У Турійській громаді вшанували пам’ять воїна Сергія Гонтаря

15 серпня минув рік від дня, коли зупинилося серце Сергія Гонтаря, Захисника України, який до останнього боровся за життя після тяжкого поранення, отриманого під час виконання бойового завдання на Донеччині.

Про це повідомляють на сторінці Турійської селищної ради у «Фейсбук».

Сергій народився у Луцьку, але особливе місце у його житті назавжди залишили Осьмиговичі. Тут, поруч із бабусею та дідусем, минуло його дитинство. Сюди він повертався знову і знову, і саме ця земля стала місцем його останнього спочинку.

Він був цілеспрямованим та енергійним, любив спорт, прагнув здобувати знання й будувати своє майбутнє. Навчався у Луцькому політехнічному інституті, а згодом — у Київському авіаційному інституті. У 2024 році став до лав українського війська, щоб захищати свою країну.

6 червня 2025 року під час виконання бойового завдання Сергій отримав важке поранення від ворожого дрона. Лікування, боротьба за життя… Та 15 серпня 2025 року, на 39-му році життя, його серце зупинилося.

«Сьогодні, у день скорботи і пам’яті, на місці земного спочинку Сергія зібралися рідні, односельчани та представники громади. Молитовно згадали Захисника, говорили про нього — таким, яким він залишився у пам’яті. Звучали теплі спогади та слова вдячності за його мужність і захист України.

До могили Героя поклали квіти як знак шани й незгасної пам’яті.

У цей день особливо важко тим, хто знав і любив Сергія найбільше. Турійська громада розділяє з родиною біль непоправної втрати.

Пам’ятаємо Сергія. Пам’ятаємо ціну, яку він і тисячі інших Захисників заплатили за нашу свободу.

Вічна пам’ять і слава Герою!», – йдеться у дописі.