17:27, 19 Квітня 2018

Як у Луцьку переймають європейський досвід сортування сміття та коли пет-пляшка стає вбивцею нашого організму

У Європі давно навчилися сортувати сміття, виносячи за поріг свого дому уже готову сировину. Завдяки свідомості європейців зменшується навантаження на екологію, зберігаються дерева, які могли б стати папером. Цим вони зберігають інфраструктуру, зелені насадження, тим самим покращуючи своє здоров’я, адже, використання пет-пляшки повторно серйозно загрожує здоров’ю людини.

Яка ситуація із сортуванням сміття у Луцьку та чому не можна ще раз використовувати пет-пляшки ще раз дізнавалося інтернет-видання «Волинь Online».

Пет-пляшка, папір, поліетиленові пакети – все це можна знайти у кожному смітнику Луцька. Люди, не задумуючись, якої шкоди завдають екології і своєму здоров’ю, викидають це щодня до смітника у той час, коли поруч стоїть спеціальний контейнер для збору пет-пляшки. Ніхто навіть не замислюється, яких страшних проблем може завдати ця зручна тара.

Та серед тих, хто викидає сміття є і свідомі, як от цей лучанин Петро. Він каже, що завжди сортує сміття – пет-пляшку, папір, поліетилен і просить це робити сусідів.

Підприємств, які займаються сортуванням твердих побутових відходів у Луцьку багато, адже останнім часом ця діяльність стає актуально. Оскільки контейнери для збору пет-пляшок у Луцьку встановило підприємство «Вторма-Волинь», яке існує на ринку, ми вирішили завітати саме туди та дізнатися, яку небезпеку становлять для нас наші ж тверді побутові відходи, як правильно сортувати сміття та який досвід варто було б перейняти у європейців.

До слова, на підприємстві, яке займається сміттям досить чисто, вся територія поділена на зони – зона сортування пет-пляшки, макулатури, плівки тощо.

Є спеціально відведенні місця для паління, і навпаки – зона, де паління заборонене.

Росте біля адмінбудівлі і ялинка, як символ збереження дерев завдяки вторинній сировині. На різдвяні свята її прикрашають, не зрубуючи для цього дерева.

Люди працюють тут вручну – сортують сміття після нас, тих, хто вдома, не задумуючись, викидає все до одного мішка для сміття. Їхня робота важка фізично, а вона могла б бути набагато легшою, якби українці активніше переймали досвід європейців та відповідально ставилися до екології, власного здоров’я та збереження планети для дітей.

Підприємство встановлює за власний рахунок контейнери по місту, селах тощо куди збирають пет-пляшки, також купує макулатуру у населення, працює із різними фірмами, установами, які теж здають макулатуру. Однак мешканці не завжди свідомі, і іноді спеціально кидають різне сміття уже до відсортованого. На підприємстві доводиться знову сортувати такі відходи.

У школах міста проводять акції – діти збирають макулатуру, батарейки, пластик та навчаються бути свідомими мешканцями планети.

Директор «Вторма-Волинь» Оксана Когут  розповіла нам, що ідея виникнення їхнього підприємства пов’язана з тим, що вже давно в європейських країнах сортують сміття. Тут на підприємстві відсортовують макулатуру, картон, плівку, полімери тощо. Пет-пляшку розподіляють за кольорами, відкорковують – корки збирають окремо. Пляшки з-під гелів, шампунів, засобів для миття сортують також окремо. Тоді відходи пресують, тюкують та відправляють це на фабрики на подальшу переробку на різні підприємства, наприклад, макулатуру постачають для Луцької картонно-паперової фабрики.

Очільниця підприємства наголошує на тому, що не всі свідомі люди, населення ще потрібно навчати:

«У 2008 році я побувала в Німеччині, то побачила, що там люди сортують сміття уже давно. Якщо вони цього не роблять, то платять великі штрафи. Ми ще до того йдемо. Ми хочемо допомагати міській владі робити місто чистим. Уже працюємо з головами ОСББ, а це більшість молоді свідомі люди, які проводять навчання у своїх під’їздах. І вже молодь старається, купляють собі різні мішечки і у них сортують сміття».

Оксана Когут звернула увагу на велику небезпеку, на яку ніхто у побуті не звертає уваги, – це повторне використання пет-пляшки. Це КАТЕГОРИЧНО заборонено робити… якщо хочеться бути здоровим.

Пані Оксана звертає увагу на те, що розпочинається літній період, коли люди особливо активно використовують повторно ці пляшки, як зручну тару – беруть з собою на природу компот, воду тощо у той час, коли така пляшка після використання вимагає утилізації та подальшої переробки.

Для кращого розуміння, чому небезпечна така тара, варто звернути увагу, як її виготовляють. Є преформа зі шкідливих речовин, із якої видувають пляшку. Після видуття пляшку покривають захисним глянцевим шаром, заливають туди рідину (сік, воду тощо). Вміст пляшки підтримує її форму, тріщин немає. Однак після використання з’являються мікротріщини у захисному шарі – у вміст пляшки потрапляють шкідливі речовини, а саме, формальдегіди, зокрема, біфенол А. Після миття гарячою водою пляшка також втрачає захисний шар.

Директор підприємства наголошує, що люди повинні усвідомити шкідливість пет-пляшки, не купувати у ній молока, не наливати туди для себе компот, чай, воду тощо, а відразу здавати ці пляшки на подальшу переробку.

До прикладу, є така проблема, коли бабусі із села привозять молоко на продаж. Безхатьки риються у смітті, збирають ці пляшки та продають бабусям за декілька копійок. Ті ж використовують пляшки як тару для зручного перевезення молока. Покупці молока не задумуються, що є люди, які хворіють туберкульозом чи іншими хворобами, пили із цієї пляшки, потім вона лежала у смітті, її знайшов безхатько, і у результаті така пляшка потрапила разом із молоком до Вас на стіл. Для харчових продуктів рекомендують краще купувати спеціальні каністри, термоси тощо.

Інтернет-видання «Волинь Online» зафіксувало момент, коли безхатьки справді дістають зі сміття пляшки.

На ринку ми поцікавились у продавців молока, чи знають вони про цю небезпеку. Вони стали нарікати, що далеко везти, у скляній тарі – це важко, а хто не хоче, той хай і не купує. Солідний чоловік, який під’їхав на авто купити молока, без проблем пробує молоко прямо із цієї пляшки. Питаємо, чи не боїться небезпеки. Але ні, чоловік впевнений, що то не страшно. Вдома, каже, переливає відразу у скляну тару, страху немає.

Тим часом пані Оксана звертає увагу на те, що постійне споживання рідин з таких пляшок може викликає онкозахворювання, у чоловіків – призводить до втрати потенції тощо. Вона наголошує, що люди повинні задуматися про хвороби, які можуть виникнути, коли споживати продукти із такої тари:

«Це бомба повільної дії!», – каже жінка про повторне використання пет-пляшки.

У Європі давно придумали метод, як утилізовувати цю небезпеку – є спеціальні автомати, зручні контейнери, куди людина може здати свої пляшки, отримавши за це певну грошову компенсацію. Хотілося б перейняти такий досвід, однак в Україні купувати ці автомати – завелика розкіш, бо це дорого коштує.

Директор підприємства звертає увагу на те, що вони хочуть навчити людей сортувати сміття, а це є найскладнішим завданням:

«Ми говоримо зараз про Європу, але не усвідомлюємо того, що людина повинна знати – ми живемо у суспільстві, де зовсім змінилася упаковка. Якщо раніше, років 20 назад основним упаковальним матеріалом був картон, дерево, то зараз це і плівка, і целофан, і метали, і різні пластмаси. Є серед них такі, які представляють комерційний інтерес, як вторсировина. Тому ми, в першу чергу, ставимо завдання, щоб зберегти полігон в Брище від навантаження».

Пані Оксана зауважує, що завдяки сортуванню ми будемо давати промисловості цінну вторсировину для того, щоб вона йшла на виробництво, і в той же час зберігати екологію, тому що одна тонна макулатури – це 18 дерев. Окрім того, речі, які виготовляють із вторинної сировини, потім можна ще раз переробляти, і, по-суті, це безкінечний процес. До прикладу, із пет-пляшки роблять килими, нею наповнюють іграшки тощо. А на підприємстві є ось такий віник:

На підприємстві наголошують, щоб люди були свідомі і сортували сміття, адже це обов’язок людини – зберегти екологію. Тверді побутові відходи не повинні потрапляти на полігон, адже він має свій термін існування, і якщо постійно все туди викидати, то там буде велике навантаження, і доведеться розширяти його, беручи під нього нові плодючі землі. На полігон повинна потрапляти лише біомаса – це харчові відходи та побутове сміття, яке швидко перегниває.

«Багато говоримо Європа, Європа, а люди наші продовжують жити тими старими мірками «А що я з того буду мати? А то мені не потрібно». Якщо ми не будемо працювати над тим, ми збережемо планету для наших дітей чи ні? Ми потонемо всі у смітті», – каже очільниця підприємства.

На підприємстві закликають ставати свідомими європейцями, сортувати сміття, у пет-пляшок відкорковувати корки, пляшку стискати, окремо сортувати папір, поліетилен тощо. Завдяки цьому різні українські підприємства отримають вторинну сировинну, а на сміттєві полігони зменшиться навантаження. У результаті можна зберегти планету для дітей.

Якщо ж у дворі немає контейнерів для сортування, то підприємство встановить контейнери. Для цього до них потрібно звернутися до директора підприємства Оксани Когут (контактні телефони – 050 83 63 864, 093 39 44 642, 0332 78 96 52).

Мар’яна МЕТЕЛЬСЬКА

Використання цього матеріалу без дозволу редакції інтернет-видання «Волинь Online» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних мереж). Щодо використання матеріалу пишіть на редакційну електронну пошту:  volynonline.news@gmail.com

 

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: