16:32, 14 Червня 2018

Як знайти бізнес-партнера в Європейському Союзі

Розвиток малого та середнього підприємництва сприятиме і розвитку економіки. Співпраця із закордонними партнерами приносить вигоду як підприємцям, так і споживачам. Однак де ж шукати бізнес-партнерів у ЄС? Виявляється, що можливостей більше, ніж достатнього. Головне, мати бажання і хоча б трішки знати англійську або інші офіційні мови Євросоюзу.

Про інструменти пошуку та досвід говорили у рамках семінару для представників бізнесу Луцька та Волинської області «Як знайти бізнес-партнера в Європейському союзі?», який проводило Представництво ЄС у співпраці з Міністерством економічного розвитку і торгівлі України та Європейської мережі підприємств.

COSME (Competitiveness of Small and Medium Enterprises) – європейська програма підтримки малого та середнього підприємництва

Старший експерт реформи дерегуляції та розвитку підприємництва із команди підтримки реформ, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, відповідальний за імплементацію програми COSME Вадим Загарій розповів, що ця програма уже трішки більше, як рік в Україні, однак вже можна дати конкретні рекомендації вітчизняним підприємцям для того, щоб вони отримували конкретну вигоду від участі у певних інструментах у рамках цієї європейської програми.

«Є хибна думка, що ця програма про гроші, однак ця програма про можливості», – каже експерт.

Серед чотирьох основних компонентів COSME в Україні є поки лише три з них, основного компоненту доступу до фінансування у нас наразі немає. Однак у нас є інституції, які можуть взяти на себе функцію посередника, щоб дати ці фінансові ресурси Європейського Союзу і працювати з комерційними банками. Є механізми, напрацьовані у Європі, але для цього нам потрібно також попрацювати, як ці кошти будуть розподілятися тут в Україні, адже зараз дешевих кредитів під 0–2 % у нас немає, що, фактично, є у ЄС.

Однак в Україні діють три інші напрямки цієї програми:

Доступ до ринків ЄС, де є онлайн-портали із корисними лінками, які допомагають знайти актуальну інформацію щодо митних ставок, податків, які очікують підприємця, який відкриватиме свій бізнес у ЄС.

Покращення умов конкурентоспроможності, де можна відшукати рекомендації, консультування та поширення досвіду для органів, які формують політику (стимулювання розвитку конкретних ринків, зменшення адміністративних бар’єрів.

Формування культури ведення бізнесу. Це розвиток підприємницьких навичок, особливо серед нових підприємців, молоді та жінок, створення інституту менторства, сприяння соціальному підприємництву тощо.

На порталі програми можна віднайти також конкурси, у яких малі та середні підприємці можуть брати участь. Анонси конкурсів будуть з’являтися на сайті Європейської комісії та сайті програми COSME.

2,3 млрд євро складає бюджет програми COSME до 2020 року. Для України доступно 900 млн. євро. 

Участь у програмі може брати не лише малий та середній бізнес, а й бізнес-асоціації, кластери, освітні заклади, профспілки, агенції регіонального розвитку, органи державної влади, громадські організації.

Європейська платформа колаборації кластерів (European Cluster Collaboration Platform)

Ця платформа створена для того, щоб кластери які зареєстровані у Європі (Україна, як асоційований член ЄС також може брати участь), могли через цю платформу кооперувати між собою, пропонувати один одному пропонувати продукти, послуги, співпрацю тощо. На початку лютого 2018 року на мапі України було всього два кластери зареєстровані на цій платформі, зараз – уже є 19 кластерів, зокрема, два кластери із Луцька (комітет провайдерів зелених послуг Волинської торгово-промислової палати і ще один у сфері енергетики).

На цій мапі є усі контакти підприємців. Реєстрація на цій платформі дає широке поле можливостей – контакти, рівень репрезентативності підприємства (якщо ви є членом кластерної організації, яка є на цій мапі, вона у сто разів вища, ніж організацію відшукають через Google). Якщо у когось виникне бажання знайти партнера за кордоном, то завдяки цьому інструменту можна це зробити дуже швидко і можна бути впевненим, що цей партнер є реальним та надійним. Окрім цього, будучи на цій платформі, можна подаватися окремо на конкурси, заробляючи живі гроші.

Експерт зауважив, що на законодавчому рівні в Україні досі немає навіть визначення, що таке кластерна організація, тому зараз вона реєструється як громадська спілка.

Еразмус для молодих підприємців (Erasmus for Young Entrepreneurship)

Це програма обміну, яка фінансується ЄС, для підприємців для країн-членів ЄС та асоційованих членів COSME. Ідея цього інструменту у тому, що будь-яке європейське підприємство може запросити до себе молодого підприємця (враховується не віковий ценз, можна брати участь підприємцям, які працюють не більше трьох років) або потенційного підприємця.

За кордон за таким обміном можна поїхати від 1 до 6 місяців на стажування та навчитися там чомусь новому, подивитися, як організований там бізнес, щоб потім втілити це в Україні. У залежності від країни можна отримати на свої витрати певну суму коштів від Європейської комісії. Мотивація приймаючої сторони у тому, щоб розширити свій кругозір, отримати нові ідеї для розвитку свого бізнесу та отримання потенційного партнера за кордоном.

До слова, участь у таких обмінах беруть і інші країни, до прикладу, італійці часто їздять до іспанців і навпаки за новим досвідом.

Щоб взяти участь у такій програмі, звісно, потрібно знати хоча б розмовний рівень англійської мови, однак можна використовувати ще й інші офіційні мови ЄС – іспанську, німецьку, французьку тощо.

Європейська мережа підприємств (Enterprise Europe Network)

Експерт Європейської мережі підприємств (Enterprise Europe Network) Микола Чайка розповів про платформу EEN-Ukraine та зазначив, що метою консорціуму є стимулювання інноваційної активності українських компаній, забезпечення інформацією та практичними консультаціями щодо міжнародної співпраці. Завдяки цій платформі можна отримати доступ до 65 країн світу, понад 600 організацій та 2,5 мільйона клієнтів, а також різноманітні бізнес-заходи по усій Європі.

На платформі можна залишати свої бізнес-пропозиції чи запити, технологічні пропозиції або ж запити, запити на науково-дослідницьку співпрацю тощо.

«Це не просто база даних, у яку скидаються профайли, запити, це живий організм, на щоденній основі наповнюється ця база, для тих, хто підписався на розсилку, приходять ці запити, для людей, які вперше зайшли на портал, показуються у реальному часі запити, окрім того, коли ви відправляєте запит, то він з’являється у всіх членів консорціуму по всій Європі», – розповів експерт.

У своєму запиті варто зазначити географічне місцезнаходження, сферу діяльності, тип партнерства, країну, де шукаєте партнера, ваші головні переваги на ринку (що робите, що пропонуєте, яка буде співпраця), варто зазначити ваш досвід у міжнародній співпраці, історію свого підприємства, свої досягнення, додати фото, щоб підвищити привабливість запиту. Потрібно зазначати кількісні показники, наприклад ціна, якість, кількість, права інтелектуальної власності тощо. У кожному запиті потрібно зазначати вид та роль партнера, їхня сфера діяльності, досвід роботи тощо.

У запиті не варто використовувати абревіатури, він повинен бути зрозумілий пересічному користувачу. Не використовуйте відносні та абсолютні показники, як висока якість продукції, компетентний персонал, величезний досвід на ринку, тому що це не інформативно.

Торгово-промислова палата

Перший віце-президент Волинської торгово-промислової палати Віра Корнійчук зауважила, що у кожній країні світу є торгово-промислова палата, із багатьма із яких підписані договори про співпрацю, а, отож, коли представники бізнесу звертаються до торгово-промислової палати із проханням допомогти знайти бізнес-партнера у певній країні, то торгово-промислова палата відповідно звертається до своїх закордонних колег або ж пише листи-звернення у посольство, де уже розсилають інформацію. За словами Віри Корнійчук, були такі випадки, коли так знаходили партнерів за кордоном для волинських бізнесменів.

Окрім того, Волинська торгово-промислова палата проводить різноманітні зустрічі із представниками посольств, бізнес-делегаціями із іншими країнами, возять на виставки та форуми у Німеччину, Польщу, Естонію, Литву тощо.

Інформацію про заходи можна віднайти на сайті Волинської торгово-промислової палати.

Досвід бізнесу

Директор будівельної компанії «Європейський стандарт – Україна» (група компаній, яка працює у Польщі та Україні вже 11 років на теренах ЄС) Сергій Чуріков розповів про свій власний досвід знаходження партнерів на європейському ринку. Він зазначив, що є два шляхи – легкий та важкий. Легкий шлях – це знайти собі локального партнера, який допоможе зайти на ринок. Важкий шлях – це відкрити компанію (бажано на території ЄС, адже так не таке консервативне законодавство, окрім того, є можливість залучати дешеве кредитування), знайти професійних менеджерів, висококваліфікованих юристів і бухгалтерів (у Європі поширений аутсорсинг таких послуг), а також вивчити мову хоча б на базовому рівні.

Сергій Чуріков зазначає, що у ЄС можуть виникнути і проблеми – це велика конкуренція, високі податки, фрагментарна бюрократія (наприклад, захист персональних даних у Польщі – всі файли, де містяться персональні дані потрібно шифрувати, використовувати спеціальні коди тощо, електронна звітність з електронним підписом тощо), а ще перешкодою може стати відсутність репутації для молодих компанії.

Бізнесмен також радить убезпечити себе від можливих ризиків з партнерами в ЄС. Сергій Чуріков радить перевіряти інформацію про партнера як у пошукових системах, так і у спеціалізованих фірмах за кордоном та через соціальні зв’язки (спілкуйтеся з людьми – юристами, бухгалтерами тощо, які можуть розказати про локального партнера), спробувати отримати інформацію в українських суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності тощо.

Мар’яна МЕТЕЛЬСЬКА

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: