Як пропонують вирішувати проблему обміління Шацьких озер

Серед пропозицій науковців – відновлення гідрологічного моніторингу та створення системи вчасного попередження водопониження в зоні можливого впливу кар’єру «Хотиславський», а також на території Шацького національного природного парку.

Про це повідомляють на веб-сайті Волинської облради.

Сьогодні, 4 червня в овальній залі обласної ради відбулось засідання робочої групи щодо вивчення проблеми обміління Шацького поозер’я. У заході взяли участь голова обласної ради Ірина Вахович, заступник голови ОДА Олександр Троханенко, депутати обласної ради, керівники профільних управлінь та відомств виконавчої влади та екологи.

Голова облради зауважила, що чималий обсяг роботи фахівцями було зроблено минулоріч, втім активно продовжувати роботу цього року робити більш динамічні кроки у напрямку спасіння озера Світязь завадив карантин. Вона також висловила сподівання, що відтепер розпочнеться новий виток вирішення цієї проблематики.

«У нас наразі уже є висновки експертів щодо головних причин обміління Шацького поозер’я. Роботу розпочато. Із обласного бюджету минулоріч було виділено кошти на відновлення шлюзів та на інші цілі. У 2020 році у нас є ще близько 1 мільйона гривень, що передбачений суто на порятунок Світязя. Наразі ми також спільно працюємо із департаментом економіки ОДА над перспективою включення питання відновлення меліоративної системи Шацького поозер’я, як одного із пріоритетів до Програми транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна  на 2021-2027 роки. Адже це теж може стати додатковим і досить значним джерелом фінансового ресурсу, який можна залучити в область для того, щоб цю проблему вирішувати комплексно», – зауважила Ірина Вахович.

Начальник Регіонального офісу водних ресурсів області Назарій Поліщук розповів, що за даними Волинського гідрометеоцентру протягом травня цього року на території області випало, в середньому 92 мм опадів, що становить 151 % до місячної норми. Відтак, рівень води в озері Світязь зріс на 3 см і у відносних відмітках становить 103 см, при цьому необхідно зазначити, що станом на 01.06.2019 року він становив 130 см, а у 2018 році – 143 см.

«Гідрологічна ситуація в області залишається складною і необхідно продовжувати впровадження заходів, які були визначені Концепцією програми збереження Шацького поозер’я», – наголосив він. Окрім того, Назарій Поліщук доповів членам робочої групи про хід виконання проектних робіт для проведення капітального ремонту Копаївської осушувальної системи Шацького району, на що із обласного бюджету було передбачено 300 тисяч гривень.  Депутат обласної ради Юрій Ройко нагадав, що ці кошти обласна рада лише виділила лише з огляду на те, що виконавча влада запевняла, що таким чином вдасться додатково залучити в область ще близько 10 млн гривень. Він  поцікавився у  пана Поліщука, що робить його відомство аби пришвидшити цей процес.

Назарій Поліщук повідомив, що наразі уже виготовлено проектно-коштрисну документацію, а також уклали договір з проектною організацією ТзОВ  «Рівнобудпроект». Ними у квітні було проведено вишукувальні роботи, а саме топографічну зйомку та обстеження гідротехнічних споруд, а наразі виконуються камеральні роботи. За його словами, у зв’язку із значними обсягами робіт, кінцевий результат планують отримати у вересні цього року.

Т.в.о. директора Шацького національного природного парку Марія Христецька розповіла членам робочої групи про проведені заходи щодо покращення гідрологічного режиму водних об’єктів та регулювання перетоків між тамтешніми озерами. Вона розповіла, що зміни гідрологічного режиму головно вони пов’язують із кліматичними змінами, а зокрема із підвищенням показників температури повітря та зменшенням кількості опадів. Вона наголосила на тому, що для проведення наукових досліджень  та здійснення заходів з вирішення проблематики обміління Шацького поозер’я державне фінансування не виділялось взагалі.

“Між тим, станом на сьогодні коштом обласного бюджету у співфінансуванні із Шацькою ОТГ, було проведено реконструкція Шацького ОТГ шлюзу на каналі, що з’єднує озеро Світязь та озеро Луки. А це є передумовою затримання поверхневих вод Світязя та стабілізації водневого балансу “, – зауважила вона.

Начальник Державної екологічної інспекції в області Олександр Кралюк інформував членів робочої групи про дотримання вимог природоохоронного законодавства суб’єктами господарювання Шацького району, які можуть мати вплив на водність Шацьких озер. Він розповів, що в умовах карантину вони наразі не можуть проводити планових перевірок, а позапланові проводились частково.

«Ми сподіваємось, що карантинні обмеження вже найближчим часом будуть зняті і ми зможемо у повному обсязі провести усі планові перевірки і дати відповіді на всі питання, які можуть виникати до суб’єктів господарювання з точки зору компетенції екологічної інспекції», – зазначив він.

Депутат Юрій Ройко зауважив, що у Шацькому районі офіційно зареєстровано 30 суб’єктів господарювання, які займаються ягідництвом та поцікавився скільки із них цьогоріч планують перевірити. Олександр Кралюк відповів, що заплановано перевірити лише 6 із них.

Депутат також акцентував увагу посадовця на необхідності перевірки   несанкціонованих свердловин, які знаходяться здебільшого на території  приватних садиб місцевих мешканців. Мовляв, це теж одна із причин, яка  впливає на водний баланс Шацького поозер’я. Олександр Кралюк пообіцяв активізувати роботу у цьому напрямку. Голова облради Ірина Вахович запропонувала протокольним дорученням членів робочої групи рекомендувати  Державній екологічній інспекції області провести перевірку усіх суб’єктів господарювання, що займаються ягідництвом, які зареєстровані у Шацькому районі, а також тамтешніх приватних садиб на території яких можуть перебувати несанкціоновані свердловини.

Заступник начальника управління екології та природних ресурсів ОДА Вікторія Тимощук окреслила членам робочої групи пропозиції Інституту водних проблем і меліорації НААН України щодо проведення необхідних заходів, спрямованих на підвищення рівня водозабезпечення Шацького поозер’я.  За її словами, у першу чергу пропонується  розробити наукове обґрунтування підвищення ефективності використання внутрішньогосподарської меліоративної мережі Копаївської меліоративної системи. Вартуватиме ця робота майже 240 тисяч гривень, зауважила вона.

«Друга пропозиція науковців – це відновлення гідрологічного моніторингу та створення системи вчасного попередження водопониження в зоні можливого впливу кар’єру «Хотиславський», а також на території Шацького національного природного парку. На основі комплексного моніторингу буде створено інформаційну базу даних та модель фільтрації, що включатиме в себе територію верхів’я річки Прип’ять та  Шацького національного природного парку. Вартість таких робіт – 640 тисяч гривень», – резюмувала вона.

Члени робочої групи схвально оцінили такий план дій, а також рекомендували профільним відомствам розробити стратегію та алгоритм конкретних дій щодо порятунку Шацького поозер’я, що в майбутньому зможе стати дороговказом для підготовки відповідної Державної програми.