Луцькрада заявляє, що водоканали доводять штучно до банкрутства – люди можуть залишитися без води

Водоканали України опинились під загрозою припинення роботи через недолугу регуляторну політику та штучно створені умови, що можуть призвести до банкрутства підприємств водопостачання. Про це йшлося 21 березня під час прес-конференції «Загроза припинення роботи водоканалів України, які споживають електричну енергію від постачальника «останньої надії» Укрінтеренерго».

Про це повідомили в Луцькраді.

Головною темою конференції стала загроза припинення роботи водоканалів України в умовах, що склалися через прийняття нового законодавства в сфері енергетики. 1 січня 2019 року вступив в силу новий Закону України «Про ринок електричної енергії», згідно з яким енергопостачання підприємств здійснюватиметься лише на умовах 100 % передоплати. Крім того, значно збільшився тариф на електроенергію, який не врахований у вартості послуг з водопостачання та водовідведення. Як зазначив директор Асоціації «Укрводоканалекологія» Олександр Шкінь Україна за розміром тарифу на електроенергію вже випередила багато європейських країн.

Водоканали України, які до цього часу працювали за збитковими тарифами, не мають можливості виконати такі умови оплати. За попередні роки у підприємств галузі накопичились борги за спожиту електроенергію на суму більше 6 млрд. грн., що складає майже 20 % заборгованості усіх підприємств перед оптовим ринком електроенергії. Заборгованість виникла в тому числі і з вини попереднього складу НКРЕКП, яка заблокувала використання субвенцій з державного бюджету в розмірі 3,5 млрд грн, що було передбачено в 2017 році.

Національний регулятор для багатьох підприємств галузі так і не встановив тарифи, які б враховували підвищення вартості енергопостачання, що робить неможливим беззбиткову роботу підприємств. За рахунок збільшення вартості електроенергії за комерційним курсом на умовах передоплати в середньому на 10 %, підприємства галузі щомісячно несуть збитки в розмірі біля 100 млн грн.

У таких умовах водоканали вимушені були звернутися до постачальника «останньої надії» (ПОН), тариф якого значно вищий від інших постачальників.

Але згідно з законодавством постачальник «останньої надії» надає електричну енергію споживачу протягом строку, що не може перевищувати 90 днів. Цей термін спливає наприкінці березня, після чого більше сорока водопровідних підприємств залишаться без електропостачання.

Водоканали вже отримали попередження про те, що з 1 квітня вони будуть відключені від мережі. Якщо це станеться, близько 5 мільйонів людей можуть залишитися без послуг водопостачання та водовідведення, а в країні почнеться екологічна катастрофа.

Питання заборгованості потрібно вирішувати цивілізовано. Є судовий розгляд справ, де кожна зі сторін могла б довести свою правоту і обґрунтованість власниих вимог.

«Водоканали України штучно доводять до банкрутства, – повідомила Ольга Бабій, віце-президент Асоціації «Укрводоканалекологія». – Асоціація водоканалів попереджає, що близько 5 млн українців можуть залишитись без води з 5 квітня. Вимагаємо терміново зібрати раду нацбезпеки з цього питання. Ми виходимо в публічну площину і заявляємо про цю проблему, оскільки влада повинна вживати термінових дій. Однак досі не бачимо жодних кроків назустріч. Ми просимо врахувати в наших тарифах ріст вартості електроенергії. Зараз ми знаходимося в стадії колапсу і наголошуємо – це не водоканали будуть винні, якщо в кранах українців зникне вода. Це – питання недолугої регуляторної політики. Нацкомісія має терміново встановити економічно обґрунтовані тарифи. Якщо енергетики будуть відключати водоканали від електроенергії, то повинен бути задіяний державний резервний фонд, звідки будуть фінансувати борги. Ніхто не усвідомлює, що може статися, якщо водоканалам відключать світло і припинять роботу каналізаційні насосні станції. Це призведе до екологічної катастрофи вже через 5 діб після зупинки».

Ситуація доведення до банкрутства водоканалів через недолугість регуляторної політики, на жаль, є типовою для всієї України, коли приватні структури, які повністю контролюють енергетичний сектор, починають свідомо знищувати комунальні підприємства і тиснути на органи місцевого самоврядування, погрожуючи відключенням електроенергії.

Всі питання щодо ситуації, що склалася на водоканалах України, обговорили під час прес-конференції, яку можна переглянути за посиланням.

Як позначиться на Луцьку ситуація, що склалась в Україні

КП «Луцькводоканал» із березня уклав договір на купівлю електроенергії із підприємством-постачальником. Однак, попри це, Київська компанія «Укрінтеренерго», шляхом шантажу і погроз відключення об’єктів через оператора системи розподілу, домагається від «Луцькводоканалу» виплати величезних незрозумілих коштів, оплата яких забезпечить цій компанії надприбутки, порівняно з іншими постачальниками електроенергії.

КП «Луцькводоканал» протягом січня-лютого 4 рази письмово інформував Київську компанію «Укрінтеренерго», звертаючи увагу на необхідності роботи в правовому полі, аби врегульовувати відносини відповідно до законодавства України. Натомість у відповідь Луцьке підприємство не отримало навіть елементарної реакції. В місті вже робилися спроби відключення електроенергії на об’єктах «Луцькводоканалу», але за законом про питну воду нікому не дозволено відключати об’єкти життєзабезпечення, якими є водопостачання і водовідведення, від енергопостачання.

Однак, судячи з виступів членів національної комісії, водоканали України вбачають пряме лобіювання виключно інтересів енергетичних компаній, які фактично знаходяться в приватних руках, повністю ігнорують критичний стан підприємств водопостачання і теплопостачання, власниками яких є органи місцевого самоврядування.

Звертаємо увагу на цифри, які підтверджують той ганебний факт, що на загальнодержавному рівні абсолютно відсутнє розуміння необхідності розвитку підприємств і їх порятунку від банкрутства.

Тарифи на  2019 рік встановлені менше ніж половині підприємств (і навіть ці тарифи – лише відкориговані). Кошти за підвищені ціни на електроенергію частина підприємств отримають в травні, а більшість – незрозуміло коли. Регулятор порушує продекларований в стратегії принцип прогнозованості та своєчасності прийняття рішень, не виконуючи власні постанови. З вини регулятора 9 підприємств з 50 ліцензіатів змушені були звернутися до ПОН. Ситуація доходить до абсурду: по деяких підприємствах тариф окупає собівартість менш ніж на 60 %! При цьому комісія не забуває енергетиків: у них тарифи європейські, у той час як у водоканалів – в 7 нижчі. Навіть у Європі за електроенергію отримують 9 євроцентів, а в Україні – 11 євроцентів. При цьому тарифи на воду в 7-10 разів нижчі, ніж в європейських країнах. У таких умовах не те що розвиток, але саме існування підприємств зводиться нанівець.

Критичною і загрозливою виглядає тарифікація національним регулятором «зеленої енергетики (електроенергії, виробленої з альтернативних джерел)». В Україні вартість «зеленої енергетики» нацкомісія встановлює на рівні 18 євроцентів, в той час як в Данії тариф становить – лише 4 євроценти! Ці цифри подаються у вигляді боротьби за екологію, однак в Україні забувають, що саме водоканали є об’єктами екологічного спрямування, які першочергово потребують підтримки. У підсумку всю «різничку» в тарифах покладають на водоканали. В таких умовах діяльність водоканалів України знаходиться на межі, однак заклики про допомогу чи залагодження ситуації на державному рівні досі ігноруються.