Рішення Ізраїлю: як українським забудовникам можна вирішити проблему укриттів у житлових будинках та громадських будівлях

Питання безпеки під час повоєнної відбудови має стати ключовим, враховуючи наявність сусідів-терористів. В умовах повномасштабної війни і майже щоденних ракетних ударів наявність укриттів критично важлива для українців. Станом на червень 2023 року, в Україні понад 63 тисячі укриттів, з них – третина або зачинені, або непридатні до використання.

Чи можна почати вирішувати проблему нестачі укриттів вже зараз, використавши готове рішення, досліджувало інтернет-видання «Волинь Online».

Як повідомляла 11 червня ДСНС, в Україні обстежили 62 912 укриттів. Не змогли обстежити 0,6 % укриттів від загальної кількості через бойові дії. Зачиненими виявилися 9,3 %, непридатними до використання — 23,6 % від перевірених. Наприклад, у Києві обстежили 4 655 укриттів, з них зачиненими виявилися 0,6 %, непридатними до використання — 34,6 %.

На Волині, за словами головного рятувальника області Володимира Грушовінчука обстежили майже дві тисячі укриттів 20 % з них виявилися неготовими для використання.

Ніхто не знає, скільки ще триватиме війна та й якщо вона закінчиться, чи не нападуть повторно. Тому вже зараз потрібно враховувати досвід країн, які живуть у стані постійної війни. Наприклад, таке рішення проблеми укриттів знайшов Ізраїль.

Мамад, мамак та мамам: як в Ізраїлі захищаються від ракет

В Ізраїлі не потрібно витрачати багато часу на те, щоб добігти до укриття, якщо ви живете в новобудовах.

Ще у 1991 році там вирішили, що всі нові споруди повинні містити мамад (безпечна кімната у квартирі), мамак (безпечне приміщення на поверсі) або мамам (безпечне приміщення в установі).

Мамад, відповідно до стандартів, повинен бути побудований у вигляді куба з армованого бетону суцільним блоком. Його площа (без стін) має бути не менше 9 кв. м., висота – не менше 2,5 метрів та не більше 2,8 метрів, а ширина – не менше 1,6 метра. Стіни повинні бути товщиною 20 сантиметрів, якщо це внутрішня стіна та 35 сантиметрів, якщо є розсувне вікно.

Фото: Buyitinisrael

Мамад заборонено змінювати – не можна розбирати вікна чи двері. Останні у такій кімнаті мають бути протиударні, які відкриваються назовні – вони захищають від вибухової хвилі та уламків і виконують роль герметизації. У мамаді є також протиударне вікно – воно складається з зовнішнього сталевого захисного вікна, щоб захищати від вибухової хвилі та уламків, а також скляне вікно, яке герметизує. Обов’язково повинні бути електричні розетки, освітлення, телефонна розетка, радіо- та телевізійна антена, система вентиляції та фільтрації відповідно до ізраїльських стандартів. В окремих випадках перед мамадом потрібно споруджувати протиударну захисну стіну.

Житель Ізраїлю Максим Фраєрман у коментарі нам розповів, що мамади є у всіх новобудовах:

«Це кімната, у якій стіни зроблені із товстішого шару бетону, і там спеціальні сталеві заслінки ставлять на вікна. Якщо починається тривога, ця сталева заслінка закривається і у кімнаті вмикається вентиляція. І все – ти у відносній безпеці. Але я, наприклад, живу у старому будинку, у нас укриттям слугує підвал. Управляючий будинком відкриває його, коли починаються обстріли. Нам набагато швидше спуститися у підвал, ніж бігти до громадського укриття. Перечікуємо там. А іноді навіть виходимо на сходовий проліт та спускаємося на пару поверхів вниз, тому що ми живемо на четвертому поверсі, а це останній поверх будівлі.  Якби по нас стріляли такими ракетами, якими сьогодні обстрілюють Україну, і у нас не було б системи ППО, «Залізного купола», звісно, завжди спускалися би у підвал, а не на два поверхи нижче. Але оскільки найчастіше по нам стріляють достатньо невеликими ракетами, то такої потреби немає».

