Луцька школярка – чи не єдина, яку оминув карантин: як навчалися у 2020 році шведські діти

Чотирнадцятирічна Анна Є. – чи не єдина на Волині, можливо, одна з небагатьох в Україні дітей, яка провчилась «карантинний» 2019-2020 навчальний рік, як завжди – у шкільних кабінетах, а не вдома на вимушеній ізоляції. У житті луцької сім’ї склалося так, що торік вони переїхали працювати у Швецію – одну з двох-трьох країн, котрі відмовились від запровадження локдауну та не силували своїх громадян «карантинними» обмеженнями. Однак коронавірус все ж таки вплинув на їхні життєві плани: через частковий, хоча й менший, ніж в інших європейських країнах, обвал шведської економіки підприємство, де працював батько Анни, скоротило персонал.

Цього року сім’я вже повернулась на Волинь і погодилася розповісти, як був організований «коронавірусний» навчальний рік у Швеції за умови гарантування анонімності.

Анна та її батьки жили у Стокгольмі, кілька місяців – у місті Авеста, адміністративному центрі провінції Даларна. Батьки працювали офіційно і, як платники податків, могли навчати дитину державним коштом. У столиці Анна відвідувала школу для дітей іммігрантів, підготовчий клас 6-9 FBK, у котрому дітей її віку адаптували до життя та навчання у Швеції. У школі навчання велось шведською та англійською мовами, Анні, зокрема, дещо допомогло те, що вчителька-іммігрантка з Афганістану володіла ще російською.

У школі Анни було національне розмаїття учнів – тут вчились діти з Греції, Румунії,  Марокко, Пакистану, багато польських школярів, афганські та українські діти. Коли у світі оголосили пандемію коронавірусу, це ніяк не вплинуло на життя школи. Шведська модель державного управління не передбачає, що будь-яка надзвичайна ситуація може забрати важелі управління в національної епідеміологічної служби.

Відтак, оскільки шведські епідеміологи не побачили переконливих причин зачиняти школи, діти спокійно провчились всі «карантинні» для абсолютної більшості школярів земної кулі місяці, — згадує Анна:

Чи відчували ви якийсь острах через пандемію?

Ні, нам озвучували тільки загальні рекомендації, ми самі обирали, до яких прислуховуватись.

Чи ходили у вашому місті люди в масках чи респіраторах?

Ні, я бачила лише одиниці таких людей.

Чи захворів за цей час хтось з вашої школи, учні чи вчителі?

Ні, ніхто.

Скільки учнів було у вашій школі?

Напевне, біля 500.

Хтось із твоїх батьків працював у сфері, в якій багато контактів з людьми?

Так.

Чи захворів хтось з кола оточення?

Ні.

Ваша сім’я чула про смерті знайомих?

Ні.

Чи були випадки виявлення коронавірусу в інших школах Стокгольма?

Так, були.

Чи це були вчителі, чи діти?

Нам не казали.

Чи завершилися вони летально?

Ні.

Як реагували медичні служби на випадки коронавірусу в школах?

Ці школи на певний час закривали на карантин.

Які заходи щодо організації навчального часу були вжиті?

До коронавірусу уроки в школі могли завершитися о другій, третій годині чи пізніше. А коли почався коронавірус, у всіх уроки скоротили до першої години дня.

І все?

Так.

11 червня шведські школярі завершили навчальний рік, 19 серпня вже приступили до нового. Всю весну-літо в центрі Стокгольма було, як завжди, людно, весело, люди спокійно влаштовували своє дозвілля, їхнє життя зазнало лише мінімальних обмежень. До того ж Анні ще взимку запропонували перейти у звичайний шведський клас, однак вона ще не наважилася.

Розкажи, як організована школа у Швеції.

Всі уроки різні за тривалістю, залежно від предмету, від 25 хвилин до півтори години. Також різні за часом перерви між уроками. За шкільні обіди батьки не платять – за рахунок податків купується та готується їжа для дітей. Зазвичай це дуже смачні страви, у нашій школі готували зразки страв з різних країн, щоб усі могли спробувати та порівняти. Також не купується канцелярія, все видається у школі. Пишемо лише олівцями – щоб мати можливість знайти та виправити помилки.

Роки навчання поділені на початкову та середню школу. Далі вже йде гімназія, щоб йти туди, вже треба мати особистий номер, такий, як податковий.

Форми у шведських школах немає. Є дуже зручні окремі шафки для учнів, нема звичайних щоденників, тільки електронні. Кожному учневі дається свій ноутбук. У шведському класі вже діти отримують свій особистий гаджет. Це макбук, в деяких школах айпад. Для дітей іммігрантів – щодня заняття зі шведської мови.

Цікаво, що немає розділення уроків праці – півроку всі, і хлопці, і дівчата, шиють та в’яжуть, далі півроку – «чоловіча» праця. Нас навчала працювати на верстаті вчителька, а не вчитель-чоловік. Є окремий урок приготування їжі, він не входить в навчання праці. Також вчаться готувати всі. Готуємо звичайні страви та різні ласощі, мені запам’яталась булочка з корицею –  Kanelbullar.

Що сподобалось найбільше?

Уроки музики. Щоразу – якийсь окремий інструмент. Дуже гарно обладнані уроки музики, можна спробувати пограти на кожному. Сподобались барабани та укулеле.

Ще шведські вчителі, хоч це шведи, хоч іммігранти, ніколи не підвищують голос. Всі спокійні, але це зовсім не холодність і не байдужість. До вчителів ми зверталися просто по іменах, і вони до нас – так само.

***

19 серпня 2020 року в Швеції опублікували дані національної статистики. За перші півроку 2020, порівняно із п’ятьма попередніми роками, надлишкова смертність від усіх причин становила 4,633 тисячі людей. Найважчим місяцем був квітень, коли загальний рівень смертності від усіх причин досяг показника 101,9 на 100 000 населення. Це найвищий рівень смертності в країні з січня 2000 року, коли цей показник сягнув 107,3.

Абсолютна більшість всіх зафіксованих смертей з коронавірусом (не від, а саме з позитивним результатом аналізу, не враховуючи інших захворювань) припадала на геріатричні будинки. Відповідно, у подальшому епідеміологічні служби Швеції зосередять свою увагу саме на цих закладах, значно посиливши їхнє фінансування та вимоги до персоналу. Цікаво, що у подальшій боротьбі з коронавірусом від закриття шкіл відмовляється і сусідня зі Швецією Норвегія: виявляється, що генеральний директор Норвезького інституту громадської охорони здоров’я Камілла Столтенберг ніколи не рекомендувала закривати школи, однак до її думки тоді не дослухалися.

Середній вік померлих з коронавірусом шведів перевищував 82 роки. Середня ж тривалість в Україні традиційно становить 66 років для чоловіків, до десяти років більше – для жінок.

Фото міста надала школярка