Економія води, скорочення парникових газів та запобігання передчасним смертям – енергія вітру стає реальною конкуренткою викопної енергетики

Екологічно чиста електроенергія, отримана від вітру, економить найдефіцитніший ресурс світу – воду, допомагає скоротити викиди парникових газів та дозволяє запобігти 22 тисячам передчасних смертей від хвороб серця та легень. За останні 20 років світова вітроенергетика досягла глобальних масштабів, обігнавши за встановленою потужністю більше, ніж в півтора рази атомну.

Про переваги вітроенергетики для інтернет-видання «Волинь Online» розповів Голова Правління Української вітроенергетичної асоціації (УВЕА), Віце-президент Всесвітньої вітроенергетичної асоціації (WWEA) Андрій Конеченков. 

Розкажіть насамперед, про переваги вітрових електростанцій.

Робота ВЕС дозволяє забезпечити електроенергією території за рахунок місцевого екологічно чистого енергоджерела – вітру. Вітроенергетика не використовує водні ресурси, які сьогодні вважаються найдефіцитнішими в усьому світі. Завдяки реалізації таких проектів Україна виконує міжнародні зобов’язання, взяті перед світовою спільнотою щодо скорочення викидів парникових газів.

А головне, що вітер це – енергетичний ресурс, за який не потрібно платити та воювати.

У звіті Міністерства енергетики США від 2016 року «Бачення вітру»  («Wind Vision») відзначається, що вітроенергетика може забезпечити більше третини електроспоживання в США до 2050 року, що призведе  до економії $108 млрд на охорону здоров’я за рахунок скорочення шкідливих викидів в атмосферу, включаючи запобігання 22 000 передчасних смертей, так як вітроенергетичні об’єкти не викидають в атмосферу ніяких твердих часток, що викликають хворобу серця і легенів.

Де у Європі уже активно використовують цей вид альтернативної енергії. Чи є попит на цю енергію? 

За останні 20 років світова вітроенергетика досягла глобальних масштабів, обігнавши за встановленою потужністю (600 ГВт) більше, ніж в півтора рази атомну (394 ГВт). Генеруючи близько 6 % екологічно чистої електроенергії, вітроелектростанції усього світу сьогодні створили реальну конкуренцію викопній енергетиці, в першу чергу вугільній.

Темпи розвитку вітроенергетики в ряді країн світу кардинально змінюють структуру енергетичного сектору, здійснюючи тим самим послідовний перехід на 100 % використання відновлюваних джерел енергії. Вітроенергетика грає тут провідну роль у виробництві електроенергії, одночасно будучи ключовим інструментом в боротьбі з глобальною зміною клімату.

Ботієвська ВЕС

Серед лідерів розвитку вітроенергетики у Європі – Данія, Португалія, Ірландія, Німеччина, Іспанія. Наприклад, Данія сьогодні забезпечує себе на 45 % електрикою за рахунок вітру.

Скільки часу триває будівництво такої станції та за скільки років можна вийти на окупність станції, адже будівництво вітряків дороговартісне?

Безпосередньо на будівельні роботи припадає десь третина часу, необхідного для впровадження проекту з будівництва ВЕС. Більшість часу йде на розробку проекту, проведенню відповідних досліджень для вивчення вітрового потенціалу на ділянках, де буде розміщена ВЕС, досліджень, передбачених в рамках підготовки звіту з Оцінки впливу на довкілля, враховуючі окремі дослідження з орнітології, хіроптерології тощо. Саме цей процес займає більше одного року.  А далі все залежить, наскільки швидко Ви знайдете відповідні інвестиції, домовитесь з банками та постачальниками вітрових турбін. Цей процес може затягнутися до трьох років, а то й довше.

Наскільки законодавство в Україні в останні роки комфортне для власників вітрових електростанцій? 

Головним стимулом для розвитку відновлюваної енергетики в Україні став прийнятий 1 квітня 2009 року Закон про «зелені» тарифи. Такий механізм підтримки розвитку «зелених» енерготехнології працює в багатьох країнах світу. В той самий час, швидке здешевлення обладнання для використання, в першу чергу сонячної енергетики потребує змін в законодавстві – зменшення тарифів.

Перехід на нову систему підтримку відновлюваної енергетики через введення «зелених» аукціонів значно прискорив процес реалізації нових проектів, насамперед для всього виробництва сонячної, а також вітрової електроенергії. 25 квітня 2019 року Верховна Рада України у другому читанні прийняла Закон «Про внесення змін до деяких законів України відносно забезпечення конкурентних умов виробництва електроенергії із альтернативних джерел енергії», який вводить систему аукціонів щодо ВДЕ (відновлювані джерела енергії) в Україні. У це же час квоти, які будуть встановлюватися для аукціонів, не обмежують запровадження проектів, власники яких встигнуть до 31 грудня 2019 року підписати Договір купівлі-продажу електричної енергії за зеленим тарифом. Для цього вони повинні мати право власності чи користування земельною ділянкою, повинен бути підписаний договір про приєднання об’єкта до енергомережі і мати дозвіл на будівництво.

Враховуючи досвід інших країн світу перехід на «зелені» аукціони, може загальмувати подальший розвиток сектору відновлюваної енергетики, але, в той самий час буде сприяти впровадженню конкуренто-спроможних енергетичних проектів і доведе економічну доцільність використання «зелених» технологій на відміну від енергетиці на викопному паливі.

Де в Україні є такі станції і який це відсоток вітрової електричної енергії від всієї електричної енергії, що виробляється в Україні.

Станом на 1 травня 2019 року загальна встановлена вітроенергетична потужність в Україні досягла 765,2 МВт, які знаходяться на материковій частині України. в тому числі 138 МВт на окупованій території в Донецькій та Луганський областях. Встановлена потужність ВЕС в Криму залишається без змін і складає, як і у 2013 році, 87,8 МВт. Поставка електроенергії сонячними та вітровими електростанціями, що знаходяться на анексованої території півострова Крим, в об’єднану енергетичну систему України припинена з квітня 2014 року.

Обсяг електроенергії, згенерованої за рахунок вітру у 2018 році склав 1 181,071 млн кВт•год, що приблизно 0,8 % від загального виробництва в Україні. У 2019 році цей показник збільшиться приблизно у 2 рази і складе більш, ніж 1,5 %.

Треба відзначити, що у минулому році обсяг електроенергії, виробленої за рахунок енергії вітру у 2018 році, забезпечив понад 246 тисяч українських домогосподарств за середнього їхнього споживання 400 кВт•год електроенергії на місяць.

Вітроенергетика грає провідну роль в процесі декарбонізації економіки України. Саме завдяки вітроенергетичним технологіям, викиди СО2 в атмосферу було скорочено більш ніж на 835 млн т.

Крім того, енергія вітру заміщує традиційну генерацію, що виробляє електроенергію шляхом спалювання викопного палива, а саме – вугілля чи природного газу. Так, в 2018 році за рахунок використання вітроенергетичних технологій було зекономлено близько 101 544 т у.п. або 167 915,6 т вугілля, або 111,9 млн м3 природного газу, що дозволило також уникнути витрат на придбання цього палива.

Національний вітроенергетичний сектор сприяє наповненню державного і місцевих бюджетів у вигляді податків, зборів тощо, таким чином сприяючи економічному розвитку країни. Зокрема за даними анкетування, проведеного секретаріатом УВЕА, до бюджету країни вітроенергетичними компаніями було перераховано біля 1,26 млрд гривень.

Найбільша в Україні вітроелектростанція — Ботієвська ВЕС — розташована у Запорізькій області. Її встановлена потужність становить 200 МВт. Друге місце за потужністю сьогодні в цій області посідає Приморська ВЕС 1, потужністю 100 МВт, закінчується будівництво Приморської ВЕС-2 та Орловської ВЕС по 100 МВт кожна. У Херсонській області на цей час працюють дві  ВЕС по 70 МВт – Овер’янівська та Новотроїцька. У Миколаївській області — Очаківська ВЕС (55,7 МВт), розташована на півдні України. Наприкінці жовтня 2018 року на Львівщині у Старосамбірському районі запрацювала друга, після ВЕС «Старий Самбір 1» (13,2 МВт), вітрова електростанція «Старий Самбір-2» загальною потужністю 20,7 МВт.

За даними анкетування, проведеними Українською вітроенергетичною асоціацією в стадії будівництва зараз знаходиться 893 МВт вітроенергетичних проектів, саме тих, під які вже підтверджено фінансування банківськими структурами і підписані контракти на постачання обладнання. Протягом 2019 та 2020 року ці проекти будуть реалізовані. В стадії девелопменту зараз знаходиться ще 3 330 МВт, більшість з яких зараз зареєстровані на сайті Мінприроди і проходять процедуру ОВД. Багато ще буде залежати від того, чи зможуть власники проектів отримати технічні умови від НЕК «Укренерго» до кінця року.

Чи вливає вітрова електростанція на навколишнє середовище та на людину зокрема? 

Варто зауважити, що будівництво будь якого об’єкту так чи інакше впливає на довкілля, тому при розробці проектів ВЕС проводяться відповідні дослідження щоб уникнути можливого негативного впливу роботи ВЕС на навколишнє середовище.

Які перспективи Волині у цьому напрямку?

Найбільш ефективними регіонами для будівництва вітрових електростанцій з точки зору вітрового потенціалу — території від Одеської до Херсонської області. За рахунок різниці температур Чорного та Азовського морів, що провокує переміщення повітряних мас, там утворилася так звана «повітряна труба». Однак, плануючи вітроенергетичні проекти, потрібно враховувати не тільки вітровий потенціал регіону, а й можливості енергомережі. Крім того, нові ВЕС потребують маневрених потужностей для збалансованої роботи енергосистеми. Позитивну роль в цьому процесі відіграють гідроелектростанції та гідроакумулюючі станції. В європейських країнах ТЕС (ТЕЦ) часто також виступають як такі маневрені потужності: скорочується використання вугілля або природного газу, коли багато вітру, а слабкий вітер, компенсується за рахунок потужнішої роботи станції.

Багато вітрових проектів зараз розвивається у Львівській та Івано-Франківській областях.

Центральна Україна — це територія з меншим вітропотенціалом. Але за рахунок збільшення діаметру вітроколеса та висоти башти вітротурбіни потужністю 4 МВт та вище можна розташовувати і на Волині. Серед потенційно можливих територій для розвитку вітроенергетичних проектів зараз розлядають Житомирську, Рівненську, Полтавську, Дніпропетровську та інші в центральній частині України.

Мар’яна МЕТЕЛЬСЬКА

Фото надав Андрій КОНЕЧЕНКОВ

Використання цього матеріалу без дозволу редакції інтернет-видання «Волинь Online» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних мереж). Щодо використання матеріалу пишіть на редакційну електронну пошту: volynonline.news@gmail.com

Інтернет-видання  «Волинь Оnline» існує за кошти краудфандингу, або ж громадського співфінансування – пропонуємо підтримати нас фінансово на будь-яку суму від 1 гривні, якщо Вам цікаво і надалі читати нас