За словами Максима Фраєрмана, загалом у мамаді безпечно. Але в Ізраїлі розуміють, що є загроза війни з Іраном, тому мають і укриття:

«Дивлячись, яка ракета і куди потрапляє. Якщо ракета типу «Касам», якими нас раніше обстрілювали, потрапляє в будинок, то він, зазвичай, не розвалюється. Але був випадок у місті Ашкелон, коли ракета потрапила прямо в укріплену кімнату. Якщо я не помиляюся, була не закрита сталева заслінка на вікні, і ракета туди влетіла та вбила людей. Але, зазвичай, такого не відбувається. Якщо потрапить крупна ракета і будинок буде розвалюватися, то зрозуміло, що укріплена кімната не дуже сильно тебе захистить.

Зараз ми розуміємо, що є ймовірність війни з Іраном і що серйозніше озброєння може бути. Тому і є громадські укриття. Мабуть, доведеться користуватися ними, навряд чи можна буде обійтися захищеною кімнатою».

Максим Фраєрман розповів, що громадські укриття більшість часу вони закриті. Коли починаються обстріли, те чи інше місто може вирішити їх відкрити. У такому разі вони відкриті цілодобово.

Мамак так само будують у вигляді куба з армованого бетону суцільним блоком. Площа має становити 5 кв. м. на кожну квартиру, якщо її площа більше 100 кв. м. та відповідно 4 кв. м., якщо менше 100 кв. м.. Висота така, як і у мамада, а ширина – не менше 1,8 метра. У мамаку повинні бути протиударні двері, евакуаційний вихід, ті ж самі розетки та антени, що й у мамаді, постійне та аварійне (люмінесцентне) освітлення, вентиляція та фільтрація.

Фото: Buyitinisrael

Мамам потрібно будувати у будь-яких громадських будівлях, установах та офісних центрах. Вимоги фактично такі ж, як і до мамака, але можна додавати протиударне вікно.

В Україні рішення Ізраїлю можна повторити?

Архітекторка Ольга Лекова стосовно ймовірного переймання ізраїльського досвіду зауважує, що насамперед треба розуміти – в Ізраїлі інші норми будівництва та умови взагалі.

«Ізраїль розробив дуже ефективні стандарти та технології для будівництва таких кімнат. Проте це треба адаптувати під потреби України та державні будівельні норми. Крім того, є ще фінансовий аспект: вартість таких проектів може бути значною. Зараз важко сказати наскільки, бо постійно змінюються ціни на матеріали та умови їх виробництва. Та й залежатиме від конкретного проекту. Але важить також свідомість населення та розуміння як загальних правил безпеки, так і правил користування захисною кімнатою», – пояснює експертка.

Експерт із містобудування Георгій Могильний також вважає, що досвід Ізраїлю щодо укриттів в Україні повторити можна, однак зрозуміло, що це підвищить собівартість будівництва. Відповідно, нерухомість подорожчає.

«Найбільший аргумент щодо недоцільності переймання ізраїльського досвіду – обстрілюють іншими ракетами. До того ж, мовляв, росія постійно погрожує ядерною зброєю, і якщо вони можуть нею вдарити, то навіщо нам взагалі звичайні бомбосховища? Давайте відразу підземні бункери на невідомо якій глибині!», – іронізує експерт з логіки деяких представників влади чи забудовників.

Могильний наголошує, що насправді будь-яке покращення захисту – це великий плюс.

«Для наочності подивіться на влучання у сучасні будинки – не панельки, які розлітаються, а монолітно-каркасні. В Одесі, в Києві в перші дні, коли у висотку прямо потрапила ракета. Пошкоджень відносно небагато,  тобто будинок не завалиться. Більше того, якщо ми беремо шахіди, а біля лінії зіткнення там зазвичай йдуть гради, артилерійські обстріли. За потужністю – це те саме, що використовують в Ізраїлі. Більша кількість загиблих у нас через уламки ракет», – аргументує експерт.

Фото із соцмереж

Він переконаний, що знецінюють ізраїльський досвід в інтересах забудовників.

«Тому що будь-яке посилення вимог – це збільшення собівартості. Якщо забудовник буде витрачати більше на будівництво, то або буде змушений менше заробляти, або менше людей будуть купувати квартири, –  пояснює Георгій Могильний. – Тобто в нього падають заробітки. Тож будівельне лобі вигадало ідею, що на нас летять потужніші ракети, тому досвід Ізраїлю нам не підходить».

Експерт зауважує: якщо по нас справді стріляють потужними ракетами – це не означає, що не стріляють такими ракетами, як в Ізраїлі:

«Від більшості того, що росіяни використовують під час цих обстрілів – це був би непоганий додатковий захист. Людям не прийдеться бігти кудись по вулиці – бо ж не під кожним будинком побудуєте, наприклад, підземний паркінг. То буде, як недавно в Києві. Якби в людей були ці кімнати або бомбосховище під кожним будинком, ніхто б не виходив і уламки по ним не били».

Він оцінює, що будівництво захищених приміщень призвело б до зростання собівартості орієнтовно не менше, ніж на 10 %. А може й більше:

«Будинки бувають різними. Наприклад, якщо ми візьмемо монолітно-каркасні будинки, там зміни не дуже великі. Тобто, в будинку проходить тунель, там підлоги немає, треба паралельно побудувати таку саму залиту залізобетоном всередині конструкцію. Це не сильно здорожчає будівництво. Проблема буде в інших будинках – подивіться, з чого в  регіонах дев’ятиповерхівки, п’ятиповерхівки будують. Зрозуміло, що коли роблять дешеве житло, то побудувати монолітно-каркасну кімнату захисту для квартири – це може підняти вартість ще на 10 % – 20 %».

З іншого боку, Георгій Могильний зазначає, що сенсу у захищених кімнатах з вікнами немає, хоч це також покращення. Краще робити такі, які не матимуть виходу на фасад. Адже є правило двох стін, які мають бути між вами і фасадом. Перша стіна – це та, в яку може прилетіти ракета, друга – захищатиме від уламків. Отож, така кімната мала б бути десь всередині квартири. За українськими нормативами таких «глухих» планувань поки немає. Найкраще, на його думку – це будувати захищені приміщення всередині будинку поруч з ліфтовими шахтами, які будуть закриті зі всіх сторін та не виходитимуть на жодні фасади. Все це можна прописати в ДБН та зобов’язати будувати саме так.

Що кажуть про впровадження ізраїльського рішення у Луцькій громаді

Директор Будівельної компанії «Інвестор», депутат Луцької міськради Андрій Разумовський каже, що побудувати такі захищені кімнати можна, але думає, що це нічим не допоможе.

«Теоретично можна, якщо запровадити ізраїльські норми. Але не факт, що воно нам підходить, бо там зовсім інші ракети, і «купол» є. А в росіян ракети «Кинджал» чи «Іскандер», ними будинки цілі зносять. Допомогти захищена кімната може напевно від осколків, шахідів. Проти  «Іскандерів» чи «Кинджалів» треба підземні укриття. Навряд чи ухвалять норми стосовно будівництва захищених кімнат, однак якщо так, то  немає проблеми їх реалізувати», – каже забудовник.

Жителька Луцька Ярина Капустняк розповідає, що в укриття зараз не ходить, однак їй до нього недалеко і воно просторе та умови там нормальні. Це укриття в гуртожитку СНУ на проспекті Соборності. Якщо ж війна затягнеться, то, звісно, думала б про такі квартири, як в Ізраїлі:

«Будівництво такого житла означало б, що навіть і близько не видно кінця війни, що дуже печально. Але якби так було б, то я була би зацікавлена, щоб був захист для наступних поколінь».

Чи цікаве ізраїльське рішення для місцевої влади у Луцьку, ми не змогли дізнатися, адже у департаменті містобудування, земельних ресурсів та реклами Луцької міської ради нам не надали жодних коментарів.

Але, от до прикладу, у Львові ще минулого року міська рада затвердила стандарти, за якими будинки в місті відтепер зводитимуть із урахуванням виникнення різних надзвичайних ситуацій. Вони передбачають кімнати безпеки на поверхах за прикладом Ізраїлю.

Мар’яна МЕТЕЛЬСЬКА

Використання цього матеріалу без дозволу редакції інтернет-видання «Волинь Online» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних мереж). Щодо використання матеріалу пишіть на редакційну електронну пошту: volynonline.news@gmail.com

Інтернет-видання «Волинь Оnline» існує за кошти краудфандингу, або ж громадського співфінансування – пропонуємо підтримати нас фінансово на будь-яку суму від 1 гривні, якщо Вам цікаво і надалі читати нас