В УПЦ МП заявили, що на Волині відбувається церковне рейдерство

В УПЦ МП заявили, що на Волині, з боку окремих представників влади і залежних від них осіб відбувається свідома і цинічна підміна понять «територіальна» і «релігійна громада», з метою захоплення храмів і перепорядкування їх громад.

Про це йдеться на сайті Володимир-Волинської єпархії УПЦ.

Подаємо повідомлення УПЦ МП без змін: 

“Наслідком цього є грубе порушення законодавства України. Шляхом насильства, обману і погроз, за ініціативи і сприяння посадових осіб, поміж громадянами України (людьми, котрі пліч-о-пліч прожили все життя, разом росли, навчалися в школі, захищали державу, обробляли поля, ростили дітей) розпалюється релігійна ворожнеча та ненависть, принижується національна честь і гідність, ображаються релігійні почуття. Національній і духовній свідомості українців наноситься тяжка і глибока рана. Все робиться для того, аби підірвати довіру до Церкви, скомпроментувати її в очах малоцерковних людей. Аби надалі люди віруючі не могли молитися в храмі, а всі інші обминали його стороною.

Усім відомо, щоб бути членом територіальної громади, потрібно виконувати положення державного законодавства: мати прописку у певному селі чи місті, регулярно сплачувати податки у місцевий б’юджет, брати участь у спільних громадських заходах, шанувати місцеву владу і виконувати її розпорядження.

Аби стати членом релігійної громади, потрібно також дотриматися законодавства, як державного, так і релігійного. Закон України «Про свободу совісті та релігійні організації» у статті 8 чітко прописує, що «Членство у релігійній громаді ґрунтується на принципах вільного волевиявлення, а також на вимогах статуту (положення) релігійної громади. Релігійна громада на власний розсуд приймає нових та виключає існуючих членів громади у порядку, встановленому її статутом».

Що ж це за порядок, на котрий посилається Закон? Відкриваємо статут будь-якої православної релігійної громади, зареєстрований державними органами і читаємо: «Вищим органом управління релігійної громади є загальні (парафіяльні) збори, які очолює настоятель релігійної громади». А далі, «До складу загальних (парафіяльних) зборів належать священно- та церковнослужителі, члени даної релігійної громади, миряни, які досягли 18-річного віку, визнають обов’язковість Статуту про управління Української Православної Церкви, регулярно беруть участь у богослужінні, сповідаються та причащаються, перебувають у канонічному послухові до настоятеля».

Отож, Закон України наголошує, що не кожен, хто приходить до церкви святити паску, може рахувати себе членом управління релігійної громади. І навіть Сповідь і Причастя ще не дають такого права. І якщо віруюча людина регулярно бере участь у богослужіннях, перебуває в канонічному послухові до настоятеля і дотримується інших положень статуту громади, то і тоді, згідно державного Закону «Про свободу совісті», тільки сама релігійна громада «на власний розсуд приймає нових та виключає існуючих членів громади».

Коли ж мова йде про зміну юрисдикції (підлеглості) громади, то той же Закон України (ст.8) визначає, що «Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюються загальними зборами релігійної громади». І навіть не простою більшістю голосів членів загальних зборів, а «не менш як двома третинами від кількості членів релігійної громади, необхідної для визнання повноважними загальних зборів релігійної громади відповідно до її статуту (положення)».

Якщо ж збори проведені не у відповідності до статуту релігійної громади, то, згідно державного законодавства, вони не можуть бути визнаними дійсними. А ті, хто такі збори фальсифікував, підлягають адміністративній і кримінальній відповідальності.

Наголосимо ще раз, що переважна більшість зібрань на Волині, котрі бралися вирішувати подальшу долю тої чи іншої релігійної громади і належного її храму, не мали ніякого відношення до Церкви, а були зборами територіальних громад. Права і обов’язки таких громад і їх очільників чітко прописані нормами державного законодавства. Відповідно – усі протоколи складені ними, голосування та збори підписів по домівках є протизаконними.

Аби уникнути непорозумінь і зловживань, настоятелям храмів, головам парафіяльних рад слід завчасно потурбуватися про передбачені статутом загальні збори релігійної громади, на котрих під протокол, з додатком відповідного списку, затвердженого Керуючим єпархією, визначити тих парафіян, котрі мають право і можуть відповідно до державного та церковного законодавства бути членами парафіяльних зборів та брати участь у вирішенні питань облаштування парафіяльного життя”, — йдеться у повідомленні.