16:02, 30 Липня 2020

У СНУ навчатимуть медиків, відремонтують гуртожитки та готові до нових здобутків у міжнародних рейтингах вишів: розмова з ректором

Невдовзі розпочнеться новий навчальний рік у Лесиному виші: чому потрібно було повернути університету попередню назву, що змінилося цього року у вступній кампанії, які нові спеціальності, чи дорожчає вартість навчання та куди більше шансів потрапити на державну форму навчання.

Про актуальні питання щодо вступної кампанії, плани на майбутнє та досягнення Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки розповів для інтернет-видання «Волинь Online» ректор Анатолій Цьось.

Нещодавно на вченій раді ухвалили рішення про перейменування СНУ у Волинський національний університет імені Лесі Українки. У чому була потреба повертатися до попередньої назви, адже всі відомі університети світу зазвичай носять сталу назву? І чи ця назва буде вже постійною?

Справа у тому, що, назва більшості світових вищих навчальних закладів походить від того регіону або від того міста, де створений університет. Так класично завжди було. І так, на мою думку, має бути. У нас так само було. У нас був Луцький педагогічний інститут, потім – Волинський державний університет, тоді –  Волинський національний університет. І перейменування на Східноєвропейський, на мою думку, було, просто, помилкою. Помилки всі роблять, і у тому немає нічого дивного. І для того, щоб відновити історичну справедливість треба було перейменувати назад, повернути цю справжню назву – Волинський національний університет. Якщо говорити коротко, Волинь зі своєю історією, з тими людьми, які виросли тут і стали відомими, заслуговує, щоб мати Волинський національний університет імені Лесі Українки. Документи я особисто завіз у Міністерство освіти і науки України. Вони там на розгляді. Я дуже надіюся, що у вересні буде рішення про перейменування нашого університету. Це певна процедура, зараз недоцільно це робити, бо йде вступна кампанія і для того, щоб не вносити плутанину, зараз хай залишається, як є, а з нового навчального року буде Волинський національний університет.

Розкажіть, будь ласка, докладніше про терміни цьогорічної вступної кампанії.

Вступна кампанія – це тривалий процес. Зараз випускники складали ЗНО. Це вже перший крок для вступу у вищі навчальні заклади. З 1 по 12 серпня випускники створюють електронні кабінети, а також складають вже вступні і творчі іспити на ті спеціальності, де вони передбачені. А з 13 по 22 серпня подають документи в електронному вигляді до університету. 5 вересня ми зробимо перший наказ на зарахування на державну форму навчання і орієнтовно з 10 вересня будемо робити наказ про зарахування на платну форму навчання. І я так планую, що початок навчального року для студентів 1-го курсу і магістрів розпочнеться швидше за все з 15 вересня. 2-ий, 3-ій, 4-ий курси будуть розпочинати навчання із 1 вересня, щоб не створювати ніяких проблем за тим навантаженням, яке передбачається на кожен тиждень навчання. А для 1-го курсу зробимо суботи навчальні, щоб вони 1-ий семестр закінчили разом з іншими і не було різнобою.

Крім перенесення термінів є ще якісь зміни у нинішній вступній кампанії?

Суттєвих немає, просто, на місяць перенесли вступну кампанію. ЗНО, дякуючи Богу, і багатьом нашим народним депутатам, активістам, зберегли. Система вступу збереглася. Є лише нюанси за окремими категоріями населення, які мають певні преференції: це вступ дітей із тимчасово окупованих територій, у першу чергу, і інші категорії, які можуть вступати у вищі заклади освіти, не складаючи ЗНО. Але наголошую, такі категорії вступників складають вступні іспити в університетах. І ці вступні іспити прирівнюються до ЗНО, і вони беруть участь у загальному рейтингу вступників.

Чи є нові спеціальності цьогоріч в університеті?

