Луцький центральний пункт допомоги щодня відправляє гуманітарні вантажі для військових і цивільних

Містяни, жителі Луцької та сусідніх громад, а також закордонні партнери не сидять склавши руки у час, коли Україна вчергове виборює свою незалежність. А тому центральний пункт допомоги з дня у день поповнюється необхідним: люди несуть продукти харчування, медикаменти, засоби гігієни, дитячі іграшки, господарський реманент.

Про це повідомляють на веб-сайті Луцької міськради.

Координатори пункту — Олена Барська та Володимир Захожий — очно або у телефонному режимі тримають контакт з старостами сіл, благодійниками й волонтерами, котрі, не зважаючи ні на брак пального, коштів чи часу, шість днів на тиждень привозять зібране просто під поріг драмтеатру. А вже дружній колектив пункту, більшість з якого – працівники міської ради, розвантажують презентоване і відправляють військовим та цивільним жителям, що найбільше постраждали внаслідок російської агресії. Йдеться про такі міста, як Буча, Ірпінь, Суми, Житомир, Харків, Миколаїв.

Так, з 1 по 6 травня Луцький центральний пункт допомоги відправив вантажі у військові частини, загони тероборони й добровольчі формування. Склали 34 акти. Крім цього, за запитами видали близько двох тонн допомоги на передову у Луганську область. Нині, з настанням теплого періоду, армійцям потрібні вода, продукти швидкого приготування та легкий одяг: футболки, шкарпетки, кепки тощо.

Знаючи це, Посольство України в Норвегії, як то кажуть, відправило до Луцька “вантаж з акцентом” — це дві фури мінеральної води та ситних зернових галет. Усього — майже 40 тонн. Гуманітарна допомога стала неабиякою підтримкою солдатам й цивільним, які мешкають на деокупованих територіях.

Що Норвегія разом із Україною, свідчить факт: приватна історія чоловіка на прізвище Майкл Страндлове. Скандинав щодня з болем в серці гортав новинні сайти про військові події в незнайомій для нього країні, а тоді взяв відпустку, винайняв вантажний бус, заповнив його необхідним і, подолавши 2000 кілометрів, прибув до Луцька. Для бійців ЗСУ чоловік привіз рибні консерви, засоби особистої гігієни, ліхтарики та багато іншого. Разом — понад три тонни вантажу.

Та інколи, за словами координатора Луцького центрального пункту допомоги Володимира Захожого, в роботі виникають складні логістичні питання, коли іноземні партнери чи благодійні фонди не хочуть самостійно привозити гуманітарні вантажі в Україну. Тоді лучанам доводиться шукати шляхи вирішення цих питань і самостійно привозити зібрану за кордоном допомогу.

Українці — то згуртована нація. Нині волонтерять і люди похилого віку, і молодь, і навіть учні загальноосвітніх закладів. Ті, хто не має змоги купити необхідного, але може посприяти фізичною працею: розвантажити чи завантажити гуманітарну допомогу для відправки, приміром, на передову. Словом, уся “народна” допомога — хай це буде 20 тонн вантажу або кілька брусків мила і станок для гоління — все це рівноцінний внесок у нашу спільну перемогу. Тому волонтери дякують усім, хто не черствий душею, вірить у Бога і силу гурту!