Депутати Волиньради ухвалили обласний бюджет на 2022 рік

Депутати обласної ради ухвалили головний фінансовий документ на 2022 рік.

Про це повідомляють на веб-сайті Волинської облради.

Кошторис обласного бюджету на наступний рік затвердили у сумі 2,7 млрд. грн. Із цих запланованих надходжень понад 1,1 млрд – власні доходи, решта – міжбюджетні трансферти. В такому ж обсязі передбачені й видатки.

Попри те, що документ сформували бездефіцитним за доходами і видатками, він буде майже цілковито бюджетом споживання, при чому мінімального. Головна причина – недостатнє фінансування делегованих державою повноважень і це в умовах щорічного зростання соціальних стандартів і поточних витрат бюджетних установ. Якщо, скажімо, у 2019 році додаткова дотація місцевим бюджетам на утримання закладів освіти та охорони здоров’я становила майже 600 мільйонів гривень, то у 2022-му – лише 118. Також наступного року на 2,2 млн – освітню субвенцію. Окрім того, майже на 140 мільйонів гривень держава урізала кошти, які передаються місцевим бюджетам області у вигляді міжбюджетних трансфертів. У 2022 році  для Волині таких передбачили 6 млрд грн. З них обласному бюджету для виконання власних і делегованих державою повноважень та перерозподілу між місцевими бюджетами передається близько 1,5 млрд гривень, решта 4,5 млрд гривень – бюджетам громад.

Отож, найбільше коштів обласного бюджету, а це понад 1 мільярд гривень, призначається галузі освіти; більше 250 мільйонів – медичним закладам; близько 160 млн – на утримання соціальних закладів для дорослих та дітей; таку ж суму передбачили для галузі культури і мистецтв; сфері фізкультури та спорту – 54 млн; 30 мільйонів гривень зарезервували у протиковідному фонді; 666 млн – на транспортну та дорожню інфраструктуру; близько 2 мільйонів – на галузь АПК; понад 200 мільйонів гривень – на фінансування цільових регіональних програм.

З чим категорично не погодилися депутати у запропонованому ОДА варіанті проекту бюджету, то це з мізерним, обсягом  в 1,3 мільйона гривень, фондом регіонального розвитку. Голова бюджетної комісії Орест Маховський зазначив, що навіть при такому гостродефіцитному бюджеті область не може бути позбавлена хоча б мінімального розвитку. Відтак, комісія рекомендувала перерозподілити видатки на користь капітальних вкладень на соціально значущі об’єкти, а також проекти, які дозволять залучити в область значні державні фінансові ресурси. Таким чином, на наступний рік у бюджеті розвитку передбачили вже 23,5 мільйона гривень. Кошти призначають на капітальний ремонт покрівлі Берестечківського психоневрологічного інтернату та системи вентиляції в Луцькому геріатричному будинку, оплату виконаних робіт з оновлення неонатального центру, виготовлення проектно-кошторисної документації для масштабної реконструкції обласних клінічної та дитячої лікарень, капітальний ремонт садиби-музею Липинського у Затурцях. Також додаткові асигнування спрямують окремим громадам на облаштування об’єктів соціально-культурної сфери. Депутати пропозицію підтримали.

При мінімальному бюджетному забезпеченні наступного року навіть захищених статей є ще ряд пересторог: непрогнозованість вартості енергоносіїв, задеклароване державою зростання (більш як у двічі) стипендій, а також збільшення у січні та жовтні мінімальної зарплатні. Усе це – без визначення державних джерел фінансування.

На численні звернення волинян до центральної влади щодо збільшення асигнувань держава лише частково їх задовольнила,  додавши на наступний рік 43 млн – на оплату енергоносіїв установ, що утримуються з місцевих бюджетів. Також на 48,5 млн. грн збільшили субвенцію на розвиток дорожньої інфраструктури. Проте, ці додаткові надходження відчутно ситуацію не змінять.

Варто зазначити, що у держбюджеті нерозподіленими залишаються понад 33 млрд грн цільових трансфертів, які можуть бути спрямовані також і місцевим бюджетам області. Зокрема, зарезервували кошти на інфраструктурні проекти та соціально-економічний розвиток окремих територій, реставрацію пам’яток, що перебувають у комунальній власності. Також наступного року передбачені нові цільові субвенції:  на протипожежну сигналізацію в освітніх установах; модернізацію шкільних їдалень; створення навчально-практичних центрів у ПТНЗ. Планує держава також профінансувати проведення широкосмугового Інтернету в сільській місцевості; підтримку розвитку індустріальних парків; розроблення комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад.