Варенням та соками волинських лісівників смакують не лише у Європі, а й за океаном. ФОТО

Працівники Державного підприємства «Цуманське лісове господарство» виготовляють не просто смачні соки та варення, а органічну продукцію, якою давно уже зацікавилися закордоном. Лісівники отримали відповідні сертифікати якості та дедалі більше завойовують ринки лісовою смакотою. Серед основних партнерів – країни Європейського Союзу, США та Ізраїль.

Як розповіла для інтернет-видання «Волинь Online» начальник консервного цеху Зінаїда Рябчун, їхнє виробництво діє ще з 1975 року, коли при лісгоспах організовували пункти переробки березового соку. Волинь тоді була піонером із переробки недеревних продуктів лісу. А от, власне, експортом стали займатися 15 років тому.

Зараз їхній консервний цех отримав уже сертифікати якості «Ecoglobe», який дозволяє виробляти та експортувати органічну продукцію для США та європейський сертифікат, який відповідно дозволяє експорт у країни Європи. Виробництво також готується до міжнародної сертикації HACCP (Hazard Analysis and Critical Control Point) — системи аналізу ризиків, небезпечних чинників і контролю критичних точок.

«Перш, ніж отримати сертифікати на виробництво, наприклад, органік, нам провели інспекцію стосовно дотримання умов при заготівлі, переробці та зберіганні березового соку. Коли отримували європейський сертифікат, нас перевіряла сертифікаційна компанія «Органік стандарт». Ця інспекція була від початку збору, від ділянки, де заготовлюється сік. Дивилися, де підібрана ділянка, яка відстань від автомагістралей, і так далі. Там бралося до уваги все повністю: що йде, як підсочка для березового соку, який термін транспортування, у чому транспортується, і закінчуючи виходом готової продукції – як зберігається, які складські умови, чи витримується температура зберігання, параметри відносної вологості. І всі вимоги у нас витримані, і ми отримали ці сертифікати», – пригадує перевірку очільниця цеху.

Зараз у лісгоспі виготовляють соки, варення, джеми, консервують гриби, роблять сухофрукти тощо.

Найбільше досягнення тут – це продукція органік. Наприклад, березовий сік консервують, не додаючи ні лимонної кислоти, ні цукру, ні ароматизаторів, якщо використовують замінник цукру, то лише стевію. Сировина вся екологічно чиста, яку заготовляють самі ж лісівники.

«Розробляли під замовлення із США цей сік. Переговори вели цілий рік», – пригадує пані Зінаїда.

Співпрацюють волинські лісівники давно уже й з Європейським Союзом, зокрема, відправляють продукцію в Польщу, Німеччину, ведуть переговори із країнами Прибалтики, Китаєм. А також експортують до Канади, США та Ізраїлю. Займатися експортом для волинських лісівників вигідно, адже продають не сировину, а готову продукцію, а тому при експортуванні – нульова ставка ПДВ, окрім того, при експорті, як правило, передплата, що зручно для виробництва. На експорт йде 50 % усієї продукції, це приблизно 700 тисяч умовних банок консервів.

«Ми розпочинали із Польщі та Словаччини. Це були наші перші покупці. Розширяємо зараз свою мережу у Польщі. Це ж ми найближчі сусіди. Перші, хто почав рекламувати нашу продукцію в аптеках, це були поляки. Вони почали купувати наш березовий сік, і вони продавали через мережу аптек. Вони дуже зробили великий поштовх, тому що у Польщі тоді на той час, більше, як 15 років назад, соку березового, практично, не було. Вони не переробляють його, вони купують його у сусідів. А на той час ще не завозили. І це вони наш звичайний березовий сік у трьохлітрових банках забирали з Волині, практично, нашу програму по березовому соку забирали на Польщу, А потім потихеньку ми почали розширятися, почали працювати із Словаччиною, далі з Німеччиною. Зараз от уже розширився ринок збуту і в Ізраїлі, розпочинали із однієї фірми, а вже співпрацюємо із чотирма», – каже пані Зінаїда.

На сьогодні у Цуманському лісгоспі – у широкому асортименті продукція із чорниці, малини, ожини, брусниці, журавлини, грибів. Планують розширяти продукцію лінії органік, зокрема розроблять рецептури соків березових органічних із шипшиною, малиною, чорницею, брусницею, навіть хочуть спробувати березовий сік із черемхою.

«Це повинен бути унікальний продукт. За такою продукцією майбутнє», – каже пані Зінаїда.

Лише березового соку зараз виготовлять приблизно 30 найменувань, наприклад, березовий сік із екстрактом стевії, який можуть вживати люди із цукровим діабетом:

«Коли розробляли документацію, то було дуже багато побажань, бо ж є зараз велика частина людей, які мають проблеми із цукровим діабетом. І от на той час ще зі стевією ніхто не випускав березового соку. Спочатку думали, що не вийде, може, смакові якості будуть не ті, але вийшов прекрасний сік. Виготовляємо ще купажовані соки із чорноплідно-горобиновим, малиновим, чорничним соком, березовий сік із екстрактами цвіту липи, звіробою, із настоями чебрецю, м’яти, ромашки лікарської, сухофруктів тощо. – розповіла Зінаїда Рябчун. – Те, що у лісі є, все стараємося використати, тому що природа дала людині дуже великі резерви. Ми цих резервів, на превеликий жаль, не використовуємо. Колись у нас були шведи, і один швед так задумався і сказав: «Ви не уявляєте, що ви ходите по золоту». Це було десь у 2000-му році. Ми ще такого експорту ягід не мали великого, ми не розуміли, що дійсно, скільки у нас природнього багатства, що ми його не цінуємо».

Незважаючи на те, що у консерви не додають консервантів, термін придатності вони гарно витримують – терміни придатності залежно від групи консервів від 12 до 24 місяців.

Зінаїда Рябчун каже, що на сьогодні споживачі уже починають розуміти потрохи, що таке органічна продукція, яку користь для організму вона приносить і що, відповідно, вона і має бути дорожче:

«Я думаю, що пройде невеликий час і люди зрозуміють. Ціна на органічну продукцію і ціна продукції із замінниками вже різниться, бо людина розуміє, щоб органічна продукція була виготовлена, то потрібно, щоб була органічна сировина, відповідні умови переробки та зберігання тощо. Це йде цілий ланцюжок, починаючи від збору сировини».

На органічну продукцію та соки із екстрактом стевії рецептури розробляють спеціалісти консервного цеху:

«Кожному треба любити свою професію, але виробник повинен дивитися на свою продукцію очима споживача і тоді його умови і час заставлять працювати не за шаблоном, а думати,  у першу чергу, чи цей продукт приємно смакувати людям, чи буде він корисним», – наголошує пані Зінаїда.

Раніше лісгоспу важко було конкурувати з великими виробниками, адже вони занижували ціну, робили дуже багато продукцію із замінниками цукру, ароматизаторами, тим самим зменшуючи вартість продукції:

«Але з часом люди все рівно починають думати, розбиратися, що, якщо воно занадто дешеве, то це означає, щось не те. Я казала, пройде час, люди повернуться до натуральної якісної продукції, воно не так швидко все. Але, все рівно, людина, яка заходить у магазин, наприклад, для дитини взяти якийсь сік, вона подумає, чи взяти там, де на етикетці енна кількість єшок. Це будь-яка людина повинна задуматися, що це таке. У нас у будь-якій продукції цього немає», – наголошує пані Зінаїда.

Придбати смакоту від лісівників можна у мережі супермаркетів «Колібріс», «Салют», «Там Там», «Сільпо» тощо. А ще люди, каже очільниця цеху, навіть в інтернеті знаходять або телефонують і цікавляться, де придбати.

«Приємно, коли ти бачиш результат своєї роботи. Коли ми бачимо, що люди цікавляться, телефонують, то відчувається, що ти потрібний людям. Зупинятися ми на цих досягненнях не плануємо. Повинен бути розвиток, повинні йти вперед, повинні бути нові технології, нові види продукції, тільки виходячи із запиту споживача, те, що хочуть люди. Ще маса є видів продукції, які у нас не впроваджені, про які треба думати. Поки що це секрет, от коли вже будуть рецептури готові, тоді зможу сказати, є задуми такі, що їх потрібно втілити у життя», – ділиться Зінаїда Рябчун планами.

Мар’яна МЕТЕЛЬСЬКА

Використання цього матеріалу без дозволу редакції інтернет-видання «Волинь Online» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних мереж). Щодо використання матеріалу пишіть на редакційну електронну пошту: volynonline.news@gmail.com