16:56, 03 Травня 2018

В Україні завдяки Угоді починають приводити у відповідність екологічні нормативи

У зв’язку з тим, що Україна взяла курс на євроінтеграцію і була підписана Угода про асоціацію з Євросоюзом, в державі розпочинають приводити у відповідність екологічні нормативи до нормативів ЄС. Одним із таких прикладів став Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 316 «Про затвердження Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення та Порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення».

Про нові норми пояснив практикуючий експерт Зеленої палати Дніпропетровської торгово-промислової палати Олександр Зудіков, що завітав до Волинської торгово-промислової палати у рамках семінару «Актуальні питання поводження із промисловими, комунальними і сільськогосподарськими стічними водами. Впровадження ресурсозаощадних технологій очищення стічних вод, виробництва добрив і повторного використання водних ресурсів». Семінар був організаваний за підтримки Програми сприяння зеленій модернізації української економіки, що фінансує Уряд Німеччини та виконує «Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH».

До слова, експерт раніше проживав у Донецьку, однак був змушений переселитися у Дніпро. Олександр Зудіков має багатий досвід у галузі екології у питаннях щодо відходів та енергоощадних технологій.

Експерт наголосив, що ЄС ближчий до людини та навколишнього середовища, тому норми, яких там добилися екологічні партії, вже більше жорсткі, порівняно з тими, які існували у Радянському Союзі.

Експерт детально проаналізував цей Наказ. Підприємства зобов’язанні дотримуватися вимог до скиду стічних вод та установлених кількісних та якісних показників стічних вод на каналізаційних випусках споживачів. Стічні води, які зливають у водоканали, не повинні містити горючих домішок і розчинених газоподібних речовин, здатних утворювати вибухонебезпечні суміші; речовин, які здатні захаращувати труби, (сміття, ґрунт, пісок, жири, смоли, мазут, пивна дробина, хлібні дріжджі тощо). У стічні води не мають потрапляти неорганічні речовини або речовини, які не піддаються біологічній деструкції; такі, для яких не встановлено гранично допустимих концентрацій для води водойм або токсичних речовин, що перешкоджають біологічному очищенню стічних вод, а також речовин, для визначення яких не розроблено методів аналітичного контролю; а також бактеріальні, вірусні, токсичні та радіоактивні забруднення тощо.

До прикладу експерт розповів, що через значний вміст нітрофосфатів, виявляли згодом ці речовини у печінці риби, що водиться в Дніпрі. А якщо у водойму зі стоками потрапляє органіка, то бактерії розмножуючись, забирають кисень, і згодом здихає риба.

Експерт також наголосив, що цей Наказ зобов’язує підприємства обов’язковій очистці перед скиданням у каналізацію та зазначив перелік виробничих процесів, під час здійснення яких споживач повинен мати локальні очисні споруди для попереднього очищення стічних вод перед їх скиданням до системи централізованого водовідведення. До таких процесів відноситься нафтопереробка, хімічний та органічний синтез, фармацевтичне виробництво; целюлозно-паперове і картонне виробництво; спиртове, дріжджове, кондитерське, крохмалепатокове, маслоробне виробництво, виробництво пива безалкогольного (включаючи солодове), переробка молока, риби, м’яса (включаючи скотобійні), фруктів і овочів; вирощування худоби та птиці, шкіряна промисловість, гальванічне виробництво, машинобудування і металообробка, металургія чорна та кольорова, виробництво будівельних матеріалів і конструкцій, скла та скловиробів, керамічних виробів, виробництво лакофарбових матеріалів, синтетичних поверхневоактивних речовин; обробка поверхонь, предметів чи продукції з використанням органічних розчинників; виробничі процеси, під час яких використовуються або утворюються такі речовини, як неемульговані жири, харчові відходи, нафтопродукти, кислоти і луги, а також їх розчини, іони важких металів, сполуки миш’яку і ртуті, вільний сірководень та вільні сульфід-іони, меркаптани, а також відновлені сірчані сполуки, сірковуглець, ціановодень, ароматичні вуглеводні, органічні розчинники, летючі органічні сполуки, діоксини, синтетичні поверхнево активні речовини, що не піддаються біологічному окисненню, біологічно неокиснювані барвники натурального, штучного і синтетичного походження, біологічно резистентні пестициди, осідаючі мінеральні включення гідравлічною крупністю більше 2 мм/с, спливаючі речовини гравітаційною крупністю більше 20 мм/с, волокнисті включення, в тому числі пряжа, ворс, волосся, шерсть, пероактивний хлор більше 5 мг/дм-3, радіонукліди.

Олександр Зудіков розповів, що дуже важливим у роботі зі стічними водами є те, щоб не змішувати між собою побутові та господарські стоки. Як він підкреслив, за допомогою певних методів, із фекальних відходів можна отримати продукти, які надалі можна використовувати на своєму підприємстві чи продавати. Отож, замість витрат будуть прибутки.  До прикладу, такі відходи використовують, як добрива. Якщо ж промислові стоки потрапляють у побутові, і особливо, якщо у них є тяжкі метали, то таке очищення вже буде і складним і дороговартісним. Експерт зазначив, що є технології, які дозволяють взагалі відмовитися від скидів у каналізацію та повторно використовуючи стоки у себе на виробництві.

Зудіков зазначив, що є декілька методів очищення. Серед них механічний, який, в першу чергу, забирає такі нерозчинні забруднення, як пісок чи результат хімічних реакцій на виробництві. Для цього використовують різні фільтри, відстійники, центрифуги тощо.

Зараз популярний біологічний метод очистки. Це уже європейський продукт, однак, за словами експерта, він дорогий, окрім того біологічні об’єкти мають інерцію входження в режим поки вони розмножаться і їм потрібний високий температурний режим. Він розповів, що, до прикладу, у Німеччині, якщо тварина захворіла, то її забирають на карантин і біовідходи відповідно від неї окремо забирають. Тим більше, якщо тварині дають антибіотики, то вони вбивають біомасу, яка займається очищенням стоків.

Олександр Зудіков також показав спеціальну розробку для очищення стоків – кавітаційний реактор. Завдяки такій очистці біомаса у стоки взагалі не залишається. За словами експерта, все живе там вижити не може – білкові структури просто розриваються. Отож, віруси, бактерії, грибки та навіть яйця гельмінтів (які, зазвичай, виживають навіть при хлоруванні), спори рослин – все гине. До слова, розкладається навіть і сечовина, і, якщо миючі засоби сполучаються із нею, то виходить комплексне добриво зі складом фосфору та азоту, а тяжкі метали починають зв’язуватися у гумати (біологічно активні речовини, солі гумінових кислот, які утворюються в ґрунті в процесі розкладання органічної речовини рослин). У розвинених країнах гумати посідають важливе місце в технологічному ланцюжку вирощування сільгоспкультур. Вони використовуються поряд з пестицидами і мінеральними добривами, оскільки допомагають вирішувати ряд проблем, перед якими звичайна технологія обробітку культур просто безсила. Застосовуються вони на всіх культурах для обробки насіння, обприскування листя і внесення з поливною водою в ґрунт.

Промислові стоки розкладають на хімічні комплекси і отримують шлам (прим. – відходи, мул) та технічну воду. Питну воду рідко коли вдається отримувати і це дорого. Для побутових стоків – це зменшення запахів, знищення мікрофлори та розкладання органіки.

Очищення стоків договартісне. Експерт наводив приклад із одним із уманських підприємств, де на такі процедури потрібно три мільйони гривень.

Зауважимо, що наступне, що б мали затвердити в Україні, за словами експерта, – це вимогу для біологічної чистоти, щоб регламентувати кількість паразитів в стоках, однак поки що це все у проекті.

Мар’яна МЕТЕЛЬСЬКА

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: