Сморід у Луцьку: хто винний і що робити

Уже років чотири Луцьк перетворився на осередок смороду. Традиційно пошуки джерел смороду розпочинаються навесні, як тільки потепліє, і тривають до самої осені, поки не наступають холоди. Несанкціоновані зливи нечистот у дощову каналізацію, проблеми із каналізаційною мережею та робота заводу ТзОВ «Біо-ПЕК», яке розташоване на території Гнідавського цукрового заводу та виготовляє біоетанол – основні теорії походження нестерпного смороду у місті.

Найчастіше сморід виникає під вечір або зранку. Розглянули уже чимало версій, що відбувається у місті. Муніципали постійно ловили тих, хто скидав рештки тварин по закутках міста або тих, хто незаконно зливав нечистоти у міську каналізацію. У мікрорайоні Вересневе у минулому році навіть побудували господарсько-побутову каналізацію та приєднали її до загальноміської каналізації, аби стоки скидали на міські очисні споруди, а не на поля фільтрації Гнідавського цукрового заводу, як це тривало понад 50 років. У цих відстійниках стоки із каналізації змішувалися із мелясною бардою та утворювали нестерпний запах. Однак цього літа сморід тільки посилився.

Очільниця відділу екології Луцької міської ради Оксана Тарабанюк розповіла, що керівництво Гнідавського цукрового заводу визнало, що основна причина смороду у районі Львівської та ДПЗ, районі, який найбільше страждає, – це відстійники заводу. За її словами, доказом того є, що вони вже взяли на себе зобов’язання вживати якісь заходи, щоб сморід припинився. Вони обіцяли, що до 25 липня вони повністю засиплять три лагуни, які створюють сморід.

«У цих лагунах є барда, яка є відходом виробництва біоетанолу. Протягом чотирьох років саме вона контактуючи із повітрям, викликала оцей такий специфічний сморід. Вже ми його вивчили, дослідили теорію. Вони почали засипати ті лагуни, в які її зливали. Із початком засипання зменшилися звернення громадян. Зокрема 24 липня зафіксували лише чотири звернення із того району і три звернення із інших районів, що вже пов’язують із негерметичною каналізацією тощо», – розповідає Оксана Тарабанюк.

Скріншот відео продакшн-студії «Правда PRO»

Вона наголошує також на тому, що для Луцька останні роки стало аномальним, що у повітрі спостерігають так звані несприятливі умови забруднення, тобто повітря стоїть у приземному шарі:

«Немає вітру і низький атмосферний тиск і фактично застій повітря відбувається. Якщо є пониження рельєфу, долини і виходить, що ці запахи стоять у цих місцях. Дуже часто, вночі в основному люди відчувають цей сморід, який може бути і від каналізаційних мереж, але він локальний. Так само залишковий сморід від полів фільтрації вночі люди відчувають. Представники заводу клянуться, що більше ніяких скидів немає, що їх забезпечили на території заводу ємностями для тимчасового зберігання тих відходів барди. І другий крок, який вони придумали за 2018-2019 рік, – зробили додаткові ємності на території заводу, так звані лагуни, які вистелені знизу плівкою покращеної міцності. І так само на території тих господарств, кому вони передають. Вони надали нам перелік, на території Рівненської, Волинської області, кому вони передають барду, як потенційне добриво для ґрунту для сільськогосподарських угідь. Зараз ми проводимо роботу щодо перевірки оцих їхніх договірних зобов’язань».

Провела також позапланову перевірку Державна екологічна інспекція, Держпродспоживслужба. У результаті цих перевірок заводу заборонили експлуатувати поля фільтрації у якості відстійників чи скидати туди будь-які відходи. Сезон переробки цукрових буряків ще не почався, тобто туди не повинні нічого зливати.

Скріншот відео продакшн-студії «Правда PRO»

«Вони знезаражують від смороду за допомогою пробіотиків, бо були спеціалісти із Одеського мікробіологічного інституту, які сказали, що внесуть велику дозу пробіотиків, щоб за два-три дні цей запах зник. Тому що ці активні живі бактерії переробляють живу органіку і наслідком має бути зменшення смороду», – розказує очільниця відділу екології.

Вона також наголошує, що дослідження повітря робили 9, 12 та 16-17 липня. Максимальні показники були лише 9 липня, коли були перевищення доз аміаку від 10 до 22 рази. Під час наступних досліджень показники уже впали до 1,7-2 перевищення.

«Якби це було в закритому приміщенні і люди піддавалися тривалий час постійній дії, то це могло б призвести до серйозних наслідків, а так, коли люди перебувають і на вулиці, і у приміщенні, не можна сказати, що людина перебуває під впливом тих негативних речовин постійно тривалий час. Аміак і сірководень відносяться до подразнюючих речовин, вони виробляються організмом людини, тому так важко дослідити вплив на здоров’я. У нас офіційно лише п’ять людей звернулося до медиків. Яку можна провести статистику чи дослідження? Це дуже мало. Але медики рекомендували поменше перебувати на відкритому повітрі, коли концентрація речовин перевищувала норми, – каже еколог. – Надзвичайники дали нам роз’яснення, що якби середньодобові показники були від 26 і більше разів, тоді це підстава оголошення надзвичайної ситуації. Або якби разово було більше 50 разів».

Скріншот відео продакшн-студії «Правда PRO»

Щодо ж смороду у інших районах, то, за словами, еколога, його викликають несправності у каналізаційній мережі. І вирішувати це повинне КП «Луцькводоканал» чи «Луцькпецкомунтранс», які обслуговують та мають на балансі ці мережі.

«Небезпеки немає, бо ми так само робили дослідження за 20 метрів від каналізаційно-насосних станцій зі всіх сторін, перевищення гранично допустимих концентрацій не було. І тим більше ці дослідження щороку проводять. Зрозуміло, бувають аварійні ситуації, крадуть люки, негерметично закриті на каналізаційному колекторі люки, кладуть бетонні плити, щоб не крали, а вони не закривають герметично. Дуже багато нарікань є, що смердить річка Сапалаївка, бо вона в центрі міста. Я всім пропоную, підійти до води, взяти в долоню води і понюхати, смердить вона чи ні. Річка не смердить. Поряд з річкою всією центральною частиною міста проходить каналізаційний колектор. Він найстаріший, бо в деяких місцях він ще за часів Польщі його поклали. Ясно, що він так само має тріщини і стики, вони можуть протікати.  Всі оці видумки, що там є купа самовільних врізок, це все неправда, бо зрозумійте, коли тече річка, біля неї лежить каналізаційний колектор, далі вище по рельєфу пішли будинки, який сенс робити самовільну врізку і виводити в річку, минаючи каналізаційний колектор. Логічно врізати в колектор. Тим більше 3-4 роки тому вздовж русла по всій протяжності Сапалаївки  проходили роботи із розчистки русла. Русло розрили на глибину до трьох метрів з двох сторін. Колектор був повністю відкритий. Всі, хто хотіли могли підійти подивитися. Звісно буває протікає, бо мережа дуже стара. Її потрібно міняти. Це технічно не так просто, тому що густозаселена частина міста», – наголошує еколог.

Окрім того, як вона розповіла, з 2012 року у Луцьку запровадили постійний моніторинг, тобто дослідження якості води у малих річках:

«У нас є три малі річки Сапалаївка, Омеляник і Жидувка. Цей моніторинг не передбачений ніякими нормативними документами, ми їх просто змушені берегти, бо розуміємо, що ці річки потім формують більшу річку Стир. Всі забруднення, які є в річці Стир, вони вже нам приносять з Дубна, тому що річка Стир у районі Дубнівского водозабору, там немає ні промислових підприємств, приватна забудова, більш ніж за 300-500 метрів від річки. Біля парку луг зі сторони Рованців, далі вулиця Ковельська, Набережна, а там житлові будинки всі каналізовані, впливу немає. Підприємств промислових немає».

За її словами, населення не збільшилося, просто люди стали менше споживати води, тому стоки концентрованіші, адже води, яка розбавляла, стало менше, крім того, тепер використовують багато мийних засобів та фосфатів.

Директор КП «Луцькводоканал» Віктор Гуменюк прокоментував, що пропускна здатність каналізаційної мережі на сьогодні повністю забезпечує той об’єм стоків, який скидають, і завантажена вона на 60 %. Заходи з оновлення мережі відбуваються кожний день. Цього року, за його словами, в межах тарифу отримали, як інвестиції від амортизації, 12 млн з ПДВ, від ремонтного фонду – 5 млн і від Луцькради – 20 млн гривень.

Фахівець із використання корисних мікроорганізмів із очищення водойм, заступник голови Глибоцького клубу органічного землеробства Артем Рудий розповів, що Гнідавський цукровий завод бореться із наслідками смороду, засипає лагуни:

«Мені не до кінця зрозуміло, які саме мікроорганізми вони застосовують, це їхня таємниця. Після застосування мікроорганізмів корисних, які насправді можуть перебороти всі ці патогенні мікроорганізми і встановити у середовищі нормальний природній баланс, вони після два тижні після внесення корисних мікроорганізмів застосовують натрій хлорид і потім те все засипають ґрунтом з вапном, щоб він втягував в себе все це. Коли ми були вже на засипаних ділянках, то вже не було такого смороду, але все одно воно з-під ґрунту пробивалося, це свідчить про те, що реакція ще не доведена до кінця, бажано додатково обробити корисними мікроорганізмами», – каже експерт.

За словами фахівця, у природі зі 100 % є 10 % позитивних і 10 % патогенних, які викликають сморід, бродіння і тому подібне, а є 80 % нейтральних. У тих водоймах, де барду зливали, то за роки настільки перевелося у патогенні мікроорганізми, що створили несприятливий сморід  навіть небезпечний для людей.

«Ці 10 % патогенних перетягують на свою сторону 70 % нейтральних і утворюють оці запахи. А для цього бажано додавати ці корисні мікроорганізми, щоб цю планку перевалити, щоб воно пішло на очищення. Але я так зрозумів, що вони дають дуже малу концентрацію: 1 літр на півсотні тонн, це, насправді, дуже мало. Головне, щоб воно потім не потрапило у ґрунтові води і не наробило лиха, а корисні мікроорганізми це питання вирішують. – зазначає фахівець.

Однак разом тим він наголошує, завод засипає лише ті відстійники, що є у їхньому володінні і за які він відповідає. Ті ж всі інші несанкціоновані відстійники і зливні ями – це вже інше питання, але воно не менш важливе, адже влада може не знайти винних і скаже, що не зможе вирішити це.

Скріншот відео продакшн-студії «Правда PRO»

«Просто, коли завод ліквідує проблему, але люди потім знову будуть чути сморід, вони прийдуть до облради чи міськради чи до заводу, а на заводі скажуть, що вже все зробили і йдіть тепер вирішуйте самі», – наголошує Артем Рудий.

Як зазначили у прес-службі Гнідавського цукрового заводу інтернет-виданню «Волинь Online», зараз вони використовують розробки Одеського інституту мікробіотехнології, аби вирішити проблему. Зокрема роботи із знезараження на полях фільтрації проводить доктор біологічних наук Віктор Бобейко. Для цього відібрали активні штами для біотрансформації та на сьогодні вдалося зупинити наростання негативного запаху на тих проблемних картках полів фільтрації. Для цього використали дозволені мікроорганізми-деструктори. Препарат вносять на поле фільтрації методом розпилення на кожний визначений сектор. Вони проводять деструкцію органічних решток, а також нейтралізацію всіх неприємних запахів.

Сам мікробіолог запевняє, що при діяльності цих мікроорганізмів процес поширення неприємних запахів не повториться, а виробництво на підприємстві «Біо ПЕК» не несе загрози здоров’ю та життю людей.

Скріншот відео продакшн-студії «Правда PRO»

23 липня відбулися громадські слухання щодо вирішення екологічної проблеми із поширення смороду. Присутні підтримали резолюцію, яку напрацювала ініціативна група:

зупинити або повпливати на зупинку роботи заводу «БіоПЕК» до завершення засипання фільтраційних карт, які були залиті в цьому році;

встановлення флотатора, який так і не встановили;

контролювати вивіз за межі заводу будь-яких відходів, а також перевірити та вжити заходів для перевірки усіх труб, які підведенні до полів фільтрації цукрового заводу;

щотижнево до входження показників у норму і щомісячно в подальшому з розміщенням інформації на сайті міської ради здійснювати заміри повітря на межі санітарної зони полів фільтрації;

зробити лабораторні дослідження рідин, які зливаються на фільтраційні карти та рідин, які знаходяться на фільтраційних картах для їх порівняння;

перевірити, на чиїх землях знаходяться відкриті ще в 2017 році нові карти, куди в 2019 році були злиті відходи виробництва, що призвели до кричущих перевищень гранично допустимих норм забруднення повітря;

встановити камери відеоспостереження на входах до полів фільтрації з метою недопущення несанкціонованих зливів та прилади контролю за відхиленнями від норм якості повітря на межі санітарних зон полів фільтрації;

у районі вулиці Львівської, а також районів ЛПЗ та Вересневого розмістити пункт контролю гідрометеорологічного центру;

звернутися до правоохоронних органів з метою притягнути до відповідальності осіб обласної екологічної інспекції та управління екології облдержадміністрації, які не фахово віднеслись до виконання своїх обов’язків та допустили забруднення повітря перевищенням граничних норм аміаку, сірководню та оцтової кислоти.

Мар’яна МЕТЕЛЬСЬКА

Використання цього матеріалу без дозволу редакції інтернет-видання «Волинь Online» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних мереж). Щодо використання матеріалу пишіть на редакційну електронну пошту: volynonline.news@gmail.com

Інтернет-видання  «Волинь Оnline» існує за кошти краудфандингу, або ж громадського співфінансування – пропонуємо підтримати нас фінансово на будь-яку суму від 1 гривні, якщо Вам цікаво і надалі читати нас