У Луцьку з держбюджету хочуть залучити кошти на відновлення судноплавства річки Стир

Під час 26-ї сесії Луцької міської ради ухвалили звернення до Прем’єр-міністра України, Міністра інфраструктури України щодо відновлення судноплавства на річці Стир.

Про це повідомляють на веб-сайті Луцької міськради.

Міський голова Ігор Поліщук зауважив, що розробляється загальнодержавна програма відновлення судноплавності річок. До неї включили й річку Стир. Він наголосив, що у попередні роки міська влада провела значні роботи щодо розчистки русла головної водної артерії нашого міста, вийняли повалені дерева та сміття. Необхідно зробити ще значні роботи, щоб нею могли курсувати водні судна.

«Річковий транспорт є невід’ємною частиною єдиної транспортної системи України. На цей час потенціал річкових перевезень є недооціненим, попри те, що це найефективніша і найекологічніша альтернатива міжнародним автомагістралям та залізничному транспорту.

З набранням чинності з 01 січня 2022 року Закону України «Про внутрішній водний транспорт» № 1054-IX від 03.12.2020 (далі – Закон), визначено організаційні правила для транспорту на внутрішніх водних шляхах  – річках, озерах, водосховищах, інших водоймах придатних для судноплавства. Одночасно окреслено ключові пріоритети: збільшення вантажних і пасажирських перевезень річковими шляхами, що в результаті здешевить логістику, сприятиме розвитку суднобудування та розбудові річкової інфраструктури.

Відповідно до ст. 15 Закону держава зобов’язалась забезпечувати належне функціонування річкової інфраструктури, зокрема, це стосується обслуговування фарватеру річок.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.06.1996 № 640 «Про затвердження переліку внутрішніх водних шляхів, що належать до категорії судноплавних» зі змінами від 30.09.2020 № 909, річку Стир визнано судноплавною з довжиною судноплавної ділянки 247 км.

Варто зазначити, що історично Стир – судноплавна річка. У 1952 році довжина її судноплавного відрізку становила 455 км. Він простягався від м. Берестечка до м. Пінська (Республіка Білорусь). У Луцьку діяв річковий порт. Однак, внаслідок збільшення обсягів міжміського автобусного сполучення, регулярні пасажирські перевезення р. Стир припинилися у 1975 році. У 1996 році припинилися вантажні перевезення, після чого навігаційний сезон більше не відкривався.

Ділянка р. Стир, що протікає через Луцьку міську територіальну громаду становить близько 25 км і простягається від меж с. Рованці і закінчується в с. Рокині.

У 2017 році за ініціативи Луцької міської ради почалося поступове відновлення судноплавства. Проводились заходи щодо підтримання сприятливого гідрологічного режиму, санітарного стану та благоустрою річки. Зокрема, частково видалялася підводна рослинність, русло очищалось від повалених дерев, сміття та інших перешкод, проводився догляд за прибережною смугою тощо. У 2017-2021 вищезазначені заходи профінансували з бюджету Луцької міської територіальної громади на понад 2,4 млн грн. На сьогодні судноплавність частково відновили, а завдяки вищезазначеним роботам та регулярному руху суден, русло постійно поглиблюється.

Однак, цих заходів недостатньо. На цей час в межах Луцької міської територіальної громади існує 8 стратегічних перешкод, що не дають можливості організувати повноцінне суднохідне сполучення. За роки відсутності судноплавного руху і будь-яких інженерно-підтримуючих робіт, в фарватері р. Стир накопичилося понад 2 тисячі затоплених дерев, намули, наноси, стихійні загати. Існує необхідність підняття з дна затоплених барж.

За попередніми оцінками орієнтовна вартість робіт з відновлення фарватеру на території Луцької міської територіальної громади становить близько 45 млн грн.

Оскільки р. Стир через р. Прип’ять з’єднана з р. Дніпро та Чорним морем, відновлення суднохідності матиме надзвичайно позитивний економічний ефект та вплив на довкілля, оскільки один караван із трьох барж у обмежений водний період за рейс може перевезти 250 тонн вантажу, у повноводний період – до 400 тонн. Це замінює від дванадцяти до двадцяти 20-тонних вантажних машин. Як наслідок – скорочення шкідливих викидів у навколишнє середовище, економія на ремонтах доріг, істотне здешевлення вартості кінцевого продукту за рахунок дешевої логістики тощо. Обмеження на типи вантажів, що можуть перевозитися внутрішніми водними шляхами – мінімальні. Перспективними вантажами можуть бути: пісок, щебінь, ліс, с/г продукція тощо.

Ми, депутати Луцької міської ради, діючи в інтересах територіальної громади, закликаємо передбачити субвенцію з державного бюджету – бюджету Луцької міської територіальної громади на відновлення судноплавства на річці Стир в сумі 45 млн грн.», – йдеться у зверненні щодо відновлення судноплавства на річці Стир.