19:01, 02 Травня 2019
Власник луцького магазину інтимних товарів: «Секс-шоп – як друга аптека»*
Так сталося, що тема сексу в нашому суспільстві витає в повітрі під великим табу. Про це мало говорять в школах, не обговорюють за сімейним столом і неохоче згадують у ЗМІ. Але ж активне статеве життя допомагає зберігати міцні та щирі стосунки в сімейних відносинах. У цьому впевнений наш герой, власник луцького секс-шопу «Казанова», який працює на благо лучан з 2003 року.
Марк Михайличенко розповів для інтернет-видання «Волинь Online» про особливості такого бізнесу в Україні і чому вважає свій магазин другою аптекою.
Чим Ви займалися до відкриття секс-шопу? Був якийсь інший бізнес?
Я був військовим, закінчив військове училище. Після того, як звільнився з лав української армії, почав займатися ритуальним послугами: мав свій цех по виробництву вінків. Паралельно з цим, разом зі своїм компаньйоном вирішили спробувати відкрити секс-шоп. Приїхавши до Києва, познайомився з Вадимом Шевченком, який має мережу таких магазинів у столиці. Взяли каталоги, закупили товар. Але перш ніж відкрити власний магазин, зробили аналіз ситуації в Луцьку. Тому що був колись такий секс-шоп «Пан+Пані», але він закрився. Одразу виникла думка: «А чому він закрився?». Тому що перший-другий рік складно людям донести інформацію, що секс-шоп – це не є щось таке «для збоченців».
Ми ж навпаки намагаємося довести, що «секс-шоп – це як друга аптека». Тому що, на жаль, зараз дуже багато ми знаємо випадків ґвалтування жінок, навіть дітей, тому краще хай така людина прийде до нас і щось собі купить з нашої продукції, ніж буде таким займатися. Бувало, що до дівчат з сусіднього цілодобового магазину періодично приходили вночі усілякі «хулігани», оголювали свої геніталії і т. і. А після того, як ми відкрилися, вони зникли. То дівчата заходили і дякували нам за це.
Як підійшли до думки, що хочете стати власником секс–шопу? Адже бізнес для України доволі екстравагантний.
Ми були у Польщі, у Німеччині, побачили, що там багато таких магазинів. Зрозуміли, що в Україні ця ніша ще поки пуста, особливо в Луцьку. На жаль, в Україні поки мало потужних якісних виробництв продукції для секс-шопів. В основному все виробництво зосереджене в Китаї. Найбільше замовлень ми робимо в німецької фірми «Оrion», яка в свою чергу теж привозить товари з Китаю, тобто має своє представництво там.
Як на ваше рішення відреагувало найближче коло спілкування?
Спочатку друзі з такою «ухмилкою» реагували. Але на сьогоднішній день – це мої постійні клієнти (сміється). Ми підходили досить так толерантно до цієї справи. Коли, наприклад, робили рекламу, то акцентували в першу чергу на білизні. Можливо, ви помітили, при вході в магазин – довгі вітрини з різною білизною. Це такий маркетинговий хід, пов’язаний з психологією людини. Тому що коли жінка, наприклад, вперше приходить до нас, то вона спочатку оглядає всю білизну, і лише боковим зором дивиться на все інше. Ми проаналізували це і помітили, що через кілька днів ця людина потім знову приходить і відчуває вже себе «розкутіше» в нас.
Також дуже багато залежить від продавця. Щоб він чи вона могли порадити клієнту вибрати товар, підказати щось. Щодо контингенту: в основному – це сформовані люди, здебільшого після 30-ти років. Буває, приходять пари, яким по 60+ років.
З якими проблемами ви зіткнулись, розпочинаючи свій бізнес?
Складно було взяти дозвіл на відкриття магазину в санепідемстанції, тому що керівник був вірянином. І він не з великим бажанням хотів давати нас дозвіл, хоча у нас все було за законом. Йому було складно пояснити, що це нормальний магазин, в Європі таких багато, але він відповідав: «Не треба дивитися на Європу, треба мати свої моральні цінності». А я йому аргументував тим, що це важливо для збереження сім’ї. Всі ми знаємо, що якщо немає повноцінного інтиму та кохання, сім’ї розпадаються. Один з партнерів починає шукати собі когось іншого на стороні. А ми даємо можливість, щоб пара знайшла у сексуальному житті один одного.
Чи траплялися ситуації, коли вас запитували, ким працюєте, ви відповідали: Я – власник мережі секс-шопів», – і люди ніяковіли, реагували з непорозумінням або навіть агресивно?
Я навпаки це з гордістю говорю.
Як Ви думаєте, в чому причина того, що наше суспільство ще не до кінця адекватно реагує на секс-шопи?
Мала кількість інформації і те, що для людей ця тема завжди була табу. Це ж не один день формувалося, ціле покоління на цьому виросло. Закрита тема, люди соромилися. Вважаю, що краще хай поширюються секс-шопи, ніж люди будуть дивитися порнографію. Хоча закордоном це сприймають дуже нормально. Там є різні клуби, наприклад, для тих, кому подобається свінг. Це є і ніхто закрити цього не може. Головне – має бути порядок: відповідна документація, заборона продажу товарів неповнолітнім.
На що ви найбільше звертаєте увагу, коли проводите співбесіди?
Звісно, це комунікабельність і досвід торгівлі. Спочатку для нас важливо було, щоб людина мала медичну освіту. Робили своєрідний тест на перевірку: давали вібратор у руки, якщо вільно себе почуватиме, то нам підходить (сміється).
У які кумедні ситуації ви потрапляли, будучи власником секс–шопу?
Одного разу приходив хлопець, на вигляд років 25-30. Попросив показати йому товар, а саме вагіну. Коли продавець дістала йому, щоб показати, то він у ту ж мить і втік з тією вагіною в руках. Думаю, що це пов’язано з психікою людини. Можливо, цей товар йому не сильно був потрібен, просто він ніби сам собі доказав, що зробив такий ось вчинок.
***
Магазин розташований за адресою м. Луцьк, вул. Огієнка, 20. Отримати також додаткову інформацію можна за телефоном 066 525 4372.
Використання цього матеріалу без дозволу редакції інтернет-видання «Волинь Online» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних мереж). Щодо використання матеріалу пишіть на редакційну електронну пошту: volynonline.news@gmail.com
Лікую простим народним способом, жінкам подобається.
Оплата помірна
– Что подарим внуку на 15-ти летие ?
– А давай подарим ему резиновую бабу
– Да ты что, он такой интеллигентный мальчик.
– А мы ей очки наденем.
Автор, дівко, що ти пишеш, дурнувате?
Жах, журналісткою, випий яду.