Громада Ковеля вшанувала пам’ять Тараса Шевченка

22 травня минуло 160 років з часу перепоховання праху Тараса Шевченка на Чернечій горі у Каневі. Громада Ковеля разом з усією Україною вшанувала пам’ять поета.

Про це повідомляють на веб-сайті Ковельської міськради.

Представники міської і районної влади, духовенства, політичних партій та громадських організацій, учнівська молодь взяли участь у тематичному заході “Повернутися, щоб жити у серцях”.

Ведучі – учні ЗЗСО № 2 нагадали присутнім про нелегке життя Кобзаря, історичні події, які передували перепохованню. Тарас Шевченко хотів залишитись на рідній землі. Він написав «Заповіт», сподіваючись, що не тільки його душа, але й тіло буде нерозривно пов’язане з дорогою серцю Україною. 22 травня 1861 року прах поета перепоховали там, де він і заповідав.

Міський голова Ігор Чайка у виступі зауважив: «Він при житті знав, куди і чому має повернутися, коли його не стане. Лише на «Вкраїну Милу», лише на «Дніпрові гори». Одна непомітна деталь в історії цього перепоховання вражає особливо сильно: Тарас Шевченко хотів мати свій останній притулок у Каневі на тому самому місці, яке він вибрав за життя для будівництва власного дому – на Чернечій горі.

Сьогодні по всій Україні біля таких символічних Шевченкових домівок — пам’ятників збираються українці, щоб пом’янути «Незлим тихим словом» батька нації. І подякувати Богові, що наш Кобзар з нами і серед нас. У своїй землі, як він і хотів».

Чимало творів поета і про нього прозвучало в цей день. У знак вшанування пам’яті Тараса Шевченка учасники зібрання поклали квіти до підніжжя монумента.

Поминальну панахиду відслужили священики Православної Церкви України.

Також міський голова Ігор Чайка та його заступник Наталія Маленицька поклали квіти до символічної могили Тараса Шевченка у селі Колодниця.