Чи є у Луцькій громаді корупція

Попри те, що у Луцькій міській раді діють плани заходів із запобігання та виявлення корупції, громадські активісти виявляють корупційні прояви у самій раді, її виконавчих органах, комунальних закладах та підприємствах.

Обраний Україною європейський курс розвитку, який закріплений в Конституції України 1996 року та врешті реалізувався в отриманні нашою державою статусу кандидата на членство в ЄС у 2022 році, передбачає становлення демократичної, правової, економічно розвиненої держави, де повною мірою реалізуються права та свободи громадян. Разом з тим, такий вектор розвитку передбачає ряд реформ, у тому числі антикорупційну.

У 2010 році в Україні набула чинності Конвенція ООН проти корупції. У 2014 році ухвалили закон «Про запобігання корупції», періодично ухвалюють Антикорупційну стратегію. У свою чергу, на виконання Антикорупційної стратегії органи державної влади та місцевого самоврядування ухвалюють свої антикорупційні програми.

Статус кандидата на членство в ЄС зробить Україну повноправним членом програм та ініціатив Євросоюзу, а ті громади, які швидше впроваджуватимуть у своїй діяльності дієві антикорупційні практики, матимуть переваги у вигляді фінансової, матеріальної та організаційної допомоги.

Одним із основних завдань громадських активістів є боротьба із корупцією у всіх її проявах. Саме тому антикорупційна програма, розроблена у співпраці представників громадських організацій, що опікують цю тематику, журналістів-антикорупціонерів та представників влади, може стати значущим механізмом у боротьбі з корупцією.

А що в Луцьку?

Та корупційні прояви все ще мають місце у Луцькій громаді. Про це активісти Центру Юридичної Допомоги почули від багатьох експертів, з якими їм вдалося поспілкуватися. Мова про депутатів, журналістів-розслідувачів, активістів, представників бізнесу, екс-чиновників, усього близько 30 опитаних. Респонденти звертають увагу на корупцію або ж корупційні ризики у різних сферах діяльності міської влади: земля, будівництво, тендери, робота комунальних підприємств, тощо.

Найбільш поширеними прикладами корупції або ж корупційних ризиків є такі:

непрозорі публічні закупівлі («заточки» тендерів під учасників, уникнення тендерних процедур тощо);

наявність у директорів комунальних підприємств так званих «своїх» приватних фірм, що надають спорідненні послуги чи допоміжні. Тож таким чином підприємливі чиновники направляють лучан з КП до цих фірм за послугами;

непрозора оренда комунального майна;

проведення конкурсів під конкретних учасників (тут і про конкурси з перевезень і інші).

Щоб скласти повну картину корупційних ризиків Луцької громади активісти ГО ЦЮД також проаналізували офіційні документи — рішення ради, виконкому, розпорядження міського голови, документи КП, тендери на Prozorro та Prozorro.sale.

У ході моніторингу вони виявили, що  у 2021-2022 роках неодноразово ухвалювали рішення міської ради при вирішенні земельних питань за зверненнями осіб, які так чи інакше пов’язуються з депутатами чи міським головою.

Наприклад, 25 травня 2022 ухвалили рішення №32/3 «Про затвердження ПП «Відродження Інвест» проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (зміна цільового призначення) на пр-ті Відродження, 32-а у м. Луцьку». Цікаво те, що серед зв’язків вказаного підприємства – фірми, директором яких є Дуда М. Г. – депутат міськради.

Або ж інший приклад – рішення міськради від 30 липня 2021 №15/55, яким підприємству «ЛІГУМ» надали дозвіл на будівництво на земельній ділянці на вулиці Рівненська, 76-д площею 0,2127 га». У той же час – ТОВ «Лігум» пов’язують зокрема із ТзОВ «Пластіком», директором якого є депутат Бондарук Р. А.  При цьому, депутати чи міський голова голосували «за» вказані рішення.

Незрозуміла ситуація із орендою комунального майна у Луцькій громаді: у 2020 році набув чинності новий закон «Про оренду державного та комунального майна», який суттєво змінив орендні відносини. Натомість, у Луцькій міській територіальній громаді зберігають чинність застарілі рішення у сфері оренди комунального майна, які не враховують положення згаданого закону та ухвалених на його виконання підзаконних актів. Це, в свою чергу, дає можливість для зловживань. Так, судячи із веб-сайту Луцької міської ради та відповіді на запит про ухвалені Луцькою міською радою рішення на виконання та/або у відповідності із Законом України «Про оренду державного та комунального майна» та постановою КМУ від 3 червня 2020 р. № 483 «Деякі питання оренди державного та комунального майна» (методика розрахунку орендної плати, примірний договір оренди комунального майна тощо), на території Луцької громади досі діє рішення від 25.07.2018 №44/32 «Про врегулювання оренди нерухомого майна територіальної громади міста Луцька».

Про електронну систему Prozorro.sale, електронний аукціон в рішенні – ні згадки. Перелік «пільговиків», які мають право на отримання в оренду майна без аукціону – не відповідає закону. Складається враження, що міська рада умисно керується застарілими рішеннями, щоб мати можливість повертати «дишель» закону у потрібну сторону.

Окрім цього, в деяких випадках безпідставно застосовують пільгова орендна ставка у розмірі одна гривня; є випадки неправомірного включення об’єктів оренди до Переліку другого типу, який передбачає отримання майна в оренду без аукціону; наявні необґрунтовані рішення про продовження оренди без проведення аукціону.

До прикладу, громадське формування «Варта порядку» орендує комунальне майно лише за одну гривню. При цьому, затверджена КМУ Методика розрахунку орендної плати та навіть згадане вище застаріле рішення 25.07.2018 №44/32 не передбачають таких пільг по сплаті оренди для громадських формувань. Цікаво, що громадській організації «Союз інвалідів Чорнобиля Волині» продовжили оренду, встановивши річну орендну плату в розмірі одна гривня, а  Волинському обласному осередку Всеукраїнської громадської організації людей з інвалідністю по зору «Генерація успішної дії» встановили місячну орендну плату 523,41 гривні. Здавалося б, дві громадські організації осіб з інвалідністю, а правила різні?

Окрім цього, громадське формування «Варта порядку» включене до Переліку підприємств, установ та організацій, що надають соціально важливі послуги населенню Луцької міської територіальної громади, тобто має право на продовження договорів оренди без аукціону.

Невже на території Луцької громади більше немає громадських організацій, які надають соціально важливі послуги? Чому лише «Варта порядку» удостоїлася такої честі? І тут як не згадати публікації ряду видань, щодо так званого «основного призначення» цієї ГО. Її не без підстав називали «армією» Ігоря Палиці – Народного депутата України.

Тепло в школи                                                                                  

Рішенням міської ради від 29 вересня 2021 року до Переліку другого типу об’єктів оренди Луцької громади, що підлягають передачі в оренду без проведення аукціону, включені котельні закладів освіти. Орендарем є «юридичні особи та фізичні особи-підприємці, що надають послуги з постачання теплової енергії (пара, гаряча вода та пов’язана продукція)». Разом з тим, ЗУ «Про оренду державного та комунального майна» не передбачає такої категорії пільгових орендарів, які можуть отримати майно в оренду без аукціону. Цікавішим є те, що відбувається далі. Департамент освіти Луцької міської ради проводить переговорну процедуру закупівлі  послуг з теплопостачання та без тендеру (за переговорною процедурою) укладає договір із КП “Райтеплобуд”, мотивуючи це відсутністю конкуренції з технічних причин. А «відсутність конкуренції» зумовлена тим, що приміщення котельні без аукціону передані в оренду Райтеплобуду, а тому ніхто інший постачати теплову енергію «не зміг би».

Інша ситуація – необґрунтовані рішення про продовження договорів оренди без аукціону. Наприклад, рішення від 23.03.2022 №174-6 «Про продовження оренди нежитлового приміщення на вул. Лесі Українки, 25»: «Погодити відділу управління майном міської комунальної власності Луцької міської ради продовження оренди нежитлового приміщення загальною площею 36,5 кв. м, що на вул. Лесі Українки, 25, з фізичною особою-підприємцем Волощук Галиною Миколаївною на термін з 01.04.2022 до 31.03.2023». Це, звісно, не порушення Закону, адже перший раз можна продовжити оренду без аукціону (ст. 18 Закону), та все ж вважаємо, що ціна могла б зрости за приміщення в центрі міста, а отже міська рада могла б заробити для громади більше коштів. Чому ж влада не захотіла заробити для громади більше?

Конкурси на перевезення

Багато запитань викликають конкурси на визначення перевізників. Зокрема, у багатьох випадках тимчасовий перевізник, якого призначають на час проведення конкурсу, врешті стає його переможцем. Наприклад, виконавчий комітет Луцької міської ради оголошує конкурс на перевезення пасажирів на приміському автобусному маршруті загального користування № 104 «Кульчин – Луцьк»: «до проведення конкурсу та затвердження результатів призначити перевізником по об’єкту конкурсу № 93  – ФОП Грицюка В.Н.». У подальшому ж ФОП Грицюк В.Н. стає переможцем конкурсу.

Інший конкурс — на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування № 7 «Дубнівська – Завокзальний ринок», № 53 «Луцьк – Липляни». До проведення конкурсу тимчасовим перевізником призначили ФОП Гонтара С. С. А згодом – цей же ФОП виграє конкурс. Просто збіг чи в міськраді працюють «Ванги»?

Цікаво, що в рішеннях виконавчого комітету про виконання перевізниками договорів робота останніх визнається незадовільною, проте такі перевізники визнаються переможцями та продовжують надавати послуги. ТзОВ ВТП “Санрайз” ЛТД, Кашуба Т. І., Федік Л. Г., Тимощук М. С. та інші.

Вимоги у конкурсах теж різні залежно від маршрутів: різні строки надання послуг, різні вимоги щодо екологічних показників – в одному випадку Євро-2, в іншому – Євро-5. Умови прописують індивідуально під когось? Можливо, доцільніше для більшої конкуренції розробити уніфіковані вимоги для всіх маршрутів?

Тендери 

Публічні закупівлі – одна із сфер, яка найбільш вразлива до корупції. Луцьк не є винятком. У ході моніторингу активісти ГО ЦЮД виявили порушення у публічних закупівлях виконавчих органів міської ради та комунальних підприємств/установ: порушення при складанні тендерної документації, при кваліфікації учасників закупівель, поділ предмету закупівлі з метою уникнення процедур закупівель тощо. Окрім цього, є питання щодо закупівель в умовах воєнного часу – щодо їх доцільності та обґрунтованості під час війни. Цікаво, що не «заважає» порушенням і те, що публічні закупівлі вже декілька років здійснюють в електронній системі «Прозорро», тобто будь-хто може дізнатися за скільки, як, в кого купують за державні/місцеві кошти.

При вкладанні бруківки по вулиці Лесі Українки – кошторис по ремонту розділили на декілька об’єктів таким чином, щоб уникнути тендерної процедури закупівлі. Загальна вартість робіт склала 8,1 мільйона гривень.

Про «очистку» Меморіалу Вічної Слави від радянської символіки у місті Луцьку з порушеннями тендерного законодавства також повідомляло інтернет-видання «Волинь Online». 

Воєнні тендери

Окреме питання – закупівлі під час війни. 30 березня 2022 року Луцька міська рада ухвалила рішення  «Про здійснення публічних закупівель товарів, робіт та послуг в умовах воєнного стану», затвердивши перелік товарів, робіт та послуг закупівель, які здійснюватимуться без застосування процедур закупівель та спрощених закупівель в умовах воєнного стану. Цікавим є пункт 4 вказаного рішення: «Дія цього рішення поширюється на закупівлі товарів, робіт  та послуг, які здійснювалися без застосування процедур закупівель в умовах воєнного стану». Рішення поширює свою дію у минулий час? У такий нехитрий спосіб міська рада  вирішила «узаконити» закупівлі, які проводили до ухвалення вказаного рішення?

Більше того, деякі закупівлі замовників Луцької міської ради під час війни викликають неабиякі сумніви. Наприклад, департамент освіти оприлюднив «прямий» договір (UA-2022-05-20-003576-a, Технічне обслуговування і ремонт офісної техніки, сума — 209 880 гривні). Є підозра, що прикриваючись воєнним станом замовник просто «закрив» річну потребу у послузі. При цьому, у травні, коли укладався договір, вже були можливості для проведення конкурентних процедур закупівель, що дозволило б зекономити бюджетні кошти. Аби було бажання.

Або ж закупівля КП “Медичне об’єднання Луцької міської територіальної громади” “Послуг з поточного ремонту благоустрою прилеглої території  підприємства” з влаштуванням стоянки для автомобілів на проспекті Відродження, 13 на суму майже 2,5 млн грн. Наскільки гострою та викликаною війною є потреба у влаштуванні стоянки для автомобілів для того, щоб не проводити відкриті торги?

Інші ризики

Також в ході моніторингу виявили багато рішень, які створюють «плацдарм» для можливих зловживань через розмиті (нечіткі) формулювання правових актів, їх недосконалість, суб’єктивні чинники тощо.

Наприклад, рішення від 01.12.2021 №970-1 «Про порядок призначення керівників підприємств, організацій (установ, закладів), що належать до комунальної власності міської територіальної громади”. Згідно з порядком проведення конкурсу, «рішення конкурсної комісії може бути оскаржене міському голові протягом трьох днів після ознайомлення з цим рішенням». Тобто голова одноосібно може скасувати рішення конкурсної комісії, колегіального органу.

Типова форма контракту з керівником КП містить таку вимогу: “Призначення осіб на посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих, адміністративно-господарських, виробничих та фінансово-економічних обов’язків (заступника керівника, головного інженера, головного бухгалтера), здійснюється за письмовим погодженням із заступником міського голови, який координує діяльність підприємства”. Отже, фактично, профільний заступник голови має вплив на кадрову політику КП, а це можливість зловживань. Цікаво, чи дійсно практикуються такі письмові погодження?

Рішення виконавчого комітету від 03.03.2021 №161-1 «Про преміювання керівників закладів освіти, культури, спорту та соціального захисту, що належать до комунальної власності міської територіальної громади» не містить обмежень щодо виплат премії (у відсотках чи у фіксованій сумі), не передбачає підстав для невиплати премії. Наприклад, рішення «Про умови оплати праці та преміювання керівників підприємств, що належать до комунальної власності міської територіальної громади» (від 03.03.2021 №160-1) такі положення містить.

Положення про комісії не містить розмежування компетенції комісій. Відтак, може бути непотрібне «дублювання» розгляду  комісіями питань, що в подальшому виносяться на розгляд ради.  Або ж інша ситуація: розгляд питання комісією, яка не мала б розглядати питання.

Не зовсім зрозумілі статутні обмеження на укладення правочинів директорами комунальних підприємств: для кожного комунального підприємства встановлені різні «ліміти» на суми укладення договорів без погодження органу управління – комусь 20 000 гривень, комусь – 50 000 гривень, комусь – 100 000 гривень, а в когось обмеження відсутні. Цікаво, які критерії використані міською радою при встановленні обмежень та чи практикуються такі погодження взагалі?

«Відкритість»

Окрім цього, здійснили загальний моніторинг веб-сайту Луцької міської ради на предмет наявності інформації, яка має бути оприлюднена згідно із законодавством, її доступності для широкого загалу.

На перший погляд, діяльність публічного сектору Луцької міської ради висвітлюється належним чином – є інформація про структуру ради (виконавчі органи, їх завдання, функції, контактні дані і т. і.), про склад ради та виконавчого комітету, про комунальні підприємства та установи, оприлюднюють нормативно-правові акти (рішення ради, виконавчого комітету, розпорядження міського голови), наявний функціонал електронних петицій тощо.

Разом з тим, багато інформації, яку варто було б оприлюднювати (в силу вимог законодавства або для більш відкритої та прозорої діяльності), немає на сайті. Наприклад, далеко не всі виконавчі органи чи комунальні підприємства/установи оприлюднюють обґрунтування технічних і якісних характеристик предмета закупівлі та очікуваної вартості предмета закупівлі. Вибірково оприлюднюють протоколи засідань конкурсних комісій міської ради. Не оприлюднюють пояснювальні записки до проектів рішень про бюджет громади (зміни до бюджету). У розділі адміністративних послуг міської ради не завантажені всі інформаційні картки послуг та бланки заяв.

Погодьтесь, пересічному жителю Луцької громади було б значно цікавіше побачити розміри премій працівників міської ради, аніж переглядати оголошення про щось, м’яко кажучи, не дуже важливе (хоча і таке треба оприлюднювати).

Короткі підсумки

Як бачимо, думки згаданих вище експертів про корупційні ризик в Луцькій громаді підтверджуються і документами та фактами.

Це при тому, що у Луцькій міській раді щорічно ухвалюють плани заходів із запобігання та виявлення корупції. На жаль, вказані плани не є достатньо ефективними. Корупція все ще має місце в житті Луцької громади. І з цим потрібно щось робити.

Опитані експерти вважають, що Луцьк потребує ухвалення більш «глобального», комплексного документу у сфері протидії корупції – антикорупційної програми. При цьому, такий документ не має бути абстракцією, а повинен базуватися на конкретних заходах для вирішення конкретних проблем. Також варто зазначити, що до розробки, ухвалення, виконання, контролю за виконанням антикорупційної програми потрібно залучати громадськість, представників медіа, громадських організацій та активних громадян.

Дмитро КЛИМУК, Голова ГО «Центр Юридичної Допомоги»

Матеріал підготовлено в рамках проекту «Зменшення корупції в Західній Україні», що реалізовується ГО “Рівненський центр «Соціальне партнерство», за фінансової підтримки фонду «National endowment for Democracy» (USA).