У Бундестазі говорили про освіту для українських біженців

Німецький Бундестаг розглянув у середу ситуацію з українськими біженцями з точки зору надання їм можливості отримання освіти.

Обговорення тривало 75 хвилин замість запланованих 40, повідомляє кореспондент «Укрінформу».

За даними Петера Гайдта (Вільна демократична партія), з майже 1 млн українських біженців, які зареєстровані, 350 тисяч – діти та підлітки, з них майже 200 тисяч уже пішли в німецькі школи. Їм треба забезпечити нормальну освіту та надати перспективу, підкреслив парламентарій. Депутат-ліберал також наголосив на необхідності уможливити працевлаштування без бюрократичних процедур визнання атестатів зрілості та інших документів про освіту.

«Саме українські біженці – не тягар, а шанс для Німеччини. Вони, як правило, дуже добре освічені та з навичками, а Німеччина потребує кваліфікованих фахівців»,  – зазначив Гайдт. Він поінформував, що вересня 100 тис. українців пішли на інтеграційні курси (і 90 тисяч – з усіх інших країн).

Рупперт Штюве (Соціал-демократична партія) також навів кілька цифр: чотири українських університети були повністю зруйновані, 25 вишів – частково зруйновані, станом на травень в Україні були зруйновані 1 800 навчальних закладів, у листопаді їх було вже 2 400; 26 тисяч викладачів змушені були залишити країну, так само як і 1,5 млн школярів. «Ми потребуємо відкрити освітянські перспективи для тих, хто прибув до нас у пошуках захисту», – підкреслив депутат-ліберал. Він закликав також підтримати освіту та науку в самій Україні та просувати спільні дослідницькі програми.

«Зелений» політик своєю чергою зазначив, що уряд надає величезну підтримку федеральним землям і комунам на забезпечення українських біженців. Лише цьогоріч на ці цілі було виділено €3,5 мільярда, зокрема €1 мільярд обіцяний на «витрати на освіту у зв’язку з біженцями з України».

Інгеборг Ґресле (опозиційний блок ХДС/ХСС) заявила, що треба дати шанс українським дітям, аби не допустити появи «втраченого покоління», проте фракція консерваторів відмовилася голосувати за подання парламентської групи СДПН, «Зелених» і ВДпН (більшість у Бундестазі) щодо підтримки біженців у сфері освіти та досліджень. Консерватори обвинуватили коаліцію в тому, що її обіцянки не завжди підкріплені реальними фінансами, а рішення схвалюються надто довго.

За пропозицію партій урядової коаліції під назвою «Підтримка в освіті та наукові дослідження для біженців з України» проголосували зрештою самі ці партії, чого вистачило для її схвалення. У пропозиції йдеться про те, що Федеральний уряд має реалізувати право на освіту в рамках наявних бюджетних коштів. Федеральним, земельним і місцевим органам влади пропонується надати конструктивну підтримку освітнім установам.

Водночас була відхилена пропозиція «Альтернативи для Німеччини», яка наполягає на «прагматичних рішеннях», аби забезпечити українським дітям найкращу освіту. Такі рішення, на думку правої партії, полягають у залученні до 24 тисяч додаткових вчителів, передусім українських вчителів-біженців і, за можливості, використовувати українські навчальні матеріали та навчальні платформи. Мета – «зберегти національну ідентичність українських біженців від війни під час їх тимчасового перебування в Німеччині» та дати їм змогу підключитися до української системи освіти.