Громадянин Лівії та магістрант СНУ – про особливості навчання в Україні

Українська вища освіта дедалі стає затребуванішою серед іноземців, щороку все більша кількість молоді їде до України здобувати майбутню професію. Не є винятком і прикордонний Луцьк, підтвердження цього – широка географія країн, громадяни яких навчаються у СНУ імені Лесі Українки – Республіки Польща, Азербайджанської Республіки, Республіки Білорусь, Камеруну, Республіки Узбекистан, Намібії, Держави Лівія, Республіки Гана, Того, Федеративної Республіки Нігерія й інші. 

До розмови про особливості навчання в Україні кафедра міжнародних комунікацій та політичного аналізу факультету міжнародних відносин запросила працівника Посольства Держави Лівія, кандидата політичних наук Омара Мохамеда Алі Адріса (Белкасема Мухаммеда), який навчається в магістратурі за спеціальністю «Міжнародна інформація та суспільні комунікації» на факультеті міжнародних відносин СНУ імені Лесі Українки.

Мохаммеде, як Ви опинилися в Україні? 

Історія українсько-лівійських відносин розпочалася ще 1991 року – Лівія (Велика Соціалістична Народна Лівійська Арабська Джамахірія) визнала Україну, і вже у 1992 року було встановлено дипломатичні відносини. 2009 року в столиці Лівії підписали угоду про встановлення тісних ділових відносин між компаніями та підприємцями двох країн. Угода передбачала розвиток і зміцнення відносин у сфері економіки, туризму, торгівлі та інших сферах.

Я вперше відвідав Україну в 2012 році у статусі туриста. Мене дуже вразили природні умови та люди. Тому для себе вирішив, що обов’язково повернуся. Й така нагоди трапилася, коли обирав країну для здобуття освіти.

Чому саме в Україні вирішили навчатися? 

Україна – одна з найбільших країн на європейському континенті, має свої освітні традиції, які мені імпонують. Люди, з якими я зустрівся в Україні, мимоволі закохують у природу країни та щирість українців. Звичайно, не останнім чинником стало моє призначення на посаду в посольстві.

В якому університеті навчалися та якій професії віддали перевагу? 

Перший мій український диплом зі спеціальності «Бухгалтерський облік» я здобув у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля (нині – це м. Сєвєродонецьк Луганської області). Наступний –Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки. Спочатку я обрав навчання в аспірантурі за спеціальністю «Політичні інститути і процеси». Успішно захистив дисертацію «Ненасильницький політичний протест в Україні в умовах демократичної трансформації» у 2017 році у Львівському національному університету імені Івана Франка. Тему свого дослідження вважаю актуальною для України, вивчав рівень законодавчого, нормативно-правового забезпечення організації мирних форм протесту в Україні; інституційну структуру ненасильницького політичного протесту в Україні, соціокультурні чинники його виникнення в контексті регіональної ідентифікації громадян. Оскільки, перебуваючи в Україні, був безпосереднім очевидцем подій 2014 року, частину роботи присвятив цій події – дослідив роль опозиції, політичних партій і об’єднань громадянського суспільства в організації масових форм політичного протесту в Україні, насамперед під час Помаранчевої революції (2004) та подій на Євромайдані (2013–2014). Наукова робота також пов’язана з подіями у моїй державі, в ній продемонстровано спільне й особливе здійснення акцій ненасильницького політичного протесту в Україні та світі на етапі демократичної трансформації на прикладі країн Центральної та Східної Європи, а також країн Північної Африки й Близького Сходу під час подій «арабської весни».

Зараз навчаюся на магістратурі за спеціальністю «Міжнародна інформація та суспільні комунікації» на факультеті міжнародних відносин. Чому саме такі спеціальності? У моїй країні, аби стати успішною людиною та відбутися професійно, знань і навичок з однієї галузі замало. А якщо хочеш щось змінити, то вчитися потрібно постійно.

На продовження теми освіти і професії: захист кандидатської дисертацію та здобуття наукового ступеня кандидата наук дає вам можливість не лише займатися наукою, а також працювати зі студентами. Чи плануєте викладацьку діяльність? 

Наука та викладання – це цікаво, але не належить до моїх пріоритетів. Насправді моє хобі – це політика, але, будучи цілеспрямованою людиною, прагну отримати результати від своєї діяльності, тому знову почав навчатися. Тож продовжую вдосконалюватися й збільшувати багаж своїх знань і досвіду.

Якими мовами володієте, чи не став перешкодою у навчанні мовний бар’єр?

Арабською, англійською та російською. Нині посилення опановую українську. Викладачі йдуть на зустріч, допомагають мені, тим паче, що в університеті всі чудово розуміють російську, а дисципліни на факультеті міжнародних відносин викладаються й англійською мовою. Тому навчання для мене абсолютно комфортне і відповідає нинішнім потребам сучасного ринку праці. Обрав спеціальністю «Міжнародна інформація та суспільні комунікації», оскільки це дозволить мені проводити інформаційно-аналітичні дослідження для міністерств, відомств та корпоративних організацій моєї держави; моделювати і прогнозування міжнародні відносини та зовнішню політику; брати участь у розробці політики національної та інформаційної безпеки; опанувати ази розробки і реалізації стратегій позиціонування та іміджування держави; вивчати такі сучасні комунікативні технології як корпоративний, політичний, кризовий PR, Інтернет-PR, репутаційний менеджмент, маркетингові комунікації, Government relations, Investor relations, лобі-технології тощо.

Чи прагнете реалізувати свої політичні амбіції? Можливо, в Україні чи все ж на батьківщині – Лівії? 

Так, у мене є бажання увійти до числа високопосадовців у Лівії в майбутньому. Тому кожна моя освіта сприяє досягненню цієї мети. Лівія намагається бути лідером на Африканському континенті, й у Північній Африці зокрема. Після обрання курсу на вихід з міжнародної блокади Лівія має досить вагомі економіко-фінансові важелі впливу на сусідні держави, є спонсором програм розвитку сільського господарства. Тому, вважаю, що Україні з Лівією вигідно розбудовувати відносини у всіх галузях.

Як дипломат яку сферу двосторонніх відносин куруєте в Лівійському Посольстві в Україні? 

Я – співробітник відділу культури Посольства Лівії з 2014 року. Основною моєю роботою є безпосередня діяльність із пошуку вишів для навчання студентів з нашої країни та сприяння тим студентам, які вже визначилися і навчаються в Україні. Між Україною і Лівією було укладено Угоду про співробітництво в галузі культури і Угоду про взаємне визнання документів про освіту і наукові ступені. Нашим посольством здійснювалася презентація системи вищої освіти України для залучення лівійської молоді до здобуття вищої освіти у вищих навчальних закладах України. Підготовка фахівців для Лівії в Україні буде сприяти створенню в цій країні потенційної групи фахівців, налаштованої на співпрацю з Україною, зокрема у сфері науки і техніки. Тому ми зацікавлені у навчанні наших студентів в Україні. Українська діаспора в традиційному розумінні в Лівії відсутня. До конфлікту в країні працювало близько двох з половиною тисяч громадян України за приватними контрактами, переважно у медичній сфері. Діти українських громадян у Лівії беруть участь у міжнародних конкурсах, які проводяться щорічно в Лівії. У нашій державі відкрито православний храм, який став частиною українського православ’я в Лівії.

Ваші побажання українським студентам.

Зичу молодим українцям більше віддавати і досягати успіху не лише в Україні, а й прославляти свою державу за кордоном, задля її подальшого прогресу, процвітання. Ви маєте чудові можливості для навчання і професійного зростання у вашій країні, про це я наголошую і своїм землякам та знайомим, яких запрошую в Україну на навчання, і до СНУ імені Лесі Українки зокрема.

Кафедра міжнародних комунікацій
та політичного аналізу факультету міжнародних відносин