Племінник нардепа Веніславського, який замішаний з дружиною у справі про шахрайство, влаштувався працювати у київське БЕБ

Понад півмільйона гривень зарплати за час роботи у київському БЕБ отримав Володимир Веніславський, племінник нардепа Федора Веніславського та колишнього прокурора Вадима Веніславського, який був люстрований.

Чи вплинула причетність до кримінального провадження Володимира Веніславського та його дружини, під час перевірки на доброчесність у Бюро економічної безпеки, дізнавалося інтернет-видання «Волинь Online».  

Розповімо трішки передісторію. У 2022 році Луцька окружна прокуратура відкрила кримінальне провадження за ч. 1 ст. 190 КК України (заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство)). Як вказує потерпілий, Ірина Веніславська та Володимир Веніславський, перебуваючи у змові, вчиняли дії, спрямовані на незаконне заволодіння майном – квартирою, автівкою та грошовими коштами у сумі понад 150 тисяч гривень. Підозру досі нікому не оголосили, але водночас і кримінальне провадження також не закрили. Наразі триває досудове розслідування.

Також ще у 2022 році суд відновив справедливість та повернув квартиру законному власнику. У суді довели, що Ірина Веніславська не сплатила жодних коштів за квартиру. Рішення повернути законному власнику ухвалив Луцький міськрайонний суд. Волинський апеляційний суд залишив рішення суду першої інстанції без змін.

Також Луцький міськрайонний суд зобов’язав Луцьке районне управління поліції внести відомості до ЄРДР щодо неправдивих свідчень Ірини Веніславської під час суду (про те, що вона нібито сплачувала кошти за квартиру). По цьому кримінальному провадження також досі триває досудове розслідування.

Тим часом з 2023 року Володимир Веніславський починає працювати у БЕБ. Спочатку — у Територіальному відділенні БЕБ у Львівській області, де за період роботи отримав 42,5 тисячі гривень. А далі з жовтня 2023 року – у Територіальному відділенні БЕБ у місті Києві. Тут він з жовтня 2023 по червень 2024 року на посаді детектива отримав там зарплати сумарно трохи більше 505 тисяч гривень.

Наголосимо, що до того Веніславський працював на посаді юриста у ТзОВ «Венагро», яка зареєстрована на його тітку Наталію Веніславську, де згідно наявних декларацій, у 2023 році він отримав трохи більше 30 тисяч гривень, а у 2022 році – майже 90 тисяч гривень зарплати. А у 2020, до прикладу, він там заробив 74,5 тисячі гривень. Але така невелика зарплата не завадила придбати йому у листопаді 2022 року авто «VOLKSWAGEN PHAETON» 2008 року випуску. Вартість він вказав 240 тисяч гривень. На «Авто ріа» такі зараз коштують від 360 тисяч гривень. У жовтні 2023 року автівку він вже продав і за точно таку ж суму 240 тисяч гривень.

Ми поцікавилися у Володимира Веніславського, чи повідомив він про кримінальні провадження, які стосуються його дружини та його самого, під час працевлаштування у БЕБ. Він нам не дав відповіді ні «так», ні «ні». Але при тому дуже наголошував подивитися, у якості кого проходить по цих провадженнях його дружина. Наголосимо, що згідно українського законодавства, на певному етапі всі проходять виключно, як свідки, якщо провадження відкрите за заявою, а не виявлене безпосередньо, наприклад, під час вбивства чи отриманні хабаря.

Про те, чи перевіряли Володимира Веніславського, ми поцікавилися і у БЕБ. Керівник Територіального управління БЕБ у місті Київ Назар Константинов на наш запит пояснив, що під час призначення на посаду в Бюро економічної безпеки України особа попереджається про можливість проведення стосовно неї перевірки на доброчесність та моніторингу способу життя.

Як він зазначив, доброчесність є однією з ключових цінностей Бюро економічної безпеки України. Перевірка на доброчесність та моніторинг способу життя здійснюються для забезпечення доброчесності працівників, запобігання порушенню етичних норм, скоєнню вчинків, які можуть негативно вплинути на репутацію працівника та авторитет БЕБ. Кожен працівник протягом десяти днів після призначення до БЕБ, а також щороку до 1 квітня подає анкету доброчесності. Перевірка на доброчесність також здійснюється у разі повідомлення про корупцію, самостійного виявлення фактів недоброчесної поведінки, моніторингу засобів масової інформації чи скарг громадян. Перевірка здійснюється із додержанням законодавства про захист персональних даних та не передбачає надмірного втручання у право на недоторканність особистого і сімейного життя особи. Матеріали перевірки працівників належать до інформації з обмеженим доступом, а результати перевірки не підлягають розголошенню.

Разом з тим у БЕБ повідомили, що стосовно Веніславського провели спеціальну перевірку, як щодо особи, яка претендує на зайняття посади, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, або посади з підвищеним корупційним ризиком.

«За результатами вищезазначеної перевірки відомостей, які не відповідають встановленим законодавством вимогам для зайняття Веніславського В. С. посади, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, або посади з підвищеним корупційним ризиком, не виявили», – зазначають у БЕБ.

Однак, чи брали БЕБ до уваги наявність кримінального провадження, в яких фігурує він та його дружина, нам м так і не відповіли, аргументуючи, що начебто не так оформлений запит. Додатково наголосимо, Закон України «Про доступ до публічної інформації» передбачає, що запит подається у довільній формі.

Як нам уже неодноразово зазначили медіаюристи, зокрема, керівниця юридичного напряму ГО «Інститут розвитку регіональної преси» Оксана Максименюк, розпорядники публічної інформації також не можуть вимагати підпис запитувача, якщо запит подається в електронному вигляді. Частина 5 ст. 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» встановлює вимоги до запиту про доступ до публічної інформації. Зокрема, запит має містити: ім’я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв’язку, якщо такий є; загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі. Законом визначено, що запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Отже, підпис особи запитувача потрібно зазначати тільки, якщо запити подаються у письмовій формі. Така вимога не ставиться до запитів, які надсилаються в електронному вигляді.

Уже в процесі підготовки цієї публікації, з власних джерел ми дізналися про те, що Володимира Веніславського планують перевести працювати у Волинську область.

Мар’яна МЕТЕЛЬСЬКА

Інтернет-видання «Волинь Оnline» існує за кошти краудфандингу, або ж громадського співфінансування – пропонуємо підтримати нас фінансово на будь-яку суму від 1 гривні, якщо Вам цікаво і надалі читати нас