19:22, 25 Липня 2022

За методами КДБ: як росіяни намагаються перемогти в інформаційній війні, до чого тут Швець, «хороші росіяни» та що потрібно знати про дезінформацію

У чому росіяни точно майстерні, так це у створенні дезінформації та її поширенні. Методи їхні не міняються десятиліттями, однак, вони їх адаптують до сучасних реалій. Стрімке поширення інтернету лише сприяє розповзанню цього вірусу. Після повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну росіяни активізувалися і на інформаційному фронті, спрямувавши свої зусилля, як на розкол всередині України, так і на Захід. Мета очевидна – ослабити Україну зсередини та посварити її з партнерами та взагалі зі всім світом. А тоді – легко знищити.

Російська дезінформація дуже різношерста. Якщо описувати детально кожен випадок – доведеться писати цілу книгу. Однак, щоб захистити себе достатньо знати механізм дії. Інтернет-видання «Волинь Online» коротко пояснює для вас, як працює пропаганда та дезінформація, чому це не одне і теж саме, чому не вірити лише на слово кожному, хто каже, що виступає проти путіна і війни, та аналізує небезпечні наративи для України.

Інформаційний фронт рф – як росіяни створюють дезінформацію та про які методи інформаційної зброї потрібно знати

Більшість людей асоціює російську пропаганду з такими особами, як скабєєва чи соловйов, які тиражують відверті нісенітниці про нацистів в Україні, біолабораторії США та гусей-вбивць. Однак ворожа пропаганда та дезінформація – це значно серйозніший процес, ніж вигадування примітивних фейків.

Насамперед, варто для себе розрізняти терміни «пропаганда» та «дезінформація», які є елементами інформаційно-психологічних операцій.

Дезінформація – це неправдива чи маніпулятивна інформація, яку цілеспрямовано створюють з метою завдати шкоди. Частиною дезінформації може бути навіть правда, якщо вона відповідає поставленій меті – тобто подають лише ту частину правдивої інформації, яка потрібна для створення потрібної «картинки». Характерна риса дезінформації – це системність, вона відбувається протягом тривалого часу та її реалізовують групою людей. Одна з основних тактик дезінформації – заповнення інформаційного простору великою кількістю взаємовиключних повідомлень, щоб дезорієнтувати споживача інформації та піддати його маніпуляціям.

Пропаганда – може бути позитивною (пропаганда здорового способу життя). Основною метою пропаганди є переконати цільову аудиторію у чомусь, сформувати сприйняття та спрямовувати поведінку у потрібний бік.

Також ви неодноразово могли чути таке поняття, як «наратив». Вона означає інтерпретацію, опис подій з певної точки зору. Ворожий наратив завжди буде спрямований на емоції та зачіпатиме вразливі місця (приклади таких ворожих наративів – біженці ненавидять Західну Україну, бо тут немає бойових дій, жителі Західної України проти біженців, бо ті відберуть у них роботу тощо). Наратив завжди містить і правдиву, і неправдиву інформацію одночасно – це для того, аби був факт, за який можна «зачепитися» та підвищити швидкість поширення у соціальних мережах (такий факт був, отже, чому ж сумніватися в інших?). Наративи часто суперечать один одному з метою розколу суспільства, дестабілізації ситуації тощо (на Сході будуть поширювати наратив, що Захід вороже зустрічає біженців, на Заході – про те, що всі мешканці Донбасу чекають приходу росіян тощо).

У 2018 році видання «New York Times» створило цикл документальних фільмів «Operation Infektion», де розповідало про методи створення і поширення дезінформації, які росія застосовує з часів Холодної війни і понині. Варто коротко згадати про одну з таких методик, оскільки зараз росіяни користуються такими ж методами на інформаційному фронті. Як розповідають автори фільму, вони реконструювали сім заповідей російської дезінформації: перевірений часом покроковий рецепт створення ідеальної фейкової новини:

Правило 1. Розколоти – знайти будь-які джерела соціальних розбіжностей (економічні, етнічні, лінгвістичні тощо) і роздувати ці розбіжності, щоб люди втратили довіру один до одного.

Правило 2. Створити велику зухвалу брехню, щоб ніхто й повірити не міг, що таке взагалі можна вигадати. І транслювати її звідусіль.

Тут можна згадати приклад з часів Холодної війни – у 1980-ті роки КДБ організував кампанію з дезінформації під назвою «Операція INFEKTION» – вони поширили інформацію про те, що нібито ВІЛ/СНІД створили у США, як біологічну зброю. Статті у пресі ширилися так, що зрештою ця дезінформація потрапила навіть на американське телебачення. Кампанія була спрямована на погіршення відносин США з державами, де були розміщені американські бази.

Що ми бачимо зараз? росія знову береться за старе – вигадує новини про біолабораторії на території України. Як повідомляло інтернет-видання «Волинь Online» у міноборони рф показали «карту» із такими лабораторіями на території України, і одна з них буцімто розташована у Луцьку. Щоправда, часи змінилися і у такий фейк уже повірив мало хто – хіба самі рашисти та ті, хто досі одурманений їхньою пропагандою.

Правило 3. Обгорніть цю брехню навколо правдивої серцевини. Найбільш успішні подібні операції містять у собі елементи правди, і завдяки цьому дезінформація сприймається разом із ними.

Правило 4. Ховайте ваші руки: щоб здавалося, що джерелом повідомлення є хтось інший.

Правило 5. Знайдіть собі корисного ідіота. Корисними ідіотами вони визначають тих, хто бездумно сприймає кремлівські меседжі й просуває їх серед цільової аудиторії – іноземного населення, яке вони хочуть обробити.

Правило 6. Все заперечувати. Якщо фальшивку намагаються спростувати, то саме для цього це правило – все заперечувати, агресивно наполягати на своєму.

Правило 7. Грати у довгу гру. росія прагне вести тривалу гру, і вкладає величезні ресурси у речі, які можуть не дати плодів протягом багатьох років. Нагромадження цих операцій протягом тривалого періоду часу зрештою спричинить потужний політичний вплив.

Ці сім простих правил були потужною зброєю КДБ, і зараз росія знову це використовує на інформаційному фронті. І тепер епоха інтернету допомагає кремлю.

Дезінформація – це вид активних заходів. Колишній агент КДБ Юрій Безменов, який у 70-х роках втік на Захід, детально описав, як КДБ проводив активні заходи, які також можна назвати «ідеологічна підривна діяльність» або «психологічна війна». За його словами, агенти КДБ витрачали 85 % свого часу на ці активні заходи. Це повільний грандіозний процес «промивання мізків», який направлений на зміну сприйняття реальності до такої міри, щоб не зважаючи на велику кількість інформації, ніхто не міг зробити розумних висновків для захисту себе, суспільства, країни. Складається цей процес з чотирьох основних етапів.

Перший етап – деморалізація. Для деморалізації цілої країни потрібно 15-20 років, тобто, щоб виховати мінімум одне покоління студентів у країні ворога. У мізки мінімум трьох поколінь втрамбовується марксистсько-ленінська ідеологія. Здеморалізована людина більше не здатна визначати правдиву інформацію, навіть, якщо їй надати всі факти. Щоб позбутися такого «запрограмування» потрібно знову 15-20 років, аби виховати нове покоління.

Другий етап – дестабілізація. Займає від 2 до 5 років. Важливими на цьому етапі є дестабілізація економіки, зовнішніх відносин, системи оборони.

Третій етап – криза. Може займати до шести тижнів.

Четвертий етап – нормалізація. Може тривати, як завгодно довго. Настає після кризи з жорсткою зміною структури влади та економіки.

Найпоширеніші методи під час нинішньої інформаційної війни – метод великої брехні (чим більша брехня, тим більше у неї вірять), багаторазове повторення (брехню повторюють доти, доки її не сприймають, як правду), напівправда (брехня перемішана з правдою, і чим більше правди, тим небезпечніше – частину фактів легко перевірити або про них всі знають, а між фактами вкидається непомітно брехня), страшилка (людям протиставлять два зла: жахливе та менше зло, люди обирають менше зло – метод використовується для виправдання поганих вчинків), «40 на 60» (подається 60 % на користь противника для підтримання довіри аудиторії та 40 % – дезінформації), «інформаційна лавина» (одночасно поширюються судження, які суперечать одне одному – це дезорієнтовує), «відмивання інформації» (приховування джерела інформації, вона таємно підкидається певному експерту з певного питання чи ЗМІ, а потім, посилаючись вже на нього, як на джерело, максимально тиражується), метод випереджальної версії (полягає в прагненні повідомити масовій аудиторії про факт, подію, її трактування обов’язково, в першу чергу, не особливо турбуючись при цьому про правдивість повідомлення, його відповідність реальності – спростування доходить вже лише до частини масової аудиторії і думку змінити вже важко).

Розглянемо на прикладі окремі наративи, щоб побачити, як росія намагається перемогти нас на інформаційному фронті.

«Захід виділяє мільярди доларів, а ми досі збираємо на дрони та бронежилети. Гроші розікрали: як рашистська пропаганда маніпулює нами

Коли партнери стали активно допомагати Україні, надсилаючи зброю та виділяючи кошти, відразу понеслася зрада з усіх можливих шпарин. «Допомогу крадуть» – це основний наратив, який не набридає пропагандистам. Ми ж пам’ятаємо, як працює дезінформація – якщо є хоч крапля правди, брехня засвоюється легко. Враховуючи, що в Україні дійсно є чимало фактів корупції, цей наратив досить органічно «зайшов».

Наприклад, активно такі месенджі стали просувати через блогера Юрія Швеця, колишнього агента КДБ, який називає себе однокурсником путіна (але насправді таким не є, бо вони навчалися з путіним в різні роки). Достатньо одного лише факту, що Швеця просуває сумнозвісний Дмитро Гордон, який відомий в журналістських колах України тим, що ніколи не дотримувався стандартів журналістики та піарив різноманітних проросійських політиків, блогерів, співаків тощо. Просував він Швеця активно ще 2017 року.

Варто наголосити, що канал на «YouTube» Швеця з’явився у червні 2021 року. Саме тоді, коли стали активно говорити, що росія запланувала повномасштабне вторгнення в Україну. Спочатку Швець записував декілька відео на місяць, як розпочалася війна – відео стали виходити буквально щодня або через день.

Його прихильники не ставлять собі чомусь простих питань – чому його піарить такий «зашкварний журналіст», чому раптом на пенсії людина вирішила зайнятися аналітикою і чому зробила це за декілька місяців до війни, де він взяв гроші, аби лише за рік просунути свій канал аж до мільйонних охоплень (зазвичай незалежні медіа досягають цього роками, а не за лічені місяці), як він може встигати аналізувати всі можливі новини і щодня робити аналітику, якщо для цього потрібно або мати велику команду, або робити аналітику не так часто (якщо це дійсно аналітика, а не готові скрипти, які ти читаєш на камеру).

Зрозуміло, що канал Швеця створили і розвивали всі ці місяці, формуючи довіру до аудиторії, знаючи, що настане момент, коли можна буде його використовувати. Ось і настав цей момент – це нагода зірвати поставки зброї для України та й взагалі формувати свою картинку, промиваючи мізки. Якщо це не так, навіщо він маніпулює? Подаємо нижче факти.

Наприклад, у відео за 9 липня Швець каже, що нібито гроші американських платників податків передають кешем, на які державні структури закупляють зброю. За його словами, існують різні конторки, які закупляють зброю і отримують за це учасники цих угод кладуть в кишеню комісійними від 10 % і вище.

«Суми там осідають колосальні, ну візьміть закупили на мільярд доларів, мінімум 100 мільйонів осідає у кишенях чиновників у Києві. Одним війна – іншим мати рідна, так от йде мова про те, щоб поставити ці гроші, щоб вони всі йшли на допомогу ЗСУ, а не у якості комісійних українському чиновнику», – говорить Юрій Швець.

