18:00, 02 Січня 2020

Пристрасть до полювання та співпраця з окупантами: ЦРУ про владу Волині

Полювання на Поліссі у супроводі правоохоронців в цивільному, суїцид через розчарування у тоталітарній системі та звільнення після викриття фактів співпраці з окупантами: низку фактів про представників влади на Волині наводять у розсекречених архівних документах ЦРУ.

Про політичну ситуацію в СРСР після смерті Сталіна та персоналії у системі влади Західної України йдеться у документі ЦРУ від 19 листопада 1954 року.

У короткому переліку персоналій – інформація, яку вдалося здобути щодо представників влади на Волині. Автору документа не вдалося з’ясувати імен владців, тож наведені  лише прізвища, приблизний час перебування на посаді, інформація про родичів, окремі чутки тощо. Відповідно, не всі наведені у доповіді факти можуть стовідсотково відповідати дійсності.

Зокрема, наводять довідку про Івана Грушецького, який обіймав посаду першого секретаря Волинського обкому КП(б)У у 1951-1961 роках:

«Грушецький – росіянин, секретар обкому партії, 55 років. У минулому – генерал-лейтенант Радянської армії (приблизно до 1947 року). Був секретарем обкому партії у Львові, звідки його перевели у Луцьк у 1952 році. Це переведення було пониженням для нього, оскільки Львівська область важливіша, ніж Волинська. Говорять, що він став непопулярним через свою диктаторську поведінку віч-на-віч з партійцями, хоча селянам Волині він подобається. Його головне захоплення – полювання, яким він займається переважно поблизу Колок Волинської області; під час виїздів на полювання його зазвичай супроводжують декілька працівників МВС у цивільному, присутність яких його обурює. Їх примусово відправляють з ним за розпорядженням місцевого керівництва МВС для того, щоб захистити його від можливих атак партизанів».

Автор документу згадує ще двох високопосадовців обкому, втім, даних про них небагато:

«Жуковський – росіянин, був другим секретарем обкому партії до 1951 року, та, очевидно, досі займає посаду, яку він отримав відтоді, як область звільнили від німців під час Другої світової війни.

Малюта – був третім секретарем обкому партії до 1951 року та, очевидно, досі на цій посаді. Його син, 1927 року народження, був призваний до армії наприкінці Другої світової війни та переведений у 1947 році як сержант у Кремлівську охорону МВС, де він досі, ймовірно, служить як офіцер».

Під увагу розвідки потрапили також представники обласної прокуратури та УМВС:

«Санжара – був головою управління загального нагляду прокуратури у Луцьку до 1951 року, звідки був звільнений відколи розслідування викрило у нього родичів, які мали зв’язки з німцями під час Другої світової війни на окупованій німцями території. Він повернувся до рідного міста десь у центрі європейської частини Росії і відтоді не займає цієї посади.

Симоненко – прокурор у Луцьку з 1946 року, перебував на цій посаді за станом на листопад-грудень 1953 року. Він один з небагатьох представників влади у прокуратурі, який залишається на посаді впродовж такого тривалого періоду.

Петрова – була старшим слідчим слідчого управління прокуратури у Луцьку. Покінчила життя самогубством у 1952 році. Офіційна причина суїциду – невдачі у роботі та як наслідок глибока депресія. Однак на місцевому рівні ходять чутки, що вона дедалі більше розчаровувалася у радянській системі і не могла більше витримати.

Колишній начальник слідчого відділу обласної прокуратури (ім’я невідоме) – звільнений з посади у 1949 році. Зараз на посаді начальника відділу постачання магазинів «Воєнторгу» Волинської області у Луцьку.

Полковник Райченко – був головою обласного управління МВС у Луцьку до 1952 року, коли його перевели у Київ на посаду заступника начальника Київського обласного управління МВС. Хоча він не надто добре освічений, у Луцьку його вважали «людиною з народу» та доступнішим, ніж більшість керівників МВС».

Цікаво, що щодо цієї особи біографічної інформації знайти наразі не вдалося, а на офіційному веб-сайті Луцької міськради вказано, що у період з січня 1948 до серпня 1952 року головою Луцької міської Ради депутатів трудящих і виконавчого комітету був Михайло Король, про якого немає жодних інших біографічних відомостей:

«Удовицький – був головою міськради у Луцьку до відставки у 1951 році, коли викрили його зв’язки з німцями під час Другої світової війни на окупованій території».

Окрім того, до звіту про персоналії у сфері влади потрапила обрана на Волині депутат Верховної Ради:

«Терещук – голова укрупненого колгоспу приблизно за 15 кілометрів на захід від Рожища, недалеко від Луцька. Колишня бригадир на тваринницькій фермі. Обрана депутатом Верховної Ради у 1950 році, хоча вступила до партії лише шість років тому».

Інтернет-видання «Волинь Оnline» існує за кошти краудфандингу, або ж громадського співфінансування – пропонуємо підтримати нас фінансово на будь-яку суму від 1 гривні, якщо Вам цікаво і надалі читати нас

 

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: