18:58, 19 Квітня 2019

Європейські бренди одягу родом з України: екскурсія виробництвом

Чоловічі піджаки, штани, костюми та верхній одяг, які продають у Європі, бувають і родом з України. Відомі бренди шиють у Чернівцях на підприємстві, яке вже цього року відзначає 75 років свого існування, як швейна фабрика.

Інтернет-видання «Волинь Online» побувало на виробництві ТДВ «Трембіта» та пропонує читачам дізнатися, як шиють європейську якість.

Від радянської фабрики до європейського підприємства: як «Трембіта» долала дефіцит тканини та знаходила зв’язки з Європою

Заслужений працівник промисловості, генеральний директор ТДВ «Трембіта» Стела Станкевич розповіла, що колись тут спочатку була швейна фабрика, а потім – акціонерне товариство. Підприємству, як швейній фабриці, цього року виповнюється уже 75 років.

У часи Радянського Союзу на фабриці шили і жіночий, і чоловічий одяг, і дитячий одяг: плащі, пальта,  дитячі куртки і комбінезони. Постачали тоді продукцію на весь Радянський Союз.

«Коли розвалився Радянський Союз, то нами ніхто не цікавився і потрібно було втримувати підприємство – пригадала директорка.

Вона розповіла, як у 1992 році був ярмарок із продажу швейних виробів:

«Ми пошили тільки зразки. Друзі із Туркменії  підійшли до стенду і сказали, що хочуть купити. А я думаю «З чого я буду шити». У ті часи у нас був бартер. От я запитала, що вони можуть натомість запропонувати. А вони сказали, що можуть дати бавовну. Я і погодилась».

Стелла Станкевич познайомилася із директором текстильної фабрики у Сучаві (Румунія).

«Запропонувала йому бавовну, а вони мені тканину. Поїхала у Туркменію, загрузили 15 вагонів бавовни, відправили на Миколаїв. А мені там сказали «Якщо ці вагони десь зупиняться, то це все вкрадуть. Я сідаю з машиністом у паровоз і кажу, ми їдемо без зупинки. І тут вже відправили на Румунію. Завезли. Я взяла тканину і пошила з неї одяг». – пригадала пані Стелла ті непрості дефіцитні часи.

Згодом, у 1992 року разом із італійцями створили разом підприємство «Конфіталія» та у 1993 році налагодили співпрацю із німецькою фірмою «Кайзер».

Стелла Станкевич досі пам’ятає ті хвилювання, як отримали від німців тканину, пошили їм піджаки, а потім прийшла телеграма, що все дуже добре.

У ті непрості часи працювали у дві зміни:

«Біля двох тисяч людей. Треба було забезпечити всіх роботою. Кожен тримався, бо тоді дорожили робочим місцем. Тоді, щоб влаштуватися на «Трембіту», то стояла черга», – розповіла директорка.

З усмішкою вона пригадує, як вперше шили підкажи зеленого та червоного кольору і відправляли не тільки закордон, а і тут чоловіків одягали у них.

Із 1996 року на підприємстві розпочали технічне переоснащення виробництва. Для оновлення обладнання брали кредити. На підприємстві використовують обладнання нового покоління таких провідних фірм як «Пфайт», «Індупресс», «Дюркопп», «Вастема» тощо.

«Всі наявні автомати у швейних цехах світу у мене є. Все виробництво автоматизоване зараз. Тоді почала і так кожного року оновлюємо», – розповідала директорка.

До прикладу, у цьому році тут провели заміну обладнання волого-теплової обробки. Таке обладнання німецького виробництва для прасування піджаків вартували для «Трембіти» 300 тисяч євро.

Також думають про нові котли, які б дозволили економити газ, адже на підприємстві використовують технологічний пар, який йде від парових котлів. Один такий котел уже придбали і будуть його встановлювати разом з партнерами закордону.

Як в Україні народжуються європейські бренди

На виробництві шиють різні бренди верхнього чоловічого одягу, штанів, піджаків та костюмів. До прикладу, лише 20 тисяч піджаків та костюмів у місяць відправляють у Францію. Поставляють також свою продукцію для Англії, Нідерландів, Данії, Італії, Німеччини, а також до США та Канади.

На одягу вказують, що це «Made in Ukraine», а от на бирках вказані уже ті бренди, для яких вони шиють. Зокрема, «Трембіта» виготовляла одяг для таких відомих марок, як  «Kaiser» (Німеччина),   «Roi robson» (Німеччина), «Hugo boss» (Німеччина), «Pierre cardin» (Німеччина), «Dress master» (Німеччина) «Mark spenser» (Англія), «New trend» (Англія), «Conbipel» (Італія), «Mantex» (Італія), «Benetton» (Італія), «Abigliamento» (Італія), «Kappahl» (Швеція), «Armand Thiery» («Франція), Mario Dessuti (Франція), Celio (Франція), Pradа (Італія) та ще чимало відомих марок.

Замовники надають сировину на пошиття та моделі одягу, однак іноді тут їх на «Трембіті» удосконалюють у конструкторському відділі.

Партнери приїжджають сюди на перевірку та переймати досвід. До прикладу, тут робота розділена по секціях, кожен виконує свою роботу. Такий досвід переймали у «Трембіти» німецькі партнери.

Підприємство постійно завантажене замовленнями.

«У нас навіть є, що просять, аби я взяла роботу, а я не можу, бо все завантажено. Зимою ми шиємо на літо, літом на зиму. У нас немає перебоїв», – похвалилася директорка роботою своїм працівників.

Окрім того, вона каже, що ніколи не зривали строки для партнерів: якщо їм сказали здати замовлення до 1 числа, то знають, що «Трембіта» не підведе і здасть вчасно.

99 % виробництва йде на експорт і лише 1 % продають у своїх магазинах у Чернівцях, Києві та Дніпрі.

Стелла Станкевич переконана, що конкурентів їм в Україні, і навіть у Європі немає. Адже, зараз уже у європейських країнах майже не залишилося швейного виробництва, тому фірми замовляють одяг на пошив в Україні.

Якість свого одягу директорка підтверджує не лише словами, а й українськими та міжнародними сертифікатами, до прикладу, «Найкраща торговельна марка» (Женева), Диплом Європейської бізнес асамблеї «Європейська якість», «Найкращий вітчизняний виробник», «Лідер галузі», «100 кращих товарів України» тощо.

Далеко не легка промисловість: яка оплата та умови на «Трембіті»

Стелла Станкевич каже, що пошиття одягу називають легкою промисловість, однак, на її думку, це далеко не легка промисловість, бо треба сидіти по вісім годин і уважно працювати, кожен міліметр важливий.

За словами директорки, вона старається, аби у людей був і соціальний пакет і гідна зарплата.

На підприємстві працює 35 управлінців та 700 робітників у цехах. В основному, це жінки, тому пані Стела вирішила, що працюватимуть лише в одну зміну, аби жінки не боялися повертатися пізно додому і була можливість поспілкуватися зі сім’єю, з дітьми. Зміна триває з 7:30 до 16:00, однак, якщо жінка одна виховує дітей, то їй йдуть тут назустріч і дозволять працювати з 8:30, аби була можливість завезти дітей до школи чи дитсадка.

Середня зарплата на підприємстві – 10 200, однак виплачують ще премії, дають кошти на проїзд та 5 % на харчування.

Директорка розповіла, що також хотіли б розширяти виробництво, однак робочих рук наразі не вистачає, тому що люди їдуть на заробітки закордон. Однак Стелла Станкевич запевняє, що намагається зробити на своєму підприємстві все, аби люди залишалися працювати вдома.

Мар’яна МЕТЕЛЬСЬКА

Використання цього матеріалу без дозволу редакції інтернет-видання «Волинь Online» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних мереж). Щодо використання матеріалу пишіть на редакційну електронну пошту: volynonline.news@gmail.com

Інтернет-видання  «Волинь Оnline» існує за кошти краудфандингу, або ж громадського співфінансування – пропонуємо підтримати нас фінансово на будь-яку суму від 1 гривні, якщо Вам цікаво і надалі читати нас 

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: