У Луцьку встановили рибозахисний пристрій

2 липня на водозаборі ТОВ «Тепло-Енерго-Центр», який розташований на березі р. Стир в межах Луцька на вул. Героїв УПА, установили рибозахисний пристрій. На водозаборі встановили рибозахисний оголовок зонтичного типу, що призначений для попередження потрапляння у водозабір водних біоресурсів, травмування та загибелі молоді та дорослих особин риб. Контроль за встановленням цього устаткування здійснювали працівники Волинського рибоохоронного патрулю.

Про це повідомили у прес-службі Волинського рибоохоронного патрулю.

Справна робота гідротехнічного устаткування – це не лише вчасне надання послуг, пов’язаних із подачею води, але й врахування вимог охорони тваринного світу та рибного господарства. Згідно з діючим природоохоронним законодавством усі водозабірні споруди з відкритих джерел, які мають рибогосподарське значення, обов’язково повинні бути обладнані ефективними рибозахисними системами. Державний нагляд за роботою водозабірних споруд на водоймах області та наявністю спеціальних рибозахисних пристроїв здійснюють працівники відділу іхтіології та регулювання рибальства Управління Держрибагентства у Волинській області.

Рибозахисні споруди проектують на підставі іхтіологічних досліджень, в яких повинні бути визначені види та розмір риб, що мають бути захищені, розподілення їх на глибині, місця нересту та зимівлі риб, швидкість течії, при якій буде забезпечене відведення водних біоресурсів від таких пристроїв. Споруди та пристрої для рибзахисту відносять до гідротехнічних споруд спеціального призначення – інженерні споруди, що допомагають здійснювати певні водогосподарські заходи як щодо використання водних ресурсів, так і для захисту від шкідливої дії води.

Управління Державного агентства рибного господарства у Волинській області нагадує, що відповідно до ст. 86-1 КУпАП, експлуатація на водних об’єктах водозабірних споруд, не забезпечених рибозахисним обладнанням, якщо його наявність передбачена відповідними нормативами, або з неефективно працюючим рибозахисним обладнанням тягне за собою накладення штрафу на громадян від одного до шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.