Тут він і згадує конгресвумен США, українку за походженням, Вікторію Спартц, яка зайнялася мовляв розслідуванням цього розкрадання. Взагалі у відео він декілька днів підряд говорив про Вікторію Спартц, називаючи її людиною «з високим рівнем допуску», а отже, вона не може користуватися чутками. Насправді, ж Вікторія Спартц має невеликий рівень впливу у США, американська преса писала про її «токсичність» через приниження підлеглих та навіть назвала найгіршим роботодавцем у 2021 році.

Нагадаємо, що Вікторія Спартц звернулася 8 липня з листом до президента Байдена про необхідність перевірити, чи є російські зв’язки в очільника Офісу президента Андрія Єрмака та висловила занепокоєння про можливу контрабанду зброї, яка постачається в Україну. Зокрема, конгресвумен заявляла, що вона не може бути впевнена, чи зброя контрабандою не потрапить до Мексики, ісламських терористів або ж навіть росії.

Це не означає, що проблем в Україні не існує, але такі маніпулятивні заяви про потенційну контрабанду зброї до Мексики чи у Сирію можуть всерйоз зашкодити Україні та зірвати важливі поставки. Власне, це те, чого і добивається російська федерація.

12 липня видання «Financial Times» опублікувало статтю, де цитує заступницю держсекретаря США з контролю над озброєннями Бонні Деніз Дженкінс, що «можливість того, що американська зброя, відправлена в Україну, може потрапити в чужі руки, розглядається».

Зібравши всі ці факти, Швець маніпулює, що Уряд США вже серйозно зайнявся цим питанням, а українська влада, мовляв, вдає, що нічого цього немає. Але ж разом з тим Швець не договорює, що видирає цитати з контексту і не говорить, що, наприклад, та ж Бонні Деніз Дженкінс сказала: «Ми впевнені в зобов’язанні українського уряду належним чином охороняти зброю США та звітувати про неї».

За дивним збігом обставин всі ці заяви активізувалися на фоні зростання допомоги від США, зокрема поставок HIMARS та успішного застосування їх на фронті.

Варто також наголосити, що Співголова Українського кокусу в Конгресі США Марсі Каптур заявила, що Спартц повторює російські наративи:

«Ті, хто поширює дикі наративи, спрямовані проти українських чиновників під час війни, необачно надають допомогу путіну та його пропагандистам. Як союзники, ми продовжуватимемо працювати пліч-о-пліч з президентом Зеленським та його офісом, щоб забезпечити припинення цієї війни».

У НАТО заявили, що впевнені у зобов’язаннях уряду України належним чином зберігати та вести облік зброї наданої союзниками. Єврокомісарка із внутрішніх справ ЄС Йлва Йоганссон також заявила, що в ЄС впевнені у належному використанні зброї Україною.

У Пентагоні також заявляли, що не бачать ознак контрабанди наданої зброї.

Також Швець говорить про контрабанду зброї, посилаючись буцімто на «CNN» і «FT», і наголошує, що все нібито настільки серйозно, що  комісія ЄС вирішила створити спеціальний центр у Молдові для боротьби з контрабандою зброї з України.

«Комісія ЄС вважає, що це питання стоїть настільки гостро, що вона створює центр для боротьби з ним у сусідній з Україною країною», – каже він.

Ви погуглите і скажете «То ж правда. Такий центр дійсно відкривають». Так, ЄС створює центр у Молдові для боротьби з організованою злочинністю, зокрема з контрабандою зброї. Він стане універсальним єдиним центром, який дозволить Європолу обмінюватися інформацією, а прикордонному агентству ЄС «Frontex» підтримувати управління кордонами та виявляти незаконний обіг вогнепальної зброї. Центр також буде спрямований на протидію торгівлі людьми.

Однак і слова не було, що це через те, що контрабанда в Україні вже сягнула аж таких рівнів, що через це відкривають цей центр. Зокрема, міністр з питань міграції Швеції Андерс Ігеман заявив, що більша частина зброї, що поставляється в Україну, залишається в руках українських військових, і «лише обмежена кількість тієї зброї, яка використовувалася у війні, може бути використана організованою злочинністю пізніше». Він наголосив, що «мають бути заходи контролю над потоком зброї після війни в Україні».

І такі маніпуляції Швеця є у кожному відео, щоб у цьому переконатися достатньо погуглити те, що він розповідає, до того ж не лише українською, а й англійською та подивитися, як про це пишуть дійсно впливові видання, а не сайти-сміттярки.

Швець маніпулює, використовуючи тут метод напівправди. Повертаємося до правила № 3 від КДБ – обгорніть цю брехню навколо правдивої серцевини. Відео Швеця – це яскравий приклад цього.

Логічно, що в аудиторії Швеця відразу виникає злість, що гроші крадуться і вони хочуть надати цьому розголосу, а, отже, такі відео та наративи з них стають вірусними. А оскільки тут дезінформація вдало змішана із правдою (в Україні дійсно є корупція, на фронті дійсно не вистачає зброї тощо), то глядач сприймає цю «картинку» цілісно.

А що ж насправді відбувається із грошима, до прикладу, США, які виділяють для України? Експерти зазначають, що фінансова допомога, яку надає нам США, у значній мірі і залишається у США.

До прикладу, політичний та економічний експерт Олександр Хмелевський зауважує, що високопосадовці полюбляють хвалитися розмірами допомоги, яку отримує Україна від Заходу. Вони розраховують, що під час війни така інформація буде надихати та підтримувати населення України. Проте, на практиці люди не відчувають цієї допомоги.

«Основна частина західної допомоги надходить не у вигляді грошей, нам безпосередньо постачають озброєння, боєприпаси, амуніцію, медичне обладнання, гуманітарну допомогу. Найбільшу військову допомогу отримує Україна від США. Відразу варто зауважити, що програма ленд-лізу, яка так розпіарена нашими ЗМІ запрацює лише з жовтня цього року, коли в США розпочнеться новий фінансовий рік. Зараз допомога США надходить в рамках широко розрекламованого пакету підтримки в розмірі 40 мільярдів доларів, який був ухвалений Конгресом в травні. Проте, далеко не всі 40 мільярдів будуть використані на допомогу Україні. Безпосередньо на зброю, боєприпаси, підготовку наших військовослужбовців, забезпечення України розвідданими піде лише шість мільярдів доларів. Ще 11 мільярдів доларів передані під особистий контроль Президента Байдена, частину з яких він також може використати на військову допомогу Україні, проте чи використає і в яких розмірах поки що невідомо. Також 8 мільярдів доларів планується виділити на фінансову та гуманітарну допомогу Україні. Решта коштів підуть на допомогу членам НАТО в Європі, поповнення озброєнь для американської армії і навіть на подолання голоду в країнах Африки. Зараз не відомо, скільки допомоги в грошовій формі з цього пакету отримає Україна. Поки що в червні надійшов лише 1 мільярд доларів фінансової допомоги від США в рамках цієї програми, який поповнив валютні резерви Нацбанку. Сама програма діє до 30 вересня і якщо частина виділених коштів до цього часу не буде освоєна, то Україна вже їх не отримає.

Хоча США виділили чималі кошти на військову допомогу для України, проте американська зброя та боєприпаси коштують дорого. Наприклад, лише один залп однієї установки системи залпового вогню HIMARS коштує мільйон доларів. Також США дорого оцінюють підготовку наших військовослужбовців, передані розвіддані, тощо. Тобто, 6 мільярдів доларів військової допомоги в натуральному виразі виглядають не надто переконливо. Україна потребує значно більше озброєнь та боєприпасів. Аналогічно виглядає ситуація щодо допомоги від інших країн, яку отримує Україна.

Що стосується заяв Вікторії Спартц та деяких інших політиків, що надана Україні зброя може продаватися в Росію чи Сирію, то швидше за все такі заяви використовуються політиками для самопіару, ніяких доказів, щодо передачі зброї України іншим країнам надано не було. Проте, такі заяви можуть загальмувати надходження західної допомоги чи навіть зменшити її», – пояснює експерт.

Фінансово-економічний оглядач Богдан Слуцький пояснює, що Україні дають військову (техніка, обладнання, запчастини тощо) та невійськову допомогу (грошова  допомога для фінансування дефіциту державного бюджету).

«Варто чітко зауважити, що міжнародні фінансові структури та держави-партнери не дають кошти в більшості випадків на військові потреби, а дають на гуманітарні аспекти, фінансування  заробітних плат, пенсій, соціальних допомог, зокрема для внутрішньо переміщених осіб», – наголошує експерт.

З 24 лютого міжнародні партнери у вигляді грантів і пільгових кредитів надали Україні станом на 14 липня близько 13 мільярдів доларів (еквівалент – 390 мільярдів гривень за офіційним курсом).

«Сума ніби величезна, але це тільки на перший погляд. Війна –  це дуже дорого. Щомісячно на фінансування основних видатків (в основному армія і соціальні виплати) необхідно 230-250 млрд грн. Податкові надходження – лише близько 50-70 мільярдів гривень. Інші 180-200 мільярдів гривень кожного місяця треба десь шукати», – зауважує він.

Експерт громадського руху «Всі разом!» Євген Савісько пояснює, що з грошей, які Уряд США виділяє для України, фінансується виробництво озброєння у США, як на заміну вже переданого Україні, так і для виконання нових військових замовлень для ЗСУ. З цих же коштів йде фінансування розвідувальної роботи, у тому числі аерокосмічної. Ті ж кошти, які надходять безпосередньо Україні – розподіляються за цільовими програмами (для підтримки Державного бюджету України, для забезпечення діяльності правоохоронних органів та ДСНС, фінансування особливих потреб війни з рф). А також частину грошей спрямовують на підтримку біженців, які приїхали з України до США.

Гроші на закупівлю озброєння Україні не виділяють. Необхідне озброєння для нашої армії закуповують і постачають відповідними державними структурами США. Одна з причин – хронічна корупція у вітчизняних органах влади. Інша – особливості американської бюджетної політики.

Схожий принцип фінансування потреб України й іншими державами. Фінансування певних цільових програм, зокрема допомога переселенцям, постраждалим від рашистів або виділення озброєння чи захисного спорядження.

Підтверджує таку ж думку і Президент «Першого міжнародного фонду розвитку України» Микола Волківський:

«Красти виділені кошти нереально з двох причин. Перша це та, що сума називається як оцінка майна / техніки, яка буде передана Україні. Тобто, грошей ви не бачите, а лише надані засоби. Часто це більш, ніж правильно, адже потрібне озброєння та боєприпаси не можна купити у воєнторзі. Не можна просто передати зброю без частини з навчанням (за винятком уніфікованих моделей) тощо. І дуже часто ви чуєте саме оціночну вартість, а не рахуєте «живих франклінів». Друга причина – це посилений контроль над використанням фінансів. Інколи (раніше) кошти давалися на певні цілі: зняти їх не можна, результат буде перевірений, якогось специфічного українського інтересу, траплялося, не було».

«Хлопців кинули без їжі, командири втекли, на вулиці видають повістки і зразу на фронт»: як росіяни своїм маніпуляціями намагаються зірвати мобілізацію

Ще один напрямок, на який росіяни кинули свої сили, – це намагання зірвати мобілізацію в Україні. Українці точно хоча б раз чули тези на зразок «Хлопців спеціально кидають без їжі», «Командири повтікали, хлопців лишили на м’ясо», «На фронт спеціально посилають лише жителів Західної України» і тому подібне.

Роблять це, використовуючи соціальні мережі, де «зраду» дуже легко розігнати. Наприклад, так званий волонтер Олексій Оскер.

Під виглядом волонтерства Оскер постійно дискредитує будь-яку державну чи місцеву владу, навіть закликаючи до її повалення, а також – відомі волонтерські фонди, зокрема, такі як «Повернись живим», фонд Сергія Притули, різних волонтерів та навіть Сороса. Він абсолютно безпідставно звинувачує їх у розкраданні волонтерських коштів, а владу та ЗСУ у тому, що вони кидають військових.

Роблячи ефіри у «Фейсбуці» Оскер неодноразово закликав кидати поле бою та йти на Київ. Все це миттєво розганялося по всіх групах соцмережі. Чимало сторінок, які брали у цьому участь, належали ботам.

