19:00, 17 Лютого 2020

Менше 25 мільйонів українців та старіння населення: яке майбутнє прогнозують Україні

Лише 24,5 мільйона громадян, з яких майже третина – пенсіонери: такий демографічний прогноз на 2100 рік підготували для України в ООН.

Про це йдеться у праці «World Population Prospects 2019» про перспективи світового населення, підготованій за підсумками 2019 року в ООН.

Серед загальних світових тенденцій відзначають: підвищення середньої тривалості життя – понад 73 роки в усіх регіонах окрім Африки; зниження смертності у віці до 5 років до 40 випадків на 1000 народжених; зниження вірогідності смерті у віці від 15 до 60 років – до 140 померлих на 1000 тих, хто дожив до 15; підвищення очікуваної тривалості життя у віці 60 років – понад 20 років, а в найбільш розвинутих країнах 23 роки.

Відповідно до класифікації ООН, Україна належить до регіону Східної Європи (разом з Молдовою, Білоруссю, Росією, Болгарією, Чехією, Угорщиною, Польщею, Румунією та Словаччиною), а за рівнем доходу – до групи країн із середнім та нижчим рівнем доходу (таких, як, наприклад, Грузія, Болівія, Індія, Індонезія, Гондурас, Камбоджа, Джибуті, Гана, Монголія, Нігерія, Молдова, Узбекистан, В’єтнам тощо).

Понад 10 мільярдів населення, менше молоді та більше довгожителів: планетарний прогноз на 2100 рік

Населення світу оцінюють у 7,7 мільярда жителів. В ООН прогнозують, що до 2030 року населення планети підвищиться до 8,55 мільярда, а в 2100 році становитиме 10,85 мільярда. Середня тривалість життя збільшиться з 72,3 року у 2020 році до 81,7 року у 2100, а відсоток осіб віком понад 65 років підвищиться відповідно з 9,3 до 22,6 %.

У країнах з середнім та нижчим рівнем доходу нині проживають 3,1 мільярда осіб, а до 2100 року їхнє населення може становити 4,7 мільярда. Населення Східної Європи наразі оцінюють в 293,4 мільйона, 57,1 % яких – особи віком від 25 до 64 років, 16,4 % – старші 65 років. Середня прогнозована тривалість життя в регіоні становить 74 роки. Найвищої позначки населення регіону досягло у 1990 році – 309,8 мільйона, відтоді стабільно скорочується і в 2030 може становити 284,5 мільйона, у 2100 – до 219,5 мільйона.

За станом на 2019 рік населення України (разом з непідконтрольними територіями Донбасу та анексованим Росією Кримом) оцінюють в приблизно 44 мільйони. 15,9 % населення – молодші 15 років, 9,5 % – віком від 15 до 24 років, 57,8 % – віком від 25 до 64 років, 16,7 % – старші 65 років. Коефіцієнт потенційної підтримки (тобто, співвідношення осіб віком від 24 до 65 років до тих, кому понад 65) – 3,5. Річний показник зміни населення  становить -0,6 %.

Рівень народжуваності на тисячу населення становить 9,3, загальна фертильність (кількість народжень на одну жінку) – 1,44. Показник рівня смертності на тисячу населення – 15,2, дитяча смертність на тисячу народжень – 7, смертність у віці до 5 років на тисячу народжень – 8.

Середня прогнозована тривалість життя при народженні  становить 72,1 року, прогнозована тривалість життя у віці понад 65 років – 15,2 року.

Відповідно до прогнозів ООН, у майбутньому в Україні зберігатиметься тенденція до зниження кількості населення, знижуватимуться як рівень смертності, так і рівень народжуваності, дещо підвищиться загальна фертильність, відчутно підвищиться середня тривалість життя. Відповідно, це призведе до того, що відсоток осіб віком понад 65 років підвищиться.

Зниження населення України на майже 20 мільйонів до 2100 року: «зрада і геноцид» чи світова тенденція?

У звіті наводять дані про кількість населення України, починаючи від 1950 року. До прикладу, у 1950 році ця кількість становила 37,3 мільйона осіб, у 1970 – 47,1 мільйона, у 1990 – 51,46 мільйона, у 2000 – 48,8 мільйона, у 2005 – 46,9 мільйона, у 2010 – 45,8 мільйона, у 2015 – 44,9 мільйона, у 2020 – 43,734 мільйона. Прогнозують, що у 2030 році населення країни знизиться до 40,88 мільйона, у 2050 – до 35,2 мільйона, у 2075 – до 28,5 мільйона, у 2100 – до 24,4 мільйона. Тобто, у наступні 80 років кількість населення України, відповідно до середнього прогнозу, може скоротитися майже вдвічі.

Втім, не варто сприймати ці цифри, як свідчення «занепаду» чи «геноциду», як це можуть трактувати політики-популісти: тенденція до зниження рівня народжуваності та загального зменшення кількості населення спостерігається у більшості європейських країн, зокрема економічно розвинутих. Наприклад, у сусідній Польщі населення скоротилося з 38,5 мільйона у 2000 році до 37,9 у 2019, а до 2100 року прогнозують його зменшення до 23 мільйонів. Населення Словаччини з 5,5 мільйона прогнозовано зменшиться до 3,8 мільйона, Угорщини – з 9,7 до 6,8 мільйона, Румунії – з 19,4 до 11,8 мільйона, Білорусі – з 9,5 до 7,4 мільйона, Росії – зі 145,9 до 126,1 мільйона. Для деяких інших країн Європи прогнози такі: населення Німеччини знизиться з 83,5 до 74,7 мільйона, Швейцарії – підвищиться з 8,6 до 11 мільйонів, Італії – знизиться з 60,6 до 40 мільйонів, Іспанії – знизиться з 46,7 до 33,2 мільйона, Франції – підвищиться з 65,1 до 65,5 мільйона.

Українці житимуть довше, а відсоток молоді знижуватиметься

Водночас зі зменшенням кількості населення підвищуватиметься середній вік українців: якщо у 1950 році він становив 27,6 року, то у 1990 – 35,3, у 2000 – 37,9, у 2020 – 41,2, вже у 2030 становитиме 44,5 року, у 2100 – 47,7.

Кількість громадян віком до 15 років скорочувалася з 10,16 мільйона у 1950 році до 8,36 у 2000 та 6,47 у 2010 році. За станом на 2020 рік вона становить 6,993 мільйона, а у 2030 знизиться до 5,66, у 2100 – до 3,45 мільйона. Таким чином, відсоток дітей серед населення України знижувався з 27,2 % у 1950 році до 17,1 % у 2000 та 16 % у 2020, впаде до 13,8 % у 2030 році та після цього стабілізується на рівні 14,2 % до 2100 року.

Кількість населення у віковому діапазоні від 15 до 24 років становила у 1950 –  майже 7 мільйонів, у 1990 – 6,98 мільйона, у 2000 – 7,39, у 2020 – 4,126. У майбутньому вона може підвищитися до 4,87 мільйона у 2030 році та згодом знижуватися до 3,37 мільйона у 2050 та 2,55 мільйона у 2100. Отже, відсоток молоді серед населення України коливався від 18,7 % у 1950 до 13,6 % у 1990 та 15,4 % у 2005. Наразі він становить 9,4 % та може підвищитися у 2030 році до 11,9 % і залишитися на рівні 10,4 % у 2100 році.

Кількість населення віком від 25 до 64 років змінювалася від 17,3 мільйона у 1950 році до 26,35 мільйона у 2000 та 25,2 мільйона у 2020. Передбачають, що у 2030 році вона становитиме 22,17 мільйона, а у 2100 – 11,5. Отже, економічно активне населення становило 46,4 % у 1950 році, 54 % у 2000, 57,6 % у 2020. У 2030 році цей показник може знизитися до 54,2 %, у 2100 році – до 47,1 %.

Громадяни віком понад 65 років становили у 1950 році 7,6 % від загальної кількості населення (2,84 мільйона), у 2000 році – 13,8 % або 6,74 мільйона, у 2020 році – 17 % або 7,41 мільйона. Через 10 років їхнє співвідношення зміниться до 20 %, а у 2100 році особи поважного віку можуть становити до 28,3 % населення України (6,9 мільйона).

Коефіцієнт потенційної підтримки в Україні знижувався від 6,1 у 1950 році до 4,4 у 1990 та 3,9 у 2000. За станом на 2020 рік він становить 3,4. За прогнозом ООН, у 2030 році співвідношення осіб віком від 24 до 65 років до тих, кому понад 65 в Україні становитиме 2,7, а в 2100 році – 1,7.

Річний показник зміни населення знижувався, починаючи з 1950 року: у 1950-55 роках він становив +1,4 %, у 1985-1990 +0,2 %,  згодом, -0,8 % у 2000-2005 роках та -0,5 % у 2015-2020. У 2025-2030 він прогнозовано становитиме -0,7 %, у 2095-2100 населення країни скорочуватиметься приблизно на -0,6 % щороку.

Очікувана тривалість життя при народженні підвищувалася від 61,8 року у 1950-55 роках до 70,6 року у 1985-1990, дещо знизилася до 67,5 року у 2000-2005 роках та знову підвищувалася до 71,8 року у 2015-2020 роках. Тобто, нині українці живуть в середньому на 10 років довше, ніж у 1950-их роках. Вже у 2025-2030 роках цей показник становитиме 73,2 року, а до кінця століття підвищиться до 82,8 року. Нині чоловіки живуть в середньому до 66,8 року, жінки – до 76,6 року. До 2050 року ці показники становитимуть відповідно 71,6 та 80,3 року, до 2100 – 80,1 та 85,5 року.

Використання цього матеріалу без дозволу редакції інтернет-видання «Волинь Online» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних мереж). Щодо використання матеріалу пишіть на редакційну електронну пошту: volynonline.news@gmail.com

Інтернет-видання «Волинь Оnline» існує за кошти краудфандингу, або ж громадського співфінансування – пропонуємо підтримати нас фінансово на будь-яку суму від 1 гривні, якщо Вам цікаво і надалі читати нас

Become a Patron!

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: