19:22, 19 Жовтня 2022

Як українки в ЄС можуть потрапити в трудову експлуатацію, рятуючись від війни

Мільйони українців та українок їдуть за кордон, щоб захиститися від війни, яку розв’язала росія. До країн ЄС станом на вересень, за словами голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляйєн, прибуло понад вісім мільйонів українців, з них до України повернулися близько п’яти мільйонів. Вперше в історії Євросоюз застосував для українців «тимчасовий захист». Завдяки цьому українці не мусили отримувати статус біженця, а могли зразу працювати чи навчатися у країнах Євросоюзу. Та попри стереотипи українців, що у Європі не може бути зловживань, знайшлися роботодавці, які вирішили нажитися на біді українок, що рятуються від війни.

Жителька Черкас Катерина Пилипенко також вирішила скористатися тимчасовим захистом, щоб не сидіти в Євросоюзі без діла, а відразу працювати. Вона отримала без проблем тимчасовий захист у Німеччині, щоб мати дозвіл на роботу. Хотіла працювати, але в результаті натрапила на трудову експлуатацію. Інтернет-видання «Волинь Online» розповідає про її особистий досвід та те, як захиститися у таких випадках.

Чи можуть в Німеччині не заплатити за вашу працю

Роботу жінка шукала через агенцію праці. Обіцяли офіційне працевлаштування, а в результаті використали працю Катерини та відмовилися платити:

«Історія дуже банальна. Знайшла агенцію праці, яка запропонувала мені роботу. За їхні послуги заплатила 150 євро. Домовилася з роботодавцем. Роботодавець попросив заплатити ще 100 євро за страховку (вона в Німеччині обов’язкова) та прописку. Я маю оформлений 24 параграф з правом на роботу. Тому головна моя умова – це працювати офіційно, щоб не мати проблем із законом. Мені запропонували попрацювати випробувальний термін (тиждень-два), а тоді укласти контракт».

Катерина говорить, що була про Німеччину хорошої думки, то ж нічого не запідозрила і погодилася. Роботу довелося виконувати важку.

«Їхала на поклейку етикеток на завод, який виготовляє соки у місті Рінтельн. А по факту працювала «вантажником». Робота полягала в сортуванні соку на палети. Приходилося підіймати іноді по 12 кілограмів. Робота – 10 годин, 5 днів на тиждень, іноді ще й у суботу. Обід – одна година. Не кожна жінка справляється з такою роботою. Але я погодилася. У мене в перший день взяли скановані копії усіх документів та прописали в робочому хостелі. Минуло два тижні, з роботою я справлялася, скарг на мене не було. Я попросила, щоб мені надали контракт».

Однак контракт з Катериною так і не підписали:

«Пояснили, що керівник зараз на лікарняному, буде через тиждень тоді нададуть, бо документи в нього».

Жінка прочекала ще тиждень, однак контракт знову не підписали.

«Ще через тиждень сказали, що тепер керівник у відпустці. І так я відпрацювала місяць. Я поставила питання ребром: або мені надають контракт, в іншому випадку я працювати не буду, бо не маю права по закону. На що отримала відповідь «Ніхто тебе оформляти не буде, хочеш працюй, хочеш – ні».  Звичайно далі працювати нелегально я не збиралася. І тут виникла нова проблема, ніхто не захотів платити зарплату».

Згодом Катерині розповіли, що тут такі випадки – часті.

«Як я вже потім дізналася, людей які поїхали без зарплати, чимало. На те і розраховано. Хто місяць працює, хто – півтора, але є і ті хто лишається. Таких дуже мало. Я на початку запитувала, чому люди так швидко звільняються. Мені сказали, бо робота тяжка, не хочуть працювати. А причина виявилася в іншому».

Катерина розповідає, що ніхто не скаржиться на роботодавця, бо той їм пригрозив, що штраф вони також отримають, як нелегальні працівники.

«Всі бояться. Адже невідомо, які будуть наслідки. І ніхто не хоче втрачати час. У людей не вистачає фінансів і часу. Потрібно швидко шукати підробіток, адже на цій роботі не вийшло заробити», – пояснює вона.

До слова, як вказують на офіційному порталі федеральної землі Нижня Саксонія, де розташоване місто Рінтельн, під час перевірок у регіоні фіксують факти порушень у сфері трудового законодавства. У рамках перевірок, які здійснювали у вересні працівники Фінансового контролю за незадекларованою роботою головних митних служб (Finanzkontrolle Schwarzarbeit der Hauptzollämter) спільно з представниками органів місцевого самоврядування, проінспектували 556 компаній та 1463 особи. Серед виявлених порушень – 31 випадок відсутності необхідного запису в реєстрі майстрів про професійну діяльність, на яку потрібен дозвіл, п’ять випадків відсутності реєстрації бізнесу, 31 випадок невиплати мінімальної зарплати, 59 випадків ймовірних порушень законодавства щодо проживання тощо.

Як захиститися від трудової експлуатації

Віце-президентка ГО «Ла Страда-Україна» Марина Легенька пояснює, що ситуація, яка склалася у Катерини Пилипенко, хоч і не є торгівлею людьми, але є близькою дотичною до цього формою – трудовою експлуатацією. Це також може бути шахрайством, якщо йдеться про не виплату коштів. Щоб захиститися є декілька правил.

Перше правило – це не починати жодних робіт без укладення трудового договору.

«Це дуже важливе правило. І більше того, контракт має бути укладений у тому вигляді, який зрозумілий особі і вона має право взяти його і з ним ознайомитися. Мова має бути для неї зрозумілою, якщо потрібний перекладач, то особа має право цим скористатися. Тому обов’язково, у першу чергу, має бути підписаний трудовий договір, де чітко обумовлені вартість робіт та графік. Тому що, на превеликий жаль, ми маємо ряд звернень, коли у переважній більшості саме жінки за кордоном стикаються із трудовою експлуатацією. Навіть, якщо їм виплачують певні гроші, то це абсолютно не співмірні кошти із тими ресурсами і часовими годинами, які жінки витрачають на роботу. Тому все це має бути чітко обумовлене контрактом», – наголошує Марина Легенька.

А також потрібно розуміти, якщо раптом відбуваються випробовувальні дії без підписання контракту, то дуже важливо, щоб оплата все ж таки відбувалася за кожен день окремо у такому випадку.

«Якщо це відбувається, то для того, щоб себе убезпечити, оплата має бути виплачена за кожен день, щоб розуміти, що в результаті не буде відбуватися якихось шахрайських дій, маніпуляції з грошовими коштами. Тому що знову ж таки, я підкреслюю, що ми маємо випадки, коли жінки звертаються і говорять, що ними навіть маніпулюють, говорять «Якщо ти не залишишся далі працювати, то ми тобі не виплатимо зарплати» або «Допрацюй наступний місяць і ми виплатимо тобі зарплату за два місяці». Всі ці дії дійсно є незаконними і вони мають тягнути відповідне реагування», – наголошує експертка.

Як вона зауважує, стосовно безпекових правил, то, звісно, тут правило, що свій паспорт нікому віддавати не можна – можна надати його ксерокопію, якщо це просить роботодавець. Але оригінал паспорта для реєстрації в  якихось там установах ні в якому випадку віддавати не можна:

«Якщо роботодавець наполегливо вимагає паспорт, то тут ми вже маємо поєднання з певними шахрайськими діями, введення в оманливе становище особи, дії тотожні із елементами торгівлі людьми. Тому ця вже ситуація може розглядатися абсолютно інакше. Тому паспорт завжди має залишатися в особи і особа має вільно ним розпоряджатися без жодного стороннього тиску».

Також під час працевлаштування на новий об’єкт, знайомі, колеги, будь-хто в Україні чи будь-хто, хто перебуває за кордоном, мають знати, куди йде жінка, що вона буде робити, в які часові проміжки.

«Це все допоможе швидко відреагувати, якщо жінка потрапила в якусь неприємну ситуацію, загрозливу ситуацію, у тому числі для її життя і здоров’я. Це буде розуміння, що якщо вона не сконтактувала із близькими, наприклад, до 9 години вечора, значить потрібно контактувати з нею, бо це несе певні ризики. І жінка має обов’язково мати контакти громадських організацій, які працюють у сфері запобігання та протидії торгівлі людьми за кордоном, консульства, посольства України у тій країні, в якій вона перебуває. Потрібно розуміти, що якщо її права порушуються, вона має право звернутися до дипломатичної установи України за кордоном для отримання допомоги. Якщо їй щось загрожує тут і зараз, то, звісно, потрібно звертатися до поліції в країні її перебування. І відповідно, якщо йдеться про якісь шахрайські дії або можливе втягнення в неправомірну діяльність, якісь сумніви стосовно контракту, то особа може проконсультуватися і отримати консультацію якраз в громадських організаціях, які працюють в цій сфері і які працюють саме в її країні перебування», – наголошує експертка.

Якщо ж немає прямої загрози жінці, то експертка радить звернутися до організацій, які перебувають за кордоном. У тому числі, у першу чергу, до міжнародної організації з міграції, яка працює в Німеччині і, відповідно, яка може надати консультацію стосовно законодавства в країні перебування, особливостей, в тому числі трудового, законодавства, якщо йдеться про трудову експлуатацію.

І потім вже вирішити це питання, отримавши належну юридичну консультацію, тому що навіть будучи юристом в Україні, але не знаючи детально особливостей трудового законодавства країни перебування особи, дуже складно надати консультацію, як краще діяти в тій чи іншій ситуації. Тому, якщо немає прямої загрози життю чи здоров’ю особи, то в першу чергу, потрібно проконсультуватися. А потім вже, якщо буде рішення кудись далі звертатися, то заручитися підтримкою посольства, консульства України в країні перебування і рухатися в тому числі до органів державної влади».

Що каже про це німецьке законодавство і як відстояти свої права

Адвокатка, фахівець з податкового права, Ольга Гатлін, яка працює у Німеччині, пояснила нам тонкощі трудового законодавства Німеччини.

Як вона наголошує, потрібно розуміти, що за німецькими законами трудовий договір не обов’язково повинен бути укладений у письмовій формі. Є можливість укласти цей договір в усній формі або за фактом виконання певних робіт.

Якщо трудові відносини не були закріплені у письмовій формі, вони регулюються виключно законом. Тобто працівник може розраховувати щодо мінімальних вимог до трудового договору за законом. Наприклад, встановленої законом відпустки, мінімальної заробітної плати тощо.

«Коли у  робітника немає трудового договору на руках йому у випадку спору важко буде довести  існування трудових відносин. Як доказ робітник може посилатися на певні фактичні обставини  трудових відносин,  наприклад, описавши повністю робочий процес, залучення свідків тощо. Такі фактичні обставини можуть у випадку спору буди доказом існування трудових відносин», – каже адвокатка.

Головним захисним моментом для робітника є закріплене судовою практикою припущення, що якщо людина виконує певні роботи, вона у більшості випадків не буде розглядатися як підприємець, а робітник.

Закон NachweisGesetz, який зобов’язує роботодавця закріплювати наявність трудових відносин та певні питання, пов’язані з ними у письмовій формі, стосується виключно роботодавців і не позбавляє права робітника доводити певні факти трудового договору іншими способами.

Вона наголошує, що роботодавець повинен зареєструвати працівника у соціальних страхових органах стосовно страховки з безробіття, медичної, пенсійної страховки та страховки від нещасних випадків протягом максимально 6 тижнів з моменту початку роботи працівником. Як правило це відбувається під час нарахування першої зарплати. Це означає, що якщо людина починає працювати з першого числа, зарплата нараховується, до 27 числа. У цей момент в електронному вигляді передаються дані про працівника у соціальну страхову службу. Якщо це не відбулося і працівнику не було видано протягом цього часу зарплатний лист – для працівника це повинно бути останнім показником того, що роботодавець не хоче його офіційно влаштовувати на роботу.

Як захиститися від недобросовісних роботодавців. Першим чином наполягати, щоб все ж перед початком роботи трудовий договір був укладений у письмовій формі.

Якщо все ж виконувалися роботи без письмового договору, є можливість захистити свої права, звернувшись до адвоката. На жаль, цей шлях може бути і дуже дорогим. Не рідкість, що у Німеччині навіть укладаються спеціальні страховки, які могли б покривати витрати на адвоката.

Іноді роботодавці намагаються утримати працівників від захисту їх прав, погрожуючи санкціями за начебто неофіційну роботу.

«Якщо вид на проживання давав право на роботу у Німеччині, я не бачу ознак нелегальної роботи при фактичному виконанні робіт без письмового трудового договору.  У наших новоприбулих співгромадян, які отримали тимчасове право на проживання за 24 параграфу AufentG, таке право як правило є. У цьому випадку – якщо брати у цій статті наведений випадок – людина працювала абсолютно легально за трудовим договором, який був укладений у усній формі або за фактом виконання робіт. І, до речі, до сих пір не розірваний, тому що розірвання договору з обох сторін повинно відбуватися лише у письмовій формі. Такий договір називається Aufhebungsvertrag. Але ситуація зараз така, що людина зараз відмовляється працювати далі, тобто фактично існує трудовий договір, але вона не має права вимагати заробітну плату за цей період, коли вона не працює, тому що вона не виконує свої трудові обов’язки».

У таких випадках звичайно потрібно звертатися до адвоката. І, як зазначає Ольга Гатлін, у цьому полягає найбільша проблема, тому що адвокати коштують у Німеччині дорого.

Є можливість звернутися до адвоката та отримати оплату послуг адвоката через державу. Для цього спочатку потрібно звернутися у районний суд за місцем проживання людини (Amtsgericht) і запросити Berechtigungsschein. І з цим Berechtigungsschein вже йти до адвоката за консультацією.

Для того, щоб отримати Berechtigungsschein потрібно довести, що доходи заявника низькі. Для цього потрібно подати заяву та надати виписку про зарплату або рішення соціальних органів про виплату соціальної допомоги, або банківську виписку, у якій показати, що немає доходу тощо», – пояснює експертка.

Якщо робітнику вдасться довести, що трудові відносини існували, роботодавець повинен зареєструвати працівника і виплатити йому заробітну плату за період, у якому виконувалися роботи.

Мар’яна МЕТЕЛЬСЬКА

Цей матеріал підготовлений в рамках проєкту ГО «Ла Страда-Україна» та ГО «Жінки в медіа» за підтримки International Media Support (IMS)

Використання цього матеріалу без дозволу редакції інтернет-видання «Волинь Online» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних мереж). Щодо використання матеріалу пишіть на редакційну електронну пошту: volynonline.news@gmail.com

Інтернет-видання «Волинь Оnline» існує за кошти краудфандингу, або ж громадського співфінансування – пропонуємо підтримати нас фінансово на будь-яку суму від 1 гривні, якщо Вам цікаво і надалі читати нас

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: