16:11, 05 Квітня 2018

Україна користується Угодою з ЄС для ведення бізнесу, сільського господарства та реформування влади

Функціонування Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом вже ось-ось сягне такого собі екватора. Адже дипломати залишили свої підписи на документах ще у 2014 році, а співпраця розрахована на 10 років або ж на дві успішних президентських каденції, якби її засади реально виконувалися. Тож можна говорити уже про перші результати.

Розставити крапки та поговорити про цифри з інтернет-виданням «Волинь Online» погодилася кандидат географічних наук, доцент кафедри міжнародних відносин та регіональних студій Факультету міжнародних відносин Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Наталія Романюк. Експертка вже давно займається питаннями євроінтеграції, адже читає курси про євроінтеграцію та викладає про євроінтеграцію для держслужбовців.

«Угода про політичну асоціацію та економічну інтеграцію – це певний новий рівень відносин України з ЄС. Вона дає переваги для проведення реформ та інтеграції нас у європейський простір як країну-сусіда», – каже експертка.

За Угодою є чітко визначений план дій, а от темпи виконання планів у нашої держави далеко не стаханівські. Погляньмо бодай на цифри.  У 2017 році керівництво країни просунулося на 41 % від запланованих заходів, а в 2016 виконання плану склало лише 34 %.

Угода про асоціацію України з ЄС в теорії охоплює чи не всі напрямки функціонування держави. Про практичне втілення говорити, пояснює експертка, ще важко. Але аналізуємо видимі зміни.

Сільське господарство і бізнес

Поряд з перспективами експорту (а сільгосппродукція – основа українського експорту) в цю сферу діяльності виконання Угоди внесло й певний деструктив. Адже українські стандарти поряд з європейськими – застарілі. Отож, в ході запровадження євростандарту, заговорили, що жителі сіл, котрі вручну доять молоко, вже в липні не зможуть його здати заготівельнику. Відтепер фермери-одноосібники створюють об’єднання та реєструють їх.

Але на терези кладемо й спрощення доступу для нашого продукту на європейський  ринок. На Волині за період 2014-2016 року лише чотири підприємства зі 119 отримали право торгівлі на європейському ринку. Зокрема мова й про сертифікати «Ecocert». Загалом в Україні 14 тисяч компаній експортують товари до Європи, в 2016 році їх було на 734 компанії менше.

Причиною такої низьких показників виходу на ринок Європи Наталія Романюк називає незнання схеми виходу на ринок ЄС, незнання мови у старшого покоління бізнесменів та небажання вести прозорий бізнес. За словами експертки, бракує  роботи з підприємцями «на селі».

Наталія вважає, що Україна буде конкурентоздатною в тих галузях, котрі вимагають ручної праці. Україні варто відкривати фабрики з пошиття одягу, пропонувати косметичні послуги. Це вигідно, бо в Україні година праці коштує значно дешевше, а це знижує вартість продукту на ринку.

Перспективи працевлаштування

Європейському працедавцеві дешевше і логічніше найняти тисячу українців, аніж сплачувати високу зарплатню десь у Франції.

«Вони створюють робочі місця, платять до бюджету якісь кошти ці підприємці. Тут є позитивні моменти. Проблему треба розглядати глобальніше. Є такий Кіотський протокол, який визначає норму викидів в атмосферу для кожної країни. Високо розвинуті країни перейшли норму, а в України є так зване «чисте повітря».

Екостандарти

В умовах Угоди про асоціацію головним пунктом є налагодження зони вільної торгівлі. Екологія стосується усіх сфер суспільного життя, а торгівлі особливо. Тепер, щоб отримати ліцензію на постачання молочної продукції до Європи, треба пройти низку оцінок: фітостандарт пасовищ, перевірка умов утримання худоби, первинної пастеризації, виробництва, транспортування. Стандарти ЄС обмежили використання пестицидів, гербіцидів, добавок для обробітку ґрунту, а в самій продукції дозволено лише певну обмежену кількість пальмової олії, антибіотиків.

«Щоб розуміти євростандарти, треба усвідомити, що вони комплексні. В Європі, коли дороги будують через лісопосадки, то цей процес припиняють на час, коли птахи гніздяться, аби їх не налякати», – розповідає пані Наталія.

Туризм

Поїздки Українців до Європи на відпочинок чи шопінг – давня тенденція. Європейці ж найчастіше обирають в Україні Карпати.

Для бізнесменів, наприклад,  у Волинській ОДА провели два заходи у формі навчальних поїздок про функціонування Угоди в сфері зеленого туризму. Ця сфера найшвидше реалізовується у формі прибутку.

Освіта

Формальна

Український диплом визнали у Європі. Також українські студенти можуть отримати подвійний диплом. Зокрема випускники волинських вишів можуть паралельно бути випускниками вишів у низці європейських країн. Українські ВНЗ приєдналися до Болонської системи. ВНЗ отримали автономію, тож ефективність вишу залежить від його керівництва. Передбачається уніфікація та запровадження стандартів Європи в нашій освіті. Наприклад, скорочення спеціальностей та впровадження однакових назв для них в Україні та ЄС. Тоді можна говорити про мобільність студентів.

Неформальна

Основною зміною можна визначати впровадження освіти для бізнесменів, дипломатів, держслужбовців. Наприклад, на факультеті міжнародних відносин СНУ імені Лесі Українки діє сертифікатна програма «Ведення бізнесу в ЄС», частина викладачів з-за кордону.

Надання освіти відтепер краще сприймається як послуги, за котрі клієнт, він же студент, платить кошти та має право вимагати їх якості.  Треба боятися не екологічних служб чи перевіряючих органів, а покупця, котрий платить.

Цікавий факт. Понад 1 мільйон євро інвестицій за період функціонування Угоди передано на Волинь. З Волинської області в Європу інвестицій нуль, за словами Наталії.

Особливою умовою виконання Угоди стала боротьба з корупцією.

Україна займає в світі 130 місце за рівнем корупції. Перші місця – у країн Північної Європи (Норвегія, Швеція, Данія). В України прийняли антикорупційне законодавство

«Цим законодавством передбачено, що я, Ви чи хтось інший маємо заявити на свого керівника, сусіда, підлеглого, родича про те, що він вчиняє корупційні дії. Ви готові до цього?», – пояснює процес ведення законодавства в дію Наталія Іванівна та посилається на менталітет. Також експертка додала, що все ж рушійна сила є. Молодь, котра не боїться поплатитися робочим місцем за справедливість, все частіше заявляє про корупцію. Старші ж бояться. Громадськість же, згідно з соцопитуваннями, готова реагувати на корупцію.

Культура

Показник в українському парламенті найнижчий в Європі. Тому тренувати політиків регулярно приїздять представники Ради Європи. Культура суспільства загалом просунулася в розумінні виконання обов’язків та надання послуг. Відбувається робота щодо толерантності суспільства

Щодо культури молоді, то Наталія розповідає, в університеті навчають вести дискусію:

«Я їх вчу не казати «Ні, ти не правильно вважаєш, треба робити так», я навчаю їх говорити  «У мене інша думка з цього приводу і вона має право на існування».

Саме так втілюється в життя Угода про асоціацію України та ЄС, розрахована на 10 років. У підсумку можна сподіватися на якісну їжу чи косметику, новий рівень освітніх та туристичних послуг.

Європейські цінності – це наш особистий багаж, а от європейська торгівля, освіта чи бізнес – питання до законодавчих органів, підсумовуємо так нашу розмову з Наталією Романюк.

Софія ГУДИЧ

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: