За кошти ЄС у Луцьку будуть реставрувати Старе місто: що, де і за скільки

Луцьк та Люблін за кошти Євросоюзу, зможуть відреставрувати та відновити свої пам’ятки архітектури, аби повернути містам дух середньовічних часів.

Інтернет-видання «Волинь Online» дізнавалося деталі проекту, що уже розпочався та триватиме два роки.

Проект «Нове життя старого міста: ревіталізація пам’яток історико-культурної спадщини Луцька та Любліна» реалізується в рамках Програми транскордонного співробітництва Польща–Білорусь–Україна 2014–2020. За кошти європейської програми реставрують вежу Чорторийських, монастир єзуїтів у Луцьку та Готичну вежу у Любліні. Бюджет проекту становить 1,676 мільйона євро, бюджет Луцька – 1,149 мільйона євро, із них 1,034 мільйона євро (90 %) – це грантові кошти та ще 10 % у розмірі 111,926 тисячі євро – співфінансування із місцевого бюджету.

Спробувати свої сили та поборотися за грант вирішило управління туризму та промоції Луцької міської ради.

Начальник управління туризму та промоції міста Катерина Теліпська розповіла, що збереження історико-культурної спадщини Луцька – це один із факторів розвитку туризму у місті. Луцьк має всі передумови для розвитку історико-пізнавального туризму, оскільки нам у спадок залишилась значна спадщина. Та, на жаль, не всі об’єкти збережені в хорошому стані і не всі можуть до себе «впустити», щоб турист затримався там на декілька годин. Лише Луцький замок може повністю задовольнити всі потреби туриста, оскільки там є експозиційне наповнення, розташований Художній музей, музей книги та дзвонів, відбуваються цікаві імпрези та заходи. Реставрація потребує значних капіталовкладень, і, зрозуміло, що такі кошти ні з міського, ні з державного бюджетів залучити практично неможливо.

«Розуміючи це, і вбачаючи гостру необхідність у збереженні таких унікальних об’єктів, як башта князів Чорторийських з муром, що є єдиним свідченням існування у Луцьку Окольного замку, а також підземелля, що розташовані під монастирем єзуїтів, управління туризму та промоції міста Луцької міської ради у 2016 виступило із ініціативою написання проекту в рамках Програми транскордонного співробітництва PL-BY-UA 2014—2020, а вже в 2017 році виготовило проектно-кошторисну документацію на проведення робіт. Сьогодні ці об’єкти є закритими та маловідомими не тільки для гостей міста, а й для самих лучан. А мур, який дотикається до башти містить цінний зразок готичної кладки, який конче необхідно зберегти», – розповіла Катерина Теліпська.

Вона поділилася, що для того, щоб виграти проект не лише вивчали, які потрібно провести роботи, а й вивчали досвід європейських музеїв:

«У першу чергу з нашого боку спільно з відділом охорони культурної спадщини визначили, які роботи саме щодо збереження треба здійснити: реставраційні ремонти підвалів, цокольного приміщення башти, облаштування захисного ґонтового дашка над муром, благоустрій території, щоб до башти та муру  можна було дістатись та багато інших. Далі шукали креативні зразки експозиційного наповнення у європейських музеях. У всьому світі сьогодні музейні установи невпинно крокують в ногу з часом та активно залучають найактуальніші інновації. Так виникла ідея в підземеллях під монастирем розмістити голограму, яка відтворюватиме привид монаха. У башті було вирішили розмістити майстерню лицарства із експонуванням обладунків та зброї лицарів, адже сьогодні у місті активно розвиваються клуби середньовічного бою, відбуваються фестивалі лицарських боїв. Це було на початку. А от далі вже була тривала робота управління міжнародного співробітництва та проектної діяльності, які мали якісно оформити цю заявку та подати її на розгляд в європейський технічний секретаріат. Тому це робота багатьох людей, а ще підтримка керівництва».

За словами Катерини Теліпської, протягом останніх двох років є позитивні зміни щодо відвідування Луцька туристами. Кількість туристів сьогодні складає орієнтовно 250 тис. чоловік. Більшість із них, а це 89 % – це внутрішні туристи (тобто українці), 11 % –  іноземні. Поява нових об’єктів туристичного інтересу, на думку очільниці управління, завжди призводить до збільшення кількості зацікавлених відвідати його:

«Та я вважаю, що в першу чергу цей проект дозволить туристу більше часу проводити на території Старого міста. Сьогодні там практично відсутня інфраструктура, немає закладів гостинності (кав’ярень, готелів). Коли ж ресторатори і готельєри побачать, що туристи в буквальному сенсі слова «сновигають» Старим містом від об’єкта до об’єкта, і затримуються у кожному на довше, ніж на півгодини, не споглядаючи лише стіни, вони самі захочуть там розмістити свій заклад, – каже Катерина Теліпська.  У Старому місті непочатий край роботи. Вірю, що за декілька років відреставрованими будуть братський монастир, який, на мою думку, разом із Хрестовоздвиженською церквою є символом нашої українськості; хотілось би побачити відновленою Велику Синагогу, як свідчення поваги до єврейського народу, який більшою мірою населяв Луцьк і не пережив окупації під час війни; приміщення луцької тюрми, як спогад про одну із найтрагічніших сторінок в історії Луцька. Ці всі пам’ятки є нашою історичною пам’яттю, вони є частиною великої історії нашого міста і України вцілому. Хочеться, щоб Старе місто стало «живим»: щоб пам’ятки художньо підсвічувались, щоб і ввечері можна було блукати його вуличками, щоб там вирувало життя».

Детальніше про те, які роботи планують провести та коли туристи зможуть відвідати уже відновлені об’єкти розповів координатор проекту Олег Парфенюк.

За його словами, основні заходи, які планують провести у Луцьку у рамках проекту – це реставраційні та відновлювальні роботи пам’яток архітектури національного значення (оборонна башта з муром, монастир єзуїтів); реставрація оборонного муру (ревіталізація збереженої частини, часткове будівництво втраченої частини — до висоти 0,4 — 0,6 м); зовнішній, внутрішній ремонт та реставрація башти Чорторийських; реставрація підвалів монастиря єзуїтів, загальна площа понад 500 м2 (відновлення входу в підземну частину монастиря, благоустрій території, освітлення); реставрація південно-західного та західного фасаду монастиря єзуїтів — 1380 м2.

Також планують облаштувати інтерактивний Музею-майстерню лицарства та середньовічних часів (цокольний поверх башти) та створення експозиції в підземеллях монастиря, провести інформаційну кампанію (туристичний тізер та його ротація на місцевому телебачені, буклети, сувеніри, аудіо-екскурсія та ін.); залучити митців та артистів із Луцька у фестивалі легенд у місті Люблін.

Перший захід у рамках цього проекту уже відбувся 28 лютого 2019 року – це Міжнародна наукова конференція «Досвід ревіталізації та промоції історико-культурної спадщини».

Як зазначає Олег Парфенюк, зараз на завершальному етапі підготовка документації для оголошення тендеру на визначення підрядника. Обов’язковою вимогою для потенційних учасників є досвід реставрації пам’яток архітектури національного значення. Також роботи супроводжуватимуться технічним та археологічним наглядом за участю фахівців ДП НДЦ «Охоронна археологічна служба України».

Об’єкти ремонтуватимуть одночасно. Планове завершення робіт – 31 липня 2020 року. Під час робіт пам’ятки будуть не доступні. Туристи зможуть завітати до них лише після закінчення робіт, завершення проекту та офіційного відкриття. Справа у тому, що роботи передбачають у тому числі й благоустрій території: зняття старого асфальту й заміна його кам’яною бруківкою у стилі старого міста, розчищення та вирівнювання території в районі оборонного муру, оббивання старої штукатурки.

«Присутність туристів під час таких робіт неможлива з точки зору техніки безпеки та задля забезпечення безперебійного процесу реставрації. Тим більше, що часові рамки досить стислі для такого немалого об’єму робіт», – пояснює керівник проекту.

Олег Парфенюк запевняє, що розраховують максимально зберегти першочерговий вигляд об’єктів. Планують прибрати архітектурні недоліки радянських часів (штукатурку на склепіннях підвалів, велику кількість комунікацій, значна частина з яких не використовується тощо). Благоустрій території та мощені доріжки дадуть можливість відвідувачам потрапити до усіх частин пам’яток, включаючи автентичну частину оборонного муру з унікальною цегляною кладкою, яка сьогодні повністю заросла чагарником.  Відреставрована та ревіталізована башта стане ще однією атракцією для туристів.  Цікавинкою й «новинкою» стане інтерактивний Музей-майстерня лицарства та середньовічних часів у ревіталізованій Башті Чорторийських та підземеллях монастиря єзуїтів. Для створення атмосфери відповідної епохи планується використання сучасних мультимедіа засобів: інтерактивні панелі, шоломи віртуальної реальності, голографічні пристрої. За їх допомогою відвідувач зможе не лише оглянути середньовічні споруди, а й перенестись у ті часи.

Координтор проекту каже, що цікавим об’єктом є  також «Гостинний двір Прайзлерів», що розтшований за адресою вул. Кафедральна, 4 на території історико-культурного заповідника «Старе місто». Отож, хотіли б відреставрувати і його, якщо будуть ще подібні проекти. Будинок є пам’яткою архітектури місцевого значення. Історичне значення пам’ятки полягає в тому, що об’єкт будувався в три етапи та має довгу цікаву історію. Збережена до наших часів пам’ятка архітектури «Гостинний двір» є спадщиною історичного минулого чеського, єврейського, російського, польського та українського народів. Історія цієї будівлі – це історія поступового перетворення житлового будинку в комплекс закладів і споруд, які сформували «Гостинний двір» для чеських колоністів. Історична цінність та унікальність даного об’єкту полягає у багатофункціональності будівлі, адже в різні часи вона використовувалась як магазин, ресторан, готель, конюшня, господарські споруди; крім того, будівля максимально зберегла свій першочерговий зовнішній вигляд.

Мар’яна МЕТЕЛЬСЬКА

Фото надав координатор проекту Олег ПАРФЕНЮК

Використання цього матеріалу без дозволу редакції інтернет-видання «Волинь Online» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних мереж). Щодо використання матеріалу пишіть на редакційну електронну пошту: volynonline.news@gmail.com

Інтернет-видання  «Волинь Оnline» існує за кошти краудфандингу, або ж громадського співфінансування – пропонуємо підтримати нас фінансово на будь-яку суму від 1 гривні, якщо Вам цікаво і надалі читати нас