«Аве Марія» у різних музичних інтерпретаціях – у Луцьку відбувся концерт духовної музики

Святкове вітання з Новим роком, Різдвом Христовим та Йорданом звучало у виконанні музикантів Волинської обласної філармонії, яка щороку віншує шанувальників духовної музики.

Концерт духовної музики «Аве Марія» відбувся сьогодні, 5 січня, у костелі Святих Апостолів Петра і Павла. Музику творили Анастасія Янцур (сопрано) та Петро Сухоцький (орган). Музичні інтерпретації, як тексту молитви «Аве Марія», так і мелодії звучали у програмі.

Як зазначила ведуча концерту, у період епохи Відродження текст молитви стали використовувати професійні композитори у різних жанрах.

Першим виконали твір «Fantafare» композитора Теодора Дюбуа.

В епоху Відродження жив і творив видатний композитор та придворний органіст Антоніо де Кабезон. З його творчої спадщини збереглося 275 творів. Усі вони, окрім одного, інструментальна музика переважно для органу. Митець досконало оволодів мистецтвом гри на органі, писав музику, багато подорожував, служив органістом у придворній капелі до кінця свого життя, а натхнення і сили черпав у Господа та Діви Марії. У програмі концерту прозвучав його твір «Скажи нам, Маріє».

Блискуча музична освіта, багата викладацька діяльність, виступи у храмах та органних залах Європи та США, організація фестивалів органної музики у Польщі – це далеко не повний перелік досягнень Фелікса Рончковського, автора сакральних органних та вокальних творів, які використовуються у всій Польщі. У програмі прозвучав польський Богородичний гімн кінця XIV століття в опрацюванні Фелікса Рончковського.

Солістка обласної філармонії Анастасія Янцур виконала шедеври вокальної музики, які несуть духовність, благородні почуття та красу. У її виконанні прозвучав один із найпопулярніших духовних творів французького композитора епохи романтизму, органіста, педагога Каміля Сен-Санса «Аве Марія».

До вершини шедеврів органної музики відносяться твори Йогана Себастьяна Баха, який жив і творив в епоху бароко. В його глибинних музичних полотнах високе узагальнення духовного життя. Композитор апелює насамперед до розуму, інтелекту, його ідеал – розумний світ. У програмі концерту звучали його «Пасторалі», «Анданте з Італійського концерту» та «Різдвяний хорал».

Як зауважила ведуча, у складні часи українці святкують Різдво, то ж нехай урочиста музика сходить у наші душі і віримо у благодать та добро.

Потому звучала «Аве Марія» Джуліо Каччіні – італійського композитора та співака, теоретика вокального мистецтва, який жив і творив 400 років тому. Один із засновників сольного співу, який набув художньої концертної форми. Він вважається творцем одного із найвідоміших духовних шедеврів, написаних на текст молитви «Аве Марія», хоча теоретики музики і до сьогодні сперечаються щодо авторства твору.

Анастасія Янцур виконала також твір, що звучить, як ангельське вітання до Діви Марії і користується особливою популярністю, як у виконавців, так і у публіки «Аве Марія» Франца Петера Шуберта

Святковий дух Різдва у поляків передав один із найвідоміших творів польського композитора, органіста, диригента, професора Інституту музики у Варшаві, який жив і творив у кінці 19 – початку 20 століть Мєчислава Сужинські «Коляда».

Німецький композитор та органіст Йозеф Райнбергер уже в 7 років був органістом приходської церкви. 10 років тому в Німеччині завершили запис останнього з 8 дисків органної музики композитора. Йому належить 150 творів різних жанрів. У програмі прозвучало його «Аве Марія».

Серед творів сучасного латвійського композитора найбільшу популярність набули твори сакрального змісту Ріхардса Дубра «Дотик до погляду Богородиці» (медитація для органу), який теж прозвучав під час концерту.

Виконали також «Алілуя» Вольфганга Амадея Моцарта. Його творчість – музична вершина 18 століття. Творча думка композитора зосереджена на поглибленому вираженні душевного стану особистості, скорбота часто досягає трагізму, але переважає гармонійність, життєстверджуючий лад, адже людина прагне до щастя, до радості, прославляючи Бога та щасливі миттєвості життя.У фіналі концерту Петро Сухоцький виконав твір талановитого латвійського композитора сучасності, одного з органістів Ризького Домського собору, органіста церкви Святої Гертруди, якому випала честь грати у богослужіннях Ризького святого зібрання Айварса Калейса – токата на тему хорала Й. С. Баха «Слава во вишніх Богу». Це була українська прем’єра цього твору.