08:18, 15 Жовтня 2018

Їжте більше рослинної їжі, аби врятувати світ, – вчені

Людям необхідно перейти на “флексетаріанську” дієту, якщо світ хоче боротися зі змінами клімату, нестачею води та забрудненням довколишнього середовища, вважають вчені.

Ця дієта складається переважно з рослинної їжі. ЇЇ вважають ключовим елементом на шляху до екологічно стійкого майбутнього 2050 року, – пише “ВВС Україна”.

Також необхідно вдвічі скоротити обсяг харчових відходів і помітно підвищити продуктивність сільського господарства, вважають вчені.

Нове дослідження про те, як виробництво і споживання їжі впливають на планету, вийшло після знакової доповіді Міжурядової групи експертів зі змін клімату.

Харчова індустрія значно впливає на зміну клімату: виснажує запаси прісної води і забруднює навколишнє середовище, перш за все, через надмірне застосування азоту і фосфору, – зазначають автори.

І цей вплив зростає: за розрахунками вчених, через зростання населення планети і доходів між 2010 і 2050 роками цей приріст може скласти від 50 до 90 %. Цього буде достатньо, щоб вичерпати можливості Землі.

Проте, аби запобігти небезпеці, потрібний системний підхід, одного рішення буде недостатньо, стверджують вчені.

Автори оцінили потенціал так званої “флексітаріанскої дієти” з точки зору змін клімату.

“Є низка здорових дієт, але спільне у них те, що, згідно з останніми науковими даними, у них всіх переважає рослинна їжа”, – каже доктор Марко Спрінгманн з Оксфордського університету.

“Ви можете почати з дієти з невеликою кількістю тваринних продуктів, хтось називає її середземноморської, ми ж називаємо її флексітаріанской дієтою, а потім перейти до пескетаріанской, вегетаріанської і веганської, – ми спробували залишити найбільш консервативний варіант, але навіть він передбачає лише одну порцію червоного м’яса на тиждень “, – зауважує Спрінгманн.

Якби світ став дотримуватися цієї дієти, то викиди парникових газів від сільського господарства зменшилися б більше, ніж удвічі.

Але разом зі зміною дієти потрібно поміняти методи сільського господарства – підвищити врожайність орних земель, які вже існують, раціональніше використовувати водні ресурси, обмежити використання добрив і впровадити їх вторинне перероблення.

“Ми подивилися на поліпшення врожайності найбільш нагальних для здоров’я сільськогосподарських культур, таких як фрукти, овочі та бобові, – каже Спрінгманн. – У минулому багато інвестували в стійкі зернові культури, такі як кукурудза, але тепер потрібно рухатися в бік тих культур, які нам більше потрібні. Ми також звернули увагу на підвищення ефективності використання води, на моніторинг та утилізацію добрив – багато добрив стікають в річки, створюючи “мертві зони” в океанах “.

Також, якщо вдвічі скоротити кількість невикористаного продовольства, то вплив сільського господарства на навколишнє середовище знизиться на 16 %, підрахували дослідники.

“Харчові відходи необхідно скорочувати на всіх ланках харчового ланцюга: від зберігання, транспортування, пакування та маркування – до змін в законодавстві та бізнесі, що просувають концепцію постачання без відходів”, – говорить Фабріче де Клерк, науковий директор компанії EAT, яка фінансувала дослідження.

Головне – щоб ці рішення впроваджувалися комплексно.

“Прогодувати 10 мільярдів людей можливо – але тільки якщо ми змінимо стиль споживання їжі і способи її виробництва, – вважає Йохан Рокстрем, ще один автор дослідження, якого нещодавно призначили директором Потсдамського інституту вивчення кліматичних змін. – Все разом дозволить і планеті, і людям залишитися здоровими “.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: