Заборона московської церкви: у Волиньраді долучилися до обговорення виконання закону

Відбулися слухання Комітету Верховної Ради України щодо виконання законодавства про свободу совісті та діяльність релігійних організацій в частині захисту національної безпеки та підготовки до імплементації Закону України «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій». Участь у засіданні в режимі онлайн взяли голова Волиньради Григорій Недопад, його заступники Юрій Поліщук та Григорій Пустовіт, а також заступник керуючого справами виконавчого апарату ради Юрій Ройко.

Про це повідомляють на сторінці Волинської облради у «Фейсбук».

Комітетські слухання символічно відбулися у день, коли набрав чинності новоприйнятий закон про заборону рпц. Окрім парламентарів участь у дискусії взяли представники окремих міністерств і відомств, виконавчої і самоврядної влади на місцях, науковці та релігієзнавці, а також лідери різних релігійних конфесій.

Голова парламентського комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв зазначив, що Закону України «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій» був довгоочікуваним і мав широку підтримку в суспільстві. Відтак, надзвичайно важливо, аби кожна його норма була виконана. І завдання комітетських слухань полягає у тому, щоб напрацювати дієву дорожню карту з швидкої його імплементації.

Зважаючи на те, що російська православна церква є ідеологічним продовженням режиму держави-агресора, співучасницею воєнних злочинів та злочинів проти людяності, що вчиняються від імені рф та ідеології “русского міра”, релігійні організації, які мають керівний центр у росії або входять до структури рпц чи афілійовані з нею,  відтепер поза законом. Такі релігійні організації мають три місяці, щоб розірвати будь-які зв’язки з московським центром. При цьому значно спрощено процедуру переходу з московської церкви до української. На кожну церковну структуру, яка цього не зробить, чекають суд і заборона. Але ще до суду їх позбавлять права користуватися державним і комунальним майном.

Обов’язки проведення досліджень та експертиз на предмет виявлення зав’язків релігійних організацій з рпц поклали на Державну службу України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС). Саме на підставі цих висновків і здійснюватимуться судові позови про заборону. Оскільки таким чином належить дослідити щонайменше 10 тисяч релігійних структур, під час слухань йшлося про необхідність організаційно і фінансово посилити інституційну спроможність ДЕСС. Заступниця голови парламентського комітету Ірина Констанкевич додала, що розширення до формату відділів чи секторів  потребують структурні підрозділи з питань діяльності релігійних організацій при ОВА, де досі цим відають один-два фахівці. Окрім того вона наголосила на доцільності проводити в суспільстві широку роз’яснювальну роботу щодо особливостей дії нового закону. Також парламентарка вважає за потрібне запровадити серію комітетських і парламентських слухань, а не обмежуватися проведенням лише одного.

Учасники також визнали, що окрім  виконавчої влади, правоохоронних і судових органів до втілення закону в життя мають долучитися ЗМІ й авторитетні громадські інституції та діячі.