Волинянці відрубали голову, звинувативши у чародійстві: Волинь містична. Частина V

Смертна кара для селянки, яка чарами хотіла здобути прихильність панів, звинувачення священика в чародійстві та викликання паралічу внаслідок обливання чаклунськими рідинами: такі справи розглядали магістрати на Волині під час судових процесів. Документальні свідчення про використання чаклунства збереглися у магістратських та гродських книгах Луцька, Ковеля, Дубно, Олики, Кременця, Вижви та інших міст та містечок великої Волині.  

Рік 1730: смертна кара для кріпачки-чаклунки

Звинувачення у використанні чарів для отримання прихильності з боку поміщиків мали трагічні наслідки для волинської кріпачки. Поміщик Лука Малинський оскаржив у Кременецькому магістраті свою кріпачку, вдову Мотруну Перисту за чари, вимагаючи, аби з нею вчинили відповідно до всієї суворості закону.

П’ятеро свідків-односельчан підтвердили, що у їхній присутності Мотруна казала такі слова: «Я маю вже пані в своїх руках, якби мені ще вдалося добитися прихильності пана, то я боялася б тоді одного лиш Бога». Двоє свідків зізналися, що звинувачена під час суперечки з ними погрожувала такими словами: «Тоді у тебе справи владнаються і повіддаєш заміж дочок, як виросте тобі волосся на долоні. Ти будеш такий бідний і голий, як гола твоя долоня».

Кріпачку заслухали у магістраті. Під час допиту вона сказала: «Я сподіваюся на Господа Бога, на пана та на пані, лише б місяць світив наді мною, а зорі колом поб’ю. Зізнаюся я чи ні, все одно маю загинути». Суд визнав таке зізнання недостатнім і, застосовуючи параграфи Магдебурзького права, віддав оскаржувану на тортури. Тричі їй розтягували кінцівки шнурами та блоками; тричі прикладали до неї розжарене залізо, але вона запевнювала постійно, що не знає ніяких чарів і що її звинувачують на підставі пліток, які рознесла її сусідка Корніїха.

Суд, незважаючи на заперечування підсудної, виніс вирок виключно на базі зізнань свідків і застосувавши всю суворість Магдебурзького кодексу, засудив її на смерть, передусім за погрози, звернені до поміщиків. Кріпачку присудили скарати на горло, тобто, відтяти їй голову мечем.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: НА ВОЛИНІ СПАЛИЛИ ДОВГОЖИТЕЛЬКУ, ЗВИНУВАТИВШИ В ПОШИРЕННІ ЕПІДЕМІЇ: ВОЛИНЬ МІСТИЧНА. ЧАСТИНА IV

Рік 1746: дяк звинувачує тестя-священика в чародійстві

У 1746 році до Кременецького магістрату звертався дячок Прокіп Федорович, який скаржився на свого тестя-священика Матвія Подчашинського, зокрема за те, що той навчив селянку Гапку Романиху вливати йому до борщу якусь шкідливу мішанину, а також застосовувати різні інші підозрілі методи. На доказ він надав суду предмети, які слугували для чарів: гніздо та шкіру вужа. Ці предмети селянка сушила на печі та готувала чародійський борщ.

Рік 1768: чародій викликав параліч у міщанина

У 1767 та 1768 роках в Дубнівському магістраті тривав розгляд справи зі звинувачення у чародійстві селянина Тимка Середи. Зізнання свідків, зібрані в тій справі, доводять, що Середа займався постійно чарівництвом. Щокрема його просив вояк Лашкевич, аби дав йому такі ліки, щоб у нього росли діти. Він зварив якісь дві мішанини і сказав, як їх уживати, але частину одної забрав із собою. По його відході Лашкевич показав обидва види ліків якійсь  бабі, яка один із них визнала добрим, а про другий сказала, що його не годиться навіть тримати вдома.

Та головний закид проти Середи був той, що він дав міщанці Анні Духинській якусь мішанину, якою вона обілляла мельника Карпа, коли той цілковито п’яний лежав на дорозі без чуття. Внаслідок цього Карпові паралізувало обидві ноги. Свідки зізнавалися, що сам Середа хвалився, що наслав цю хворобу на мельника. Він казав багатьом свідкам: «Я заробив на цьому вісім злотих. Я на прохання Яцка Мельника відійняв йому ноги. Чорт його не візьме, а до пояса відійме йому рух тому, що мене просив Яцко Мельник, аби він перестав ходити… Він зрештою міг би ще ходити». Одному зі свідків, шевцю Гаврилу Шибуні він казав: «Ходімо, вип’ємо меду чи пива, Бог послав мені вісім злотих – свій на свого лиха просив».

Запис про магістратський присуд у цій справі не зберігся.

Використання цього матеріалу без дозволу редакції інтернет-видання «Волинь Online» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних мереж). Щодо використання матеріалу пишіть на редакційну електронну пошту: volynonline.news@gmail.com

Інтернет-видання  «Волинь Оnline» існує за кошти краудфандингу, або ж громадського співфінансування – пропонуємо підтримати нас фінансово на будь-яку суму від 1 гривні, якщо Вам цікаво і надалі читати нас