Голова Волиньради зустрілася з керівництвом Центру громадського здоров’я МОЗ

На Волині із робочим візитом перебувають в.о. генерального директора ДУ “Центр громадського здоров’я МОЗ України” Ігор Кузін та його заступниця Людмила Черненко. Голова обласної ради Ірина Вахович спільно із головним державним санітарним лікарем області Наталією Янко ініціювала зустріч зі столичними гостями, аби обговорити ситуацію щодо епідеміологічного нагляду за COVID-19 в нашому регіоні.

Про це повідомляють на веб-сайті Волинської облради.

В.о. генерального директора ДУ “Центр громадського здоров’я МОЗ України” Ігор Кузін акцентували увагу голови обласної ради на необхідності відкриття в області ще однієї потужної лабораторії, яка б частково взяла на себе обсяг роботи, яку наразі виконує ДУ “Волинський обласний лабораторний центр МОЗ України”. Голова облради повідомила, що сьогодні область очікує на відкриття нової лабораторії при Волинські обласній клінічній лікарні.

” Усі необхідні ремонтні роботи там уже зроблені, закуплене сучасне швидкісне обладнання, наразі на завершальній стадії процес ліцензування цієї лабораторії”, – зазначила Ірина Вахович.

Заступниця гендиректора ДУ “Центр громадського здоров’я МОЗ України”  Людмила Черненко наголосила на ще одному питанні, яке потребує термінового вирішення на регіональному рівні – це налагодження системи звітності від приватних лабораторій. Наталія Янко своєю чергою розповіла, що наразі повноцінні ПЛР тести в області робить лише одна приватна лабораторія.

“Всі інші приватні лабораторії, яких в області 18 – це здебільшого забірні пункти, які відбирають матеріал у волинян і подають у Волинський обласний лабораторний центр МОЗ звітність виключно позитивних результатів тестування”, – наголосила вона.

Людмила Черненко порадила ініціювати зустріч керівництва області із представниками усіх приватних лабораторій, які діють на Волині задля налагодження діалогу.

“Ван необхідно пояснити їм, що вони зобов’язані подавати усі без винятку дані, адже на статистику впливає кількість досліджень всіх лабораторій сумарно не залежно від форми власності. Коли ви тримаєте статистику реальної картини обстежень, які відбуваються в області, тоді у вас додасться майже 50% досліджень, які робляться на сьогодні і вони дадуть змогу покращити статистичну звітність по вашому регіону. Наразі ж єдиний індикатор по якому у вашій області є певні ризики – це саме кількість виявлення позитивних випадків захворювань на COVID -19 “, – зауважила  вона.

“Якщо приватні лабораторії і надалі будуть подавати лише позитиви, то ваша область знову будете опинятись у “червоній” або ж “помаранчевій” зонах”, – додав  Ігор Кузін.

Він також зауважив, що в  питаннях лабораторної діагностики дуже важливе значення має впровадження новітніх інформаційних систем –  комп’ютерних програм, які автоматизують лабораторні процеси.

“Це дозволить значно пришвидшити обробку результату, пришвидшить час, який зараз витрачається на заповнення баз даних, або ж виписку результатів тестів вручну. Після завершення дослідження необхідно ще 2-3 години для того, щоб виписати результати”, – сказав він.

Ігор Кузін  звернувся із проханням пришвидшити цей процес в області та встановити сучасне програмне забезпечення для потреб ДУ “Волинський обласний лабораторний центр МОЗ України”.

“Сьогодні саме державні лабораторні центри акумулюють усі процеси, які пов’язані з COVID-19. Саме у них є вичерпна аналітична інформація по кожному місту, району чи ОТГ, по цільових та вікових групах, по прогнозуванню подальшого поширення епідемії”, – наголосив він.

Голова облради також поцікавилась, якими ще методами окрім збільшення кількості лабораторій чи використання швидкісного сучасного обладнання, можна пришвидшити процес отримання результату ПЛР тестування.

“Зараз ми використовуємо “золотий” стандартний метод діагностики – це ПЛР тест, який робиться сумарно 7-8 годин в залежності від обладнання. Наразі весь світ переходить на нові підходи до діагностики на прискорених методах ПЛР , що дозволяє провести дослідження від 15 хв до максимум 2-3-х годин. Поки що Всесвітня організація охорони здоров’я на жаль не висловила офіційну позицію  стосовно цього, однак на ринку вже є ці робочі моделі і тест-системи. Маємо надію, що за 2-3 місяці вони з’являться і на вітчизняному ринку. Тому наразі швидких методів  на ринку України немає. Саме тому ми рекомендуємо, щоб результати дослідження мали змогу отримувати в першу чергу ті, хто їх потребує  найбільше”, – наголосив він.

Столичні гості також акцентували увагу головного державного санітарного лікаря області Наталії Янко, аби вона подбала про нарощення кадрової потужності лабораторій в регіоні.

“Наприклад зараз у вашому лабораторному центрі встановлено 4 дуже потужні та швидкісні прилади, однак немає достатньої кількості спеціалістів, які б могли н них працювати, більше того, люди виснажені, адже з березня місяця вони працюють 24 години на добу у кілька змін. Якщо розпочнеться епідемічний сезон грипу, то ми можемо втратити людей, адже вони психологічно не будуть витримувати. Ми рекомендуємо, щоб була резервна бригада, яка може приходити на заміну основній, або бути підключена в критичних випадках”, – резюмував він.