У цьому році ми вперше набираємо на спеціальність «медицина». У минулому році ми набір не оголошували, бо не було часу і ми були не готові. У цьому році ми добре підготувалися, визначили штат викладачів, які мають необхідні знання, вміння, досвід, запросили фахівців, докторів медичних наук для викладання на медичних спеціальностях. У серпні ми створимо офіційним наказом медичний факультет та три кафедри на цьому факультеті, які будуть забезпечувати навчальний процес. 29 липня ми підписали прекрасну трьохсторонню угоду між університетом, обласною радою і обласною лікарнею про співпрацю саме для забезпечення належної підготовки майбутніх медиків.

Власне щодо тристоронньої угоди, яку сьогодні підписали між університетом, облрадою і обласною лікарнею, наскільки перспективним вважаєте створення медичного факультету?

Я вважаю, що це дуже перспективний напрямок нашої роботи. Тому що коронавірусна хвороба показала, наскільки важлива є робота медика в широкому розумінні, починаючи від лікаря і закінчуючи медичною сестрою і всіх тих, хто працює у медичному закладі. Тому, у першу чергу, я сьогодні, виступаючи перед медиками казав, що треба подякувати медикам за ту роботу, яку вони зараз виконують щодо подолання коронавірусної хвороби.  Все-таки це важка справа. Я побув у масці хвилин 20, мені вже було душно, а потім, а коли я одягнув окуляри, вони зразу почали запотівати. І можете собі уявити, як медичний працівник цілу зміну перебуває у масці або навіть у спеціальному костюмі, де дихати важко і душно і ще проводити при цьому маніпуляції. Тому якраз от коронавірусна хвороба настільки виразно показала необхідність і велике значення медичного працівника, що ми раніше, можливо, і не так десь бачили. Тому розвиток медичної освіти на Волині є дуже важливим, необхідним і саме ця трьохстороння угода забезпечить нам головне – це поєднання теорії і практики. Тобто, якщо брати про теоретичну підготовку і зокрема вивчення анатомії, фізіології, гістології, то це робиться в університеті, а вся клінічна підготовка буде проводитися на базі лікарні, а обласна рада буде нам допомагати фінансово.

Які це саме будуть спеціальності?

Це медицина, лікарська справа. Тобто, це лікар, але згідно тих норм, які є в галузі медицини, випускник закінчує магістра за спеціальністю медицина, потім він вступає в інтернатуру і вже в інтернатурі він здобуває вузьку спеціалізацію.

Чи зменшилася кількість державних місць порівняно з минулим роком? Якщо так, то на яких спеціальностях?

Ще поки немає державного замовлення. Є  формула розрахунку державних місць. Ми подали свої рекомендації Міністерству освіти і науки. За нашими підрахунками не повинна зменшитися кількість державних місць, навіть десь на 100 місць зросте. Побачимо, чи я помилився чи ні, але думаю, державне замовлення має зрости.

Як прогнозуєте, на які спеціальності цьогоріч буде недобір, а на які – найбільше претендентів на одне місце?

Конкурс точно буде нерівномірний. Можна передбачити, що найвищий конкурс буде на «прикладну лінгвістику», «право», «міжнародні відносини», «іноземну філологію», «польську філологію» тощо. Менший конкурс, думаю, що на спеціальність «середня освіта» – це підготовка вчителя загальноосвітніх навчальних закладів, також можливо, «фізика», «математика», «хімія». А з іншої сторони, звертаючись до наших абітурієнтів, я хочу сказати, що саме на ці спеціальності визначається найбільша кількість державного замовлення, тому, якщо дитина має середній чи вище середнього рівень підготовки, то туди реально вступити і навчатися за рахунок державного бюджету. Тому, розставляючи пріоритети, дуже уважного зверніть на це увагу. Якщо хочеться бути юристом, немає питань, перший пріоритет хай буде юрист, але далі подумайте і виберіть за 2-ий, 3-ій, 4-ий пріоритет реальну спеціальність, можливо, не таку популярну на цей час, але, можливо, таку, яка буде дуже потрібна через 5-10 років, що пов’язано із біологією чи фізикою, математикою чи хімією.

Чи зросла вартість навчання? Наскільки?

На магістратурі вартість навчання залишилася точно така сама, що була у минулому році, навіть не зросла на рівень інфляції, який є у нашій державі. Ми прекрасно розуміємо, що через багато причин, у тому числі і через обмеження у зв’язку із коронавірусною хворобою, доходи наших волинян не збільшилися. На бакалавраті середня ціна також не зросла, але відбулася диференціація за спеціальностями, тобто на окремі популярні спеціальності ціна трішки зросла в межах 500-1 000 гривень, на окремі спеціальності ціна не зросла, а на окремі – трішки зменшилася. Тобто ми зробили чотири групи спеціальностей і чотири рівні ціни. Зробили так, що середньоарифметична ціна не зростала за цей рік.

Чи будуть зростати стипендії? Які вони зараз?

Я надіюся, що будуть зростати, тому що на цей час стипендія різна – від 1300 до 1900 гривень в залежності від спеціальності, чи підвищена чи ні. Але це вже залежить не від університету, а від держави. Але дещо залежить від університету. Нещодавно університет та Фонд Ігоря Палиці «Тільки разом» підписали угоду про створення програми «Таланти розвиваємо на Волині». Відповідно до неї визначимо 50 стипендій у розмірі 1500 гривень для 50 абітурієнтів, які будуть вступати до нашого університету і мають хоча б з одного предмету 200 балів на ЗНО або взагалі в рейтингу є найкращими. Вони будуть протягом першого семестру отримувати 1500 гривень. Ми це робимо, щоб, по-перше, підтримати талановитих дітей, (і це додаткова стипендія, не враховуючи державну стипендію), а по-друге, максимально залишити талановиту молодь на Волині, щоб вона потім працювала на Волині для її розвитку.

Розкажіть, як буде відбуватися навчання, якщо карантин знову продовжать?

Ми – державна установа, відповідно ми вимушені підпорядковуватися тим державним документам, які регламентують діяльність різних ланок освіти в залежності від певних обмежень. Якщо буде пряма вказівка Міністерства освіти перейти на дистанційну форму навчання, то ми повністю готові і звичайно університет перейде на дистанційну форму навчання. Але я дуже надіюся, що цього не буде, тому що все-таки рівень освіти, якість освіти, на мою думку, значно краща, якщо відбувається традиційна очна система навчання. Ми готуємося до трьох варіантів забезпечення навчального процесу. Перший – дистанційна. Я думаю, що її не буде. Другий – змішана. Швидше за все, це реально буде, що ми будемо використовувати очну систему навчання і елементи дистанційної. І третій – очна система навчання. Ми готові до будь-якого варіанту розвитку подій.

Що зміниться у навчальному процесі, навіть після завершення карантину, наприклад, завжди всі будуть ходити у масках?

Я не думаю, що ходіння у масці забезпечує міцне здоров’я. Міцне здоров’я забезпечує міцний імунітет. І якщо ми говоримо, що на рівні держави, на рівні університету ми маємо дбати про здоров’я студентів, викладачів, то ми маємо пропагувати ті заходи, які зміцнюють наш імунітет. Є гігієнічні норми, їх всіх треба дотримуватися. Але, крім того, треба мати хороше харчування, фізичну оптимальну активність, яка забезпечує найкращий імунітет, треба загартовуватися, тобто треба повернутися і згадати оці прості звичайні норми здорового способу життя, які, можливо, значно більше зроблять для підвищення імунітету, ніж багато медико-біологічних заходів.

У Європі діє автономія університетів, вона передбачає організаційну автономію, фінансову автономію, автономію персоналу та академічну автономію. Раніше наш виш брав участь у проекті ATHENA з метою подальшого розвитку інституційної автономії. Розкажіть, наскільки зараз університет дійсно автономний?

