У Волинській ОДА наголошують, що процес переходу до ПЦУ незворотній і закликають, аби він відбувався мирно

Зі слів голови ОДА Олександра Савченка, процес переходу до ПЦУ – незворотній та не залежить від політичних змін. Рішення про перехід до ПЦУ ухвалили вже 73релігійні громади в області. Жодна громада наразі не виявила бажання перейди до ПЦУ в Турійському, Ратнівському, Любомльському та Любешівському районах.

Про це йдеться на сторінці Волинської ОДА у «Фейсбуку».

На Волині триває активний перехід релігійних громад до Православної Української Церкви. На сьогодні наша область у лідерах в державі за кількістю тих, хто приєднався до ПЦУ, зокрема таке рішення прийняли вже 73 релігійні громади. Разом із тим, на переконання голови облдержадміністрації Олександра Савченка, у такий час дуже важливо забезпечити спокій, релігійний мир та створити атмосферу абсолютного взаєморозуміння.

Про це говорили 20 лютого під час наради щодо впровадження на території області Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо підлеглості релігійних організацій та процедури державної реєстрації релігійних організацій зі статусом юридичної особи». До слова, Закон набув чинності 31 січня цього року.

«На момент прийняття Томосу культових споруд та релігійних громад московського патріархату було 622, нашого Київського патріархату – лише 338. Це цифри неспіврозмірні. Це дуже велика різниця навіть для патріотичної Волині. Але, напевно, так історично склалося. Разом із цим, на сьогодні у нас повне порозуміння з усіма владиками», – сказав Олександр Савченко.

Окрім того, налагоджений процес щодо проведення зборів релігійних громад в плані спостереження та контролю задля недопущення дестабілізації ситуації. Єдине, що потребує доопрацювання, на думку голови облдержадміністрації, – це процес офіційної реєстрації релігійних громад і статутів, які пов’язаний із певними змінами в законодавстві.

«Ми повинні обговорити з усіма зацікавленими сторонами, яким чином будемо це здійснювати. Вся суть в тому, що ми повинні практично тисячу статутів перевезти в обласну державну адміністрацію. Тож необхідно напрацювати алгоритм дій та методику, якою будемо керуватися у цьому процесі. Адже вже найближчим часом розпочнемо реєстрацію статутів. Тому, в першу чергу, розраховую на керівників управління юстиції, які, сподіваюся, нам допоможуть», – зазначив голова ОДА.

Також керівник найвищої виконавчої гілки влади в області наголосив, що процес переходу до ПЦУ – незворотній: «Томос виданий не Президентом і будь-який інший президент його не відмінить. Він виданий Вселенський Патріархом, тому від умовної зміни влади нічого не зміниться. Цей процес не залежить від держави чи політичних змін. Це абсолютно інша течія в житті суспільства і вона вже не буде зупинена».

Потому перейшли до розгляду змін в законодавстві, що пов’язані з процесом державної реєстрації релігійних громад.

За словами начальника управління культури, з питань релігій та національностей облдержадміністрації Ольги Чубари, прийнятий закон регламентує, що всі рішення (про перехід чи ні) мають ухвалюватися на загальних зборах релігійної громади не менш, ніж двома третинами голосів від загальної кількості членів релігійної громади. Натомість, право скликати загальні збори релігійної громади мають усі її члени, а не лише настоятель чи представники парафіяльної ради.

«Ще раз підкреслюю, що рішення про зміну юрисдикційного підпорядкування приймається двома третинами від кількості членів релігійної громади. Відповідне рішення має засвідчуватися підписами членів відповідної релігійної громади. Водночас допускаємо можливість появи випадків, коли релігійна громада розділиться: одні будуть «за», решта «проти». Тоді, відповідно до законодавства, вони можуть укласти договір на спільне використання культової споруди, тобто правити служби по черзі. Але до моменту завершення юридичної процедури переходу релігійної громади з однієї до іншої юрисдикції, забороняється здійснювати будь-які операції з відчуження майна чи коштів релігійної громади», – зауважила Ольга Чубара.

Також часто трапляються випадки, коли громада виступає за перехід до помісної церкви, а священик – проти. Для прикладу на Волині, разом із парафіями у клір зарахували 16 священників. Відтак, при зміні юрисдикційної підлеглості, якщо громада легітимно змінила свою юрисдикційну підлеглість, вона залишає за собою всі майнові права на рухоме і не рухоме майно, що належить цій громаді. У разі, якщо частина громади не згідна з рішенням про зміну підлеглості, вона має право утворити нову громаду і укласти договір про порядок користування культовою будівлею і майном з їхнім власником (користувачем).

До того ж вищезгаданим законом змінено суб’єкта державної реєстрації, уповноваженого на проведення державної реєстрації щодо релігійних організацій. Зокрема, у разі державної реєстрації юридичних осіб – релігійних організацій суб’єктом державної реєстрації є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації. В обласній державній адміністрації ці функції покладені на управління культури, з питань релігій та національностей.

Довідково: Порядок внесення змін до Статуту релігійної громади або реєстрації нового Статуту передбачає наступну процедуру:

Провести збори релігійної громади, на яких обирається голова зборів, секретар та уповноважена особа, якій поручається внесення змін до Статуту та подача відповідних документів в органи влади, що здійснює державну реєстрацію релігійної громади. Протокол обов’язково підписується вказаними особами.

Зібрати пакет документів для реєстрації або перереєстрації релігійної громади:

а) Статут релігійної громади або нова редакція статуту релігійної громади;

б) заява за підписом керівника або уповноваженого представника релігійної громади (копія заяви додається);

в) належним чином засвідчена копія протоколу (або витяг з протоколу) загальних зборів релігійної громади про внесення змін і доповнень до статуту (положення) релігійної громади, ухвалених відповідно до порядку, визначеного у чинному на момент внесення змін статуті (положенні) релігійної громади, із зазначенням списку учасників цих загальних зборів;

г) оригінал чи належним чином засвідчена копія чинної на дату подання документів редакції статуту (положення) релігійної громади, до якого мають бути внесені зміни і доповнення, з відміткою про державну реєстрацію (з усіма змінами, що до нього вносились), та оригінал свідоцтва, виданого органом реєстрації (якщо таке видавалося).

У разі зміни місцезнаходження релігійної громади має бути подано належним чином засвідчену копію документа про право власності чи користування приміщенням або письмової згоди власника приміщення на надання адреси за місцезнаходженням релігійної громади, зазначеним у статуті (положенні).

«Внесення змін до Статуту релігійної громади або реєстрація нового Статуту передбачає наступну процедуру має бути завершена до 31 грудня 2019 року, впродовж одного року з дня набрання чинності відповідного Закону України», – додала Ольга Чубара.

Окрім того, 26 грудня 2018 року в Україні набули чинності зміни до Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» щодо назв релігійних організацій, які зобов’язують їх вказати у своїх офіційних назвах приналежність до держави-агресора. Під дію цього закону на Волині підпадає одна конфесія – Українська православна церква.

Відповідно до букви закону, релігійні організації, керівний центр яких розташований у державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України, повинні протягом чотирьох місяців для релігійних організацій та дев’яти для релігійних громад – внести передбачені зміни до офіційної назви та до статуту (до 26 вересня 2019 року). Якщо цього не відбудеться, релігійна організація втрачає свою юридичну силу.

Слід додати, що наразі 73 громади області перейшли до ПЦУ. Серед них громади сіл Бобичі, Суходоли, Вощатин, П’ятидні, Черчичі Володимир-Волинського р-ну та лікарняний храм преподобного Агапіта Печерського м. Володимир-Волинського; Мерва, Новостав, Берестечко, Скобелка, Галичани, Диковини, Піски, Рачин, Озірці, Борисковичі, Сільце, Антонівка, Квасів, Журавники, Кутрів, Цегів, Довгів, Борочиче, Брани, Зеленее, Бужани, Смолява, Пілгани, Мирків Горохівського р-ну; сіл Гряди- с.Хренів, Топилище, Мишків, Литовеж, Жашковичі, Кропивщина, Бужанка Іваничівського р-ну; Брониця та Раків Ліс Камінь-Каширського р-ну; Радошин, Битень, Байківці, Доротище, Старі Кошари Ковельського р-ну; Садів, Коршів, Радомишль, Лучиці, Буяни, Шепель, Озеряни, Голишів Луцького р-ну; Зубильне, Юнівка-Сірнички, Семеринське, Войнин Локачинського р-ну;Красноволя, Нічогівка, Тельчі, Серхів, Городок, Годомичі, Куликовичі Маневицького р-ну; громада Симелна Стовпника м. Нововолинськ; Доросині та Студині Рожищенського р-ну; Мизове Старовижівського р-ну; Положеве та Острів’я Шацького р-ну. Натомість жодна громада не виявила бажання перейди до ПЦУ в Турійському, Ратнівському, Любомльському та Любешівському районах.