У Ковелі вшанували пам’ять жертв політичних репресій

У третю неділю травня в Україні – День пам’яті жертв політичних репресій. Сьогодні у Ковелі представники місцевої влади, духовенства і громадськості прийшли до меморіальної стели «Хрест пам’яті жертв більшовицького терору», аби покласти квіти та віддати данину шани тим, хто боровся за свободу і незалежність України, співвітчизникам, які постраждали від тоталітарного режиму.

Про це повідомляють на веб-сайті Ковельської міськради.

До присутніх звернувся міський голова Ігор Чайка: “Ми добре пам’ятаємо, що репресії 1937-1938 років розпочалися із постанови про антирадянські елементи. І під ці елементи підпали ті, хто вмів сіяти хліб, і просто добре господарював на своїй землі, і тому їх назвали куркулями. Ті, хто говорив, співав, думав українською, і вони теж попали під жорнова репресій. Сьогодні українці залишаються вірними пам’яті своїх предків. Ми назавжди повинні поховати імперські традиції нашого сусіда і зруйнувати всі плани кремлівських агресорів, відстояти свою незалежність, вільний демократичний світ”.

За останні роки розсекретили архівні документи про український визвольний рух, політичні репресії та голодомори, в українських містах було відкрито центри, де є доступ до копій документів комуністичного терору. Непомірно високу ціну заплатили за волю і незалежність України

Поминальну панахиду за загиблими відслужили священики ПЦУ.

Учасники мітингу хвилиною мовчання вшанували пам’ять усіх, хто постраждав від політичних репресій, поклали квіти до підніжжя пам’ятника.

Довідково:

Великий терор – масштабна кампанія масових репресій громадян, що була розгорнута в СРСР у 1937–1938 рр. з ініціативи керівництва СРСР й особисто Йосипа Сталіна для ліквідації реальних і потенційних політичних опонентів, залякування населення, зміни національної та соціальної структури суспільства. Наслідками комуністичного терору в Україні стало знищення політичної, мистецької та наукової еліти, деформація суспільних зв’язків, руйнування традиційних ціннісних орієнтацій, поширення суспільної депресії й денаціоналізація.

За період Великого терору на території УРСР, за оцінками істориків, було засуджено 198918 осіб, з яких близько двох третин – до розстрілу. Решту відправили до в’язниць та таборів (інші заходи покарання охоплювали менше 1 %, звільнено було тільки 0,3 %).