Децентралізаційний виклик: чому потрібна стратегія і чи є вона у громад Волині

Децентралізаційна реформа завершується. І саме зараз чітко можна проаналізувати, які ще виклики залишилися перед громадами на шляху до їхнього успіху. Звісно, ключовим питанням залишається наповненість бюджету громад. Однак, щоб громада була фінансово спроможна, грошей не достатньо. Потрібно вміти правильно управляти своїми проектами та стратегічно мислити.

Інтернет-видання «Волинь Online» дослідило, чи всі волинські громади мають стратегії розвитку та чи зуміли вони визначити смарт-спеціалізацію для своєї території.

Саме зараз громадам дуже важливо обрати правильний вектор руху, аби при своїх наявних ресурсах отримати максимальний прибуток та розвиватися економічно. Окрім того, зараз, як наголошує виконавча директорка Волинського регіонального відділення Асоціації міст України Мар’яна Конончук, Мінрегіон попередив громади, що отримувати гроші з ДФРР вони будуть при умові наявності чіткої та прозорої стратегії, яка буде відповідати стратегії області, включаючи смарт-спеціалізацію. А стратегія області має відповідати стратегії розвитку держави. Отож ті громади, які не зможуть продумати чітку стратегію втратять вже з самого початку.

Насамперед кожна громада повинна визначити свою специфіку, тобто смарт-спеціалізацію, але повинна враховувати, що це вимагає ресурсів.

«Насправді це нескладно, але питання смарт-спеціалізації – це новий для нас термін. Смарт-спеціалізація – це щось на кшталт родзинки, яка властива лише тій громаді, території тощо. Родзинка Волині не виписана чітко, їх декілька, вони розмиті. Якщо ми візьмемо громади наші, так само важко виокремити їм смарт-спеціалізацію, тому що мало роз’яснень, як обрати. Напевне тут потрібна допомога і стейкхолдерів, і іноземних компаній, які вже мають такі смарт-спеціалізації», – каже експертка Мар’яна Конончук.

У ЄС під смарт-спеціалізацією мають на увазі саме унікальний продукт, послугу чи технологію, з якою громада чи регіон може вийти на ринок. До прикладу, у Європейському Союзі смарт-спеціалізації для регіонів визначені ще у 2008 році і зараз там можуть похвалитися успішними історіями впровадження цієї концепції про те, як регіони змогли перетворитися у європейські регіональні кластери світового  рівня. Наприклад, регіон Оденсе у Данії, де створили кластер Роботика Оденса і зараз там співпрацюють працюють десятки компаній та різних установ, у сфері робототехнічних технологій.

Інтернет-видання «Волинь Online» перевірило, чи є стратегії розвитку у 54 громад Волині.

Станом на кінець вересня 2021 року у більшості громад стратегій розвитку або немає або вони затверджені лише на рік-два або наразі у розробці – зокрема така ситуація у Берестечківській, Боратинській, Вишнівській, Горохівській, Дубівській, Затурцівській, Камінь-Каширській, Колківській, Мар’янівській, Нововолинській, Підгайцівській, Поворській, Поромівській, Прилісненській, Ратнівській, Рожищенській, Торчинській, Турійській, Велимченській, Велицькій, Головненській, Городищенській, Доросинівській, Дубечненській, Заболоттівській, Забродівській, Ківерцівській, Ковельській, Копачівській, Локачинській, Маневицькій, Олицькій, Самарівській, Сереховичівській, Сошичненській, Старовижівській, Цуманській та Шацькій громадах.

У декількох громадах є стратегії – зокрема у Володимир-Волинській, Голобській, Зимнівській, Іваничівській, Колодяжненській, Литовезькій, Луківській, Луцькій, Люблинецькій, Любомльській, Оваднівській, Павлівській, Рівненській, Смідинській та Устилузькій громадах. Однак, наприклад, у Луцькій міській громаді розроблятимуть нову стратегію.

«Цей документ не задовольняє потреби і депутатів Луцької міської ради, і мера та його команду. Тому швидше за все Луцька міська рада буде братися за розробку стратегії. Ще дуже важливо питання взаємовідповідальності команди, яка розробляє стратегію, і команди, яка її втілює. Та стратегія, яка зараз є у Луцьку, її сформували та ухвалили до початку каденції теперішнього депутатського корпусу і теперішнього міського голови, а відповідно і важко братися за виконання тих певних зобов’язань, коли це не є бачення теперішньої каденції. І тут відмінність, бо каденція ради – це п’ять років, а стратегія – це певне зобов’язання перед суспільством, на період 5-10 років. Стратегія має бути настільки продуманою і чітко прописаною фахівцями, щоб була фаховою, а не політичною, тоді її легко і просто реалізовувати. Зараз також Нововолинська міська рада працює над розробкою стратегії, і, швидше за все, ми її отримаємо через рік і через рік ми побачимо, як почнуться системні кардинальні зміни у цій громаді», – пояснює Мар’яна Конончук.

Натомість навіть у тих громад, які мають стратегії, вони недосконалі:

«Волинські громади не мають робочих дієвих стратегій. Є громади, які в процесі. Є ті, що мають, але ці стратегії не містять чітких математичних розрахунків і чітких дорожніх карт, куди і як має рухатися громада, щоб наростити і використати свій потенціал, а, відповідно, заробити на цьому більше грошей. Сенс будь-якої стратегії у розвитку. Стратегія – це план розвитку на певний період і передбачається підвищення економічного потенціалу громади. Є такі громади, які не вірять у свої стратегії, розуміють, що щось потрібно робити, а що ще руки не доходять», – коментує Мар’яна Конончук.

У стратегії Волинської області, яку ухвалили на період до 2027 року визначили такі напрямки смарт-спеціалізації:

– розвиток інноваційно-інвестиційної дорожньо-транспортної логістичної інфраструктури регіону;

– стимулювання розвитку збалансованого екологічно-чистого виробництва продуктів харчування. Контроль якості.

Ми проаналізували наявні стратегії волинських громад та перевірили, чи відповідають вони стратегії області.

Серед цих двох напрямків смарт-спеціалізації Волинської області громади відповідають лише одному – це покращенню інфраструктури. Напрямку стимулювання розвитку збалансованого екологічно-чистого виробництва продуктів харчування частково відповідають лише Голобська, Луківська, Любешівська, Люблинецька, Оваднівська та Рівненська громади. Найбільш повно цим напрямкам відповідають – Любомльська та Смідинська громади. Лише другому напрямку смарт-спеціалізації відповідає Устилузька громада.

Недоліком стратегії Волинської області є розмитість напрямків смарт-спеціалізації, до прикладу, родзинкою багатьох громад області міг би стати розвиток туристичного потенціалу, який не згаданий у межах цих двох напрямків смарт-спеціалізації області. Йдеться не лише про реставрацію архітектурних пам’яток, якими багата Волинська область, а й про розвиток зеленого туризму – на Волині є сотні унікальних озер та річок, а також національні парки, наприклад, Національний природний парк «Цуманська пуща», Черемський природний заповідник. Також на Волині можна було б розвивати подієвий туризм – це і фестивалі «Бандерштат» у Луцьку, «Княжий» у Володимирі-Волинському, «На хвилях Світязя» та чимало інших. Хоча деякі громади все ж роблять акцент на розвитку зеленого туризму, створенні еко-садиб, як це є у Польщі. Наприклад, про це йдеться у стратегії розвитку Литовезької громади. Про агротуризм, до прикладу, згадують у стратегіях Люблинецької, Смідинської, Устилузької громад.

Для громад, які розробляють стратегії розвитку, організовують семінари із залученням експертів. Експерти на цих семінарах звертають увагу на те, що чимало ідей може з’явитися під час SWAT-аналізу, тобто під час визначення сильних і слабких сторін проєкту, можливостей, що відкриваються при його реалізації та загроз.

Зараз найбільшим викликом перед більшістю громад області є формування стратегій, які не лише відповідали б вже згаданим двом напрямкам смарт-спеціалізації Волині, а й мали б ефективний план дій для економічного розвитку громад.

Мар’яна МЕТЕЛЬСЬКА

Інтернет-видання «Волинь Оnline» існує за кошти краудфандингу, або ж громадського співфінансування – пропонуємо підтримати нас фінансово на будь-яку суму від 1 гривні, якщо Вам цікаво і надалі читати нас