Оскер також поширював відео звернень військовослужбовців, яких «нібито кинули командири» і все це підігрівалося зверненнями дружин. Відео поширювали тисячі осіб і складалося враження, ніби ЗСУ кинули одних і ніхто ними, крім жінок і матерів не переймається. Саме у той період (травень) було багато загиблих, то ж картинка складалася відповідна. Насправді ж ці відео записували дезертири і їхня кількість, як свідчить розслідування «Громадське», зовсім не значна і вони переважно з ТРО. Військовослужбовці з ЗСУ навіть записували відео та просили вибачення в українців за таких дезертирів та заявляли, що не хочуть більше служити з такими тероборонівцями.

А також серед своїх підписників Оскер поширює тезу, що допомогу західних партнерів розікрали. Це все масово ширять боти та «корисні ідіоти» по соцмережах.

Варто зауважити, що цей «волонтер» свого часу «продавав» за 600 тисяч доларів посаду голови Миколаївської облдержадміністрації.

Основну сторінку Оксера зараз заблокували, однак це його не зупинило і він створив нову сторінку.

Також, щоб деморалізувати наших військових росіяни поширюють фейки, що нібито українці масово здаються в полон, бо їх кидають командири і ті складають зброю. Насправді, це зовсім не так – відомо про не більше, ніж до 8 тисяч зниклих безвісти, отже, з них частина може бути в полоні, а це зовсім не масово.

Використовують рашисти і той факт, що в Україні видають повістки на вулицях. Як вже неодноразово пояснювали у центрах комплектації та соціальної підтримки, отримання повістки на вулиці не означає, що людину відразу відправлять на фронт. Спочатку уточнюють дані людини, лише потім посилають на медкомісію, і якщо особа придатна, її згодом можуть викликати для проходження служби. У випадку, коли немає досвіду, особа буде проходити ще навчання деякий час, перш, ніж вирушити у зону бойових дій.

Стійкий наратив для Європи – «У всьому винний путін, а «хороші» росіяни проти війни»

Особливо небезпечний наратив і який активно просувається серед європейців, що «хороші» росіяни ні в чому не винні, вони проти війни, а путін – єдиний через кого помирають у центрі Європи діти та мирні жителі.

Цей наратив покликаний, щоб зняти санкції з росії, а згодом взагалі не нести відповідальність за злочини, які накоїли росіяни в Україні (винний же лише путін).

Якщо винний лише путін, то хто ж стріляє по цивільних? Сам особисто путін? А хто ж тоді ці понад 70 % росіян, які підтримують війну проти України? А хто ці люди, які писали злорадісні коментарі, коли весь світ дивився фото загиблої від російської ракети чотирирічної дівчинки Лізи з Вінниці?

Та ж сама ситуація із Мариною Овсянніковою – їй повірили, що людина дійсно проти війни, однак якби вона була б справді проти війни, а не частиною «активних заходів» росіян, то її б затримали, а не випустили б з країни працювати до Європи. Мало того, чомусь західні медіа забули, що Марина Овсяннікова якраз одна із тих, які займалися пропагандою. Тобто, вона не просто не «хороша росіянка», вона ще одна з тих, хто прямо відповідальний за вторгнення росії до України.

Повернімося до часів Другої світової війни, кожен німець поніс відповідальність за злочини нацистів, а не лише Гітлер. Ніхто тоді не переймався аргументами на зразок «Ми не винні, ми не могли нічого зробити». Всю німецьку націю перевиховували, а також з держави стягували репарації. І нікому в голову не прийшло навіть перекласти провину лише на Гітлера та його оточення. То чому ж зараз росія не повинна нести колективну відповідальність, якщо нічого не робить, аби зупинити цю війну?

росія просуває наратив, що війну можна закінчити лише мирною угодою, а Україна затягує цей процес

У росії бачать, яка сильна підтримка європейської спільноти, США та інших країн світу України. Там розуміють, що свої активні заходи, у першу чергу, потрібно спрямовувати на ті країни, які підтримують Україну. Позбавивши Україну підтримки або ж зробити її винною у тому, що війна не закінчується, можна врешті добитися свого.

Як повідомляє Центр протидії дезінформації при РНБО України, проросійські «експерти» вже почали просувати в іноземних медіа наратив, що росія готова завершити цю війну і зробить вона це протягом цього місяця, завдавши нищівного удару по Україні. Наприклад, такі інтерв’ю іноземним ЗМІ роздавав відомий своєю проросійською позицією колишній полковник армії США Дуглас Макгрегор.

Про те, що Україна не переможе і потрібно укладати мирну угоду заговорив також проросійський прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан. За його словами, уряди в Європі «руйнуються як доміно», ціни на енергоносії різко зросли, і зараз потрібна нова стратегія.

Разом з тим, ціни у Європі дійсно ростуть і росіяни використовують це як основу для своєї отруйної пропаганди, намагаючись переконати пересічного споживача, що саме Україна винна у їхніх проблемах, а не росія, яка розпочала неспровоковану агресію проти України. Зокрема, видання «Controinformazione» наводить маніпулятивний заголовок «Європа втратила чотири уряди через антиросійські санкції… і ЄС починає їх пом’якшувати». У тексті ж йдеться про заяви Орбана. Видання не вказує, що це позиція Орбана, а не об’єктивний факт.

Залякує росія Європу також холодною зимою, щоб швидше переконати Україну піти на поступки.

Що з цим всім робити: поради замість висновків

Кожен може захистити себе від ворожої дезінформації та пропаганди. І почати можна з маленьких кроків – насамперед навчіться перевіряти те, що вам кажуть.

Простий пошук у «Google» допоможе вам у цьому. Потрібно звертати увагу на джерело інформації – якщо воно анонімне, замість фактів вам пропонують одні емоції, то тут щось не так. Разом з тим навіть авторитетні медіа іноді грішать – свідомо чи несвідомо. Тому звертайте увагу на контекст – коли була поширена певна заява, кому вона може принести вигоду, чим відомі журналісти, які це подають вам, або ж експерти, які коментують тему. Якщо людина, наприклад, раніше поширювала проросійські заяви, а зараз різко змінила свою риторику – це теж привід задуматися, чи можна їй довіряти.

Якщо у вас немає ще достатнього інформаційного імунітету, не читайте анонімні «Telegram»-канали, ворожі медіа чи блогерів, які давлять на емоції, не демонструють вам фактів або ж маніпулюють фактами (знову ж таки скористайтеся пошуком у «Google», щоб їх перевірити). Обирайте, у першу чергу, роками перевірені медіа.

Не ведіться на заклики до певних емоційних дій на зразок «Терміново поширте це!», а також на наративи, які розколюють суспільство.

Професійний пропагандист Юрій Безменов, який сам і брав участь у промиванні мізків, радив боротися з дезінформацією на державному рівні – зокрема, давати людям освіту у дусі справжнього патріотизму. А також пояснювати справжню загрозу соціалістичної, комуністичної, «держави загального добробуту», урядування в стилі Великого Брата.

«Потрібно припинити підтримувати комунізм, тому що немає проблеми більш нагальної і термінової, аніж зупинити радянський військово-промисловий комплекс від зруйнування ним того, що лишилося від вільного світу. І це дуже легко зробити – ніяких кредитів, технологій, грошей, політичного чи дипломатичного визнання. І звичайно ніякої торгівлі зерном з СРСР», – говорив він у 80-х роках.

Минули десятиліття, але ці поради, як ніколи актуальні. Світ не зрозумів тоді, але, можливо, ще не пізно усвідомити зараз і знищити найстрашнішу зброю кремля – дезінформацію – вірус, який програмує нас на знищення.  

Мар’яна МЕТЕЛЬСЬКА

Використання цього матеріалу без дозволу редакції інтернет-видання «Волинь Online» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних мереж). Щодо використання матеріалу пишіть на редакційну електронну пошту: volynonline.news@gmail.com

Інтернет-видання «Волинь Оnline» існує за кошти краудфандингу, або ж громадського співфінансування – пропонуємо підтримати нас фінансово на будь-яку суму від 1 гривні, якщо Вам цікаво і надалі читати нас

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: