19:25, 24 Травня 2018

В Україні хочуть лікувати туберкульоз амбулаторно, аби подолати епідемію, як це зробили у Європі

В Європі туберкульоз фактично подолали, у той час, коли в Україні уже більше 20 років триває епідемія. Одна з найбільших проблем, що в Україні зросла кількість мультирезистентного туберкульозу, який не піддається звичайному лікуванню, як чутливий туберкульоз та лікування його вартує дорожче. Чи не найголовніша проблема, чому Україна не може подолати туберкульоз – це незмінність системи лікування туберкульозу. У той час, коли в Європі цю хворобу лікують амбулаторно, в Україні – досі стаціонарне лікування.

Про ситуацію із туберкульозом в Україні, як діють щеплення та чому сімейні лікарі будуть зацікавлені у лікуванні туберкульозу розповів в рамках семінару «Нова якість системи охорони здоров’я: як забезпечити успішне впровадження реформи» заступник генерального директора державної установи «Центр громадського здоров’я МОЗ України» Віктор Ляшко.

За світовою тенденцією, туберкульоз потрібно подолати до 2030 року. В України є всі можливості це зробити.

Туберкульоз можна лікувати амбулаторно

Віктор Ляшко наголосив, що у всьому світі туберкульоз лікують амбулаторно, і він є тільки у тих країнах, в яких існують протитуберкульозні стаціонари.

За словами Ляшка, в Україні 50 % всього туберкульозу – це мультирезистентний туберкульоз. Чутливий туберкульоз лікується шість місяців. Це щоденний прийом таблеток. Курс 6 місяців таблеток для держави вартує лише 1 тисячу гривень. Хворого госпіталізують у стаціонар, де по декілька осіб в одній палаті. Зима, закриті вікна, туберкульоз передається повітряним шляхом, а не крапельним. Тобто видихнув хворий на туберкульоз мікобактерію, вона протягом як мінімум шести годин перебуває в повітрі, перед тим, як осяде на поверхню. Якщо вона осіла на поверхню, то вона не страшна. Коли вона літає, її вдихають. І чим частіше вдихають, тим більше ризик інфікування. У стаціонарі у хворих виникає мультирезистентність, яка лікується вже від 12 місяців і більше. Один курс лікування коштує в середньому зараз в Україні від 80 тисяч до 240 тисяч гривень.

«Хто зацікавлений? Існуюча система закладів охорони здоров’я. Коли є ліжко, на ліжко повинен бути пацієнт. Коли є пацієнт приходить фінансування. Тому наша стратегія передати хворих на туберкульоз із відкритими формами, коли вони виділяють мікобактерії, на амбулаторне лікування», – зазначив заступник директора Центру.

Він розповів, що від того, як людина приходить до лікаря зі симптомами, які вже говорять про те, що в неї туберкульоз, до першого прийому ліків проходить 48 днів в середньому по Україні.

«У людини з’явилися симптоми, тобто вона вже перед цим вже виділяла мікобактерію, потім вона ще ходить місяць, поки відбирають аналізи, розпочали спочатку лікувати грип тощо, і потім, поки їй поставлять діагноз і призначать лікування, проходиться багато часу. За цей період людина ходить через одні і ті ж самі маршрути, контактує з одними і тими ж людьми. Вона за ці 48 днів проконтактувала уже з усіма. Коли їй правильно поставили діагноз, визначили чутливість, тоді вона починає приймати таблетки. А зараз достатньо визначити, чи чутливий до антибіотиків чи ні всього за 48 годин, – зазначає директор Центру. – За міжнародними даними, від 48 годин до 2 тижнів, коли ми правильно призначили таблетки, хворий вже не страшний для оточуючих. Тому не страшно відпускати, а страшно брати цю людину і госпіталізувати. Вона може не відриватися від суспільства, вона може час проводити зі своїми рідними, ходити на роботу. А тут відриваємо на два місяці і госпіталізуємо в стаціонар, мало того, що ми її відірвали два місяці психологічно, то ми ще й наражаємо на внутрішньолікарняне інфікування».

Ляшко навів приклад, що у в’язницях люди закриті, однак там же не подолали туберкульоз – він навпаки зростає. Справа у тому, що поширюється туберкульоз повітряним шляхом, але виключно у закритому приміщенні, на вулиці захворіти туберкульозом нереально.

Очільник Центру вважає, що дитячих протитуберкульозних санаторіїв також не повинно бути – вони повинні відійти до системи реабілітації. Національна служба здоров’я буде замовляти в них реабілітаційні послуги.

В Україні – епідемія туберкульозу

В Україні уже понад 20 років триває епідемія туберкульозу. Однак боятись аж настільки не потрібно – ризик захворіти з першого контакту з хворим становить лише 10 %. Мікобактерія туберкульозу 100 % попадає до наших легень під час контакту, однак процеси ніякі ще не починаються. Однак кожні ці 10 процесів дозволять в наших альвеолах сформувати певне вогнище. Це ще не хвороба. Це буде латентний туберкульоз. Після цього потрібний якийсь драйвовий запуск, щоб розпочалась хвороба – це може бути стресова ситуація, інше захворювання тощо. Навіть через два роки після контакту може розвинутися хвороба.

«У нашій країні епідемія туберкульозу з 1996 року. За цей період ми всі 100 % зустрілись з мікобактерією і вона є в легенях», – каже Віктор Ляшко.

Він розповів, що зараз проводять дослідження і напрацьовують стратегію, щоб лікувати латентний туберкульоз.

Щеплення проти туберкульозу: Європа уже відмовляється, бо хворобу подолали

Щеплення проти туберкульозу, БЦЖ, яке раніше робили у пологовому будинку, у 7 та 14 років відповідно, не захищає від легеневого туберкульозу, а лише від ускладнень, які можуть призвести до інвалідності та навіть смерті. Щеплення у 14 років в Україні відмінили у 2011 році. Оскільки дослідження показали, що імунітет тримається. Зараз планують відмінити і у 7 років вакцинацію. Проба Манту ж лише показує, чи не зустрівся організм з мікобактерією туберкульозу.

Що стосується Європи, лікарі відмовилися там від вакцинації, оскільки туберкульоз там подолано. Є лише окремі випадки, тому вакцинацію роблять лише тим, хто у групі ризику.

Віктор Ляшко зауважив, що якби не ВІЛ у 80-х роках, то туберкульоз подолали взагалі вже б, адже він йшов на зниження суттєво. Коли приєднався ВІЛ, то вони кардинально разом вверх пішли, окрім того зросла резистентність антибіотиків. З роками стає все дорожче і важче вивести новий антибіотик. Це призводить до того, що зростають форми туберкульозу, які не можна вилікувати. Зараз головне подолати чутливий туберкульоз, щоб не було мультирезистентного. Три ключові фактори, які тут відіграють роль – це безконтрольний прийом антибіотиків населенням, застосування антибіотиків у тваринництві та внутрішньолікарняна інфекція.

Внутрішньолікарняна інфекція – один із факторів, який ускладнює боротьбу із туберкульозом

Віктор Ляшко також наголосив на тому, що в Україні приховують внутрішньолікарняну інфекцію. За його словами, є 800 тисяч – мільйон прихованих випадків внутрішньолікарняньої інфекції, які по факту оплачує пацієнт, оскільки в лікарні немає таких дорогих 3-4 класу антибіотиків, якими можна лікувати цю інфекцію.

За словами експерта, така ситуація із аваріями (випадкові уколи, порізи медиків тощо) є у всьому світі, однак в Україні про них не повідомляють, і це пов’язано із тим, що була ситуація в країні, коли не допомагали, а карали. Кожного разу, коли лікарі повідомляли, то їх відправляли на курси, робили переатестацію, говорячи, що нібито вони не вміють працювати. Отож з часом медики стали приховувати свідомо такі порушення. Ще одна велика проблема у всьому світі – це зростання резистентності (звикання) до антибіотиків.

Однак у всьому світі про ці проблеми знають і не мовчать – всі ці випадки реєструють. До прикладу, американці вважають, що лікарня не може функціонувати більше на одному місці, як 50 років, бо там починають формуватися такі штами, які нічим звідти уже не можна вивести, дешевше знести лікарню і побудувати нову. Також у США зобов’язали повідомляти про помилки, і пацієнт може бачити на сайті, яка ситуація у тій чи тій лікарні. В Ізраїлі з немитими руками почали боротися, зробивши певні браслети всім лікарям. Дозатор видає антисептик, коли лікар йде до хворого. Вийшовши з палати, він повинен знову підійти до дозатора. Якщо лікар забуває це зробити, то через 30 секунд розпочинається вібрація браслета така, що не можна навіть писати. Отож, лікар йде до дозатора по антисептик. Там знають, що дешевше поставити скрізь антисептики, ніж потім за власний кошт компенсувати лікування внутрішньолікарнянього інфікування. У Норвегії у відділенні інтенсивної терапії поставили відеокамери біля всіх антисептиків. Знімали лікарів приховано 14 тижнів, тоді зібрали усіх і показали, що руки обробляли у 40 % випадків. Їм повідомили, що знову зніматимуть їх 14 тижнів, якщо не будуть обробляти руки, то будуть фінансові санкції. Через 14 днів виявилось, що 86 % обробляли руки. Сказали, що знімати далі не будуть, однак продовжували їх анонімно знімати –  через 14 тижнів виявилось, що обробляли руки 96 %, хоча і не знали, що їх знімають. У них виробилася звичка обробляти руки.

У той же час начальник управління охорони здоров’я Волинської облдержадміністрації Ігор Ващенюк розповів, що на Волині мало випадків трапляється внутрішньолікарняної інфекції. А захворювання на туберкульоз йде невелике зменшення порівняно із попередніими роками. Він підтвердив, що на Волині уже лікують амбулаторно туберкульоз. За його словами, хворий може заражати інших від двох тижнів до двох місяців максимум від початку лікування, далі – йому не потрібно лежати у лікарні. Це нормальна практика і вона буде далі розширюватися.

Сімейні лікарі отримуватимуть бонуси за виліковування туберкульозу

Лікування туберкульозу не входитиме в капітацію, а навпаки лікарі отримуватимуть бонуси за таких хворих та їх лікування. У капітацію входитиме виключно скрінінг, анкетування. Лікар анкетуватиме таких хворих, аби визначити, чи вони у групі ризику чи ні. Якщо не в групі ризику, то повторна анкета буде через рік. Якщо ж у групі ризику, то направлятимуть на флюорографію, але це вже буде вторинна допомога. Це буде дешевше і ефективніше.

За лікування туберкульозу на первинці даватимуть бонуси, аби вони були зацікавленні у виявленні та лікуванні туберкульозу. За кожного такого пацієнта лікар отримуватиме приблизно 700 гривень за ведення випадку на амбулаторному лікуванні у місяць. Потім даватимуть ще бонусні виплати за те, що він вилікував такого хворого.

«Це буде стимулювати його виявляти хворобу, бо зараз лікарі таких хворих бояться», – вважається Віктор Ляшко.

Мар’яна МЕТЕЛЬСЬКА

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: