В історичному музеї Ковеля – виставка до Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту

Учора, 27 січня, вшановували Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. У Ковельському історичному музеї розгорнули тимчасову тематичну виставку «Пам’ять, що не має строку давності: єврейська громада Ковеля», присвячену історії та трагедії єврейської громади нашого міста.

Про це повідомляє Ковельська міська рада.

Упродовж тривалого історичного періоду — до Другої світової війни — єврейська громада була найчисельнішою етнічною спільнотою Ковеля. Про це свідчать численні пам’ятки єврейської історії та архівні документи. Зокрема, за даними Єврейської енциклопедії, у 1897 році з 17 697 мешканців міста 8 521 особа (понад 48 %) були євреями.

На початку ХХ століття у Ковелі діяли велика кам’яна синагога (зведена у 1886–1907 роках), сім молитовних будинків та шість єврейських училищ. Синагога є однією з небагатьох пам’яток єврейської спадщини, що збереглися до наших днів (нині в її будівлі розміщується комерційно-виробнича фірма «Ковель»). У фондах музею зберігаються документи, які засвідчують відкриття та функціонування в місті єврейських навчальних закладів.

У Ковелі існувало кілька єврейських кладовищ. Старий єврейський цвинтар, розташований поблизу дерев’яного моста на вулиці Маціївській, проіснував до початку ХІХ століття. Із зростанням чисельності єврейського населення громада відкрила новий цвинтар, межі якого проходили сучасними вулицями Володимирською та Варшавською.

Трагічною сторінкою в історії міста стала Друга світова війна. Лише незначна частина єврейського населення Ковеля встигла евакуюватися до окупації міста німецькими військами. У 1941–1942 роках нацистська антисемітська політика призвела до цілеспрямованого фізичного винищення єврейського населення. Практично вся єврейська громада міста та його околиць була знищена.

Восени 1944 року вцілілі ковельські євреї встановили дерев’яну огорожу навколо масових поховань у піщаному кар’єрі поблизу села Бахів – як першу спробу вшанування пам’яті розстріляних. Згодом це місце зникло під лісовою порослю. Через п’ятдесят років врятовані та їхні родичі встановили тут кам’яний пам’ятник з написом івритом.

У 2014 році розпочалися роботи з укріплення місця масового поховання та спорудження меморіалу біля села Бахів. Саме тут знайшла вічний спочинок переважна частина єврейської громади Ковеля. Меморіал об’єднує чотири масові поховання; його архітектурне рішення створює глибокий символічний образ пам’яті й втрати. Проєкт розробили архітектори Дмитро Жуйков та Аріна Агеєва у співпраці з інженером Антоном Олійником.

На виставці у музеї представлені фотографії періоду Голокосту в Ковелі, документи, друковані видання та свідчення людей, яким вдалося вижити. У стаціонарній експозиції можна побачити предмети побуту, що належали представникам єврейської громади міста, а також мацеву – надгробок з єврейського цвинтаря.

“Виставка є даниною пам’яті безневинних жертв і нагадуванням про трагедію, яка не має ані строку давності, ані права на забуття. Повага до пам’яті – це обов’язок кожної людини, держави й суспільства”, – йдеться у повідомленні.