Три кроки, які допоможуть людству подолати зміни клімату

Мільйони людей у всьому світі потерпають від екстремальних погодних умов у 2018 році.

“ВВС Україна” дізнавались, що допоможе людству подолати зміни клімату.

Температура б’є рекорди у Японії і Арктиці, лісові пожежі лютують у Каліфорнії і Греції, а найбільш заселений штат Австралії – Новий Південний Вельс – повністю охоплений посухою.

Для кліматологів всі ці явища – попереджувальні сигнали іще більшої загрози, яку несуть зміни клімату, спричинені діяльністю людини, зокрема, викидами вуглецю у атмосферу.

“Думаю, люди правильно асоціюють свої переживання [погоди] із спричиненим людиною потеплінням планети”, – зазначає кліматолог і співзасновник наукового консорціуму “Climate Analytics” Білл Гейр.

Вважається, що зростання глобальної температури планети всього на 2 градуси за Цельсієм – це межа, яку Земля іще може пережити без катастрофічних змін рівня світового океану, ситуації із питною водою, продуктами харчування, флорою і фауною.

На Паризькому кліматичному саміті світові лідери пообіцяли стримувати глобальне потепління у критичних межах – на рівні 1,5 градуса за Цельсієм. Хоч навіть таке зростання температури планети може зачепити малі острови й інші вразливі зони.

Та чи дотримається світ своєї обіцянки?

“ВВС Україна” розпитали експертів, що варто робити людству, аби уникнути кліматичної катастрофи.

1. Замінити викопне паливо відновлювальними джерелами енергії

Для того, аби втримати потепління планети на рівні 1,5 градуса або менше, усі вчені погоджуються, що викиди вуглецю в атмосферу після 2020 року мають різко скоротитися – так, щоб до 2050 року досягти нульового рівня.

“Чи можемо ми це зробити? Чи це реально з економічної і технічної точки зору? Це все закономірні питання, але наукова спільнота вже показала, що це можливо. Що у більшості випадків це реально з точки зору економіки. І що це несе значну користь для сталого розвитку”, – пояснює доктор Гейр.

Доповідь Міжнародного енергетичного агентства стверджує, що якщо вжити заходів заздалегідь, скоротити викиди CO2 у атмосферу до 2050 року можна вже на 70 % і повністю від них відмовитися вже до 2060 року.

Такий енергетичний перехід потребуватиме «незрівнянне зростання усіх низьковуглецевих технологій в усіх країнах», стверджує доповідь.

Гарні новини: в Європі, а також Китаї й Індії вугілля швидко відходить у минуле як джерело енергії. Тим часом популярності набувають вітряні і сонячні джерела енергії.

За словами доктора Гейра, електризація транспортної системи стане наступним кроком у скороченні викидів вуглецю.

Його доповідь припускає, що останнє авто, яке працює на викопному паливі, продадуть у 2035 році – якщо, звісно, ми хочемо дотримуватися межі у 1,5 градуса зростання температури.

Ще одним внеском у боротьбу із викидами CO2 стане будівництво будинків і офісів, які вироблятимуть відновлювальну енергію, аби забезпечувати власні річні потреби.

Ти чи справді світ рухається до того, аби почати зменшувати викиди вуглецю після 2020 року?

“Це не зовсім ясно, – каже доктор Гейр. – Викиди СО2 почали знову зростати, і якщо це триватиме, то їхній пік настане значно пізніше за 2020. Наразі не виглядаємо, що ми можемо це зробити, якщо тільки великі країни не зроблять якихось помітних кроків”.

2. Захищати і відновлювати ліси

Вирубування тропічних лісів дає близько 20 % щорічних викидів парникових газів у атмосферу. Тож збереження лісових покривів – логічний крок у зменшенні викидів вуглецю.

Нове дослідження британського Ексетерського університету припускає, що відновлення лісів – також чудовий спосіб повернути вуглець із атмосфери Землі, таким чином врегулювавши зростання температури.

Доктор Анна Гарпер, викладачка кліматології і очільниця дослідження, розповіла ВВС, що попереднє дослідження припускало, що відновлення втрачених тропічних лісів потенційно може “очистити” атмосферу від 1–2 гігатонн вуглецю лише за один рік – порівняно із 10 гігатоннами його викидів щороку.

Вчені кажуть, що навіть якщо до середини ХХІ сторіччя світ зведе до нуля свої викиди СО2, він усе ще зможе покращити свої результати зі стримування глобального потепління завдяки так званим “негативним викидам” – тобто очищенню атмосфери.

Наразі існує кілька технологій, розроблених для поглинання і зберігання вуглецю в деревах, під землею чи на дні моря.

Доктор Гарпер із колегами проаналізували одну із таких технологій і дійшли висновку, що відновлення лісів – все ж найкращий спосіб стримування змін клімату.

“Аби досягти цілей зі стримування змін клімату, поставлених на Паризькому саміті, нам слід і різко скоротити викиди, і застосувати суміш різних технологій, аби очистити атмосферу від двоокису вуглецю”, – каже доктор Гарпер.

За її словами, одного простого рішення тут не існує.

3. Не давати політикам зійти з курсу

Науковці продовжуватимуть стежити за траєкторією карбонових викидів, аби визначати, чи рухається світ у бік своїх амбітних планів зі стримування глобального потепління.

Та якщо лиш поглянути на зобов’язання, узяті після Паризького саміту 2015 року, видно, що інтенсивність зусиль скорочується.

У своєму звіті Міжнародне енергетичне агентство припускає, що для того, аби втримати зростання температури в межах 1,5 градуса, викиди вуглецю у атмосферу із енергетичного сектору мають втриматися у межах 790 гігатонн між 2015 і 2100 роками. Водночас за чинними зобов’язаннями, енергетичний сектор планує викинути в атмосферу 1260 гігатонн вуглецю лише до 2050 року.

Це означає, що успіх у стримуванні потепління або залежатиме від технологій “негативних викидів”, або його не буде взагалі.

Більшість країн, які відповідають за найбільші викиди СО2 у атмосферу, зустрічаються на самітах G20 – групи головних економік світу. G20 відповідальна за 63 % світової популяції і 83 % викидів вуглецю.

Ці країни – чиє населення, можливо, більше розуміє проблеми довкілля і може краще висловлювати свої вимоги – поставили свої цілі із зменшення шкідливих викидів.

“Говорячи про широкий загал, люди зараз значно більше обізнані про зміни клімату. І я думаю, це призводить до все більшого і більшого тиску на політичні партії, політиків і промисловість для скорочення викидів СО2”, – каже доктор Гейр.

Водночас президент США Дональд Трамп вийшов із Паризької кліматичної угоди і пообіцяв відновити вугільну промисловість країни.

“Історія його засудить, – каже доктор Гейр. – Я думаю, всі погодяться, що жодна кліматична катастрофа не змусить президента Трампа змінити свою позицію”.