Українці в Польщі найчастіше відкривають бізнес, заручившись підтримкою земляків

Про перспективи українського бізнесу в Європі на прикладі сучасної Польщі інтернет-видання «Волинь Online» поговорило з паном Лєшеком Чаплею. Він є засновником і головою Хелмської торгової палати ТзОВ і ще ряду проектів, спрямованих на підтримку, переважно, малого й середнього бізнесу.  Чоловік співпрацює з інформаційно-консультаційним центром «КОНСУЛ», створеним у Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки на факультеті міжнародних відносин. Спільними зусиллями з польського та українського боків тут надають консультації для бізнесу. Саме тут, до речі, й шукають молоді перспективні кадри.

Розкажіть про власне Ваш бізнес: з якими країнами працюєте та яким чином інформаційно-консультаційні послуги працюють для українських підприємців?

Наш бізнес – це консультація. За останніх два десятки років, впродовж яких я займаюся питаннями польсько-української економічної співпраці , я вже бачив майже все, мене особливо нічого не дивує. Знаю одне: легше забезпечити собі всі консультації та інформацію, ніж  якось десь шукати. Не правда, що бізнес простий, кожен бізнес дуже складний. Інформація ж в бізнесі – найголовніше питання. Недостатньо знати «що, як і коли», треба знати ще в яких умовах як діяти. Те, що один товар, грубо кажучи, в різних умовах з різними споживачами реалізується на 100 % – це наслідок повного розуміння ситуації, ринкових умов та власних можливостей.

Консультації полягають саме в юридичних питаннях?

Не до кінця правда, що системи економічного законодавства відрізняються одна від одної. Навпаки. Основи – однакові. Тому зазвичай всім здається, що людина справиться сама. Звісно, є інтернет, працівники, якісь знання. Нічого подібного! Чому?  Інформація, якщо вона вирвана з контексту, то вона нічого не варта. Мова йде про тонкощі ведення бізнесу, для цього недостатньо читати в інтернеті.

Але ж є ті, хто таки почав самостійно бізнес за кордоном. Невже є підводні камені?

Як правило, посередниками стають особи, які вже «прижилися» в інших умовах. Посередниками для українського бізнесу в Польщі, як правило, стають «польські» українці. Це, звичайно, свого роду вихід, але лише на початках. Запорукою ведення успішного бізнесу все таки є повна і достовірна інформація. А цінність то мають реальні консультації та практика бізнесу. Формою, яку я вважаю найкращою особливо для мікро і малого бізнесу є так звані «інкубатори підприємництва». Такого характеру послуги надає «КОНСУЛ» разом з польськими партнерами.

А які польські організації стають джерелом практичної інформації?

У нас є поняття «Регіональна ізба господарча». Це регіональна господарська палата. Це асоціація підприємців з певної території. Вони працюють в умовах самоуправління, а в Україні торгова палата має напівдержавну форму. У Польщі ж подібна структура автономна, вона слугує платформою для обміну інформацією, підтримки місцевого бізнесу і реалізації спільних заходів, також і в рамках європроектів. Ці структури відкриті для співпраці. Найголовніше, це реальний доступ до господарської інформації та прямий шлях до успішного бізнесу.

Чи готові українці платити за інформацію?

Я стараюся відповісти на це питання вже 20 років. Ну, звичайно, здається, що підприємець сам все дізнається, але ж це потягне за собою наслідки. Наприклад: разом з Волинською ТПП ще в березні 2014 року ми придумали і запустили Транскордонну програму підтримки малого і середнього бізнесу. Склали, здається, досить широкий спектр реальних дій. Створили структури і процедури, але, не повірите: за кілька років реалізації цієї програми не сотні і не десятки підприємців , а лише одиниці зверталися до нас по допомогу. А платити потрібно було тільки за реальні послуги , достовірну інформацію ми надавали абсолютно безкоштовно.

Щодо мови, то пан Лєшек розповів про парадокс. Виявляється, для співпраці бізнесмени не можуть відшукати хороших українсько–польських та польсько-українських перекладачів. Українські студенти, з його, слів просто створюють діаспори: живуть разом, гуляють разом та не потребують знання польської. Тож перекладачі – в дефіциті, хоч українських студентів у вишах Польщі щороку більшає.

А які заходи ви вважаєте вдалими для українських бізнесменів?

Намагалися ми з університетом створити програму підтримки господарської активізації студентів. Допомагали їм відкривати стартапи, якими вони могли б займатися в умовах навчання у ВНЗ. Запускали стажування та практики. В основному, в південній Польщі. З одного боку, це територія відкрита для роботи з Україною, а ще це найдинамічніша область з нормальною логістикою: автобанами, швидкістю переходу кордону. Але все ж поки що низька зацікавленість.

Може, питання в фінансах?

З одного боку, наші послуги не безкоштовні, звісно. Але й не дорогі, зате повні, достовірні та реальні. З іншого боку, умови ведення господарської діяльності в Польщі теж інші, фінансові зокрема. Ціна грошей в Польщі, нижча, ніж в Україні. Кредит для фірми, яка вже відпрацювала щонайменше півроку, взяти не проблема, навіть якщо це фірма з іноземним капіталом. І відсоткова ставка тут близько 5 % річних. А якщо фірма працює стабільно більше року, то можна навіть звертатися в банк по інвестиційний кредит, ставка тоді нижче 4 %. І злотий – валюта, яка тримає стабільний курс впродовж року. І банківські гарантії в Польщі теж інші. А це лише вигоди фінансового характеру.

Фінанси – не єдина перепона. Часто, українцям бракує сміливості. Пан Лєшек розповів, що у 2015 році інформаційно-консультаційний центр (це була пропозиція Хелмської торгової палати ТзОВ разом із  українсько-польською громадською спілкою «ІНТЕГРА») запропонував студентам конкурс на найкращий бізнес-план. Потрібна була ідея, а документи допомагали оформити організатори. Переможцю обіцяли відкрити безкоштовно його справу в Польщі, вести бухгалтерію та надавати офіс впродовж цілого року. На конкурс подалися два учасники.

Прикордонні підприємства України працюють в Польщі?

Дуже багато. Це така специфіка прикордонного характеру Волинської області Варто відмітити, що прикордонні підприємства бувають і мікро, і малі, і середні. Особливо сімейного характеру, у яких найвища динаміка росту, і які, на мій погляд,  мають найвищий потенціал розвитку. В основному, звичайно, це прикордонна торгівля, але є і виробники.

А чи вплинула Угода про асоціацію України з ЄС на ведення українсько-польського бізнесу?

Українські товари безперебійно поставляються на територію Євросоюзу, а от умови імпорту в Україну на практиці інші, на жаль. Хороший момент для розвитку прикордонного бізнесу – це різке обмеження, а реально навіть ліквідація процедури «Такс Фрі» (ред. – це можливість для туристів в певних умовах отримувати грошове відшкодування частини податку на додану вартість (ПДВ), що входить у вартість купленого за кордоном товару. У країнах ЄС розмір податку може складати до 27 % вартості товару). З польського боку чітко пояснено, що «Такс Фрі» – це процедура для туристів , а не для бізнесу. Таким чином офіційний товарообіг повинен збільшитися. І, здається, це не буде дорожче, зате більш корисно з точки зору держказначейства. Виходить, що ті, хто різними шляхами возив товари з Польщі, тепер повезуть офіційно, а далі почнуть залучати партнерів для свого бізнесу і створювати підприємства з польсько-українським капіталом.

А як організувати свій бізнес в Польщі? І чи потрібне для того постійне перебування бізнесменів або бізнесвумен за кордоном?

Усім цим і займається «КОНСУЛ». Фірму в Польщі в якості товариства з обмеженою відповідальністю можна мати в електронному вигляді. І на перших порах можна діяти через місцевого уповноваженого. Звичайно, бізнес має різні форми, характер і вимоги – це завжди індивідуальні питання. І, наприклад, здається, що для фірм, які вже продають свої товари в Євросоюз або планують увійти на цей ринок, кращий варіант – це вести бізнес з самим собою. У цій моделі створюємо дочірнє підприємство в Польщі, весь товарообіг реалізується цією фірмою. Все офіційно та логічніше, ніж пошук іншого українця, який вже «прижився». Основа ж бізнесу в повному контролі над процесом господарювання.

За Вашими прогнозами, який бізнес у Польщі зараз буде ефективним і прибутковим?

Не будемо робити рекламу, але скажу загалом. На мій погляд, Це посередницькі послуги в торгівлі. Наприклад, дуже популярна послуга – це покупка товарів в польських інтернет-магазинах і передача їх в Україну. Але це підробітки, а не бізнес. Якби це була фірма-посередник в замовленні товарів з польських магазинів, яка б відправляла офіційно куплений товар в свою контору в Україну, розмитнювала його і відсилала покупцям, тоді це був би бізнес. Але це питання працює і в іншому напрямку – в Польщі дуже багато українців, тому ринок має забезпечити їх вітчизняною продукцією. Тому в Польщі розвиваються магазини з українською продукцією не лише біля кордону, а й у Вроцлаві чи Гданську.  І з’являються фірми, які запускають в Польщі вже й виробництво. Наше завдання – підтримувати цей процес, особливо в прикордонних областях Польщі і України. Двосторонній успішний бізнес допомагає створювати кращі умови життя і роботи для всіх. І підтримує добросусідські відносини.

Софія ГУДИЧ