Як живе Луцький зоопарк після модернізації: збільшення видів тварин, свята для дітей та транскордонний туризм. ФОТО

Ще й не минуло повні три роки, як у Луцьку завдяки коштам Європейського інституту Сусідства та партнерства в рамках Програми Транскордонного Співробітництва Польща-Білорусь-Україна 2007–2013 реконструювали зоопарк, а мешканців тут уже збільшилось майже втричі. Раніше у зоопарку було лише 46 видів тварин, а зараз – 110. Тепер у Луцькому зоопарку тварини не сумують у клітках, а мають собі розваги – вольєри облаштували так, аби мешканці були максимально наближені до природніх умов і мали чим собі займатися. А ще Луцький зоопарк відомий тим, що влаштовує цікаві свята для дітей і дорослих.

На проект реконструкції витратили 1,528 мільйона євро, з яких 1,36 мільйона євро – кошти гранту від ЄС та 168 тисяч євро із міського бюджету Луцька.

Окрім модернізації зоопарку у Луцьку, у рамках того ж проекту модернізували зоопарк у Замості (Польща) та створили рекреаційну зону в Жешуві (Польща) з метою розвитку транскордонного природного туризму.

Про те, як зоопарк розвивається після модернізації, розповіла для інтернет-видання «Волинь Online» директор комунального підприємства «Луцький зоопарк» Людмила Денисенко.

Зараз уже майже три роки, як зоопарк оновлений. Раніше тут було трохи все у занедбаному стані.

Справді, ще з 2013 року ми вже намагалися піднімати зоопарк і своїми силами, і фінансуванням з міського бюджету. Якщо прослідкувати, то до реконструкції було 46 видів тварин, а зараз після реконструкції у зоопарку – 110 видів тварин, це майже 600 особин. Майже втричі збільшилося. Що унікально – ця реконструкція відбувалася у той момент, коли зоопарк продовжував працювати. Це взагалі напевне унікальний випадок в Україні. Зараз уже теж паралельно ведуться реконструкції зоопарків, але зважаючи на невеличку площу 4 га… Була і велика техніка, і багато людей, були такі моменти, коли не починали робочий день будівельники, поки ми не позакриваємо тварин, які були дуже налякані. Це припадало і на спеку, і треба було, щоб вода була, і щоб тваринка в будиночку відчувала себе комфортно. А працівникам із їжею потрібно було пробиратися через ці катакомби… Але я дуже тішуся, що ми це перебороли, і зоопарк був зачинений лише на два тижні.

Так жили тварини у Луцькому зоопарку до модернізації

Так жили тварини у Луцькому зоопарку до модернізації

Ми зайняли свою нішу, про Луцький зоопарк дізналися після реконструкції. З нами почали працювати і довіряти тварин. Для колективу – це найбільше визнання, тому що раніше жоден зоопарк, який себе поважає, він не віддав би жодну тваринку у той зоопарк, який був до реконструкції у нас. Багато тварин є на утриманні. Бо придбати тварину – дороговартісно. Тварина не коштує тисячу гривень, і навіть не двадцять тисяч. Дуже добре, що є такий обмін між зоопарками або договір утримання. Отак ми маємо тигрів, верблюда. Найперше, це свідчить, що нам довіряють, визнають нас, як професіоналів у догляді за тваринами. Приїздили до нас колеги і з Києва, і навіть з Варшави. Ми сурикатів отримали з Варшави. То ще років п’ять тому ніхто не міг навіть подумати, що Луцький зоопарк буде мати такий досвід – із Варшавою та Ризьким зоопарком із Латвії. Приїздили звідти і їм теж дуже сподобалося, в яких умовах тварини. І я думаю, що будемо і далі працювати.

Директор Луцького зоопарку Людмила Денисенко

Ці кошти, витрачені на реконструкцію, вже окупилися?

Для нас – так, бо це були і створені нові робочі місця, адже треба було доглядати за тваринами. Однак ми відкрилися тоді трішки в невдалий період – це йшла зима, а вона для будь-якого зоопарку – не сезон: як би хто не любив гуляти на вулиці, коли на тебе капає дощ чи мінусова температура, то не сильно йдуть. То у нас, по-суті, сезон почався з 2016 року. Ми почали давати багато реклами. Стали представляти свій зоопарк у сувенірній продукції – на магнітиках Луцького зоопарку ми використовуємо лише тварин Луцького зоопарку, щоб люди, які побували тут, відпочили, могли собі на згадку взяти ту тварину, яка їм найбільше сподобалася. Це наша фішка. Почали також випускати календарі річні. Уже традиційно вкінці року ми, підсумовуючи, на наступний рік робимо календарі. Вони йдуть і у продаж, і як реклама.

Цього року до нас під’єдналася Львівська, Тернопільська області, Івано-Франківська під’єднується. Ці області не мають своїх зоопарків, і їм або поїхати у Рівненський зоопарк, або вже їхати до нас. Рівненчани теж уже приїздять, а раніше взагалі не було звідти, мабуть, бо там є свій сильний гарний зоопарк. А тепер ми маємо свою фішку, що у нас є ведмеді – у Рівненському зоопарку немає ведмедів. У них дуже гарні вольєри, то ж рівненські школярі приїздять до нас, туристичні фірми привозять до людей.

Скільки нових локацій вдалося відкрити з того часу, як реконструювали зоопарк?

Вже за власний кошт ми побудували 11 нових вольєрів. За 2,5 роки – це є суттєво, бо це 4–5 вольєрів ми щороку будуємо. І цього року вже почали будувати нову локацію для сурикатів. Вольєри стають цікавішими, вони стають максимально наближені до природніх умов. Якщо є новий вольєр, то приїжджає нова тваринка. Ми вже робимо групові експозиції: так, як вони мешкають у природі ці тварини, так їх поєднуємо, і досить гарно дивиться, і людям цікаво, що вони можуть роздивитися, збагатити свої знання.

Модернізація передбачала також розвиток транскордонного туризму. Чи збільшилось у вас туристів-іноземців?

Так. До нас приїздили вже навіть з Великої Британії. У нас є благодійна скринька, то вони нам навіть пожертвували 60 доларів, тому що були у захопленні. Їм дуже сподобалося, що такий компактний зоопарк. Багатьом подобається, що немає великих вольєрів, тому що можна віднайти тваринку зразу і подивитися. Якщо зоопарк 30–50 га, то можна проходити цілий день і половину не побачити. Були ще поляки також. Луцький зоопарк є першим зоопарком, який є на шляху після перетину кордону. Отож, коли модернізація відбувалася, то основним було, щоб не було такої різкої відмінності між європейськими зоопарками і українськими.

Проект окупився і в коштах, й інформаційно. Навіть за туристичними дослідженнями, його поставили на друге місце в Луцьку «Що б ви радили після замку». Стараємося, і свята ми почали проводити тематичні. Це і додатковий заробіток. Навіть змогли залучити відвідувачів осінню, намагаємось протягнути довше сезон. І останнє свято, яким завершуємо сезон, це День святого Миколая, який є нашим покровителем міста. Ми зробили три традиційні свята, які є у Луцькому зоопарку. От, наприклад, ніч на Івана Купала у Луцькому зоопарку зробили двічі, то зараз люди вже питаються, чи буде. Єдине, що ми не можемо велику кількість людей за один раз запросити, кількість відвідувачів – обмежена.

Свято для дітей у Луцькому зоопарку

Тигр на святі гарбуза

День народження тигрів

Коли у вас була реконструкція, також у Замості (Польща) реконструювали зоопарк, Ви з ними співпрацюєте зараз?

Ми у хороших дружніх відносинах. Я думаю, що зараз буде відкриватися знову проект Україна – Польща – Білорусь, і ми хочемо з ними придумати якийсь новий проект. Можливо, це не буде будівництво, а інформаційне співробітництво або ж щодо охоронного статусу тварин, які є у прикордонні. Але однозначно хочемо працювати з ними далі. Я думаю, що ми вже з ними навіть можемо проводити обмін тваринами.

Зоопарк потребує розширення. За які кошти плануєте це робити? Шукати знову гранти чи вже достатньо своїх коштів?

Своїх не буде достатньо. Жоден зоопарк в Україні не може бути самоокупним, він завжди потребує вкладень, тому що може поламатися вольєр, треба зробити нову локацію тощо. А ще врахуйте, скільки років наш зоопарк не доглядався, то у нас ще є дуже багато роботи. У нас є вольєри, за які нам теж соромно, їх потрібно замінити, але зараз є перешкода, що ці вольєри немає куди перенести. Немає території зоопарку. Я, як керівник, розумію, що якщо підприємство не має перспективи розвитку, то воно колись зупиниться, бо якщо не буде нових локацій, нових тварин, то інтерес буде спадати.

Луцька міська рада готова сприяти щодо цього питання?

Поки що ідуть переговори. У нас є ділянка у заростях між стадіоном та церквою Благодаті (ред. – церква «Божа Благодать»). Я думаю, що ми могли б об’єднати і все таки не 4 га зробити зоопарку, а майже до 8 га.

А з якими ще організаціями європейськими співпрацюєте?

Ми ввійшли у систему ЗІМС. Це єдина система обліку тварин зоопарків світу. Платимо членські внески і маємо доступ до бази даних всіх зоопарків. І, по-суті, до нас і з Ризького зоопарку, і з Варшавського завдяки цій програмі приїхали тварини. Також Луцький зоопарк входить до Української асоціації зоопарків та акваріумів. Це теж свій плюс, тому що ми спілкуємося, ділимося досвідом, напрацьовуємо нові механізми. Зараз от працюють наші юристи Асоціації у правовому полі щодо захисту тварин, тому що гостро питання стоїть з тиграми. У природі їх вже лишилося 3,2 тисячі особин. І поки зоопарки не будуть в охоронному статусі, то, по-суті, у нас тварини можуть тільки доживати. І вони довше живуть, тому що вони не стають чиєюсь здобиччю, вони не змушенні шукати собі їжу. У природі лишилося дуже мало осередків, де тварина може вільно себе почувати. Якщо раніше у зоопарків був розважальний статус, то зараз зоопарки піднімають більш тему охорони і збереження тваринного світу.

Ви дуже багато приваблюєте відвідувачів різними заходами, а як культуру відвідувачів піднімаєте? Ми чули, що для вас зараз страшенна проблема, що люди себе у такому європейському зоопарку геть не по-європейськи поводять, годують незрозуміло чим тварин, кидали навіть сигарети мавпам.

У нас є багато волонтерів. На вихідні або святкові дні долучається від 6 до 12 волонтерів. І найкращий для нас механізм впливу на некультурних відвідувачів біля вольєрів, у які найбільше полюбляють щось там жбурнути, погладити тварину, поставити людину, у якої є бейджик «Волонтер зоопарку» і яка кожному, хто намагається щось кинути, розказує, що це не можна робити. Тому що починали з інформаційних табличок. Я думала, якщо написано, то людина повинна все-таки поважати правила. Якщо написано, що не можна з велосипедом заходити, то не йти з’ясовувати, чому не можна, а, просто, можна поважати правила, які є у цьому підприємстві. Але таблички не читають.

Ми вже другий рік воюємо з тим, що не можна годувати тварин. І вже воно успішніше. І перші, хто реагує, – це діти. Коли батьки хочуть щось там дати їсти, то дитина починає кричати «Мама, там написано, що не можна». А коли нас питають, чим можна погодувати, ми кажемо, що купіть краще собі морозива, соку, відпочиньте. І чуєш відповідь «А нащо воно нам?», а я кажу «А тваринам воно нащо?». Зрештою, якщо у когось вже є таке дике бажання годувати тварин, то можна прийти на роботу у зоопарк. Ви можете тоді навіть три рази в день годувати.

До речі, а як зацікавлюєте на роботу? Можливо, європейські зарплати чи ще ні?

Ми стараємось. Цей рік ми казали, що будемо працювати для людей, бо у нас зарплата залишається однією з найнижчих на комунальних підприємствах. І мені це дуже образливо, як керівнику. Ми те, що заробляємо, ми не проїдаємо, ми його вкладали в підприємство. І трішечки все-таки треба людей піднімати, тому що робота специфічна. Тут не можна без душі працювати: тварини – вони такі індикатори, що розкусять вас відразу. Ти повинен розуміти, що ти будеш іти на роботу і 1 січня, і на перший день Великодня, і треба буде чергувати, і це буде неділя у тебе робочий день. Тому я думаю, що людей треба забезпечувати, і зараз уже із власно зароблених коштів ми почали доплачувати премії, і думаю, що будемо старатися, щоб працівники мали гідну заробітну плату.

А яких нових тварин ще плануєте завести у зоопарку?

Я дуже обережна із тим, що я обіцяю, бо я люблю виконувати обіцянки. Коли ми останній рік казали, що завершимо на рисі, то ми до весни побудували новий вольєр, і у нас з Черкас привезли нового рися. Бо у нас є один рись, але він з пересувного звіринця на кордоні, він дуже старенький, йому вже не треба вольєру великого. Він беззубий повністю. Коли нам його уже передали врятувати, щоб тваринка хоча б дожила, то йому давали на життя 10 %. Він настільки знесилений був, що не міг навіть ковтати воду. Перші годування його – це були перетирання фаршу. Але, слава Богу, що він їсть і живе у нас уже другий рік. І лучанам, і туристам хочеться побачити рись. Тим паче, що карпатська рись зараз в охоронному статусі. І от у Черкаському зоопарку народилося маля, від якого мама відмовилася. Його вигодували штучно. Він був улюбленець колективу – Урчик його звати. Була умова для зоопарку, що якщо побудуєте вольєр, то тоді його передамо. А ми вже для Урчика знайшли і пару із Харківського зоопарку – під кінець місяця ми привеземо йому самку. І вже дві рисі будуть.

До слова, ще деякі тварини у Луцькому зоопарку отримали спонсорів. І перші відгукнулися після реконструкції в 2016 році фірма «Хедос Луцьк», які взяли левів на утримання, і у нас вже співпраця продовжується з ними другий рік. Потім під’єдналася компанія «Тигрес», які взяли на утримання тигриків. Ресторан «Рестпарк» взяв пеліканів, «Луцька картонно-паперова фабрика» взяла лемурів на утримання тощо. І у нас стало традицією робити щороку такий звіт – День спонсора, тому що, по-суті, завдяки спонсорам, ми зекономили гроші і змогли на ті кошти будувати вольєри. Це надбання не тільки зоопарку, а й спонсорів до такого розвитку зоопарку. Тому ми кожен рік підсумовуємо, підводимо підсумки і залучаємо нових.

Лучани цікавляться, чи не буде слона, одного із неформальних символів Луцька?

Слона не буде, бо немає куди його помістити і у нас дуже холодні зими. Вони вологі, затяжні, непередбачувані. Ця зима була складна, а стільки теплолюбивих тварин. Це добре, коли літо і все дуже гарно. Але коли зимою для лемурів має бути 25 градусів, як мінімум, а платіжки за світло приходять в межах 80–90 тисяч за місяць, то думаєш, скільки буде обігрів слона чи той самий вольєр і харчування. По-друге, взяти тварину не так просто, бо є координатори тварин і можуть перемовини затягнутися. Зараз Харків хоче брати слонів. У них вже побудоване нове приміщення для слонів, і поки що ведуться перемовини з куратором, який думає чи давати на Україну їх.

Зацікавте наших читачів, чому варто цього літа до вас потрапити?

Я думаю, що взагалі просто треба приїхати і відвідати. Подивитися на тигра, лева, відпочити, посидіти серед квітів, порелаксувати на гойдалках і подивитися на ставок, взяти собі запашну каву і десь відключитися думками і помріяти про щось добре. І найголовніше вийти з усмішкою. От коли у нас люди виходять з усмішкою, коли вони дякують і говорять «Ви молодці, ви працюєте», то для нас є найвища нагорода. Бо я казала, раніше виходили плачучи. А тепер, коли у Вас жодна тваринка не викликає жалю, то значить ми працюємо правильно. І не забувайте, що у нас зараз багато ручних тварин, зараз і лелеки на вигодовуванні.

Директор Луцького зоопарку Людмила Денисенко із носухою Джоніком, якого вигодували із пляшечки

Директор Луцького зоопарку Людмила Денисенко із носухою Джоніком, якого вигодували із пляшечки

У зоопарку навіть у будній день повно відвідувачів. Ми поцікавилися, чи подобається їм тут.

Дідусь

«Люда молодець. Вона добилась пристойного відношення до тварин. Я сюди внучку приводжу. Її мама – це однокласниця Люди».

Школярка Юля

«Мені дуже сподобалося тут. Дуже гарні тварини, дуже гарні квіти. Я з Камінь-Каширського району. Приїхали на прогулянку з музичної школи класом. Тигри найбільше сподобалися».

Школярка Аня

«Дуже подобаються тварини. Я ще таких не бачила, Є такі, які я вже бачила у інших зоопарках, що тут немає, але і тут є такі, що я раніше не бачила. Найбільше вразили леви.

Школярка Соломія

«Мене теж вразили найбільше тигри».

Розмовляла Мар’яна МЕТЕЛЬСЬКА.

ФОТО – Мар’яна МЕТЕЛЬСЬКА та із офіційної сторінки Луцького зоопарку у «Фейсбук».

Використання цього матеріалу без дозволу редакції інтернет-видання «Волинь Online» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних мереж). Щодо використання матеріалу пишіть на редакційну електронну пошту: volynonline.news@gmail.com