19:29, 09 Серпня 2020

Журналіст міняє професію: «закулісся» роботи офіціанта на Волині

Буває влаштував собі посиденьки в затишному ресторані, в галасливому пабі та чекаєш запашну сезонну страву, тістечко та хай навіть глінтвейн… і ні на секунду не задумуєшся, хто це все творить, як та взагалі який шлях страва проходить, перш ніж потрапити на стіл. Кажуть, якщо вона приготована з любов’ю, то і смакуватиме краще.

А Уляна Лебич впевнена: не менш важливо, як страва подана, за якими правилами та з яким настроєм. Бажання перевірити силу дії цієї думки і спонукало її влаштуватися на роботу в місцевий паб. Як думаєте ким? Так, офіціанткою.

Отож, читайте, яким був її експеримент щодо зміни професії:

“Професію, до речі, я не зовсім змінила. Правильно буде сказати, що доповнила важким життєвим досвідом та новими навичками, зокрема і у спілкуванні з людьми, що для журналіста вкрай важливо. Так, паралельно вночі чи під час обіду доповнювала стрічку новин регіонального ЗМІ. Отож, мій шлях у сфері обслуговування розпочався зі співбесіди. Чесно скажу, зі всіх почутих тоді слів я виокремила одне: «Готова?». Я впевнено відповіла: «Так», — і не знала, що підготувала для мене доля.

Хоча, жалітися немає на що. Адже вже другий день я з колективом відсвяткувала корпоратив. Тож, набравшись натхнення,  в ролі стажера розпочала свою діяльність. Першим кроком на шляху до офіційного працевлаштування була «здача» меню. Бачили б ви це різноманіття салатів, м’ясних страв, різноманітних дощок та соусів до кожної страви. Тут моя професійна пам’ять посприяла тому, аби я чимшвидше розповіла склад кожного пункту в меню, що, як та з чим подають, які напої вживають з тією чи іншою стравою. Водночас я з цією купою інформації в голові прослухала лекцію про відповідний дрес-код та правила гігієни, недотримання яких загрожує штрафом.

Я неодноразово чула думки типу: «Та що там працювати тим офіціантом? Розносиш собі десертики, каву, ще й чайові маєш». Дійсно, я й сама так вважала, поки не відчула, як-то кажуть, на власній шкурі. Друзі, тут головне не лише фізична витримка, а моральна підготовка, психологічний стан. Бо, скажу людською мовою, клієнти, перепрошую, гості бувають різні. Хтось навмисне йде з установкою зіпсувати тобі настрій, або ж просто весь свій негатив за день залишити тобі в тягар, а хтось напрочуд і комплімент зробить, і слова подяки висловить, і посміхнеться. Саме такий позитив і дає заряд енергії на весь день, а там і на ніч… геть не спокійну. Себто працювати доводилося +-18 годин на день. І після важкої зміни ніхто твої столи не доведе до ладу, крім тебе самої. Можливо, в цьому і була моя помилка: піти працювати не у кав’ярню, де і справді із, так би мовити, найважчих страв салати, а відразу тягати важкі дошки та гарячі пательні. Для людини не підготовленої, яка не мала досвіду роботи у цій сфері, це дійсно важко. Уявіть: замовили цих двадцять позицій в меню і ти повинен нічого не пропустити, не забути кому який сік, кому його підігріти, а кому охолодити, кому підсмажити тар-тар, а кому в піцу менше томатів додати, а потім ще пояснювати чому ж вона має не такий насичений червоний колір, як на картинці в меню. Зрештою, тут надзвичайно важливо розвинути вміння швидко орієнтуватися в ситуації, бути уважним до всіх деталей. Тож, скажу на правду, моїх сил вистачило лише на тиждень (це без стажування).

Робота офіціанткою була для мене швидше експериментом, своєрідним випробуванням для моїх нервів… та ніг. Чому ніг? Бо за період перебування там я змінила чотири пари взуття. Вже на третій день інтенсивної роботи не тямила себе від болю: мої кінцівки були всі в мозолях. Але не все так погано. На щастя, таких казусів, коли хтось не розрахувався і втік чи я щось наплутала із замовленими стравами не було. Гадаю, це просто мало часу минуло.

А для тих, хто теж хотів би спробувати себе в роботі офіціантом, я раджу прочитати такі пункти-настанови:

– Рознос, а не піднос

– Гості, а не клієнти

– Посміхаємося, не грубіянимо, але власної гідності не втрачаємо

– Підшуковуємо мега-зручне взуття для ваших ніжок

– Ладнаємо з кухарями, аби завжди смачно їсти

– Столи твоїх колег – твої столи: гостям не важливо в якого офіціанта зробити замовлення

– Уважно пильнуй підозрілих гостей, аби на чай тобі не залишили купу недоїдків та мінус в заробітній платі

– Пам’ятай: ти в себе один(одна). Не подобається – тікай чимдужче і шукай себе в тому, що до душі.

Уляна ЛЕБИЧ

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: