Представник Європейської асоціації університетів розповів, як діє автономія вишів у Європі

Як показують дослідження, виші, які мають більшу автономію, надають кращі освітні послуги та можуть знаходити різні джерела фінансування та мають змогу виходити на міжнародний рівень.

Що таке автономія для університетів, як вона діє у Європейському Союзі, на які сфери поширюється та які успіхи України і найбільшого вишу Волині в автономії для інтернет-видання «Волинь Online» розповів директор відділу управління, фінансування й розвитку державної політики Європейської асоціації університетів (EUA) Томас Естерманн.

Що дає автономія для університету: переваги та недоліки?

Існує широка згода, що інституційна автономія важлива для сучасних університетів. Автономія визначає відносини між університетами та державою та визначає ступінь свободи, яку мають університети. Тим не менш, вона вимагає структури, яка визначає елементи, в яких університети можуть працювати, щоб гарантувати якість та ефективність. Більш автономні університети, якщо добре фінансуються, зазвичай, мають більш високий ступінь ефективності. Наші власні дослідження показали, що «є чіткі ознаки того, що успіх у поліпшенні якості в установах безпосередньо співвідноситься з ступенем інституційної автономії».

Є також зв’язок між автономією та спроможністю університетів залучати додаткове фінансування. Варто зазначити, що політики, як правило, вважають реформи автономії важливим фактором модернізації університетів. І заклади вищої освіти також вважають подальше вдосконалення університетської автономії пріоритетом, згідно з дослідженням EUA.

На які сфери поширюється автономія у ЄС?

Існує багато різних способів розглянути інституційну автономію. Європейська асоціація університетів (EUA) розробила інструмент порівняння більш ніж тридцяти європейських країн за більш ніж тридцятьма різними показниками в чотирьох ключових сферах автономії. Вони включають організаційну автономію (охоплюючи академічні та адміністративні структури, лідерство та управління), фінансову автономію (що охоплює можливість залучати кошти, володіти будівлями та позичати гроші), автономію персоналу (включаючи можливість самостійного залучення до роботи,  можливість сприяти та розвивати академічний та неакадемічний персонал) та академічну автономію (включаючи галузі навчання, кількість студентів, відбір студентів, а також структуру та зміст ступенів). У всіх цих сферах ми намагаємося виміряти ступінь свободи, яку мають університети.

Як автономія впливає на фінансування університету: чи важче університетам виживати?

Автономні університети потребують достатнього фінансування для отримання переваг автономії. Якщо розвиток більшої автономії розглядається як спосіб зменшення державного фінансування, тоді це не працює. Якщо середовище (те, що ми називаємо екосистемою університетів) є правильним, тоді автономні університети можуть залучати більше фінансування.

У яких випадках може обмежуватися автономія?

Автономія не означає відсутності регулювання. Воно необхідне для досягнення загальних цілей високої якості освіти та відмінної дослідницької роботи в університетах. Отже, кожна система вимагає структури, яка окреслює основні принципи. Також потрібна координація на системному рівні, щоб чітко визначити, які відповідні цілі політики у системі. Це може бути, наприклад, координація пропонування рідкісних предметів у вибраних вишах або співпраця з великою інфраструктурою. Для досягнення цієї мети існує безліч інструментів, що не обмежують інституційну автономію.

Болонський процес: це стандарти спільні для усіх університетів Європи. Із іншої сторони чи не є це втручанням в автономію будь-якого університету?

Метою Болонського процесу є створення Європейського простору вищої освіти з більшою прозорістю та мобільністю серед систем та порівнянних стандартів якості. Це не обмеження автономії, а спроба створити європейську систему вищої освіти, яка має більш високу та більш порівнянну якість.

Чи впливає якось автономія на якість дипломів? Можливо, у кожного університету свої вимоги до навчальної програми і потім випускник однієї і тієї професії із різних університетів має різний рівень?

Саме тому існують європейські стандарти якості, щоб уникнути цього.

Ви приїздили у 2015 році до Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки у рамках проекту ATHENA. Розкажіть, які успіхи України в автономії університетів. До чого потрібно ще прагнути, а що уже успішно запроваджено?

Проект ATHENA  був європейським спільним проектом з метою подальшого розвитку інституційної автономії в Україні, Вірменії та Молдові. Європейська асоціація університетів узгодила цей проект з більш, ніж 30 партнерами, використовуючи нашу методологію показників автономії для аналізу статус-кво автономії стосовно інших європейських систем. Вона обговорює потенційні зміни з відповідними суб’єктами та тими, хто ухвалює рішення.  Ці заходи поєднують аналіз та обмін досвідом як на рівні системи, так і на інституційному рівні. У порівнянні з європейськими українські університети мають набагато нижчий ступінь автономії в організаційній, фінансовій та академічній сферах. Формально вони мають вищий ступінь кадрової автономії, але на практиці це так само обмежено. Тому ми запропонували декілька заходів, які потрібно вжити разом з дуже конкретними пропозиціями щодо змін законодавства.

Деякі з них вже розроблені. Ще одним ключовим напрямком проекту був розвиток інституційного потенціалу для управління вишами. І багато хто з партнерів ATHENA вживає активних заходів для подальшого вдосконалення свого інституційного управління. Це безперервний процес, і, безумовно, можливі подальші вдосконалення. Наш загальнодоступний аналіз та дорожній план для України вказують на подальші кроки.

А от СНУ з точки зору автономії як можете оцінити?

Рівень інституційної автономії СНУ аналогічний іншим українським університетам з тим самим профілем. Університет  дуже активно брав участь у проекті ATHENA, і вони здійснили низку внутрішніх заходів для перетворення діяльності в університеті, які вже знаходяться в межах законодавчої бази, відповідно до якої вони можуть діяти. Керівництво вишу брало участь у багатьох наших навчальних заходах, спрямованих на вдосконалення внутрішнього керівництва, управління та процесів. Я думаю, що активний підхід, спрямований на обмін досвідом та навчання на прикладі інших, як це робить СНУ, є дуже позитивним підходом і, безумовно, позитивно впливає на якість виконання місії з викладання та досліджень університету.

Розкажіть коротко дотримання автономії у різних країнах ЄС. Які країни зараз є передові в автономії, а які – пасуть задніх?

Згідно з нашою системою показників автономії ми розглядаємо чотири виміри, які я описав раніше, і дуже часто трапляється, що університет мають різні ступені автономії у різних сферах. Велика Британія, Ірландія та Естонія є країнами, які в усіх вимірах мають високий ступінь автономії. На іншому кінці спектра ви знайдете, наприклад, Францію та кілька країн Східної та Південної Європи. Загалом системи Північної Європи мають більший ступінь автономії, за винятком можливостей стягувати плату; але, оскільки ці системи в значній мірі фінансуються за рахунок державного фінансування, загальний ступінь автономії можна вважати відносно високим.

Розмовляла Мар’яна МЕТЕЛЬСЬКА

Використання цього матеріалу без дозволу редакції інтернет-видання «Волинь Online» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних мереж). Щодо використання матеріалу пишіть на редакційну електронну пошту: volynonline.news@gmail.com