Діяльність університету регламентується Законом України про вищу освіту. Це головний документ, який регламентує нашу діяльність. Крім того, є інші документи, які в тій чи іншій мірі регламентують ту чи іншу діяльність університету, наприклад, науку чи фінанси тощо. Якщо взяти забезпечення навчального процесу, то університет, в принципі, автономний, там де мова про організацію навчального процесу, про зміст навчальних планів, про навчально-методичне забезпечення, про наукове забезпечення, от в цих напрямках університет має велику автономію і може самостійно визначати зміст навчально-освітнього процесу. Що стосується фінансування, то звичайно, фінансової автономії немає. Абсолютно всі кошти через казначейство розподіляються і на різні види діяльності, і через тендери і так далі, що суттєво впливає на оперативність дій університету, знижує цю оперативність. Тобто є навчально-наукова автономія, але немає фінансової.

Ви кажете немає фінансової автономії, але чи може університет сам на себе заробляти кошти і сам розпоряджатися ними чи тільки за погодженням?

Може, в межах Закону. Не те, що може, а треба, щоб університет сам заробляв кошти. Ми досить недавно зробили рекламу на білбордах нашого міста і області. І коли ми продумували систему того, що має бути на білбордах, то запропонували таку стратегію, що подаємо не лише спеціальності, за якими навчаються у нас студенти, й подаємо ті платні послуги, які може надавати університет, які дозволені Законом, для того, щоб університет максимально заробляв кошти. Є, наприклад, біологічний факультет, вони надають послуги, чи факультет філології та журналістики. Це дуже важливо для університету. Цей напрямок надання послуг, заробляння коштів через різноманітні гранти треба розвивати, бо інакше університет не виживе. Що стосується зароблених коштів. Так, університет може їх в межах Закону самостійно витрачати на ремонти, на закупівлю обладнання і для всіх потреб для забезпечення навчального процесу.

А як ви плануєте ще заробляти кошти у цьому навчальному році, щоб університет розвивався?

Крім послуг, що я сказав, ми дуже надіємося, що у цьому році ми будемо навчати ще студентів з-за кордону. Це теж дуже важливий напрямок роботи університету, який є одним із елементів основної діяльності університету і забезпечує поповнення фінансового стану університету. Крім надання освітніх послуг і формування певної культури поведінки, міжнародних відносин, – це хороша стаття доходу. Ми також будемо її використовувати. І розширювати послуги для населення, починаючи від екологічних досліджень і закінчуючи фундаментальними.

Наскільки обласна і міська рада цього року фінансово підтримує університет? Які нагальні проблеми потребують вирішення і фінансування?

У нас дуже хороші відносини склалися із міською радою. Ми провели гарне знайомство – захід День депутата Луцькради у Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки. Дякую депутатам, вони прийшли до нас в університет, ми мали тривалу загальну розмову про можливу співпрацю, спільні проекти. Після цього ми підписали Меморандум про спільну діяльність. І я думаю, що дуже швидко ми будемо мати хороші спільні проекти по нашому місту. Наші викладачі беруть участь у питаннях щодо туризму, також щодо спільних питань у молодіжній політиці. Я думаю, що це буде розвиватися. З обласною радою ніякий меморандум не підписаний, але у нас також хороші дружні відносини. Більше того, було рішення обласної ради про виділення трьох мільйонів гривень для забезпечення роботи медичного факультету, але, на жаль, у зв’язку із коронавірусною хворобою і обмеженнями ці кошти поки не перерахували для університету, але, я дуже надіюся, що все таки обласна рада нам суттєво допоможе фінансово із організацією медичного факультету.

Чи долучаються волинські роботодавці, які повинні бути зацікавленні в отриманні кваліфікованих спеціалістів, адже зараз всі скаржаться на проблеми із кадрами?

Дуже хороше і правильне питання. Ми почали працювати у цьому напрямку із організації системи дуальної освіти. У нас є вже дуже хороші зразки якісної організації дуальної освіти, що забезпечує з однієї сторони хорошу підготовку студентів і надання їм хорошої практичної підготовки, а з іншої – роботодавець має певних працівників і може часом відібрати собі тих працівників, які найкраще підходять для його діяльності. Перший досвід такої дуальної освіти ми започаткували із Віктором Левандовським і фірмою «InternetDevels». Дуже хороша робота. Там працювало 20 студентів, 10 – з інформаційних технологій, тобто з IT-технологій, і 10 з прикладної лінгвістики. Я думаю, що ми цей процес продовжимо і з «InternetDevels» матимемо хорошу співпрацю у майбутньому. Зараз ми вже підписали угоду із державним історико-культурним заповідником у Луцьку щодо реалізації дуальної освіти, зокрема, це вже з істориками. Зараз йдеться про економічний факультет і про екологію. Я думаю, що в недалекому майбутньому ми дуже активно розширимо цей напрямок. І ще один момент, який пов’язаний з дуальною освітою – зараз ми дуже тісно працюємо з різними установами про організацію спільних лабораторій. І от, коли ми поєднаємо дуальну освіту і спільні лабораторії виробництва чи якоїсь фірми і університету, ми будемо мати дійсно того фахівця, який потрібний нашому волинському роботодавцю і по-суті, нам в університеті.

До речі, а як із кадрами у виші: яких працівників зараз не вистачає?

Університет наш традиційний, класичний і має хорошу історію, університету виповнюється 80 років осінню. Відповідно, склалися хороші наукові школи. Більше того, університет хороший не тому, що різко змінили інформаційну політику, а тому що склалися хороші освітні наукові традиції і багато поколінь наших працівників працювали для розвитку педінституту а потім – університету. І я можу згадати багато прізвищ людей, які вже померли або ті, що живуть, які вклали в багато в розвиток університету. Це і той самий Богдан Заброварний, і Нестор Бурчак, ректор, який дуже багато зробив, Богдан Ярош з історичного факультету для розвитку політології, Віктор Завацький. Одним словом, багато прізвищ і те, що ми маємо, це все таки завдяки їхній праці. Тому на цей час у нас загалом дуже хороший кадровий склад. Якщо взяти історію наприклад, чи філологію українську та й іноземну, економіку, юридичні науки, то у нас повністю кадровий склад відповідає тим нормам, які визначаються державою при акредитації спеціальностей. Навіть медицина, то ми і тут запросили працівників, докторів наук, у нас також кадровий склад відповідає тим вимогам, які є. Кадровий склад у нас належний, але досконалість не має меж, тому і далі будемо покращувати її.

Університет має спорткомплекс, радіорубку, низку лабораторій, агробіостанцію тощо. Що ще не вистачає для вишу і що плануєте зробити у найближчий навчальний рік?

У першу чергу, це ремонти. Звичайно, що університет – це храм науки. Метафора така. Можливо, десь жартома, а хтось серйозно каже, але разом з тим, я до цього ставлюся дуже серйозно. Не можна заходити в університет або в гуртожиток університету і там бачити стіни якісь не пофарбовані чи обладнання якесь поламане. Має все відповідати дійсно цьому храму освіти і викликати позитивні почуття і враження, тому ми почали дуже багато ремонтувати у цьому році. Це, практично, на кожному факультеті вже якісь ремонти. Зараз почали ремонтувати 40 кімнат у третьому гуртожитку. Відповідно, і там, крім кімнат, і душові, і вбиральні, і їдальні, також повністю по одному стояку. Звичайно, що дуже хочеться поремонтувати весь третій гуртожиток, але ми проводимо всі ремонти за кошти університету. Наголошую, не за кошти студентів, не за кошти батьків, і навіть не за кошти держави, а за кошти ті, що заробив університет. А до них треба уважно ставитися, їх треба берегти і раціонально витрачати, тому зараз частину гуртожитку поремонтуємо, на наступний рік – ще частину, і за два-три роки ми повністю його відремонтуємо. Тобто, це ремонт гуртожитків і навчальних корпусів. Друге, це закупівля обладнання. Нам треба купити багато обладнання, починаючи від комп’ютерної техніки, лінгафонного кабінету, наприклад, лабораторії синхронного перекладу, екологічні лабораторії і багато іншого. Але знову таки, щоб купувати всі ці прилади, треба заробляти кошти. І, крім того, нам вкрай не вистачає ще одного студентського гуртожитку. Є земля на Володимирській. Зараз я багато проводжу перемовин як з інвесторами, так і у Міністерстві освіти, щоб нас включили у програму «Великого будівництва» для того, щоб побудувати для початку гуртожиток, а далі – інші корпуси нашого студентського містечка.

Нещодавно університет піднявся на 92 сходинки в одному із авторитетних світових рейтингів вишів. Наскільки на Вашу думку університет спроможний увійти до ТОП-десятки українських вишів і що для цього потрібно?

Так, у нас дуже хороші рейтинги. У нас десь місяць назад був оприлюднений рейтинг «Топ-200 Україна» і ми у цьому рейтингу теж піднялися на 17 позицій. Було нам приємно, що ми піднялися на 58 позицію. Зараз ми, уявіть собі, із 124 позиції піднялися на 32 позицію у рейтингу за «Webometrics». Це дуже великий стрибок. Тим більше, що це складний рейтинг, який враховує видимість університету в мережі інтернет, включаючи наукове забезпечення і публікації в журналах, що належать до наукометричних баз «Scopus». Це наука чиста, класична наука. Один із критеріїв – це рівень цитованості наших викладачів. Це 220 наших викладачів взяли до уваги, їхні профілі в «Google» і наскільки вони цитуються серед інших науковців. Це так, інколи ставлення таке легковажне до цього рейтингу, але цей рейтинг поєднує наукову складову із видимістю університету в інтернет-просторі. І те, що піднялися на 92 пункти, навіть я сам не чекав, що може бути такий якісний стрибок. За рахунок чого це відбулося? Перше, за рахунок конкретної роботи. Я дуже не люблю незрозумілих теорій, незрозумілих фантазій, що треба зробити колись, якщо для цього виникнуть якісь сприятливі умови і всі ми зранку станемо виспані і здорові. Треба робити максимально можливо добре те, що можна робити в реальних умовах. І це наслідок конкретної роботи нашого славного університету, є в нас потенціал. У нас є прекрасні якісні викладачі, у нас не вистачало десь трохи координації їхньої роботи. Більше того, я проаналізував результати цього рейтингу, повірте мені – це далеко ще не максимальні можливості нашого університету. Я думаю, що ми ще мінімум на 10-15 позицій можемо підвищити свій рівень. Але знову таки це залежить від нашої спільної позиції. Тому підсумовуючи результати рейтингу – це результат роботи, коли в основу покладається не якісь невідомо які заходи, а якість роботи кожного викладача і кожного структурного підрозділу. Я можу лише подякувати працівникам за хорошу якісну роботу.

Розмовляла Мар’яна МЕТЕЛЬСЬКА

Фото – Павло ПЕРЕВЕДЕНЕЦЬ

Використання цього матеріалу без дозволу редакції інтернет-видання «Волинь Online» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних мереж). Щодо використання матеріалу пишіть на редакційну електронну пошту: volynonline.news@gmail.com

Інтернет-видання «Волинь Оnline» існує за кошти краудфандингу, або ж громадського співфінансування – пропонуємо підтримати нас фінансово на будь-яку суму від 1 гривні, якщо Вам цікаво і надалі читати нас

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: