16:18, 30 Січня 2018

У Луцьку відомий мандрівник розповів, як ледь не одружився із дочкою чаклуна, гостював у мафії та сидів на Кубі з оператором

Відомий мандрівник, журналіст, ведучий програми «Світ на навиворіт» Дмитро Комаров та оператором проект Олександр Дмитрієв  розповіли про яскраві моменти, які не ввійшли у програму та про те, як організували найважчі екстремальні сюжети – про пригоди в Непалі, майже заручини із дочкою чаклуна у В’єтнамі, жування коки в Болівії, мафія в Японії та арешт на Кубі.

Зустріч відбулася 28 січня в РЦ «Промінь».

Перед початком зустрічі виступив колектив із Нігерії та Конго.

За понад 7 років мандрівники зняли 12 країн – Камбоджу, Індію, Кенію, Танзанію, Ефіопію, В’єтнам, Індонезію, Мексику, Болівію, Кубу, Непал та Японію, отож, розповідати було що.

Непал

Дмитро Комаров зізнався, що одна із найдраматичніших зйомок в історії проекту – це була програма про Єті у Непалі:

«У Гімалаях, у підніжжя Евересту на висоті 4 тисячі метрів у селищі Кумджунг є древній монастир, у якому зберігається коробка, де зберігається нібито скальп снігової людини. За легендою давним давно монах убив снігову людину», – розповів мандрівник.

Комаров зізнався, як вони відволікали монаха, аби перевірити, чи справжня це снігова людина. Вони вкрали волосину і віддали її на експертизу – спочатку в Ізраїль, де сказали, що волосина підробка, а згодом – невідомій українській лабораторії, де виявили, що волосина належить гірському козлу.

Ще одна захоплююча історія про те, як мандрівники діставалися до королівства Мустанг – зараз це просто область Непалу, але місцеві жителі досі живуть по своїх законах та підкоряються своєму королю:

«Потрапити туристу не так і просто – видається лише тисяча дозволів кожного року. І коштує такий дозвіл у залежності від місця і терміну від 700 доларів до тисячі доларів. Видається лише на тиждень-два. Туди можуть потрапити лише або журналісти, або дуже багаті люди і то у дуже обмеженій кількості. Там збереглася справжня тибетська культура. Вважається, що там навіть більше Тибет, ніж у Тибеті. Там є обряди, коли монахи дують у жіночу кістку, роблячи із неї дудку, чаша для церемонії робиться із черепа», – розповів Дмитро.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: КОМАРОВ У ЛУЦЬКУ РОЗПОВІВ, ЯК ІЗ ОПЕРАТОРОМ ВРЯТУВАВСЯ ВІД АВІАКАТАСТРОФИ.

Подорожуючи у Мустанг, вони дізналися, що розбився літак, на якому мали летіти, поїхали знімати авіакатастрофу:

«Це були найстрашніші кадри, які я бачив у своєму житті. Гірське місце, рештки життя – валізи, блокноти, телефони, фотоапарати, ноутбуки, памперси, іграшки, одяг. І це все поле розсипано цими речами. Ти ідеш переступаєш через ці речі, і просто відчуваєш всю цю біль, це життя, яке щойно зупинилося, бачиш, що димляться рештки», – пригадав Комаров.

У Олександра тоді була пошкоджена нога, рятувальники спустили вниз тіла, а про мандрівників забули. Вечоріло, було холодно, в Олександра пошкодилась нога, і їм довелось повільно спускатися з гори аж до 3 години ночі.

Дочка чаклуна із В’єтнаму

Комаров розповів, що їх всюди намагалися одружити. За його словами, є стереотип в країнах Азії, Африки та Латинської Америки в бідних країнах, що біла людина апріорі багата. Тому вони всі намагаються зав’язати стосунки і створити сім’ю і поїхати у якусь невідому країну.

«Я коли знімаю, я завжди багато спілкуюсь, коли бачу симпатичну дівчину, я роблю їй компліменти, це іноді спрацьовує як сигнал, наприклад, дівчина чаклуна із племені Зао на півночі В’єтнаму. Ми зайшли до чаклуна додому, аби зробити з ним інтерв’ю. Зробив комплімент, спитав, чи поїхала би в Україну, якби знайшла собі нареченого, вона сказала, я не знаю, – розповів Дмитро. – Як зараз пам’ятаю, ніч, четверта ранку, я сплю в хижині, і от підгодить гід, будить каже господар кличе. Заходимо на кухні сидить мама, чаклун, дивляться, показують присісти і кажуть «Ми подумали і вирішили, забирай дівчинку, але жити Вам доведеться тут, в Україну до Вас туди в Європу, ми не впускаємо або у крайньому разі ми можемо дозволити жити вам в Ханої». Я питаю гіда, що це все значить, а він каже, що ти пожартував, а вони не жартують».

Комарову довелося пояснювати, що попереду ще два місяці експедиції, що зараз незручно одружуватися, тому повернеться після експедиції:

«Так я обманував дівчину із племені Зао – не вернувся, покинув», – пожартував Дмитро.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У ЛУЦЬКУ КОМАРОВ ЗІЗНАВСЯ, ЧОМУ ДОСІ НЕОДРУЖЕНИЙ

Кока та небезпечні дороги у Болівії

Їхали в Болівії, де шукали свідків останніх днів Че Гевара. Дмитру три дні довелося виконував роль водія, спали дуже мало:

«Машина із автоматичною коробкою і коли ти їдеш вниз по дорозі, яку називають дорогою смерті, коли крутий обрив і колесо йде в 20 сантиметрів від краю, і постійно повороти,  – придавав Дмитро. – Я весь час їхав три години вниз, просто працюючи гальмами. З нами був лякливий гід, йде спуск і поворот градусів на 90, я натискаю гальма, а машина не гальмує, до «ручника», а його нема, він не працює. І в цей момент я спокійно попереджаю, що гальма пропали. Саша каже «Окей, прикольно», а гід почав кричати».

Врятувала тоді мандрівників гора гравію, у який вони в’їхали і машина зупинилася.

У той же день повинні були дістатися до столиці за 400 км

Комаров розповів, про коку, яку там вважають національною культурою, і її продають будь-де – на базарі, в супермаркеті, навіть роблять чай із коки, всі її жують, вважають, що вона збадьорує, її використовують в обрядах:

«На мене вона не діяла, я не розумів у чому ефект, – каже мандрівник. – Не варто її путати із наркотиками, наркотик – це кокаїн, щоб його зробити із листків коки, треба хімічний процес певний, а сам лист наркотиком не є. Але у нас якщо у вас в Борисполі найдуть листочок і на нього капнуть реагентом, і реакція покаже, що він містить кокаїн, то неясно, як відреагують, тому не рекомендую цей чай возити в Україну».

Дмитро розповів, що по дорозі став розуміти, що засинає, кока уже закінчилась, але була ще кока кульками у марлі, яку купили, як знімали піраньї в Амазонці.

«Беру цей шарик, кладу в рот, не очікую ніякої особливої реакції, запиваю водою і тут відчуваю, що у мене заніміло половина обличчя, – пригадав Комаров. – Починається великий страх: страшно, що я їду, справа – страшний обрив, а зліва – страшна зустрічна полоса, спереду – страшний грузовик. Їду 15–20 км в годину. Мій мозок розумів, що це аномальний ефект, викликаний цією речовиною, але не міг перебороти страх, більше ми до тих листків не доторкалися».

Японія: мафія та трудоголіки

У цій країні мандрівники мали змогу зустрітися із мафією Якудза. За словами Комарова, вони заправляють наркоторгівлею, викраденнями автомобілів, але коли сталося цунамі, саме Якудза виділили колосальні гроші на відновлення країни.

Комаров зізнався, що мафії за сценарієм не було взагалі, бо не було до них підходу, гіди японські категорично відмовилися працювати на цю тему. Але на місцевому святі вдалось із ними здружитися, напоїти їх горілкою і нагодувати салом. Їм сподобалося, здружилися і погодилися поспілкуватися. Тоді довелося відмінили важливу зйомку, де Комаров мав в іншій частині країни брати участь в фестивалі самураїв – бути в обладунках та брати участь у параді.

Із якудзами все йшло добре, поки Комаров не обняв дружину їх боса і на цьому спілкування мандрівників із мафією закінчилось.

Розповів також Комаров, який прогрес в Японії: потяги витіснили аеропорти – за 4 години максимум можна доїхати в будь-яку точку країни. Потяг їде 300 км в годину, але швидкісні потяги у них вже більше 50 років. Зараз уже розробили такі, які вже можуть їхати 500 км в годину, але їх ще не запустили.

Однак люди там проводять на роботі по 15 годин, поки шеф сидить на роботі, ніхто не може піти. Щоб зняти стрес вживають багато пива. Немає повноцінних відпусток, вони сидять в офісі постійно, навіть, коли хворіють. Не можна там також відмінювати зустріч, бо це не ввічливо тощо. Багато де можна в дрібницях проявити неповагу.

На день народження Олександр захотілося Дмитру влаштувати салют. Купив його в місцевому супермаркеті і на парковці поряд вирішив запустити. У результаті продавець покликала поліцію і ті за хвилину уже прибули.

За словами мандрівників там ніхто не краде, і, навіть, якщо забули щось в потязі, то після телефонного дзвінка можуть доставити, куди потрібно.

У країні багато роботів, але на думку Комарова, боятися їх не потрібно, бо інтелекту в них не багато.

Арешт на Кубі

Олександр та Дмитро стараються знімати програму, як студенти, а не журналісти, бо це запорука успіху для цього формату, тому ніколи не кажуть, хто вони і не просять дозволів. Коли знімали на Кубі, їх затримали, довго обшукували, запитували нащо їм рації, супутниковий телефон, 40 телефонних карток:

«У нас було багато речей, які нас видавали, що ми не просто туристи, а якісь дивні туристи дуже», – сміється Комаров.

ЇХ затримали, щоб депортувати, як журналістів. Вдалося зателефонувати до друзів із Мексики. Ті купили їм квитки. Їх відпровадили поліцейські до Мексики.

Потім мандрівники вернулися знову на Кубу, їх затримали, Олександр та Дмитро сказали, що фотографи, знімають весілля. Їх відпустили, але за ними стежили, три тижні «гралися» мандрівники зі спецслужбами.

Коли місцевим жителям видавали курку по карточці і вони знімали, на них донесли і згодом викликали в поліцію.

«Там спитали навіщо ви курку вчора знімали? Я сказав, щоб показати батькам, бо був Радянський Союз, сумують, то зняв, аби показати що ще таке є. На них подіяло», – розповів Комаров.

Тоді мандрівникам довелось звернутися в українське посольство і з їх допомогою вибратися із Куби. Через це зірвалася поїздка в Північну Корею, бо є інформація, наче ці дві країни комунікують, тому в Корею можна в’їхати і не виїхати.

Зауважимо, що під час зустрічі продавали каву, гроші із якої передадуть на лікування діток, також на лікування піде певний відсоток коштів із квитків.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У ЛУЦЬКУ КОМАРОВ РОЗПОВІВ, ЯК СТВОРИВ «СВІТ НАВИВОРІТ»

 

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: