів практично немає, хіба що добровольцями пішли на фронт, а на заочній формі навчання – дуже багато і у минулому, і в цьому році. Нещодавно у нас проходили державні екзамени, і я підписував десятки заяв з проханням дозволити дистанційне складання іспитів, тому що хлопці, на жаль, не можуть повернутися, приїхати в університет. Точну цифру зараз не вкажу, але їх значно більше ста осіб.

Є у нас викладачі у лавах ЗСУ. Маємо, наприклад, спеціальність «національна безпека», то там взагалі троє викладачів зараз на фронті, це певною мірою створює певні проблеми в організації навчального процесу, тож залучили нових сумісників, які виконували навчальне навантаження, щоб забезпечити якісний навчальний процес. Не просто викладачів, а досвідчених викладачів-офіцерів. Коли шукав заміни, з ким розмовляв, то всі кажуть, що із задоволенням прийдуть працювати у наш університет, але після нашої перемоги, і це закономірно. Якщо брати в цілому по університету, то у нас 10 викладачів у лавах Збройних Сил України, Державній прикордонній службі відстоюють нашу державність».

Чому не варто скасовувати заочне навчання

Анатолій Цьось вважає, що у нинішніх реаліях заочна освіта Україні потрібна.

«Був законопроєкт про те, щоб заочне навчання скасувати, але на рівні Верховної Ради його поки відхилили, тобто скасування заочної форми навчання відтермінували. Не знаю, щоправда, як надовго. Як я ставлюся до цього? Дуже позитивно. Заочна форма навчання повинна бути. Те, що кажуть, що її ніби немає десь у світі, то це неправда. Я добре знаю систему вищої освіти Польщі, там є «навчання не стаціонарне»: вони раз на місяць приїжджають, навчаються, отримують необхідні знання, а після завершення – певну кваліфікацію. Тобто заочна форма навчання в Європі практикується.

У наших умовах, особливо зараз, вона повинна бути збережена, найперше, для військовослужбовців, які одночасно навчаються і служать у Збройних Силах України, та й потім, після того, як вони повернуться, я думаю, частина вже мобілізованих наших воїнів захоче навчатися і для них найбільш прийнятною буде саме заочна форма навчання. Не варто ставити під сумнів рівень знань заочної форми навчання. Насправді рівень знань визначається не формою навчання, а активністю і мотивацією людини до навчання», – зауважує він.

Укриття, зарплати та обладнання: чи вистачає університету фінансування в умовах війни

Говорячи про фінансування університету, ректор зазначає, що виш забезпечений коштами і має можливість платити за комунальні послуги, виплачувати заробітну плату і навіть преміювати науково-педагогічних працівників:

«Той, хто не хоче працювати, шукає чинники або причини, які заважають, не дають можливості якісно виконувати свої обов’язки. А той, хто прагне працювати, шукає шляхи, як можна працювати якісно в тих умовах, які зараз є. Ми налаштовані працювати, тому шукаємо можливості, як працювати ефективно в сучасних умовах. Якщо говорити про проблеми, то, найперша і найголовніша, – це безпека учасників навчального процесу. Це відповідно наявність укриттів, які відповідають встановленим вимогам. Тож багато сил і часу витратили на їх підготовку, і зараз у кожному корпусі маємо укриття. Це дозволяє працювати і навчатись в очному режимі, що є надзвичайно  важливим і потрібним. Це те, що ми вирішили.

Якщо говорити про фінансування, то будь-який керівник будь-якої установи вам скаже, що звичайно коштів не вистачає. У період війни ми з вами прекрасно розуміємо, що кошти повинні йти всі, чи майже всі, на забезпечення перемоги, тобто на потреби Збройних Сил України, спрямовуватися на оборону України, і це – об’єктивна реальність. Тому потрібно раціонально використовувати ті кошти, які маємо, і ми саме так і побудували свою роботу. Фінансування загалом невелике. Це фінансування як з державного бюджету, так і за рахунок тих послуг, в першу чергу, освітніх, які надає університет. Це – платна форма навчання, підвищення кваліфікації, навчання іноземних мов і багато-багато іншого.

Університет на цей час по суті забезпечений коштами і має можливість сплачувати комунальні послуги, в повному обсязі виплачувати заробітну плату, і навіть преміювати наших науково-педагогічних працівників за результатами ефективної роботи протягом року. Наприкінці 2023 року на основі рейтингу 300 науково-педагогічних працівників отримали премії, що засвідчили ефективність роботи того чи іншого працівника. Ми навіть у цьому році провели частково поточні ремонти і досить багато закупили різного необхідного обладнання для забезпечення навчального процесу зокрема на медичному, географічному та на інших факультетах».

Як у виші здобувають освіту майбутні медики

Невдовзі в університеті отримають ступінь магістра перші випускники медичного факультету:

«На медичному факультеті не було ще випускників, бо медики навчаються шість років і вони здобувають ступінь магістра, там немає бакалавра. Наступний крок – вступ в інтернатуру. Ми маємо ліцензію на проведення такої освітньої діяльності, тож після завершення інтернатури вони отримують певну вузьку кваліфікацію лікаря. Вже через рік ми матимемо перших випускників-магістрів медиків, які потім продовжать навчання в інтернатурі нашого університету. Ми дуже багато зробили для медичного факультету. Власне утворили факультет, сформували кафедри, які забезпечують освітній процес, створили не просто гарні, а досить ефективні умови для здійснення освітньої діяльності, для навчання студентів. І це справді досить результативний напрямок розвитку університету.

Я не кажу, що він дуже популярний, ви ж знаєте, щоб вступити на медичну спеціальність, потрібно скласти національний мультипредметний тест, і не просто скласти, а отримати мінімум 150 балів. Там є додаткові вимоги. Потім під час навчання треба скласти крок 1, крок 2. І лише після того вже крок 3 в інтернатурі, і лише після цього – отримати кваліфікацію. Закінчують магістратуру всі медики однаково – магістр медицини, потім вступ в інтернатуру вже за якоюсь спеціальністю, після завершення якої здобувач отримує вузьку спеціальність. Теоретичне навчання в інтернатурі проходить на базі нашого університету, а практична підготовка – великою мірою на базі лікарень. Там ми формуємо невеликі групи: по 2-3-5 людей на одну спеціальність, по 5-7 – на іншу спеціальність. Інтернатура на базі Волинського національного університету функціонує протягом трьох років. У нас навчаються інтерни, які здобули ступінь магістра в інших закладах освіти, але зараз продовжують навчання в нас. І така практика розвивається».

Від Польщі до Англії: як університет розвиває міжнародну співпрацю

Зі слів ректора, ВНУ імені Лесі Українки продовжує співпрацю з іноземними партнерами.

«Тут в першу чергу реалізація програми подвійного диплому і, уявіть собі, в цьому році за програмою подвійний диплом в Університеті Яна Длугоша у Польщі навчається 247 студентів з нашого університету. Отримують по суті два дипломи. При чому там навчаються безоплатно, платять тільки за проживання в гуртожитку. Крім того, ще десь 70 % здобувають освіту в інших партнерських університетах, тобто на цей час за програмою «Подвійний диплом» навчаються понад 300 наших студентів. Ми підраховували, що десь 320 осіб вже завершили навчання за цією програмою. І приємно, що практично 90 % студентів повернулися в Україну і тут працюють. Це дуже важливо. Крім того, є академічні обміни і програма «Еразмус плюс». Де дуже потужна програма, до якої ми залучили дуже багато наших студентів. Більше сотні студентів торік і в цьому році взяли участь у цій програмі. Вони були і в Грузії, і в Італії, і в Польщі, і в Литві. Програма, крім навчання, забезпечує студентам досить пристойну стипендію. Йдеться про майже тисячу євро.

Далі – із міжнародними нашими партнерами налагодили активну наукову співпрацю. Нещодавно ми були в Університеті Англія Раскін, це у Кембриджі, де вивчали їхній і презентували свій досвід підготовки доктора філософії. Теж було цікаве таке стажування, напрацювання якого можна активно впроваджувати в нашу систему підготовки.

Якщо ми говоримо про проєкти інфраструктурні, то ми подали два проєкти за програмою транскордонної співпраці з Польщею. Зараз йде розгляд цих програм і я дуже надіюся, що ми один, а, можливо, і два проєкти виграємо», – розповідає ректор.

Як виховують патріотів та хто перемагає у війнах

Ректор розповідає, що в університеті постійно збирають кошти на потреби військових, а волонтерство – важливий засіб виховання студентів:

«Зараз надзвичайно важливо в університетах розвивати волонтерство. Його слід розглядати не лише як допомогу Збройним Силам, – хоч це надзвичайно важливо, але й як дуже серйозний засіб виховання та формування світогляду і студентів, і викладачів також. Тому ми дуже багато волонтеримо, нещодавно на всіх факультетах проходили ярмарки. Уявіть собі, ми в такий спосіб зібрали 316 тисяч гривень. Крім того, ще наші викладачі, працівники перерахували одноденну заробітну плату, що склало 600 тисяч гривень. Загалом понад 900 тисяч гривень вдалося зібрати.

Ми дуже добрі маємо контакти з нашими військовими частинами, зокрема 14 бригадою, 100 бригадою, Луганським прикордонним загоном. Вони у нас попросили, що найважливіше зараз для них, – це дрони. І ми закупили 16 різних дронів. І це наш внесок та крапля у нашу спільну Перемогу. Волонтерську роботу проводимо системно. Вже чотири рази я особисто їздив на Схід України, і на Південь України. Окрім того, багато наших студентів окремо займаються волонтерством. Зараз у нас в університеті активно діє Волонтерський рух. Ми стали справжнім осередком волонтерства, і я справді пишаюся і студентами, і нашими викладачами, які є патріотами і все роблять для нашої перемоги. І це постійно ми стараємося, щоб університет був долучений до такої волонтерської діяльності, бо це надважливе питання безпеки».

Наголошуючи на важливості освіти для захисту країни, Анатолій Цьось говорить, що у війнах перемагають вчителі та сучасні військові технології:

«До речі, я час від часу намагаюсь знайти час і читаю класиків, і мені дуже сподобалися два вислови Бісмарка. Один ми всі багато разів чули, що ворог приходить туди, де програє вчитель і священник. Тобто мається на увазі, що соціальне середовище, яке не налаштовано патріотично, не відстоює свої інтереси, не говорить своєю мовою, стає сприятливим для того, щоб туди прийшов ворог. І є другий вислів дуже чіткий і теж дуже важливий для України, що війни виграють шкільні вчителі та гвинтівка сучасного зразка. Гвинтівка сучасного зразка – ми маємо на увазі сучасні військові технології, сучасне озброєння, сучасну тактику ведення бойових дій, тобто всю сучасну і достатню кількість озброєння, але водночас і вчителі. Тож завдання вчителів, викладачів університетів – створити таке середовище, таку освітню політику, яка формувала б патріотичну особистість, любов до своєї країни, родини, землі, і саме в нашому університеті ми стараємося проводити таку політику в тому числі і через волонтерські ініціативи, тому що можна багато раз сказати «Будь патріотом» і нічого з цього не буде, а можна провести 2-3 заходи, залучити студента до якоїсь відповідальної діяльності і тоді в них значно швидше і якісніше сформуються саме такі риси».

Мар’яна МЕТЕЛЬСЬКА

Використання цього матеріалу без дозволу редакції інтернет-видання «Волинь Online» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних мереж). Щодо використання матеріалу пишіть на редакційну електронну пошту: volynonline.news@gmail.com

Інтернет-видання «Волинь Оnline» існує за кошти краудфандингу, або ж громадського співфінансування – пропонуємо підтримати нас фінансово на будь-яку суму від 1 гривні, якщо Вам цікаво і надалі читати нас