Ковельчани прощатимуться із загиблим на Донеччині військовим Максимом Бурдою

Жителі громади проведуть в останню путь загиблого поблизу Бахмута військовослужбовця Максима Бурду.

Про це повідомляють на веб-сайті Ковельської міськради.

«Мабуть, у Ковелі більше тих, хто його знає, ніж тих, хто ніколи не перетинався з ним в тих чи інших активностях. Бо він був не просто гарним хлопцем. Ніжним і люблячим сином. Просто прекрасним фотографом. Він був активістом. З тих ідейних людей, які настільки твердо вірять у свою країну, що стають її зрілими будівничими, попри молодий вік. Він був співзасновником молодіжного хабу “Ватра — правильний простір”, членом Молодіжної ради, де ми з ним і познайомилися, членом партії “Національний корпус”, яка брала участь у позачергових парламентських виборах 2019 року. З цього ж року — в тер обороні», – написав на своїй сторінці у «Фейсбук» міський голова Ігор Чайка.

«Максим постійно допомагав волонтерам – і паралельно навчався тактичній медицині; був дуже добрим до всього і всіх, з ким мав справу, – і паралельно вчився правилам ведення бою. Бо чітко знав, хто ворог.

Він був з тих, хто у відносному мирі готувався до війни.

Але фотографія, а не військова справа, була його пристрастю ще зі шкільної лави (вчився у 3 та 8 школах) — у юному віці він відзняв своє перше весілля.

Своїм найріднішим людям казав, що стане найвідомішим фотографом у світі. Таким, до якого на фотосесії ставатимуть в чергу.

Це не були порожні слова. Це була реальна мрія і чіткі кроки для того, щоб вона здійснилася: і прагнення заробити, щоб мати можливість купувати найякіснішу техніку для зйомок, і постійні курси з підвищення кваліфікації.

І вперте відточування майстерності.

Свою ж дипломну роботу в Національному університеті “Острозька академія”, яку закінчив 2019 року, він присвятив якраз військовій фотографії. Чим здивував своїх викладачів — бо тема – рідкісна.

Але й Максим не був з тих, хто шукає легких шляхів.

Це знову історія про вибір, зроблений всупереч, а не завдяки. Через хворобу хребта він був комісований, тож за станом здоров’я мав право не воювати.

Але своїм дорогим людям у 2022 році сказав — хоч плачте, – я все одно піду.

І пішов.

У 1 гранатометному відділенні взводу вогневої підтримки 2 штурмової роти 2 штурмового батальйону військової частини А4638 він славився тим, що вправно керував БпЛА, філігранно наводив артилерію на ворога, якого багато знищили завдяки цьому його вмінню. Бо і на війні він весь час вчився. І там був до своїх — безкінечно безкорисливим і добрим.

А з друзями — вірним. Таким, який нізащо не зрадив би.

…Максим Бурда загинув 26 січня біля Бахмута.

За чотири дні до свого дня народження, яке припадає на 30 січня.

Цього дня йому мало б виповнитися 26.

Але тепер 25 — назавжди.

Мені хочеться думати, що небу навіщось потрібні небесні фотографи.

А в чергу до Максимових фотографій таки ставатимуть. Тому що Марія Лукашук, з якою вони планували одружитися, але так і не встигли, планує організувати виставку і оприлюднити всі фото, зроблені ним у воєнний період 2022-2023 років.

Максим і на війні лишався вірним своєму справжньому покликанню. Спиняти мить через об’єктив. Фіксувати. Документувати. Робити миттєве — сталим.

Вічна тобі пам’ять, Фотографе…», – йдеться у дописі мера Ковеля.

Чин похорону за загиблим Максимом Бурдою 2 лютого:

10:00 (орієнтовно) — прощання вдома, на Незалежності, 61.

12:00 — відспівування в Свято-Благовіщенському соборі (вул. Соборна, 6);

13:00 — громадянська панахида на площі Героїв Майдану.

Поховають Героя на Алеї Героїв міського цвинтаря.