Волинянам розповіли плюси та мінуси «кишень» громадського транспорту

Триває дискусія щодо «кишень» громадського транспорту на різних зупинках міста.

Про це повідомили у “Фейсбук”-групі “Луцький урбаніст”.

“Кишені” для зупинок стали настільки звичним явищем на пострадянському просторі, що більшість не розуміє їх шкідливості для міста. Користь “кишені” надають лише руху індивідуальних авто, і то до того часу, допоки через неефективність інших видів пересувань ще більша кількість мешканців не пересяде на авто чим примножить затори і погіршить якість життя в місті.

Чому кишені для громадського транспорту в місті це не добре?

– Звуження пішохідного простору, простору майданчика очікування на зупинці (є мінімальні нормативи ширини пішохідної частини тротуарів (2,25 м.), велодоріжок (1,85 м.) та ширини посадкової платформи, відстані між павільйоном і краєм платформи (2 м.), щодо яких ДБН має наказовий характер. “Кишені” ж є опцією, яку можна облаштувати лише в випадку виконання обов’язкових нормативів.

– Збільшується час на проїзд громадського транспорту (маневри, перешкоджання іншим транспортом виїзду з “кишені”).

– Під час виїзду з “кишені” затримується рух, створюється конфліктна ситуація між автобусами і авто. Авто як правило не пропускають автобус, хоч і мають це робити згідно ПДР.

– Розміри “кишені” відповідно до ДБН: в’їзд до “кишені” — 20 м., виїзд 15 (у стиснених умовах — 10 м.), глибина “кишені” — 3,5 (у стиснених умовах — 3 м.), довжина посадкового майданчика — 20 м. Таким чином сумарна довжина “кишені” має бути мінімум 50 метрів. В “кишеню” інших параметрів автобус просте не заїде під борт.

– Нормально в “кишеню” може заїхати лише один автобус, інші мають чекати в смузі руху, на пів-заїзді до “кишені”. Що збільшує затримку на зупинках громадського транспорту та створює потребу додаткових маневрів для об’їзду авто.

– Автобуси не заїжджають в “кишеню” а стають за 1,5-2 метри до бордюру, що унеможливлює посадку маломобільних і робить посадку незручною для інших пасажирів (з проїзної частини треба забиратися на високу першу сходинку).

– Тролейбуси часто не можуть заїхати в “кишеню” бо ризикують зірвати штанги з контактної мережі.

– У “кишені” накопичуються калюжі, бо дощоприймачі облаштувати часто неможливо, а дорожнє покриття завжди має ухили стікання до країв.

– “Кишені” неможливо якісно прибрати дорожньою снігоприбиральною технікою, відтак зимою транспорт тим більше не заїжджає в “кишеню”, а пасажири йдуть по мокрому брудному снігу.

– У “кишенях” часто відбувається незаконна висадка-посадка з авто та паркування, особливо у місцях із значним попитом на паркомісця, через що транспорт тим більше стає в смузі руху. Достатньо одного авто щоб “кишеня” не працювала взагалі.

Коли “кишені” необхідні?

– “Кишені” завжди облаштовуються на швидкісних заміських трасах.

– “Кишені” робляться на смугах громадського транспорту коли є швидкісні експрес-маршрути (які не зупиняються на цій зупинці).